ТЕМА 2. Центрально-нервова регуляція трудової діяльності

 

План:

2.1 Загальні відомості про будову нервової системи людини.

2.2 Нервові процеси та їх динаміка.

2.3 Основні принципи діяльності нервової системи людини.

2.4 Функції центральної нервової системи в процесі праці.

а) Рефлекторна функція.

б) Інтегративна функція.

в) Координаційна функція.

 

Література:

Основна: 1, 2, 3, 4,

Додаткова: 6, 8

 

 

Основні поняття: фізіологічна система, збудження, гальмування, лабільність, парабіоз, рефлекс, аналізатор, робочий динамічний стереотип, інтегральний образ робочих дій, функціональна система, аферентний синтез, робоча функціональна система, нейрофізіологічний конфлікт, домінанта.

                      

 

Нервова система людини складається з двох великих відділів; центральної (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок та периферійну нервову системи.

Головною структурною та функціональною одиницею ЦНС є спеціалізована нервова клітина - нейрон (неврон). Вона складається з тіла і відгалужень: аксона і дендритів. З аксонів складаються нерви, функція яких полягає у проведенні нервових імпульсів. Дендрити здійснюють зв’язок між нервовими клітинами. Перехід України від адміністративно-командної до ринкової економіки висуває щодо фізіології і психології праці такі завдання:

- розробка фізіологічних та психологічних критеріїв, оптимальної організації різних видів праці;

- гуманізація праці на підприємствах різних форм власності;

- підвищення працездатності, запобігання перевтоми працівників і створенняумовоптимальної життєдіяльності з метою підвищення ефективності праці;

- вивчення потенційних можливостей психіки людини та оптимальна організація трудової діяльності з метою якомога повнішої реалізації творчого потенціалу працівника;

     - розробка механізмів формування у людей психологічних установок на ринкову поведінку у сфері діяльності;

- вивчення мотиваційних механізмів підвищення ефективності праці;

- психологічне обґрунтування соціально-трудових відносин між суб'єктами ринку праці;

- розробка критеріїв і шляхів забезпечення конкурентоздатності людини на ринку праці;

- вивчення механізмів самореалізації особистості у трудовій діяльності;

- вдосконалення методів професійної орієнтації, переорієнтації, та

професійного добору;

- вдосконалення методів виробничого навчання;

- психологічні проблеми незайнятого населення та безробіття.

ФПП вважається;

- теоретичною основою організації праці, оскільки дає теоретичне

- обґрунтування таких її напрямків:

- нормування праці;

поліпшенняумов праці, розробка режимів праці та відпочинку;

- оплата й стимулювання праці;

підвищення культури праці та інші;

поділ і кооперація праці;

- вдосконалення трудових прийомів і рухів;

- планування та організація робочих місць.

   

Функціями нейронів є сприймання подразнень, їх перероблення, передавання інформації (імпульсів) і формування відповідної реакції. Швидкість передачі інформації залежить від товщини аксона і коливається від 1 до 12 м/с. Основними властивостями нервової клітини є збудливість і провідність.

Діяльність нервової системи характеризується процесом збудження і гальмування.

 Збудження - це біологічний процес, який складається з нервових імпульсів і приводить в дію той чи інший орган або елемент. Для виникнення збудження мають значення сила подразника швидкість наростання подразнення і час дії. За силою подразники поділяються на підпорогові, порогові і надпорогові.

 Гальмування - це біологічний процес, який знижує рівень активності фізіологічних систем. У стані гальмування нервова клітина не відповідає на імпульси, що надходять, і активно відновлює свої ресурси. Таким чином, в кожній нервовій клітині процеси збудження і гальмування закономірно змінюються, являючи собою різні фази її діяльності.

Закономірності взаємодії процесів є їх сила, врівноваженість і рухливість, а також функціональна рухливість або лабільність збудливої тканини (нерва, м'яза).

Стан зниження функціональної рухливості отримав назву парабіозу, який має три фази. Виникнення і розвиток фаз парабіозу характеризує зниження працездатності; виявляється в неадекватних діях працівника або у їх відсутності тоді, коли особливо необхідні активні дії; може призводити до помилок та аварій на виробництві.

Основні принципи такі: детермінізм, аналіз і синтез; структурність; системність.

Основний елементарний акт діяльності нервової системи становить рефлекс. Шлях, яким здійснюється рефлекс є рефлекторна дуга. В різних відділах ЦНС для здійснення рефлексу або керування однією з функцій організму група нейронів утворює нервовий центр, який має властивості. Існують безумовні та умовні рефлекси. Вища нервова діяльність людини базується на двох сигнальних системах:

- основою першої є аналізатори. Аналізатор складається з трьох відділів;

- основою другої є мовно - руховий аналізатор. Джерелом подразнень є слова; у другосигнальній діяльності реалізується принцип моделювання дійсності за допомогою мови.

Мова підвищила здатність мозку відображати дійсність, забезпечила вищі форми аналізу і синтезу, абстрактне мислення, створила можливість для спілкування, нагромадження, використання і передачі життєвого досвіду, досягнень культури від покоління до покоління.

ЦНС виконує рефлекторну, інтегративну та координаційну функції.

Рефлекторна функція.

Рефлекторна функція пов’язана з участю ЦНС в реакціях організму на подразники. Жодна трудова дія не може початися без відповідної причини, тобто подразника, який сприймається органами почуттів.

Трудовий процес як умовно-рефлекторний характеризується особливостями.

Для трудової діяльності людини типовим є багаторазове повторення в певній послідовності умовних рефлексів, тобто системи, яку І. П. Павлов назвав динамічним стереотипом (РДС).

РДС реалізується на основі саморегуляцій. РДС виявляється у шаблонності, одноманітності виконання рухів і дій.

У формуванні РДС певну роль відіграють індивідуальні якості людини, але закріплення і підтримки залежать від об'єктивних умов.

Інтегративна функція.

Виконуючи інтегративну функцію, ЦНС забезпечує злагоджене взаємодію всіх органів і систем організму, підтримання його стійкого внутрішнього стану. У трудовій діяльності реалізуються цілі фізіологічного та психологічного рівнів.

Одиницею інтегративної функції є функціональна система. Суть фізіологічної інтеграції розкрив академік П.К.Анохін.

 Основою функціональної системи як цілісної діяльності організму є мета, засоби, результат.

Завдяки координаційній функції ЦНС здійснюється підпорядковування багатьох рефлексів одному, який має в даними момент найважливіше значення для організму.

У мозок надходить величезний потік інформації, вона спрямовується до виконавських нейронів, які безпосередньо пов’язані з робочими органами.

Спрямовуючись до виконавських нейронів, різні збудження стикаються на проміжних станціях і втягуються в нейрофізіологічний конфлікт за кінцевий шлях. Одиницею координаційної функції є домінанта.