Визначення термінів, наведених у стандарті

Термін	Визначення
суб'єкт гос­подарювання	юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, їх відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, фізичні особи - громадяни України, іноземці та особи без грома­дянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійні представництва нерезидентів, через які повністю або частково здійсню­ється підприємницька діяльність, якщо такі суб'єкти беруть участь у фо­рмуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, що належать державі, а також використовують кошти, що залишаються у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних ці­льових фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України, за винятком розташованих на території України іноземних дип­ломатичних представництв, консульських установ, представництв міжна­родних організацій, а також представництв нерезидентів, які не провадять підприємницької діяльності;
суб'єкт дер­жавного фі­нансового ко­нтролю	міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, які наділені повноваженнями на здійснення фінансового конт­ролю, їх самостійні контрольно-ревізійні підрозділи або інші їхні підроз­діли (особи), які наділені такими повноваженнями;
контрольний захід	це сукупність способів і методичних прийомів фінансового контролю (ревізія, перевірка, оцінка, розслідування та вивчення), які застосову­ються суб'єктами державного фінансового контролю в межах повнова­жень, визначених Конституцією України та іншими актами законодав­ства, що регулюють їх діяльність, і спрямовані на повний комплекс (сис­тему) або окремі процеси (етапи) фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна;
ініціатор ко­нтрольного заходу	Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади щодо контрольного заходу, який здійсню­ється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади; кері­вник міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади щодо контрольного заходу, який здійснюється самостійним контрольно-реві­зійним підрозділом або іншим їх підрозділом (особою);
тема контро­льного заходу	це визначений суб'єктом державного фінансового контролю зміст кон­кретного контрольного заходу;
спільні конт­рольні заходи	це контрольні заходи, які здійснюються одночасно декількома суб'єктами державного фінансового контролю і мають спільні або взаємопов'язані теми контрольних заходів.

2. У стандарті 2 «Планування державного фінансового контролю» наведено основну мету та зміст планів, які повинні складатись до початку здійснення контрольних заходів з контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Розглянемо виписки із другого стандарту, норми якого є обов’язковими для суб'єктів державного фінансового контролю при розробці порядків пла­нування власних контрольних заходів. У стандарті наведено:

1) визначення поняття «планування» Під плануванням слід розуміти послідовний процес, який включає в себе систему дій, спрямованих на якісне формування, розгляд, погодження та затвердження планів контро­льних заходів. Кожен суб'єкт державного фінансового контролю самостійно розробляє і затверджує порядок планування контрольних заходів.

2) мета планування Метою планування контрольних заходів суб’єктами державного фінансового контролю є: - забезпечення оптимальної концентрації трудових, фінансових та матеріальних ре­сурсів суб’єктів державного фінансового контролю при реалізації визначених напрямів контролю; - усунення паралелізму та дублювання в роботі суб’єктів державного фінансового контролю шляхом забезпечення належного виконання вимог законодавства щодо держав­ної регуляторної політики.

3) Основні вимоги до планів контрольних заходів: - зміст планів контрольних заходів суб’єктів державного фінансового контролю: тема контрольного заходу (її включення повинно мати обґрунтування); назва суб'єкта гос­подарювання, який підлягає контролю, та місце його розташування; термін закінчення ко­нтрольного заходу; період, який підлягає контролю; перелік суб’єктів державного фінан­сового контролю, які будуть спільно проводити контрольні заходи (за їх погодженням). - строки планування. Суб’єкти державного фінансового контролю формують плани основних напрямів контрольних заходів терміном на рік. На основі цих планів суб’єкти державного фінансового контролю складають піврічні плани контрольних заходів. - взаємодія щодо планування між суб’єктами державного фінансового контролю. Останні за відповідними запитами надають один одному за погодженням з ініціаторами контрольних заходів власні плани контрольних заходів, пропозиції щодо проведення спі­льних контрольних заходів, інформацію про терміни проведення останніх контрольних заходів щодо конкретних суб’єктів господарювання та іншу інформацію, що стосується питань формування планів контрольних заходів. - умови при яких суб’єктів господарювання не включають до планів контрольних заходів: якщотермін проведення попередніх контрольних заходів цими ж суб’єктами з тих самих питань менший одного року (365 календарних днів); якщо вже здійснено конт­рольні заходи іншими суб’єктами державного фінансового контролю або контрольними органами з тих самих питань та за період, який підлягає контролю. - порядок затвердження контрольних заходів. Затвердження планів контрольних заходів здійснюється керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади у порядку, визначеному законодавством. - порядок внесення змін до планів. Внесення змін до планів контрольних заходів проводиться у порядку їх затвердження. Про зміни, внесені до планів контрольних захо­дів, повідомляються інші суб’єкти державного фінансового контролю, які проводять спі­льні контрольні заходи.

