Сутність, значення та функціональне призначення фінансів підприємств.

Сутність, значення та функціональне призначення фінансів підприємств.

Фінанси – це система суспільних відносин з приводу формування, та використання фондів грошових ресурсів шляхом формування розподілу та перерозподілу ВВП та національного доходу.

              Фінанси виконують такі основні функцій:

· перерозподільча: дозволяє  перерозподіляти  фінансові  потоки  між

учасниками економічної система;

· мотиваційна: стимулює  суб`єктів   господарювання  до  нарощування

капіталу, до підвищення ефективності його використання;

· ресурсна: спрямована на оптимізацію системи управління ресурсами з

метою підвищення вартості альтирнативної доходності, оптимізації затрат;

· інформаційна:  формує інформацію для субєктів господарювання,яка

спрямована на прийняття оптимальних рішень у процесі здійснення

господарської діяльності;

· контрольна: використовується з метою контролю за ефективністю

управління ресурсами у процесі реалізації поставлених підприємством

завдань.

Перелік особливостей функціонування фінансів в економічній системі:

ü фінанси перерозподіляють вартість створеного продукту;

ü вартість перерозподіляється у тому напрямку, який формує для власника

найвищий рівень дохідності;

ü будь-які фінансові потоки у процесі реалізації формують споживну

вартість, що є джерелом задоволенням потреб людей;

ü слугують основною системою перерозподілу ресурсів у процесі

виробництва товарів та у системі надання послуг.

Фінанси підприємств - це система відносин підприємствств з державою, іншими суб`єктами господарювання, з метою формування фондів грошових

ресурсів, які використовуються на виробничому, господарському та  комерцій-ну діяльність. Виконують такі функції: розподільча, фондова, контрольна.

Сфери фінансових відносин підприємств, їх характеристика.

Фінансові відносини - це складова суспільних відносин, які пов`язані із

відносинами між людьми у процесі управління грошовими, матеріальними, та

фінансовими активами.

Сфера зовнішніх фінансових відносин підприємства включає відносини:

1) між підприємством і державою - з приводу перерозподілу власних фінансових ресурсів в рамках законодавства про оподаткування, соціального страхування, формування загальнодержавних цільових та позабюджетних фондів тощо;

2) між підприємством і його акціонерами з приводу використання отриманого прибутку, нарахування та виплати дивідендів, реінвестування прибутку, напрямків вкладення капіталу тощо;

3) між підприємством і його постачальниками та покупцями - з приводу виконання господарських договорів та зобов'язань, реалізації продукції, отримання виручки, здійснення платіжних розрахунків тощо;

4) між підприємством і фінансово-кредитними установами - з приводу обслуговування платежів, отримання та повернення кредитів, сплати процентів за користування ними, страхових платежів, інвестиційних вкладень тощо.

Система внутрішніх фінансових відносин підприємства включає відносини:

1) між підприємством і його засновниками  - з приводу формування статутного капіталу, отримання частини прибутку, напрямків виробничого та іншого вкладення фінансових ресурсів підприємства тощо;

2) між підприємством і його структурними підрозділами — з приводу розподілу фінансових ресурсів на фінансування, формування необоротних і оборотних активів;

3) усередині самого підприємства - з приводу розподілу прибутку;

4) між підприємством і його працівниками - з приводу формування фонду оплати праці, матеріального заохочення та стимулювання, фінансування соціально-культурних заходів тощо.

Відносини, які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв’язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв’язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування

Фінансово-кредитна взаємодія банків та підприємств завжди була та залишається важливим важелем стимулювання розвитку виробництва та являє економічні взаємовідносини з приводу зворотного руху запозиченої вартості. Фінансово-кредитні взаємовідносини забезпечують трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражають стосунки між банком-кредитором та підприємством-позичальником. За їх допомогою вільні кошти підприємств, приватного та державного сектору акумулюються в банках, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається на основі договору за плату в тимчасове користування іншим підприємствам.

Фінансово-кредитні відносини між банком та підприємством в ринковій економічній системі забезпечується кредитним потенціалом системи банку та кредитоспроможністю системи підприємства.

Діяльність сучасних підприємств тісно пов’язана з витратами й ризиками, саме тому в них виникають відносини із страховими компаніями.

