Валоративний аспект образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ у західній лінгвокультурі (на матеріалі сучасних англомовних пісень)

 

Однією із актуальних проблем сучасної лінгвокультурології визначається дослідження національних концептосфер через аналіз національно-культурної специфіки концептів, які її наповнюють [44]. Базовою одиницею лінгвокультурології, яка експлікує взаємозв'язок мови та культури, називають лінгвокультурний концепт. Відтак, наше дослідження визначається зверненням сучасної лінгвістики до міждисциплінарного аналізу взаємозв'язку мови, мислення та культури через концепти як «культурно-ментально-мовні» одиниці лінгвокультурології.

ЕК, існуючи у свідомості етнокультурної спільноти та набуваючи своєї культурно-детермінованої мовної реалізації, відображають аксіологічну специфіку лінгвосоціуму [12; 14; 35; 52]. Найяскравіше культурно-ціннісна специфіка відбивається саме в образному компоненті ЕК, бо її ре презентами стають метафори, асоціації, актуалізовані в прецедентному масиві тієї чи іншої мови.

У зв’язку з цим доцільним вбачається більш детально розглянути поняття цінності як базового у лінгвокультурології. Цінність - термін, широко використовуваний у філософській і соціологічній літературі для вказівки на людське, соціальне й культурне значення певних явищ дійсності. Власне кажучи, все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин і включених у їхнє коло природних явищ може виступати в якості «предметних цінностей» або об'єктів ціннісного відношення. Подібні оцінки іноді можуть бути шкалірованими (що відмічають різні рівні відповідної якості). Способи й критерії, на підставі яких здійснюються самі процедури оцінювання відповідних явищ, закріплюються в суспільній свідомості й культурі як «суб'єктні цінності» (установки й оцінки виражені у формі нормативних уявлень), виступаючи орієнтирами діяльності людини. «Предметні» і «суб'єктні» цінності є, таким чином, як би двома полюсами ціннісного відношення людини до миру. У структурі людської діяльності ціннісні аспекти взаємозалежні з пізнавальними й вольовими; у самих ціннісних категоріях виражені «пограничні» орієнтації знань, інтересів і переваг різних суспільних груп і особистостей. Розвиток раціонального пізнання суспільства, у тому числі дослідження природи й генезису цінностей, впливає на всю сферу ціннісних відносин, сприяючи звільненню її від метафізичної абсолютизації.

Говорячи про цінності, не можна не згадати про теорію цінностей, що є аксіологією й філософським вченням про природу цінностей, їхньому місці в реальності й про структуру ціннісного миру, тобто про зв'язок різних цінностей між собою, соціальними й культурними факторами та структурою особистості.

Аксіологія як самостійна галузь філософського дослідження виникає тоді, коли поняття буття розщеплюється на два елементи: реальність і цінність як об'єкт різноманітних людських бажань і устремлінь. Головне завдання аксіології - показати, як можлива цінність у загальній структурі буття, і яке її відношення до «фактів» реальності. Пісенний дискурс здобуває свою цінність лише остільки, оскільки впливає на людську психіку, набуває властивостей психогенного тригера [79], тобто, психолінгвістичного механізму, що відповідає за певні культурно детерміновані реакції етносемантичних особистостей при наявності вербального стимулу у певних соціо-культурних контекстах.

З метою виявлення характеристик концептуалізації досліджуванної емоції нами було проведено кількісний аналіз складу вербалізованих концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англійських пісень. Наступним етапом дослідження було виявлення універсальних та національно-специфічних рис культурних цінностей, характерних для західного суспільства як взагалі, так і поодинокі цінності, які висвітлюють індивідуальні риси етносемантичної особистості.

Аналіз базових метафор у реалізації ОЦСКР дозволив виявити наступні культурно-релевантні концептуальні ознаки КР згідно з критерієм частотності: JOY IS ACTION, JOY IS LIVING BEING, JOY IS ENERGY, JOY IS AN OBJECT, JOY IS SUN and JOY IS WEALTH (РАДІСТЬ - ЦЕ ДІЯ, ЖИВА ІСТОТА, ЕНЕРГІЯ ОБ’ЄКТ, СОНЦЕ, БАГАТСТВО).Таким чином, РАДІСТЬ концептуалізується у західній лінгвокультурі переважно як дія, жива істота, енергія. Навіть коли РАДІСТЬ концептуалізується у термінах об’єкту, цей об’єкт є життєво необхідним, наприклад, таким як сонце та гроші.