 

3. Стандарт «Органiзацiя та виконання контрольних заходiв» роз­криває інформацію щодо порядку організації та виконання контрольних за­ходів суб'єктами державного фінансового контролю. Норми цього Стандарту застосовуються суб’єктами державного фінансового контролю на таких ета­пах організації та виконання контрольних заходів: підготовка до проведення контрольних заходів; оформлення офіційних розпорядчих документів, що надають право службовим особам суб’єктів державного фінансового конт­ролю здійснювати контрольні заходи; ознайомлення з цими документами ке­рівників суб’єктів господарювання; безпосереднє проведення контрольних заходів.

Умовно стандарт можна поділити на такі розділи:

1) Внутрішні нормативно-правові акти з організації та виконання суб’єктами державного фінансового контролю контрольних заходів.

Кожним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади самостійно розробляються внутрішні нормативно-правові акти з організації та виконання суб’єктами державного фінансового контролю контрольних за­ходів, які затверджуються керівником відповідного міністерства, іншого цен­трального органу виконавчої влади.

2) Терміни, що вживаються в цьому Стандарті (рис. 2.1).

Планові контрольні заходи

контрольні заходи, що включені до відповідних планів контрольних заходів суб’єктів державного фінансового контролю

Позапланові контрольні заходи

контрольні заходи, що не включені до відповідних планів суб’єктів державного фінансового контролю і здійснюються в межах їх компетенції та повноважень за дорученнями ініціаторів контрольних заходів і зверненнями органів державної влади (в тому числі правоохоронних органів) та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання і громадян.

 

Рис. 2.1. Терміни, що вживаються в стандарті.

 

3) Організація виконання контрольних заходів проводиться у 2 етапи.

 

1-й етап. Документальна підготовка службових осіб суб’єкта держав­ного фінансового контролю включає:

- вивчення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність су­б'єкта господарювання, збір інформації у відповідних фінансових органах та органах Державного казначейства України про обсяги і напрями бюджетного фінансування тощо;

- складання програми контрольного заходу, яка забезпечує повне роз­криття теми контролю, та її затвердження у встановленому суб’єктом держа­вного фінансового контролю порядку;

- у встановлених законодавством випадках та у відповідності до визна­ченого порядку – інформування керівництва суб’єкта господарювання про намір проведення контрольних заходів.

Форма офіційних розпорядчих документів на проведення контрольних заходів розробляється і затверджується кожним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади самостійно з дотриманням вимог цього Стандарту.

Офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних заходів по­винні бути складені на паперових носіях та містити такі обов'язкові рекві­зити:

§ назву міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;

§ назву документа (посвідчення, розпорядження, доручення тощо);

§ дату і номер;

§ посаду, прізвище, ім’я і по батькові службової особи суб’єкта державного фінансо­вого контролю, уповноваженої на проведення контрольного заходу;

§ підставу для проведення контрольного заходу;

§ тему контрольного заходу;

§ зазначення суб’єкта господарювання, де проводитиметься контрольний захід;

§ період діяльності суб’єкта господарювання, який охоплюється контролем;

§ термін початку і закінчення контрольного заходу;

§ посаду, прізвище, ім’я і по батькові та підпис керівника міністерства, іншого цент­рального органу виконавчої влади або уповноваженої особи, що видала офіційний розпорядчий документ.

 

2-й етап. Виконання контрольних заходів.