Адміністративні стягнення:

· конфіскація матеріальних чи фінансових ресурсів

· часткове позбавлення спеціальних соціальних прав

· виправні роботи

· адміністративний арешт

Розрахунки акредитивами

Акредитив – це розрахунковий документ, який являє собою доручення однієї кредитної установи іншій, здійснити розрахунок по товаро – транспортних накладних за рахунок наперед задепонованої суми коштів.

Існує близько 30 видів акредитивів:

- Покритий - це такий вид акредитиву, який передбачає попереднє депонування власником рахунку грошей за рахунком коштів поточного чи валютного рахунку. Особливості використання покритих акредитивів: Відкривається спеціальний рахунок, який називається – акредитив; Резерв коштів на виплату може формування за рахунок кредитних коштів; Для виплату акредитиву може використовуватися лише 1 джерело коштів

- Непокритий. Особливості використання: Джерело коштів – кредит банку, кредитна лінія

- Відзивний – це такий вид акредитиву, за якого платник має право відізвати за депоновані кошти із рахунку без попереднього узгодження з постачальником.

- Без відзивний - це такий вид акредитиву, гроші з якого не можна забрати до моменту розрахунку або до моменту закінчення терміну акредитиву.

- Сигнальний - це такий вид акредитиву, який завжди погашається першочергово незалежно від того, коли він був відкритий.

- Реверсивний – це такий тип акредитиву, який за певних обставин може бути трансформований в іншу форму розрахунків.

- Поточний

Особливості використання акредитивів при розрахунках:

1.Застосовується для підприємств, які невчасно або не в повному обсязі розраховуються за товар

2.Гарантує постачальнику повну і своєчасну оплату

3.Акредитивна форма розрахунків є невигідною для покупця, оскільки вилучаються гроші з обороту на певний період часу

4.Максимальний термін акредитиву не може перевищувати 15 днів

5.Використовується лише в тому випадку, коли 2-і сторони розрахунків погоджуються на дану форму розрахунків

6.Може відкриватися лише для розрахунків з 1 постачальником

7.Особа, що за депонувала кошти має право достроково повернути кошти, які не були використані при розрахунку

8.Підставою для здійснення розрахунків є передача платіжних документів покупцю і банку покупця.

9.Кожен акредитив відкривається на основі спеціальної заяви

Вексельна форма розрахунків

Вексельна форма розрахунків — це розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем.

Вексель — це письмове безумовне зобов’язання, боргова роз­писка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

В розрахунках векселями беруть участь такі суб'єкти:

· векселедавець (трасант);

· векселеодержувач (ремітент);

· платник (трасат - той, кому платник дає наказ платити). Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обіг векселів в Україні"

Розрізняє два основних види векселів: прості та переказні.

Схеми документообігу переказного векселя:

1. товари, послуги, грошові кошти;

2. перекладний вексель;

3. вексель для акцепту;

4. акцептований вексель;

5. наказ векселедавця (трасанта) сплатити переказний вексель.

Порядок проведення заліку взаємної заборгованості з використанням векселів включає чотири етапи:

— оформлення та облік платіжних документів;

— проведення заліку взаємної заборгованості;

— вексельне оформлення прострочених заборгованостей;

— дальші операції з векселями.

За своєю суттю вексель є абстрактним борговим зобов’язанням. Його абстрактність полягає в тім, що він не обумовлений поперед­нім виконанням будь-яких договірних зобов’язань.

 

Залежно від забезпечення

• забезпечений — гарантуються певними видами активів; • бланковий — отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткий термін

За порядком надання

• прямі — передбачає кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором;

• консорціальні — надається, коли потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому раз: кілька кредиторів об'єднуються і кожен надає частину загального кредиту.

76. Банківське кредитування підприємств

Банківський кредит - це основна форма кредиту, за якої банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного, або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського процента.

Підприємства отримують кредити на умовах терміновості, повернення, цільового характеру, забезпечення, платності.

Не можуть отримати кредити підприємства:

* проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації);

* під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов'язаних із затримками в поставках товарів;

* коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.

Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий, середньо-строковий, довгостроковий кредити.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Залежно від мети кредит може надаватися на: * фінансування оборотного капіталу; *фінансування основного капіталу; * викуп приватизованого підприємства.

  Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті.

  Банківський кредит надається підприємствам на сучасному етапі в таких основних видах:

1. Бланковий (незабезпечений кредит). 2. Контокорентний кредит (овердрафт).

