Досліждення концепту в сучасній лінгвістиці

Вступ

 

Визначною рисою сучасного мовознавства є зрушення парадигми його досліджень у бік функціонального, антропоцентричного, когнітивного бачення та розуміння мовних явищ (О.С. Кубрякова, А.Е. Левицький, М.М. Полюжин). Основним завданням такого підходу є розв’язання проблем вербалізації інформації у процесі пізнання оточуючого світу (Н.Ф. Алефіренко, В.І. Карасик, А.М. Приходько), способів представлення мовних одиниць у людській свідомості та їхньої участі у забезпеченні акту комунікації.

У світлі когнітивно-орієнтованих лінгвістичних пошуків предметом особливої уваги виступає дослідження та моделювання мовної картини світу, окремих її фрагментів [30; 61]. Особливий інтерес викликає вивчення тих її номінативних царин, які фіксують результати пізнання феноменів емоційного буття особи [14; 69]. Когнітивними репрезентаціями емоцій виступають емоційні концепти як «кванти» структурованого знання про певні фрагменти емоційної сфери свідомості, що складають окрему ділянку концептуальної картини світу та отримують мовне втілення [35]. Значна зацікавленість у дослідженні номінацій емоцій зумовлена їхньою психофізіологічною та соціокультурною значущістю, а також складною для категоризації та мовного відображення абстрактною природою. Лінгвокультурний підхід до аналізу емоцій дозволяє наблизитись до розуміння сутності та способів іменування емоційних концептів.

Концепт РАДІСТЬ є важливим об’єктом лінгво-когнітивного аналізу з кількох міркувань По-перше, будь-яка класифікація емоцій включає в себе РАДІСТЬ. По-друге, багатофасетний КР є концептом парасольковим, що охоплює всебічне знання/відчуття мовцем емоційного смислу. По-третє, КР відіграє виняткову роль в емоційній оптимізації інтра - та між культурної комунікації, зважаючи на його позитивність.

У зв’язку з цим, актуальність нашої роботи зумовлена як її орієнтацією на розв’язання проблеми вивчення емоції та її концепту об’єктивованого у мові у руслі лінгвокогнітивістики та лінгвокультурології, так і тим, що у фокусі нашого дослідницького інтересу є саме позитивні емоції, зокрема РАДІСТЬ, яка, як зазначають дослідники, зокрема Н.А. Красавський, С.Г. Воркачев, В.І. Шаховський, Gizman, Koveczez на сьогодні вивчені ще недостатньо.

Мета дослідження полягає в аналізі, способів вербалізації ОЦСКР в сучасних англійських піснях у руслі когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології. Досягнення мети даної роботи передбачає послідовне вирішення наступних завдань: а) визначити теоретико-методологічні засади дослідження засобів мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ; б) проаналізувати мовні засоби репрезентації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень; в) виділити й систематизувати концептуальні кореляти концептів РАДІСТЬ, з метою виявлення аксіологічної специфіки концептуалізації досліджуваної у західній англомовної лінгвокультурі.

Об’єктом нашого дослідження є ціннісно-образна складова концепту РАДІСТЬ, об’єктивованого в англомовному пісенному дискурсі.

Предмет складають засоби мовної об’єктивації образної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі англомовних пісень та його ціннісні характеристики.

Мета і завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких використовувались: гіпотетико-дедуктивний метод для добору фактичного матеріалу, концептуально-метафоричний аналіз мовної об’єктивації ОЦСКР, застосований для виявлення кола концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ, кількісний аналіз, застосований для визначення співвідношення одиниць у зоні номінативного простору ЕК.

Інструментом дослідження мовної об’єктивації образної складової концепту РАДІСТЬ у нашій роботі обрано метафору, тому що саме у змісті метафор органічно сполучається інформація про царину мети (концептуальний референт), що характеризує досліджувану сутність, у нашому випадку РАДІСТЬ, і царину джерела (концептуальний корелят), яка містить інформацію про об’єкт, що залучається для її визначення.