Обов’язки службових осіб суб’єктів державного фінансового конт­ролю:

пред'являти керівництву суб’єкта господарювання свої особові по­свідчення та належним чином оформлені на їх ім'я офіційні розпорядчі доку­менти на проведення контрольних заходів. У разі неможливості в день, ви­значений початком проведення контрольних заходів, ознайомити керівниц­тво суб’єкта господарювання з офіційними розпорядчими документами на проведення контрольних заходів, службові особи невідкладно інформують про це керівника суб’єкта державного фінансового контролю, який приймає відповідне рішення.

проводити контрольні заходи у встановлені офіційними розпоряд­чими документами терміни (не більше 30 робочих днів) та в сукупності спо­собів і методичних прийомів фінансового контролю, що повністю забезпе­чують розкриття теми контрольних заходів. Однак термін за рішенням керів­ника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або упов­новаженої особи, що видала офіційний розпорядчий документ, може зміню­ватися, про що інформується керівництво суб’єкта господарювання та офор­млюється розпорядчий документ.

подавати керівнику та посадовим особам, відповідальним за фінан­сову діяльність суб'єкта господарювання, на ознайомлення і підпис резуль­тати контрольного заходу, оформлені за встановленою формою.

Службові особи суб’єктів державного фінансового контролю мають право - брати пояснення в посадових осіб суб'єкта господарювання за встано­вленими контрольними заходами фактами фінансово-господарської діяльно­сті.

4. «Документування результатів та формування матерiалiв кон­трольних заходів, порядок їх опрацювання i використання» – включає пе­релік видів документації, яка складається під час проведення державного фі­нансового контролю, принципи на яких така документація має засновуватись та порядок використання матеріалів контрольних заходів.

Стандартом визначено:

1) мету документування результатів та оформлення матеріалів кон­трольних заходів, зокрема, – надання власникові та іншим визначеним зако­нодавством користувачам, у тому числі ініціаторам контрольних заходів, суттєвої, повної і достовірної інформації про результати контрольних заходів, які проводилися у певного суб’єкта господарювання.

2) Терміни, що вживаються в цьому Стандарті:

Документування результатів контрольного заходу – формування масиву документально зафіксованої інформації констатувального та аналітичного характеру про організаційно-правову та фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, де проводились контрольні заходи, який повинен забезпечувати розкриття теми контрольного заходу.

Матеріали контрольного заходу – це сформована група документів, складених за результатами контрольного заходу, та інформація про вжиті за його підсумками заходи суб’єктом господарювання, у якого вони проводи­лися, та/або відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Матеріали контрольного заходу являють собою повну або часткову сукупність офіційної, додаткової та супровідної, яка має офіційний характер, документації, складеної за результатами контрольного заходу.

3) Порядок документування результатів та оформлення матеріалів контрольних заходів.

Документування результатів контрольних заходів за змістом і формою складається з робочих, офіційних, додаткових та супровідних документів (рис. 2.2).

 

 

Документація, яка оформлюються за результатами контрольних заходів

Робоча

складається відповідно до теми контрольного заходу та являє собою допоміжні неофіційні записи, в яких службова особа, що здійснює контрольний захід, фіксує отриману в його процесі інформацію. Робоча документація може бути оформлена у вигляді простих записів, таблиць з групуванням цифрових чи інших даних та їх аналізом тощо. Після завершення контрольного заходу знищується.

Офіційна

є основною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою обов’язкові для складання документи: акти, довідки та протоколи. Офіційну документацію умовно ділять на 2 частини: § вступну, в якій повністю або частково зазначаються такі дані: підстава для здійснення контрольного заходу; тема контрольного заходу; назва суб'єкта господарювання, на якому здійснювався контрольний захід, місце його розташування та загальні відомості про нього; дати початку і закінчення контрольного заходу; період, який підлягав дослідженню в ході контрольного заходу; перелік посадових осіб, що його здійснювали; § констатувальну, в якій зазначається зміст, характер та результати контрольного заходу. Констатувальна частина може бути розділена на тематичні розділи за окремими напрямами чи процесами контрольного заходу.

