Економічний зміст і завдання обліку праці та її оплати

 

 

Праця являє собою процес цілеспрямованої діяльності людини і є важливим елементом виробничого процесу. Тому чітка організація обліку праці та її оплати має важливе значення.

Питання праці та її оплати регламентуються Законами України “Про оплату праці”, “Про колективні договори та угоди”, Кодексом законів про працю, іншими нормативними документами.

Реформування заробітної плати є одним з найбільш актуальних питань і потребує комплексного підходу, спрямованого на забезпе- чення розвитку національного ринку, зростання доходів і платоспро- можного попиту населення, посилення стимулюючої функції заробіт- ної плати.

Відповідно до Закону України “Про оплату праці” під заробіт- ною платою розуміють винагороду, обчислену, зазвичай, в грошово- му виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані по- слуги.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка вклю- чає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тариф- но-кваліфікаційні характеристики.

Усі витрати на оплату праці поділяються на три групи:

1. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, об- слуговування, посадові обов’язки). Основна заробітна плата існує у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітни- ків та посадових окладів для службовців.

2. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Додаткова заробітна плата включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і по- ложеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або виходять за межі їх норм.

Розрізняють дві форми оплати праці: відрядну і погодинну. За відрядною оплатою праці заробіток працівника залежить від кількості виробленої продукції (виконаної роботи) і відрядної розцінки. За по- годинною формою оплати заробіток працівника залежить від пого- динної тарифної ставки і фактично відпрацьованого часу.

Відрядна оплата праці складається із таких систем: прямої від- рядної, відрядно-преміальної, акордно-преміальної. При прямій від- рядній оплаті розцінки за одиницю продукції (роботи) є сталими, роз- мір заробітку залежить від кількості виробленої продукції або обсягу виконаних робіт незалежно від затраченого часу.

При відрядно-преміальній оплаті поряд з оплатою за встановле- ними розцінками за виконану роботу працівникам нараховують премії за виконання і перевиконання певних показників.

Прогресивнішою є акордно-преміальна система оплати праці, за якої оплата проводиться не за окремі види робіт, а в цілому за весь виконаний цикл робіт (одержану продукцію рослинництва, тварин- ництва, завершене будівництво тощо). До кінцевого розрахунку пра- цівникам виплачують аванс. Після завершення всього циклу робіт проводять доплату з врахуванням трудового вкладу кожного праців- ника.

Погодинна форма оплати праці складається із двох систем: про- стої погодинної і погодинно-преміальної. За простої погодинної сис- теми сума заробітку залежить від кількості відпрацьованих годин і годинної тарифної ставки. За погодинно-преміальної системи, крім оплати за відпрацьований час, виплачуються премії за досягнення пе- вних показників в роботі.

Погодинна оплата праці  керівників,  спеціалістів,  службовців здійснюється за місячними посадовими окладами (ставками), якщо інше не передбачено колективним договором чи іншими норматив- ними документами.

Відповідно до Закону України “Про колективні договори і уго- ди” підприємства самостійно встановлюють форми і системи оплати праці своїх працівників, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, до- плат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсацій і гара- нтійних виплат.

У фермерських господарствах оплата праці здійснюється відпо-

відно до Закону України “Про фермерське господарство”. Прибуток

(доход) фермерського господарства визначається як різниця між вало- вими доходами і валовими витратами, включаючи податки і інші збо- ри та платежі. Доход, що залишається в розпорядженні фермера, ви- користовується на розширення виробництва і особисте споживання (винагорода за працю у вигляді заробітної плати).

Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське гос- подарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і перед- бачену законом тривалість щорічної відпустки.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Ви- трати” заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьовано- го часу, інші витрати на оплату праці включаються до складу елемен- та “Витрати на оплату праці”.

Важливою умовою контролю за дотриманням принципу матері- альної зацікавленості через оплату праці відповідно до кінцевих ре- зультатів є своєчасний і точний облік праці і розрахунків по її оплаті, який покликаний забезпечити достовірне визначення затрат праці на виробництво, сприяти підвищенню її продуктивності, зниженню со- бівартості продукції і підвищенню рентабельності виробництва.

Перед бухгалтерським обліком праці та її оплати стоять такі за- вдання: своєчасний і точний первинний облік обсягу і якості викона- них робіт, виходу продукції і використання робочого часу; контроль за правильністю використання встановлених норм і розцінок для на- рахування оплати праці; правильний і обґрунтований розподіл затрат праці і її оплати на виробництво продукції по структурних підрозді- лах і облікових об’єктах; своєчасне проведення розрахунків по оплаті праці; своєчасний розрахунок з фінансовими органами по платежах в бюджет, а також з органами страхування; своєчасне складання і пред- ставлення звітності по праці та її оплаті.