Авальний кредит підприємству

Кредит – це форма позичкового капіталу, яка використовується суб’єктами господарювання в обороті на умовах платності, поверненості, цільового використання.

Авальний кредит — це позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов’язаннями підприємства у формі поручительства або гарантії. Підприємство—одержувач платежу, як і за акцептного кредиту, отримує від банку-гаранта (аваліста) умовне платіжне зобов’язання. Якщо власник векселя вносить протест у зв’язку з несплатою векселя, банк-аваліст погашає всю суму векселя за платника.

За авальний кредит банк одержує комісійні, розмір яких залежить від виду вимог, що випливають з гарантії, а також терміну дії гарантії. Крім того, за наданий кредит стягується відсоток за діючими ставками (за умови, що банк-аваліст погашає суму векселя за платника).

Принципова різниця між авальним та акцептним кредитами полягає у характері відповідальності банку. За надання авального кредиту, без огляду на його суть як вексельного поручительства, банк несе тільки субсидіарну (додаткову) відповідальність, тобто вимога може бути звернена на нього тільки за невиконання її підприємством. За акцептного кредиту банк несе солідарну відповідальність і вимогу, на вибір кредитора, може бути звернено як на підприємство, так і на банк.

 

 

             

 

Економічний та матеріально-речовий зміст основних засобів, їх структура, класифікація, відтворення.

Основні засоби – це частина активів підприємства, які підприємство утримує та використовує на виробництві, з метою участі в операційному процесі, постачанні товарів, наданні послуг, здачі в оренду, очікуваний термін експлуатації яких більше 1 року. Всі основні засоби обліковуються на підприємства за первісною вартістю.

Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Основні засоби поділяються на 2 групи активів:

1) Основні фонди (виробнича нерухомість, інвестиційна нерухомість, земельні ділянки, капітальні видатки на покращення якості земельних ділянок, будівлі та споруди, машини та обладнання, виробничі інструменти)

2) Інші необоротні матеріальні активи (бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, природні ресурси, тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи).

Відповідно до класифікації основні засоби — групуються залежно від функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу тощо.

Залежно від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

За галузевою належністю основні засоби поділяються на засоби промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та ін.

За натурально-речовинним складом основні виробничі засоби поділяються на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти і приладдя, виробничий та господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження; капітальні витрати на поліпшення земель, інші основні засоби.

Відтворення основних засобів — це процес їх безперервного поновлення (відновлення). Відтворення буває просте та розширене. Просте відтворення основних засобів — це їх відновлення в тому самому обсязі, у якому вони були зношені та вибули. Розширене відтворення — це таке відтворення, яке передбачає розширення діючих основних засобів за рахунок збільшення їх кількості та поліпшення або придбання продуктивніших та економічних основних засобів. Розширене відтворення може здійснюватися у вигляді нового будівництва, технічного переозброєння, реконструкції та ін.