Наукова новизна полягає в тому, що образно-ціннісна складова концепту РАДІСТЬ, об’єктивованого в англомовних піснях, розглядається як складник водночас мовної, концептуальної та емоційної картини світу з виявленням його аксіологічних компонентів. Новим також є виділення самої образно-ціннісної складової.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист:

.   Дискурсологічний концепт РАДІСТЬ, вербалізований засобами сучасної англійської мови, є лінгвокультурним з огляду на його етносемантичну маркованість, являючи собою складне ментальне утворення в єдності його понятійного, значущісного, образного та ціннісного компонентів.

.   Образно-ціннісна складова концепту РАДІСТЬ в сучасному англомовному пісенному дискурсі об’єктивується низкою вербалізованих концептуальних метафор, що розподіляються на три основні групи: структурні, онтологічні та орієнтаційні.

.   Концептуалізація та вербальне вираження емоції радості є культурно-детермінованими - обумовленими соціальними, історичними, економічними, гендерними та етнопсихологічними факторами, що віддзеркалюється в валоративному складнику досліджуваного концепту.

Матеріалом даної роботи є 1200 текстів англомовних пісень. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 450 фрагментів метафоризації радості, як засобу мовної об’єктивації образної складової досліджуваного концепту

Теоретична значущість проведеного дослідження полягає у подальшій розробці проблем лінгвоконцептології, зокрема щодо теорії концептуальної метафори та структури організації концептів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали і результати можуть використовуватися у курсах лексикології, стилістики англійської мови, а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики та емотіології.

Робота пройшла апробацію на VIII Всеукраїнській студентській науковій конференції «Каразінські читання: іноземна філологія. Пошук молодих», яка проходила 23 квітня 2009 року, а її результати висвітлено у матеріалах конференції.

За своєю структурою робота складається зі змісту, переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.

Загальні висновки

Наша робота була присвячена дослідженню цііностно-образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень. Вербалізований концепт є одним з основних об’єктів вивчення сучасної когнітивної лінгвістики. Увагу лінгвістів привертають, перш за все, базові концепти, до яких належить і досліджуваний концепт РАДІСТЬ, що найтісніше пов’язані з культурою народу і найяскравіше відбивають специфіку його колективної свідомості.

Концепт РАДІСТЬ є важливим об’єктом лінгво-конгнітивного аналізу, зважаючи на декілька причин. По-перше, цей концепт є зосередженим у мові базових емоцій. По-друге, РАДІСТЬ є складним багатогранним парасольковим концептом, охоплюючим всебічне знання мовцем емоційного смислу, репрезентованого низкою мовних реалізацій, що експлікують культурні цінності представників певного етносу.

КР охоплює концепти ПЕРЕЖИВАННЯ (ENJOYMENT, DELIGHT, ELATION, ECSTASY), концепт ПОЧУТТЯ/ВІДЧУТТЯ (CONTENTMENT, GLADNESS, PLEASURE, SATISFACTION, KINDNESS, LOVE) та концепт ЕМОЦІЙНИЙ СТАН (HAPPINESS, BRIGHTNESS, JOLLITY, CHEERFULNESS, WELL-BEING, EXCITIMENT. GOODNESS, FEELING GOOD, SMILE, HOPE). По-третє, КР відіграє винятково важливу роль в емоційному аспекті інтра - та між культурної комунікації.

У сучасній філології відзначається високий рівень інтересу до емоцій позитивного спектру та недостатній ступінь їх досліджуваності, зокрема це стосується емоції радості. Разом з тим, ЕК як феномен мовної, концептуальної та емоційної картин світу на сьогодні вивчений це недостатньо. Питання мовного відбиття радості досліджували й раніше, однак дотеперішні студії буди обмежені аналізом семантики її окремих мовних репрезентантів. Цим зумовлюється актуальність досліджування КР у руслі когнітивної лінгвістики та лінгвокутурології.

