Відносини, що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій

У зв’язках “держава — підприємство” і “підприємство — держава” можна виокремити фінансові відносини між державою та державними підприємствами.

За допомогою системи оподаткування, а також різних платежів і відрахувань підприємств до державного бюджету та інших централізованих фондів держава через свої фінансові органи реалізує право власності на засоби виробництва, вилучаючи у підприємств і централізуючи частину їх прибутку, тобто держава одержує від підприємств кошти. Але фінансовий потік на цьому рівні не односторонній. Підприємства також можуть одержувати від держави кошти. Державна фінансова підтримка підприємств здійснюється за допомогою прямих асигнувань, наприклад централізованих капітальних вкладень і дотацій, а також як надання різних економічних пільг (з оподаткування, через звільнення від сплати певних платежів).

Фінансові відносини між державою і підприємствами недержавних форм власності різняться видами грошових надходжень і платежів. Взаємовідносини цього типу складаються відповідно до економічної ролі держави, функцією якої є створення коштів державного і місцевого бюджетів, що йдуть на задоволення суспільних потреб. Ці кошти створюються через їх вилучення, насамперед, у підприємств. Це основний канал фінансових надходжень до державного бюджету.

 

 

9. Відносини, які виникають між суб’єктами господарювання у зв’язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів, здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій, а також між підприємствами і постачальниками та підрядчиками, які виникають в процесі купівлі-продажу продукції (робіт, послуг)

Інвестування в цінні папери – основні правила інвестування підприємств в різні види акцій та облігацій з метою отримання прибутків з найменшим ризиком. Вкладення коштів у цінні папери залежить від трьох параметрів: 1) дохідності цінних паперів, 2) ступеня ризику (або надійності) в разі вкладення їх у різні види цінних паперів, 3) зростання доходу від таких вкладень.

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Спі́льна підприє́мницька дія́льність — діяльність, що базується на співробітництві між суб'єктами господарської діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності, а також на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення.

Методичний підхід до визначення стратегій формування відносин з постачальниками в процесі закупівельної діяльності, відмінністю якого є використання двох складових: результатів господарювання підприємств-постачальників, що об’єктивно характеризують їх економічний стан, та умов і наслідків співпраці з ними у закупівельній діяльності за уявленнями підприємств-виробників, що формують 9-ти квадрантну матрицю, яка містить види і моделі відносин, стратегії їх формування з постачальниками, стратегії формування відносин постачальників з підприємствами-виробниками, стратегії їх інформаційної взаємодії та використання інструментів інтегрованих комунікацій;

Відносини, які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв’язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв’язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування

Фінансово-кредитна взаємодія банків та підприємств завжди була та залишається важливим важелем стимулювання розвитку виробництва та являє економічні взаємовідносини з приводу зворотного руху запозиченої вартості. Фінансово-кредитні взаємовідносини забезпечують трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражають стосунки між банком-кредитором та підприємством-позичальником. За їх допомогою вільні кошти підприємств, приватного та державного сектору акумулюються в банках, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається на основі договору за плату в тимчасове користування іншим підприємствам.

Фінансово-кредитні відносини між банком та підприємством в ринковій економічній системі забезпечується кредитним потенціалом системи банку та кредитоспроможністю системи підприємства.

Діяльність сучасних підприємств тісно пов’язана з витратами й ризиками, саме тому в них виникають відносини із страховими компаніями.