У пісенному дискурсі радість інтенсивно персоніфікується, про що свідчить СКМ JOY IS A LIVING BEING (РАДІСТЬ - ЦЕ ЖИВА ІСТОТА) (5,01%).

(52) I'm waiting for the agony to stop/ Oh, let the happiness in (Sylvian David - Let The Happiness In) [1].

Як вітальний аспект життєдіяльності, радість набуває життєво значущі для людини рис. У західній лінгвокультури превалює універсальна цінність життя людини. Тому відбувається наділення життєвими якостями емоції радості, як вищий прояв жаги, любові до життя та свободи індивіду.

Домінантним для західної лінгвокультури є осмислення КР як JOY IS FREEDOM (РАДІСТЬ - ЦЕ СВОБОДА) (1,94%):

(53) I like my freedom, yeah that's my style (Geri Halliwell-Passion) [2].

Провідним виявленням валоративного аспекту також є бажання бути першим (JOY IS FIRST RATE) (0,83%):

(54) Smiling, having fun/ Feeling like a number one (Abba - Top) [1],

орієнтація на майбутнє (JOY IS FUTURE ORIENTATION) (0,83%):

(55) I don't worry 'cause/ Everything's gonna be alright in our near future (Alicia Keys - No One) [1].

Згідно з результатами, виявилось, що снага до лідерства у західній лінгвокультурі не така й велика, і, можливо, стереотип такого оптимістичного, життєдіяльного, спортивного, лідируючого представника західної лінгвокультури є занадто ідеалізованим. Водночас оборотним боком орієнтацієї західного індивіда на майбутнє є ностальгія по минулому (JOY IS PAST) (0,83%):

(56) Seems like all the good old days are gone (Catch 22 - Alone in a crowd) [1], що теж свідчить про слабкість.

Англомовні етносемантичні особистості 21 століття багато уваги приділяють своєму зовнішньому вигляду та здоров’ю, і це ми можемо прослідити, проаналізувавши вербалізований концептуально-метафоричний корпус JOY IS BEAUTY (РАДІСТЬ - ЦЕ КРАСА) (2,78%):

(57) How much i adorethose pretty eyes of yours (Jennifer Lopez - Baby I Love You) [1].

Вражаючим виявися той факт, що під красою представнику західній лінгвокультури розуміється окремі частини та характеристики саме жіночого тіла, як то очі (pretty eyes of your; angel eyes), волосся (long, beautiful hair; golden curls), вуста (lips of an angel; cherry lips), голос (your sweet voice) та обрис (my beautiful curves). В цьому відбивається, на наш погляд гендерний аспект (гіпотетично, дискримінація чоловиків) у метафоризації ОСКР. Аксіологічна баченість зовнішньої краси лише трохи превалює над здоров’ям, JOY IS HEALTH (РАДІСТЬ ЦЕ ЗДОРОВ’Я (2,22%):

(58) So glad I met you/ Take my breath away (Maroon 5-The Sun) [1].

Це вже може слугувати тривожним сигналом і свідчити про те, що представники західної лінгвокультури приділяють більше уваги зовнішньому вигляду ніж своєму фізичному здоров’ю, не кажучи вже про духовне.

Дивовижним виявился досить нехарактерний для індивідів західної лінгвокультури засіб концептуалізації радості як безумності (JOY IS INSANITY) (1,94%):

(59) And when it feels so good/ can almost lose my mind/ And when it feels so good it makes me crazy, every time (Victoria Beckham-Let Your Head Go) [2], переважно у контексті фізичних, а не ментальних проявів. Проаналізувавши нашу вибірку, тлом безумністі переважно стають клуби та вечірки, де англомовні етносемантичні особистості, незважаючи на свої індивідуалістичні настанови, втрачають цю якість, підпадаючи під вплив мас:

(60) Don't forget the honeys/ The mad fun has just begun at the party, yo (Backstreet boys-Let's Have A Party) [2].

Відштовхуючись від стереотипу активного, працьовитого, повного сил та енергії представника західної лінгвокультури було виявлено що лінощі (JOY IS LAZINESS) (0,27%) також складають істотну частину їх життя, яка сприймається з радістю і є культурно схваленою.

(61) Feel like spending time with u/Just Doing absolutely nothing / That makes me happy (Rihanna - Just Be Happy) [2].