У нашому дослідженні ми використали концептуальну метафору як основний інструмент вивчення образно-ціннісної складової КР. Це зумовлено тим, що у змісті КМ як основного засобу дослідження ЕК сполучається інформація про царину мети, що характеризує досліджувану сутність, у нашому випадку ЕК РАДІСТЬ, і царину джерела, яка містить інформацію про об’єкт, що залучається для її визначення. Звернення до концептуально - метафоричного аналізу мовної об’єктивації образно-ціннісної складової КР забезпечило системне осмислення та поглиблення змісту цієї складової КР в англомовному пісенному дискурсі, сприяючи кращому засвоєнню способів мовно-мисленнєвої репрезентації емоційного досвіду.

У результаті аналізу мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ в сучасному англомовному пісенному дискурсі було вирішено наступні завдання: а) визначено теоретико-методологічні засади дослідження засобів мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ; б) проаналізовано мовні засоби репрезентації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень; в) виділено й систематизовано концептуальні кореляти метафор, що репрезентують образну та ціннісну складові концепту РАДІСТЬ у пісенному дискурсі англійської мови з точки зору когніто-лінгвокультурології.

Матеріалом даної роботи слугували 1200 текстів англомовних пісень. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 450 фрагментів що містили метафори РАДОСТІ як засоби мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ.

Аналіз базових метафор у реалізації ОЦСКР дозволив виявити найчастішу концептуалізацію РАДОСТІ як LIVING BEING (ЖИВА ІСТОТА) (5,01%), яка осмислюється у термінах ACTION (ДІЇ) (14,6%), WEALTH (БАГАТСТВА) (4,17%), енергетичне збагачення особистості через позитивні емоції ENERGY (ЕНЕРГІЯ) (7,52%), орієнтації на рух ВГОРУ (JOY IS UP) (6,96%).

Структурні метафори складають 40,2% від загальної кількості концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ, онтологічні - 50,64%, орієнтаційні метафори 9,17%.

Перспективою роботи вбачається використання методики асоціативного експерименту та контрастивного аналізу вербалізації емоційного концепту РАДІСТЬ у різних лінгвокультурах, зокрема німецькій, італійській, українській та російській з метою точнішого виявлення національної специфіки емотіологічної концептуальної реалізації.

 

Вступ

 

Визначною рисою сучасного мовознавства є зрушення парадигми його досліджень у бік функціонального, антропоцентричного, когнітивного бачення та розуміння мовних явищ (О.С. Кубрякова, А.Е. Левицький, М.М. Полюжин). Основним завданням такого підходу є розв’язання проблем вербалізації інформації у процесі пізнання оточуючого світу (Н.Ф. Алефіренко, В.І. Карасик, А.М. Приходько), способів представлення мовних одиниць у людській свідомості та їхньої участі у забезпеченні акту комунікації.

У світлі когнітивно-орієнтованих лінгвістичних пошуків предметом особливої уваги виступає дослідження та моделювання мовної картини світу, окремих її фрагментів [30; 61]. Особливий інтерес викликає вивчення тих її номінативних царин, які фіксують результати пізнання феноменів емоційного буття особи [14; 69]. Когнітивними репрезентаціями емоцій виступають емоційні концепти як «кванти» структурованого знання про певні фрагменти емоційної сфери свідомості, що складають окрему ділянку концептуальної картини світу та отримують мовне втілення [35]. Значна зацікавленість у дослідженні номінацій емоцій зумовлена їхньою психофізіологічною та соціокультурною значущістю, а також складною для категоризації та мовного відображення абстрактною природою. Лінгвокультурний підхід до аналізу емоцій дозволяє наблизитись до розуміння сутності та способів іменування емоційних концептів.

Концепт РАДІСТЬ є важливим об’єктом лінгво-когнітивного аналізу з кількох міркувань По-перше, будь-яка класифікація емоцій включає в себе РАДІСТЬ. По-друге, багатофасетний КР є концептом парасольковим, що охоплює всебічне знання/відчуття мовцем емоційного смислу. По-третє, КР відіграє виняткову роль в емоційній оптимізації інтра - та між культурної комунікації, зважаючи на його позитивність.

