Фінансова стратегія підприємства.

    Фінансова стратегія підприємства - це генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими засобами, що будується на основі фінансового аналізу, а також оптимізації основних і оборотних коштів, розподілу прибутку, безготівкових розрахунків, податкової і цінової політики, політики в області цінних паперів, прийнято розрізняти генеральну й оперативну фінансові стратегії, головну стратегічну мету, частки стратегічні цілі.                                      .                                                                                                                                                             В економічній літературі виділяють такі види фінансових стратегій:                                          1. Генеральна - фінансова стратегія, що визначає основні напрями фінансової діяльності підприємства для досягнення стратегічної мети його розвитку на ринку                                                                                                                               2. Оперативна - стратегія поточного маневрування фінансовими ресурсами. Вона є деталізованим планом генеральної стратегії, тобто стратегія контролю за витрачанням коштів і мобілізацією внутрішніх резервів, що особливо актуально в сучасних умовах економічної нестабільності.                         .                                                                        3. Стратегія окремої мети - спрямована на забезпечення ефективності здійснення операцій щодо реалізації певного проекту.                           .                                                 У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємства.

Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.                           . Процес формування фінансової стратегії підприємства включає наступні основні етапи:

- визначення періоду реалізації стратегії;

- аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

- формування стратегічної мети фінансової діяльності;

- розроблення фінансової політики підприємства;

- розроблення системи заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії;

- оцінка розробленої фінансової стратегії.

Важливим моментом при розробленні фінансової стратегії підприємства є визначення періоду її реалізації.

Конспект: тема 11 питання 6

99. Зміст, завдання та методи фінансового планування на підприємстві.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.                          .                                                                                                                    Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.                        .                                                                     Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:                                      • забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;                            .                                                                                                                                • установлення раціональних фінансових відносин з суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;                  .                                                        • визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;                            .                                                                                             • виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;                                                   • здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.                    Методи фінансового планування — це конкретні способи планових розрахунків. Планування фінансових показників здійснюється за допомогою кількох методів. До них належать:                                  .                                                                                   1.) Балансовий метод — полягає в тому, що балансуються не тільки підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.                           .                                                  2.) Нормативний — полягає в тому, що на основі встановлених норм та техніко-економічних нормативів (ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів) розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів.                              3.) Розрахунково-аналітичний — планові показники розраховуються на основі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни у плановому періоді.                               .                                                           4.) Оптимізація планових розрахунків — полягає у складанні кількох варіантів планових розрахунків. З метою отримання найоптимальнішого варіанта планових рішень проводять їх оптимізацію.                            .                               5.) Економіко-математичне моделювання — дає змогу знайти кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель — це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів.

Конспект тема 11 питання 1

100. Поняття поточного фінансового плану, порядок його складання.

Система поточного планування фінансової діяльності підприємства виходить з його загальної фінансової стратегії і фінансової політики. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів. Останні дають можливість підприємству визначити джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити стійку (постійну) платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду.                                                                                                                Поточний фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою        Урахування всіх окремих надходжень і витрат за розрахунку показників фінансового плану здійснюється відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку (П(С)БО). Фінансовий план складається з п'яти розділів:

1) джерела формування і надходження коштів; 2) приріст активів підприємства; 3) повернення залучених коштів; 4) витрати, пов'язані із внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів; 5) покриття збитків минулих періодів.

У розділі 1 фінансового плану відображаються суми коштів, які будуть сформовані (залучені) підприємством у плановому році, а також суми коштів, сформовані (залучені) в попередні періоди, що використовуватимуться для забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, а також виконання зобов'язань у планованому році.

У розділі II фінансового плану відображаються суми витрат у плановому році, пов'язані з придбанням та створенням (збільшенням) активів підприємства і визначені з урахуванням П(С)БО 2 «Баланс».

У розділі ІІІ відображається повернення коштів, залучених підприємством з усіх джерел, включаючи кошти, залучені в попередні періоди.