Додаткова

є невід’ємною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою оформлену як додатки (частіше всього у вигляді зведених реєстрів, розрахунків, пояснень тощо) інформацію, що підтверджує підсумки дослідження за окремими напрямами або процесами контрольного заходу, які зафіксовані в офіційній документації.

Супровідна

може мати характер: · офіційної (листування з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання і громадянами з питань, які стосуються результатів контрольного заходу, інші офіційні документи, оформлені після закінчення контрольного заходу); · неофіційної (внутрішні документи суб’єктів державного фінансового контролю стосовно розгляду або оцінки результатів контрольних заходів).

 

Рис. 2.2. Документація, яка оформлюються за результатами контрольних заходів

 

При складанні офіційної та супровідної документації слід дотримува­тись таких принципів викладення інформації:

 

Ø об’єктивність і обґрунтованість;

Ø лаконічність, чіткість, вичерпність і системність;

Ø ясність і доступність;

Ø недопущення викладення інформації, яка не стосується діяльності суб’єкта господарювання, у якого проводиться контрольний захід, або інформації, одержаної не за результатами контрольних заходів, у тому числі з матеріалів правоохоронних органів.

Офіційна та супровідна документація повинна мати наступні обов’язкові реквізити: назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади; назва виду документа; дата; номер; місце складання; текст; позначки про наявність додатків; підпис (підписи) уповноважених осіб.

4) Опрацювання та використання матеріалів контрольних заходів.

За умови проведення контрольного заходу службовими особами кон­кретного суб’єкта державного фінансового контролю або із залученням спеціалістів підприємств, установ і організацій (учасників контрольного за­ходу) основними правилами опрацювання матеріалів контрольних заходів є:

1. Службова особа, яка очолює контрольний захід (керівник контрольного заходу), по­винна детально ознайомитися з матеріалами контрольних заходів, підготовленими кожним учасником контрольного заходу, та розглянути їх на предмет змісту і форми до­кументування результатів контрольних заходів та дотримання основних принципів вик­ладення інформації.

2. За результатами розгляду керівник контрольного заходу оцінює повноту та якість розкриття теми контрольного заходу та приймає відповідне рішення щодо достатності або необхідності доопрацювання матеріалів контрольних заходів.

3. Про прийняте рішення керівник контрольного заходу обов'язково повідомляє його учасника (учасників) і в разі необхідності ставить вимоги (в усній або письмовій формі) щодо доопрацювання матеріалів контрольного заходу. Учасник контрольного заходу по­винен доопрацювати матеріали контрольного заходу та у встановлений керівником термін подати їх для узагальнення.

 

5. У стандарті «Здiйснення контрольних заходів в умовах елек­тронного зберігання i обробки iнформацiї, яка підлягає дослідженню» висвітлено загальні засади проведення контрольних заходів у суб'єктів гос­подарювання котрі використовують у своїй діяльності (у веденні бухгалтер­ського обліку та складанні фінансової звітності) ЕОМ, зокрема:

1) Права службових осіб суб’єктів державного фінансового контролю:

користуватися ЕОМ, що застосовуються суб'єктами господарювання в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності та службовими пор­тативними засобами електронного зберігання і обробки інформації;

залучати до здійснення контрольних заходів своїх чи сторонніх спеціалістів з інформаційних технологій.

2) Службові особи суб’єктів державного фінансового контролю під час здійснення контрольних заходів зобов’язані:

v брати дозвіл у керівника суб'єкта господарювання на переніс інформації, яка зна­ходиться в електронному вигляді у суб'єкта господарювання на портативні засоби електронного зберігання і обробки інформації або на інші власні носії електронної інформації службової особи суб’єкта державного фінансового контролю;

v перед початком проведення контрольного заходу впевнитись у достовірності і ці­лісності інформації, що міститься в засобах електронного зберігання і обробки інформа­ції суб’єкта господарювання, яка підлягатиме опрацюванню;

v мати необхідні знання і досвід роботи з електронною обчислювальною техні­кою, електронними інформаційними ресурсами та програмним забезпеченням і дотриму­ватися встановлених технічних правил користування;

v повідомити керівника суб'єкта господарювання про залучення до здійснення кон­трольних заходів своїх чи сторонніх спеціалістів з інформаційних технологій;

v дотримуватись оперативності та економічності використання обчислювальної техніки та електронних інформаційних ресурсів обробки даних;

v переносити необхідну для оформлення офіційної та додаткової документації за ре­зультатами контрольних заходів з електронних джерел інформації на паперові.