У зв’язку з цим, актуальність нашої роботи зумовлена як її орієнтацією на розв’язання проблеми вивчення емоції та її концепту об’єктивованого у мові у руслі лінгвокогнітивістики та лінгвокультурології, так і тим, що у фокусі нашого дослідницького інтересу є саме позитивні емоції, зокрема РАДІСТЬ, яка, як зазначають дослідники, зокрема Н.А. Красавський, С.Г. Воркачев, В.І. Шаховський, Gizman, Koveczez на сьогодні вивчені ще недостатньо.

Мета дослідження полягає в аналізі, способів вербалізації ОЦСКР в сучасних англійських піснях у руслі когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології. Досягнення мети даної роботи передбачає послідовне вирішення наступних завдань: а) визначити теоретико-методологічні засади дослідження засобів мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ; б) проаналізувати мовні засоби репрезентації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень; в) виділити й систематизувати концептуальні кореляти концептів РАДІСТЬ, з метою виявлення аксіологічної специфіки концептуалізації досліджуваної у західній англомовної лінгвокультурі.

Об’єктом нашого дослідження є ціннісно-образна складова концепту РАДІСТЬ, об’єктивованого в англомовному пісенному дискурсі.

Предмет складають засоби мовної об’єктивації образної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі англомовних пісень та його ціннісні характеристики.

Мета і завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких використовувались: гіпотетико-дедуктивний метод для добору фактичного матеріалу, концептуально-метафоричний аналіз мовної об’єктивації ОЦСКР, застосований для виявлення кола концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ, кількісний аналіз, застосований для визначення співвідношення одиниць у зоні номінативного простору ЕК.

Інструментом дослідження мовної об’єктивації образної складової концепту РАДІСТЬ у нашій роботі обрано метафору, тому що саме у змісті метафор органічно сполучається інформація про царину мети (концептуальний референт), що характеризує досліджувану сутність, у нашому випадку РАДІСТЬ, і царину джерела (концептуальний корелят), яка містить інформацію про об’єкт, що залучається для її визначення.

Наукова новизна полягає в тому, що образно-ціннісна складова концепту РАДІСТЬ, об’єктивованого в англомовних піснях, розглядається як складник водночас мовної, концептуальної та емоційної картини світу з виявленням його аксіологічних компонентів. Новим також є виділення самої образно-ціннісної складової.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист:

.   Дискурсологічний концепт РАДІСТЬ, вербалізований засобами сучасної англійської мови, є лінгвокультурним з огляду на його етносемантичну маркованість, являючи собою складне ментальне утворення в єдності його понятійного, значущісного, образного та ціннісного компонентів.

.   Образно-ціннісна складова концепту РАДІСТЬ в сучасному англомовному пісенному дискурсі об’єктивується низкою вербалізованих концептуальних метафор, що розподіляються на три основні групи: структурні, онтологічні та орієнтаційні.

.   Концептуалізація та вербальне вираження емоції радості є культурно-детермінованими - обумовленими соціальними, історичними, економічними, гендерними та етнопсихологічними факторами, що віддзеркалюється в валоративному складнику досліджуваного концепту.

Матеріалом даної роботи є 1200 текстів англомовних пісень. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 450 фрагментів метафоризації радості, як засобу мовної об’єктивації образної складової досліджуваного концепту

Теоретична значущість проведеного дослідження полягає у подальшій розробці проблем лінгвоконцептології, зокрема щодо теорії концептуальної метафори та структури організації концептів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали і результати можуть використовуватися у курсах лексикології, стилістики англійської мови, а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики та емотіології.

Робота пройшла апробацію на VIII Всеукраїнській студентській науковій конференції «Каразінські читання: іноземна філологія. Пошук молодих», яка проходила 23 квітня 2009 року, а її результати висвітлено у матеріалах конференції.

За своєю структурою робота складається зі змісту, переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.

Досліждення концепту в сучасній лінгвістиці