У розділі IV «Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів» відображається сума витрат підприємства на виконання зобов'язань перед бюджетом, включаючи погашення недоїмки минулих періодів, відстроченої та реструктуризованої заборгованості зі сплати податків та обов'язкових платежів.                                                                                                                                                       У розділі V відображається спрямування коштів на покриття збитків, які виникли в підприємства в минулі періоди,                         

Якщо фінансовим планом не передбачене отримання прибутку від звичайної діяльності підприємства в плановому періоді, то додатково до нього включається розрахунок фінансових результатів.

Конспект тема 11 питання 4

101. Зміст і значення оперативного фінансового планування.

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безперервне фінансування господарської діяльності. Його складають на квартал із розбиванням на місяці або на місяць по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства в банку, рух грошових коштів.                                               Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксує зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних активів та вказує на потребу використання позичених і залучених коштів у плановому періоді.                                                                                                                    Кредиторська заборгованість підприємства у складі залучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у процесі господарських зв'язків з іншими суб'єктами господарювання в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансовий стан інших суб'єктів господарювання. Якщо кредиторська заборгованість виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших суб'єктів господарювання. Тому, аналізуючи кредиторську заборгованість, треба одночасно перевіряти стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки платежів, дату її виникнення.                           .                                                                                                Таким чином, платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє використовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає повніше уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується.                                                                                                      Касовий план - це план обороту готівки підприємства, потрібний для контролю за їх надходженням і витрачанням. Його складають за типовою формою на квартал і в установлені строки передають у кредитну установу, з якою підприємство укладає договір про розрахунково-касове обслуговування.

Касовий план потрібний підприємству для того, щоб точніше визначити розмір зобов'язань перед працівниками із заробітної плати, нарахувань на заробітну плату та інших виплат.

Конспект тема 11 питання 2

102. Бюджетування як форма фінансового планування на підприємстві.

Бюджетування — це необхідна складова фінансового планування, оскільки основою будь-якого оперативного чи поточного фінансового плану є система відповідних бюджетів. Як і поточне планування в цілому, бюджетування спрямоване на поетапну трансформацію стратегічного фінансового плану в систему поточних планів, послідовне їх виконання з метою досягнення стратегічних цілей підприємства.                       Бюджет і відповідно процес бюджетування — більш вузькі поняття, ніж фінансовий план та фінансове планування. План включає весь спектр дій, спрямованих на досягнення сформульованих цілей, які можуть бути описані як з допомогою формалізованих кількісних оцінок, так і шляхом опису якісних показників. Бюджет є робочим інструментом фінансового планування, який полегшує реалізацію намічених планів і робить більш обґрунтованим їх коригування.                                   .                                                                     Бюджетування — це процес підготовки, складання та затвердження системи пов'язаних між собою бюджетів, узгоджених за строками, напряме ми діяльності, підрозділами чи центрами відповідальності. Бюджетування, як і фінансове планування в цілому, передбачає контроль за реалізацією бюджетів з подальшим регулюванням діяльності підприємства чи внесенням змін до системи бюджетів з метою узгодження бюджетних показників із фактичними. Воно охоплює всі сфери фінансово-господарської діяльності підприємства (виробництво, реалізацію продукції, управління фінансовими потоками) і узгоджує діяльність усіх його підрозділів.                      До основних функцій бюджетування належать функції планування, координації та контролю. Обов'язковими етапами бюджетування є:                                                                   • аналіз виконання показників бюджету за попередні бюджетні періоди або у разі першого складання бюджету, аналіз фінансових показників діяльності підприємства за попередні звітні періоди;                             .                                                                                • складання бюджету з урахуванням даних виконання бюджету за попередні періоди та можливих змін у діяльності підприємства в майбутньому;                                                    • затвердження бюджету, у результаті якого бюджет стає обов'язковим до виконання для відповідних підрозділів та їх працівників;                                                                         • виконання бюджету з відстеженням точності його складання та виконання;                           • здійснення контролю за виконанням бюджету та аналіз результатів контролю;                                                                                                                      • коригування бюджету чи діяльності підприємства з метою узгодження бюджетних і фактичних показників. Конспект тема 12 питання 1