3. Сезонний кредит із щомісячною амортизацією боргу. 4. Відкриття кредитної лінії.

5. Револьверний (автоматично поновлювальний) кредит. 6. Онкольний кредит.

7. Ломбардний кредит. 8. Іпотечний кредит.

9. Роллеверний кредит. 10. Консорціумний (консорціальний) кредит.

Щоб отримати кредит, підприємство повинно відповідати таким умовам:

- бути фінасово стабільним;

- кредитоспроможним;

- мати достатній рівень ліквідності для погашення кредиту.  

Овердрафт на підприємстві

Овердрафт - це форма короткострокового кредиту, який надається для покриття тимчасової нестачі обігових коштів у клієнта, шляхом оплати з його поточного рахунку розрахункових документів понад фактичний залишок коштів на ньому, в межах встановленого банком ліміту. Овердрафт призначений для покриття короткострокових платіжних розривів і не призначений для кредитування на строк 30 днів.

Овердрафт може надаватись як у національній, так і в іноземній валюті. Овердрафт в іноземній валюті надається підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

Кредитування у формі овердрафту дає змогу підприємству:

- мати гарантію своєчасного й оперативного проведення розрахунків з постачальниками; - отримувати кредитні кошти в мінімальних сумах, беручи до уваги надходження на поточний рахунок протягом дня, що істотно зменшує розмір плати за кредит; - скоротити тимчасові витрати на оформлення документів під час видачі кредиту, оскільки фактично клієнт оформляє тільки платіжне доручення, а банк оплачує його за рахунок овердрафту автоматично.

   Для видачі овердрафту банки встановлюють певні вимоги до клієнтів - юридичних осіб:

- наявність поточного рахунку в банку в національній (для овердрафту в національній валюті) або в іноземній валюті (для овердрафту в іноземній валюті); - стійкий фінансовий стан клієнта;    - стабільна господарсько-фінансова діяльність, відповідно, на внутрішньому або зовнішньому ринку, наявність постійних ділових партнерів і замовлень на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг);

- стабільні грошові надходження на поточний рахунок клієнта в банку;

- за наявності кредитної історії - своєчасність повернення та повнота розрахунків за кредитами, що отримувалися раніше.

За рахунок овердрафту клієнт може здійснювати розрахунки, пов'язані з веденням господарської діяльності, за винятком платежів: - на формування та збільшення статутного капіталу банків та інших господарських товариств (у процесі відкритої емісії); - виконання зобов'язань за будь-якими кредитними договорами; - повернення або надання зворотної фінансової допомоги; - фінансування довгострокових інвестиційних проектів.

  У разі виявлення порушень використання овердрафту банк має право застосувати штрафні санкції до клієнта.

Сутність, значення та функціональне призначення фінансів підприємств.

Фінанси – це система суспільних відносин з приводу формування, та використання фондів грошових ресурсів шляхом формування розподілу та перерозподілу ВВП та національного доходу.

              Фінанси виконують такі основні функцій:

· перерозподільча: дозволяє  перерозподіляти  фінансові  потоки  між

учасниками економічної система;

· мотиваційна: стимулює  суб`єктів   господарювання  до  нарощування

капіталу, до підвищення ефективності його використання;

· ресурсна: спрямована на оптимізацію системи управління ресурсами з

метою підвищення вартості альтирнативної доходності, оптимізації затрат;

· інформаційна:  формує інформацію для субєктів господарювання,яка

спрямована на прийняття оптимальних рішень у процесі здійснення

господарської діяльності;

· контрольна: використовується з метою контролю за ефективністю

управління ресурсами у процесі реалізації поставлених підприємством

завдань.

Перелік особливостей функціонування фінансів в економічній системі:

ü фінанси перерозподіляють вартість створеного продукту;

ü вартість перерозподіляється у тому напрямку, який формує для власника

найвищий рівень дохідності;

ü будь-які фінансові потоки у процесі реалізації формують споживну

вартість, що є джерелом задоволенням потреб людей;

ü слугують основною системою перерозподілу ресурсів у процесі

виробництва товарів та у системі надання послуг.

Фінанси підприємств - це система відносин підприємствств з державою, іншими суб`єктами господарювання, з метою формування фондів грошових

ресурсів, які використовуються на виробничому, господарському та  комерцій-ну діяльність. Виконують такі функції: розподільча, фондова, контрольна.