 

3) Не допускається технічне втручання у функціонування засобів елек­тронного зберігання і обробки інформації суб'єкта господарювання, зокрема встановлення службовою особою суб’єкта державного фінансового контролю індивідуальних засобів захисту (паролів, кодів тощо) на інформацію, що є власністю суб'єкта господарювання, за винятком інформації, яка з відома ке­рівника суб'єкта господарювання чи уповноважених ним осіб скопійована для проведення контрольного заходу, а також створена службовою особою в ході цих заходів.

4) Службові особи суб'єкта господарювання, на якому проводиться ко­нтрольний захід, зобов'язані:

Ø забезпечити посадових осіб суб’єктів державного фінансового конт­ролю доступом до своїх засобів електронного зберігання і обробки інфо­рмації, а також гарантувати отримання повної і достовірної інформації, що в них міститься.

Ø завірити підписом службової особи та підписами керівника і інших відповідальних осіб суб'єкта господарювання інформацію, яка перенесена з електронних джерел на паперові носії (необхідну суб’єкту фінансового конт­ролю).

 

6. Стандарт «Оцiнка стану внутрішнього фінансового контролю» розкриває основні цілі оцінки стану внутрішнього фінансового контролю та критерії такої оцінки.

На початку у Стандарті розкривається визначення поняття «внутрішній фінансовий контроль», як системи організації і здійснення контрольних захо­дів, спрямованих на власну фінансово-господарську діяльність суб’єкта гос­подарювання, діяльність інших суб’єктів господарювання, що перебувають в його власності або належать до сфери його управління, які б забезпечували цільове та ефективне використання бюджетних коштів, державного і комуна­льного майна.

Далі законодавець зазначає, що оцінка ефективності внутрішнього фінансового контролю є обов’язковим питанням, яке досліджується під час проведення контрольних заходів суб’єктами державного фінансового кон­тролю в межах наданих повноважень.

Метою такої оцінки є дослідження рівня досягнення суб'єктом госпо­дарювання таких цілей:

ü усі рішення керівництва приймаються в межах власних повнова­жень та вимог законодавства, налагоджено контроль за їх виконанням;

ü усі фінансово-господарські операції здійснюються за погодженням керівництва та достовірно і у повному обсязі фіксуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

ü доступ до грошових коштів і матеріальних цінностей можливий лише за погодженням керівництва;

ü відслідковується відповідність між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявністю активів, забезпечується їх належне збереження.

Основні критерії оцінки ефективності внутрішнього фінансового кон­тролю зображено рис. 2.3.

Основні критерії оцінки стану внутрішнього фінансового контролю

наявність контрольного підрозділу в структурі суб’єкта господарювання або відповідної посади в штатному розписі, внутрішніх нормативних документів, які регулюють здійснення внутрішнього фінансового контролю, закріплення відповідальних за його здійснення осіб та визначення для них кола обов’язків, які повинні передбачати повноту і комплексність контрольних заходів.

дієвість внутрішнього фінансового контролю, в тому числі в плані недопущення, вчасного виявлення і виправлення відхилень від встановлених правових норм або перешкоджання виникненню таких відхилень, визначення резервів для підвищення ефективності функціонування досліджуваних процесів діяльності.

ефективність механізму інформування керівництва суб'єкта господарювання про результати внутрішнього фінансового контролю, надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення досліджених процесів діяльності та своєчасність адекватного зворотного реагування.

стан практичного впровадження результатів внутрішнього фінансового контролю.

 

Рис. 2.3. Основні критерії оцінки стану внутрішнього фінансового контролю.

 

У Стандарті обумовлено, що за п ідсумками дослідження стану внутрі­шнього фінансового контролю визначається рівень ефективності та дієвості функціонуючої системи внутрішнього фінансового контролю щодо попере­дження та недопущення в подальшому правопорушень, про що інформується керівництво суб'єкта господарювання та ініціатора контроль­них заходів.