Концептуалізація радості як дії (JOY IS ACTION) (7,79%), свідчить про активну життєву позицію англомовних етносемантичних особистостей:

(62) My life would mean nothing without the joy you bring to me (Backstreet boys-Just To Be Close To You) [2],

(63) Spread a little happiness as you go by / Please try (Sting-Spread A Little Happiness) [1],

Ця діяльність набуває різноманітних концептуальних форм, як то БІЗНЕС (BUSINESS) (0,55%):

(64) I was lucky to get the job at this gas station (Sting - Fill her Up) [1],

МИСТЕЦТВО (ART) (1,94%):

(65) Everybody sing joy to the world (Whitney Houston - Joy to The World) [2],

РУХ (MOVEMENT) (0,83%):

(66) Joy is to move, to run (Blackmore - Man On the Silver Mountain) [2],

ГРА (GAME) (0,27%),

(67) Smiling, throwing kisses, busy making lazy sounds/ Let’s play in the park (ROXETTE - June aftrenoon) [2],

ПОДОРОЖУВАННЯ (TRAVELING) (0,27%)

(68) When I grow up, I wanna see the world (Pussycat Dolls - When I Grow Up) [2].

Результати виявилися напрочуд незвичайними. Традиційно представникам західної лінгвокультури притаманна любов до спорту та подорожуванням. Разом з тим наше дослідження демонструє дуже низький коефіцієнт відповідно ціннісної домінанти. Крім того, концептуальний корелят концептуального референту BUSINESS (БІЗНЕС) не є домінуючим в англомовнії пісеннії лірици, з чого виводими, що бізнес як процесс для західної лінгвокультури не є джерелом радості.

Дивовижною виявилась така екстремальна форма метафоризації ОСКР, як JOY IS WAR (РАДІСТЬ-ЦЕ ВІЙНА) (1.94%):

(69) You got your weapons, baby I got minewill fight for our happiness, Lets do it, love (Bon Jovi-Love is War) [1],

(70) The only times she’s happy / When the bullets fly (Uriah Heep - Love machine) [1].

Функціювання концептуального кореляту WAR можливо пояснити через цілеспрямованість представників Заходу та досягненні мети за будь яких умов. В цьому просліджується певний культурно схвалений егоїзм індивідів західної лінгвокультури.

Вбачаємо доцільним звернути увагу на те, що концептуальний корелят CHANGE (ЗМІНИ) (1,11%) також має неабияке валоративне забарвлення. Це репрезентує відкритість та бажання/готовність мовців змінюватися та змінювати світ. Зміни, в їх розумінні є направленними на покращення життя та є джерелом радісті:

(71) Change is never done/Something better has begu n/ A change is gonna come /

Change is good (Band-Change is Good) [1].

Стосовно ОКМ, найяскравішою валоративною характеристикою репрезентації ЦОСКР у пісенному дискурсі виявляється КМ JOY IS ENERGY (РАДІСТЬ - ЦЕ ЕНЕРГІЯ) (7,52%).

(72) Light up your face with gladness (Westlife - Smile) [1],

(73) You were my friend/You gave me life/ You were the sun (Madonna-Incredible) [1].

При цьому найяскравішими є такі її різновиди, як енергія сонця JOY IS SUN (4,45%):

(74) I never knew a girl could shine like the sun (WILL.I.AM-I Got It From My Mama) [2],

та вогню JOY IS FIRE (3,06%):

(75) When you talk sweet things in my car/ I get so hot inside I am burning my clothes (Scissor sisters-Ooh) [1].

З нашої точки зору, звідси витікає такий ціннісний пріоритет західної лінгвокультури, як енергетичне збагачення особистості через позитивні емоції-КМ JOY IS FOOD (РАДІСТЬ ЦЕ ЇЖА) (3,62%):

(76) You're so fine, I want you mine, you're so delicious, I think about you all the time, you're so addictive (Avril Lavigne-Girlfriend) [1].

Це надає досліджуваній емоції статусу вітальної цінності, на кшталт того, як РАДІСТЬ концептуалізується через метафору JOY IS LIQUID (РАДІСТЬ - ЦЕ РІДИНА) (2,22%):

(77) My joy, the blood in my veins (Depeche Mode - My Joy) [1].

Неабиякий аксіологічний потенціал має концептуально-метафоричний сектор ОКМ JOY IS WEALTH (РАДІСТЬ - ЦЕ БАГАТСТВО) (4,17%):

(78) Think that money could bring joy /I'd buy everything/Clean out Vivienne Westwood/In my Galliano gown ( Gwen Stefani-Rich Girl) [1].

