Зміна показників імунограми при основних імунопатологічних

СИНДРОМАХ (В.В.Чоп ’ як, І.Я. Господарський)

 

Синдром	Показники імунограми
Варіант норми	Відхилення показника в межах 10-15 %
Імунорегуляторні розлади	Дисоціації показників Т-лімфоцити/В-лімфоцити, CD4/CD8,IgG/IgM тa iн.
Зниження природної (неспецифічної) резистентності	Лейкопенія, лімфопенія, зниження рівня лізоциму, інтерферонів, показників фагоцитозу, збільшення титру комплементу
Ураження гуморальної ланки	Зниження вмісту В-лімфоцитів, Ig основних класів, гетерофільних аглютинінів, низькі титри AT після вакцинації
Ураження клітинної ланки	Зниження вмісту Т-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-цитотоксичних, ІЛ-2, експресії HLA-DR
Ознаки алергії	Зниження вмісту Т-лімфоцитів, підвищення рівня В-лімфоцитів, еозинофілів, IgE (>175 МО), позитивні тести ГЧНТ чи/і ГЧСТ, часто зростання співвідношення Т-хелпери/Т-супресори
Ознаки автоімунізації	Зниження вмісту Т-лімфоцитів, зростання співвідношення CD4/CD8, позитивні тести ГЧНТ чи/і ГЧСТ з тканинними АГ
Імунопроліферативний синдром	Різке збільшення вмісту окремого клону дефектних клітин (найчастіше - В-лімфоцитів) чи факторів (Ig при парапротеїнеміях) і низькодиференційованих клітин. Пріоритет абсолютних показників
Неопластичний синдром	Лімфопенія (особливо - великі грануловмісні клітини), зниження рівня Т- і В-лімфоцитів, NK-клітин, неспецифічної цитотоксичності, вмісту IgA
Комбіновані розлади	Поєднання перелічених змін, які свідчать про майже рівноцінне ураження кількох ланок

 

Первинні й набуті імунодефіцити, незважаючи на чимало спільних і подібних клінічних ознак і даних лабораторного обстеження, мають багато відмінних рис. Про це необхідно пам'ятати, оскільки тактика лікування і ведення таких хворих принципово відрізняється.

Імунопатологічні синдроми

Інфекційний синдром:

· тривалий субфебрилітет, лихоманка неясної етіології;

· хронічні інфекції ЛОР-органів (синусити, отити), лімфаденіти;

· часто рецидивуючі та хронічні бронхіти та пневмонії (в т.ч. у сполученні з інфекцією ЛОР-органів);

· висока частота ГРВІ (у дорослих більше 4 разів і у дітей більше 6 разів на рік);

· бактеріальні інфекції шкіри та підшкірної клітковини (піодермії, фурункульози, абсцеси, флегмони, рецидивуючі парапроктити у дорослих);

· грибкові інфекції шкіри, слизових оболонок та нігтів;

· паразитарні інфекції;

· афтозні стоматити, захворювання пародонта, карієс;

· рецидивуючі гнійні кон’юнктивіти;

· рецидивуючий герпес різної локалізації;

· повторні лімфаденіти;

· хронічні урогенітальні інфекції (хронічний гнійний вульвит, уретрит, часто рецидивуючі цистити та пієлонефрити);

· дисбактеріоз, хронічна гастроентеропатія з діареєю неясної етіології;

· генералізованя інфекції (сепсис).

Алергічний синдром:

· алергопатологія шкіри (атопічний та контактний дерматит, кропив’янка, набряки Квінке, феномен Артюса, екзема);

· алергопатологія ЛОР-органів;

· бронхіальна астма, поліноз, хронічний астматичний бронхіт, гіперчутливі пневмоніти;

· непереносимість харчових продуктів, ліків, хімічних сполук та ін.

Аутоімунний синдром:

· запальні захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, синдром Шегрена, синдром Фелті та ін.);

· СЧВ, дерматоміозит, склеродермія;

· системні васкуліти (гранулематоз Вегенера, вузликовий периартеріїт та ін.);

· гломерулонефрити;

· патологія щитовидної залози, інсулінозалежний цукровий діабет, хвороба Адісона та інші гормональні порушення;

· неврологічні захворювання (розсіяний склероз, міастенія Гравіс, тощо);

· неспецифічний виразковий коліт;

· цитопенічні хвороби крові;

· аутоімунні захворювання печінки;

· аутоімунні форми безпліддя, патологія вагітності, важкі форми перебігу клімактеричного синдрому;

· деякі види психопатології (шизофренія).

Первинні імунодефіцити (у дітей):

· синдром Луї-Бар – атаксія в сполученні з телеангіектазіями, плямами гіпер- та депігментації;

· синдром Віскотта-Олдріча – геморагічний симптомокомплекс у поєднанні із екземою та тромбоцитопенією у хлопчиків;

· синдром Ді-Джорджи – судомний синдром із гіпокальціємією, вадами розвитку лицевого скелету й серцево-судинної системи, гіпоплазією тимусу;

· спадкові ангіоневротичні набряки різної локалізації (недостатність С1-інгібіторів).

Вторинні імунодефіцити:

· всі види інфекційного синдрому в випадку тривалого та торпідного до терапії перебігу, тенденції до генералізації процесу;

· алопеції, де- та гіперпігментації шкіри;

· СНІД;

· інші види набутої імунної недостатності.

Лімфопроліферативний синдром:

· пухлини в імунній системі (лімфолейкози, лімфосаркоми, хвороба Ходжкіна, лімфоми, саркома Капоші);

· Х-зчеплений рецесивний лімфопроліферативний синдром у дітей:

· гіперплазія всіх груп лімфатичних вузлів з запальними процесами в них у сполученні з частими бактеріальними інфекціями іншої локалізації;

· спленомегалія;

· мононуклеоз в анамнезі.

Контрольні запитання.

1. Імунні дисфункції, класифікація.

2. Первинні імунодефіцити.

3. Набуті імунодефіцити.

4. Принципи діагностики ІД. Провідні імунопатологічна синдроми.

5. Лабораторні ознаки ІД.

6. Загальні підходи до лікування ІД.

 

Контрольні тестові питання

1. У літніх людей підвищується частота виникнення пухлин. Однією із причин цього є:

A. Зниження активності клітинного імунітету.

B. Зниження інтенсивності мітозів.

C. Збільшення активності фагоцитарних клітин.

D. Підвищення активності клітинного імунітету.

E. Підвищення активності утворення антитіл.