7. У стандарті «Попередження правопорушень з боку суб’єктів держав­ного фінансового контролю та їх посадових осiб» наведений пере­лік основних правопорушень зі сторони контролюючих суб'єктів та заходів щодо їх попередження зі сторони керівників таких контролюючих органів.

Виділяють наступні заходи щодо попередження суб’єктами державного фінансового контролю та їх службовими особами порушень вимог законо­давства з питань державного фінансового контролю, прав та законних інтересів суб'єктів господарювання і громадян, які зобов'язані забезпечити керівники суб’єктів державного фінансового контролю:

§ ознайомлення підлеглих з нормативно-правовими актами, які передбачають відповідальність працівників за неправомірні дії або бездіяльність;

§ періодичне проведення з підлеглими навчань та атестацій з питань дотримання ви­мог законодавства про державний фінансовий контроль, про дотримання прав та за­конних інтересів суб'єктів господарювання і громадян;

§ нагляд за виконанням службових обов'язків підлеглими;

§ недопущення проведення контрольних заходів у суб'єктів господарювання тими самими службовими особами суб’єкта державного фінансового контролю, які проводили попередні контрольні заходи, або особами, які мають близькі родинні зв'язки з працівниками суб'єкта господарювання чи працювали там на керівних посадах;

§ участь у проведенні контрольних заходів у суб'єктів господарювання, як пра­вило, не менше ніж двох посадових осіб суб’єкта державного фінансового контролю.

 

Основні попереджуванні правопорушення повинні бути забезпечені внутрішніми нормативно-правовими актами Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади наведені у рис. 2.4.

Основні правопорушення

службове підроблення

службова недбалість

зловживання владою або службовим становищем

перевищення влади або службових повноважень

одержання, давання та провокація хабара

розголошення державної та/або службової таємниці або інформації, що не підлягає розголошенню

використання свого службового становища з корисливою метою, а також дії, які відповідно до законодавства вважаються корупційними

упередженість або прихильність до будь-якого суб'єкта господарювання чи конкретної особи

безпідставна відмова фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законодавством, умисне затримування її, надання недостовірної інформації, необґрунтоване обмеження доступу до такої інформації

 

 

Рис. 2.4. Основні правопорушення, які необхідно попереджувати.

8. Стандарт 8 «Оприлюднення результатів державного фінансового кон­тролю» містить форми оприлюднення результатів контрольних заходів і обмеження щодо них.

У Стандарті наведено:

1) визначення поняття «результати державного фінансового кон­тролю», як результатів діяльності суб’єктів державного фінансового кон­тролю з виконання ними завдань щодо забезпечення цільового та ефектив­ного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

2) Обов’язкове оприлюднення результатів державного фінансового контролю покладено на Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, які самостійно розробляють порядок такого оприлюднення.

3) Форми оприлюднення інформації про результати державного фінансового контролю, а саме:

випуск і поширення інформаційних та довідкових збірників, бюлете­нів (спеціальних бюлетенів), журналів, оглядів, прес-релізів, експрес-інформації;

опублікування нормативно-правових актів в офіційних виданнях та ба­зах законодавства;

проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв’ю з керівниками суб’єктів державного фінансового контролю для вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;

публікації виступів керівників або інших відповідальних працівників суб’єктів державного фінансового контролю у засобах масової інформації;

проведення тематичних теле- і радіопередач з питань діяльності суб’єктів державного фінансового контролю;

функціонування власних веб-сторінок в Інтернеті;

інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законо­давству.

4) Обмеження щодо оприлюднення інформації про результати держав­ного фінансового контролю. Службові особи суб’єктів державного фінансо­вого контролю зобов’язані дотримуватись установлених вимог законодавства щодо збереження державної таємниці, конфіденційної, таємної, службової інформації та іншої інформації, обмеження щодо розголошення якої установ­лені суб'єктом господарювання в межах, визначених законодавством, а також установлених термінів її нерозголошення.