Це дозволяє нам припустити, що багатство та матеріальні цінності для західної лінгвокультури є безсумнівними джерелами щастя та радості. У цьому вбачаємо докази прагматизму носіїв західної лінгвокультури. Але звернемося до СКМ, аксіологічний потенціал JOY IS BUSINESS, складає лише 0,55%, тобто є очевидним, що для представників західної лінгвокультури бізнес як процес не сприймається з радістю.

Результати аналізу ОКМ віддзеркалюють радість як: JOY IS A GEOGRAPHICAL PLACE (РАДІСТЬ - ЦЕ ГЕОГРАФІЧНЕ МІСЦЕ) (3,34%):

(79) And it's one more day in paradisemore day in paradise last chance to feel alright … alright (Vanessa Carlton-Paradise) [3].

Нами був зроблений висновок, що носії західної лінгвокультурі досить часто почувають себе не дуже щасливими у своєму повсякденному середовищі та інші края приваблюють їх набагато більше., представникі Заходу постійно знаходяться в пошуках чогось кращого, зміцнюючи вірність нашої гіпотези, стосовно валоративної значущості СКМ JOY IS CHANGE.

Техногенна спрямованість носіїв західної лінгвокультури підтверджує результати нашого аналізу щодо концептуального кореляту концептуального референту РАДІСТЬ як JOY IS MACHINE (РАДІСТЬ - ЦЕ ТЕХНІКА) (0, 55%):

(80) My engine's ready to explode, So start me up and watch me go (Rihanna - Shut Up and Drive) [3].

Але в умовах високо індустріального світу, представники західної лінгвокультури не втратили відчуття гармонії і краси у своїх спостереженнях за природою JOY IS NATURE (РАДІСТЬ - ЦЕ ПРИРОДА) (1,11%):

(81) Feel like a butterfly/ Searching in the summer sky (Jamiroquai - Butterfly) [3].

Таким чином, природа виявилась більшим джерелом радості, ніж техніка.

У пісенному дискурсі радість у ОКМ концептуалізується як JOY IS HIDDEN OBJECT (РАДІСТЬ - ЦЕ ПРИХОВАНИЙ ОБ’ЄКТ) (3,34%):

(82) Oh, my sweet, just help me find that happiness, let me find that joy (Nelly Furtado - Sweet) [3].

(83) You and me, we will put our happiness in box and hide it from everybody (Chris Brown-Hold on) [1],

що говорить про високий ступінь настороженості у сприйнятті позитивних емоцій, які треба шукати та приховувати від інших, щоб зберегти для себе, у чому ми вбачаємо ще один прояв індивідуалізму.

У пісенному дискурсі ЕК РАДІСТЬ в термінах орієнтаційних КМ актуалізується як JOY IS UP (РАДІСТЬ - УГОРУ) (6,96%):

(84) It's because of you I feel so lifted/ I've been looking at my life from higher ground (Westlife - Something Right) [1],

що є передбачуваним, з огляду на те, що радість постає як щось підвищене, розташоване «над» людиною, над її буденним життям, так і тому, як будь-яка емоція, РАДІСТЬ має гештальтне фізичне підґрунтя [40].

Таким чином, ціннісна організація ОЦСКР (базові аксіологічні складові) представлена на малюнку 2.1.

 

Мал. 2.1

Усі стереотипні цінності, притаманні носію західної лінгвокультури, як то активна життєва позиція, любов до спорту та подорожування, цілеспрямованість, працьовитість у нашому дослідженні були деякою мірою спростовані, через отримання результатів, що відбивають порівнянно низьку аксіологічну значущість цих концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ. Інакше кажучи, наша розвідка показала що, англомовні етносемантичні особистості виявляють слабкість, наприклад ностальгію по минулому та ліноші, і це робить їх щасливими. Проаналізувавши відношення представників заходу до свого зовнішнього вигляду було виявлено, те стурбованість своєю зовнішніст’ю є домінуючою над здоров’ям. Матеріальні цінності відіграють неабияку роль у носіїв західнії лінгвокультури, являючи собою нескінченний потік радості та щастя, а ось бізнес та робота як процес не надихає їх. Техногенність та високий ступінь індустріалізації 21 століття зіграли свою роль та сприймаються з радістю, але метафоризація радості як природи у нашому дослідженні має більший валоративний потенціал.

Загальні висновки

Наша робота була присвячена дослідженню цііностно-образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень. Вербалізований концепт є одним з основних об’єктів вивчення сучасної когнітивної лінгвістики. Увагу лінгвістів привертають, перш за все, базові концепти, до яких належить і досліджуваний концепт РАДІСТЬ, що найтісніше пов’язані з культурою народу і найяскравіше відбивають специфіку його колективної свідомості.

Концепт РАДІСТЬ є важливим об’єктом лінгво-конгнітивного аналізу, зважаючи на декілька причин. По-перше, цей концепт є зосередженим у мові базових емоцій. По-друге, РАДІСТЬ є складним багатогранним парасольковим концептом, охоплюючим всебічне знання мовцем емоційного смислу, репрезентованого низкою мовних реалізацій, що експлікують культурні цінності представників певного етносу.

КР охоплює концепти ПЕРЕЖИВАННЯ (ENJOYMENT, DELIGHT, ELATION, ECSTASY), концепт ПОЧУТТЯ/ВІДЧУТТЯ (CONTENTMENT, GLADNESS, PLEASURE, SATISFACTION, KINDNESS, LOVE) та концепт ЕМОЦІЙНИЙ СТАН (HAPPINESS, BRIGHTNESS, JOLLITY, CHEERFULNESS, WELL-BEING, EXCITIMENT. GOODNESS, FEELING GOOD, SMILE, HOPE). По-третє, КР відіграє винятково важливу роль в емоційному аспекті інтра - та між культурної комунікації.

У сучасній філології відзначається високий рівень інтересу до емоцій позитивного спектру та недостатній ступінь їх досліджуваності, зокрема це стосується емоції радості. Разом з тим, ЕК як феномен мовної, концептуальної та емоційної картин світу на сьогодні вивчений це недостатньо. Питання мовного відбиття радості досліджували й раніше, однак дотеперішні студії буди обмежені аналізом семантики її окремих мовних репрезентантів. Цим зумовлюється актуальність досліджування КР у руслі когнітивної лінгвістики та лінгвокутурології.

У нашому дослідженні ми використали концептуальну метафору як основний інструмент вивчення образно-ціннісної складової КР. Це зумовлено тим, що у змісті КМ як основного засобу дослідження ЕК сполучається інформація про царину мети, що характеризує досліджувану сутність, у нашому випадку ЕК РАДІСТЬ, і царину джерела, яка містить інформацію про об’єкт, що залучається для її визначення. Звернення до концептуально - метафоричного аналізу мовної об’єктивації образно-ціннісної складової КР забезпечило системне осмислення та поглиблення змісту цієї складової КР в англомовному пісенному дискурсі, сприяючи кращому засвоєнню способів мовно-мисленнєвої репрезентації емоційного досвіду.

У результаті аналізу мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ в сучасному англомовному пісенному дискурсі було вирішено наступні завдання: а) визначено теоретико-методологічні засади дослідження засобів мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ; б) проаналізовано мовні засоби репрезентації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень; в) виділено й систематизовано концептуальні кореляти метафор, що репрезентують образну та ціннісну складові концепту РАДІСТЬ у пісенному дискурсі англійської мови з точки зору когніто-лінгвокультурології.

Матеріалом даної роботи слугували 1200 текстів англомовних пісень. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 450 фрагментів що містили метафори РАДОСТІ як засоби мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ.

Аналіз базових метафор у реалізації ОЦСКР дозволив виявити найчастішу концептуалізацію РАДОСТІ як LIVING BEING (ЖИВА ІСТОТА) (5,01%), яка осмислюється у термінах ACTION (ДІЇ) (14,6%), WEALTH (БАГАТСТВА) (4,17%), енергетичне збагачення особистості через позитивні емоції ENERGY (ЕНЕРГІЯ) (7,52%), орієнтації на рух ВГОРУ (JOY IS UP) (6,96%).

Структурні метафори складають 40,2% від загальної кількості концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ, онтологічні - 50,64%, орієнтаційні метафори 9,17%.

Перспективою роботи вбачається використання методики асоціативного експерименту та контрастивного аналізу вербалізації емоційного концепту РАДІСТЬ у різних лінгвокультурах, зокрема німецькій, італійській, українській та російській з метою точнішого виявлення національної специфіки емотіологічної концептуальної реалізації.