 

9. «Взаємодія з правоохоронними органами» – цей стандарт визначає порядок взаємодії з правоохоронними органами в частині планування, організації та проведення контрольних заходів, документування, передачі та розгляду їх результатів, а також механізму зворотного інформування.

Умовно дев’ятий стандарт можна поділити на такі розділи:

1-й розділ «Терміни, що вживаються у Стандарті»:

правоохоронні органи – органи прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби;

звернення правоохоронних органів – оформлені згідно з вимогами чинного законодавства та компетенцією відповідного правоохоронного ор­гану письмові документи: листи, постанови слідчих або прокурорів, винесені в ході розслідування кримінальних справ.

2-й розділ «Взаємодія з власної ініціативи суб'єктів державного фінансового контролю з правоохоронними органами».

Суб'єкти державного фінансового контролю у разі виявлення кон­трольними заходами, що проводяться не за ініціативою правоохоронних органів, порушень чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів,  державного чи комунального майна, за які передбачена кримінальна відповідальність, забезпечують, у межах своєї компетенції, усунення суб'єктами господарювання виявлених порушень, а у разі неможливості їх усунення в повному обсязі - передають матеріали до правоохоронних органів.

3-й розділ «Основні засади планування, організації та проведення кон­трольних заходів за зверненнями правоохоронних органів».

Правовими підставами звернення правоохоронних органів до суб'єктів державного фінансового контролю щодо здійснення контрольних заходів є норми законодавчих актів, які регулюють діяльність відповідного правоохо­ронного органу.

Звернення правоохоронного органу щодо проведення контрольних заходів повинно містити:

v повну назву суб'єкта господарювання та його місцезнаходження;

v відомості, що свідчать про фінансові порушення на суб'єкті господарювання;

v перелік конкретних питань, за якими належить проводити контрольні заходи;

v період, за який слід перевірити діяльність суб'єкта господарювання з визначених пи­тань;

v інформацію про одержання суб'єктом господарювання бюджетних коштів, викори­стання державного чи комунального майна.

 

Суб'єкти державного фінансового контролю приймають до виконання звернення правоохоронних органів щодо проведення контрольних заходів на суб'єктах господарювання у відповідності до питань програми контрольних заходів, письмово узгодженої з відповідним правоохоронним органом.

Звернення правоохоронних органів щодо проведення контрольних заходів, за рішеннями суб'єктів державного фінансового контролю включа­ються до їх планів роботи з повідомленням про це ініціаторів контрольних заходів.

При наданні прокурором, слідчим постанови, винесеної в ході розслідування кримінальної справи, або письмових відомостей про значні фінансові порушення, нецільове використання бюджетних коштів, недостачу державного і комунального майна – звернення приймаються до виконання у позаплановому порядку незалежно від кількості раніше проведених у суб'єктів господарювання контрольних заходів.

Про термін початку таких заходів суб'єкт державного фінансового кон­тролю письмово повідомляє правоохоронний орган.

У разі отримання від правоохоронного органу звернень стосовно про­ведення контрольних заходів з питань, що не належать до компетенції суб'єктів державного фінансового контролю, керівником суб'єкта державного фінансового контролю протягом 10 днів з дня отримання такого звернення дається обґрунтована письмова відповідь про неможливість проведення кон­трольних заходів.

4-й розділ «Документування результатів контрольних заходів, прове­дених за зверненнями правоохоронних органів».

Посадові особи суб'єктів державного фінансового контролю здійснюють документування контрольних заходів відповідно до положень Стандарту 4.

Контрольні заходи проводяться за оригіналами або належним чином оформленими копіями первинних бухгалтерських документів, даними обліку і звітності, документами розпорядчого характеру та іншими документами.

Офіційна і додаткова документація за результатами контрольних заходів складається на підставі наданих суб'єктом господарювання або ви­лучених у цього суб'єкта правоохоронним органом документів. Офіційна документація підписується керівником та посадовими особами, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарю­вання на дату її складання та/або протягом періоду, за який проводився кон­трольний захід.

Відмова керівника та посадових осіб суб'єкта господарювання від оз­найомлення і підписання офіційної документації в день ї