Структура єдиної державної системи цивільного захисту

Структура єдиної державної системи цивільного захисту здійснюється:

-  центральними і місцевими органами виконавчої влади,

- органами місцевого самоврядування і створені ними постійнодіючі функціональні і територіальні підсистеми і чотири рівні управління:

- загальнодержавний;

- регіональний;

- місцевий;

- об'єктовий (схема 1,2)

 

Схема 1

Єдина державна система цивільного захисту

Центральні органи виконавчої влади

Місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування

Територіальні підсистеми ЕСГЗ

Функціональні підсистеми ЕСГЗ

СТВОРЮЮТЬ

Про ці підсистеми будуть розроблені і прийняті відповідні положення.

 

Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади на регіональному і місцевому рівнях для організації роботи пов'язаної з попередженням НС і захистом населення і територій у разі їх виникнення.

Функціональні підсистеми мають:

-координуючі;

- постійні органи управління.

Кожен рівень єдиної державної системи попередження і реагування на НС має координаційні і постійні органи управління, для виконання завдань в сфері:

- попередження НС:

- захисту населення і територій від їх наслідків;

- системи повсякденного управління;

- сил і засобів;

- резервів матеріальних і фінансових ресурсів;

- системі зв'язку і інформаційного забезпечення.

До складу функціональних підсистем входять (Кодекс ст.9):

- ороани управління;

- підлеглі цим органам сили цивільного захисту;

- відповідні об’єкти господарювання, які виконують завдання цивільного захисту.

Загальне керівництво єдиною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України, начальником цивільного захисту на Україні є прем'єр-міністр України, а його заступником міністр, по питаннях НС і захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Начальники цивільного захисту виконують наступні обов'язки:

- в областях, районах, містах і населених пунктах - що їх очолюють (це глави адміністрацій);

- в міністерствах, установах, на підприємствах, в тваринницьких комплексах, сільськогосподарських підприємствах - їх керівники.

Територіальні управління, відділи областей і районів входять до складу державних адміністрацій за принципом подвійного підпорядкування.

Цивільний захист на Україні будується за територіально-виробничим принципом, який означає обхват тих, що працюють по, всією територією держави, на всіх об'єктах.

Управління (відділ) ЦЗ - основний орган управління начальника ЦЗ, через якого він здійснює керівництво, управління, організацію, проведення і контроль за виконанням завдань ЦЗ.

Начальник управління (відділу) є заступником начальника ЦЗ, він за начальника ЦЗ віддає розпорядження (накази) з питань ЦЗ усім посадовим особам. Він несе відповідальність за розробку плану ЦЗ, своєчасне його коригування, а також виконання усіх завдань, які виконує штаб.

Безпосереднє керівництво діяльністю ЕГС ГЗ покладається на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань цивільного захисту - міністерства по надзвичайних ситуаціях - МНС керівником цього органу є керівництво територіальними подсис-темами єдиної системи цивільного захисту:

- в місті Київ - міська державна адміністрація;

- в областях - обласні державні адміністрації.

На Україні начальниками територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту за посадою являються;

- голова державної адміністрації міста Києва;

- голови обласних державних адміністрацій в Днепропетровської області.

Керівники територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту за посадою є заступником відповідних начальників територіальних підсистем.

У складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту діють:

1. Урядовий орган нагляду у сфері цивільного захисту.

2. Органи оперативного реагування на НС в сфері ЦЗ.

3. Органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи і інших НС.

В урядовий орган нагляду у сфері спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту входять:

- підрозділи державного нагляду відповідно в сферах:

- техногенної безпеки;

- пожежної безпеки.      

- територіальні органи нагляду у сфері цивільного захисту;  

- місцеві органи нагляду у сфері цивільного захисту.

В органи оперативного реагування на НС у сфері цивільного захисту входять:

- органи управління;

- сили і засоби оперативного реагування на НС у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади цивільного захисту;

- органи управління сили і засоби міста Київ;

- органи управління, сили і засоби областей (24 області);

- органи управління сили і засоби міст. У Дніпропетровській області - 13 міст обласного підпорядкування, 7 районного;

- органи управління сили і засоби в міських і сільських районах.

Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного захисту Кабінет Міністрів України створив відповідні комісії (ради).

У разі потреби для ліквідації наслідків НС створені спеціальні комісії:

- загальнодержавного значення;

- регіонального значення;

- місцевого значення;

- об'єктового значення.

Забезпечення діяльності державної комісії з питань техногенно-экологічної безпеки і НС займається КМУ.

 

Питання 3. Загальні принципи організації, сили та засоби

Цивільного захисту

Сили цивільного захисту - це аварійно рятувальні формування, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкалдних робіт з ліквідації НС.

Сили цивільного захисту призначені:

- для виконання окремих заходів і робіт по попередженню НС,

- захисту населення і територій від них,

- проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт,

- виконання завдань на особливий період.

До сил цивільного захисту відносяться:

1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту.

2. Аварійно-рятувальні служби

3. Формування цивільного захисту

4. Спеціальні служби цивільного захисту

5. Пожежно-рятувальні підрозділи

6. Громадські організації цивільного захисту

Основними завданнями сил цивільного захисту являються:

1. Проведення робіт по здійсненню заходів з попередження НС, захисту населення і територій від них;

2. Проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;

3. Гасіння пожеж;

4. Ліквідації наслідків НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного, хімічного забруднення, та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;

5. Проведення піротехнічних робіт, пов'язаних зі знешкодженням вибухонебезпечних предметів, які залишилися на території України після війни, сучасних боєприпасів і засобів підривання (окрім вибухонебезпечних пристроїв, які використовуються в терористичних цілях) і тих, які знаходяться на території, яка визначена для розміщення і постійної діяльності військових частин, підприємств, установ і організації Збройних Сил України, інших військових формувань;

6. Проведення вибухонебезпечних робіт для попередження виникнення НС і ліквідації їх наслідків;

7. Проведення робіт для забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

8. Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в районі надзвичайної ситуації і транспортування їх в установи охорони здоров’я;

9. Забезпечення перевезень матеріально-технічних засобів, які призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків НС і надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;

10. Надання допомоги іноземним державам по проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків НС;

11. Проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує загроза виникнення НС.

Засоби цивільного захисту – протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, устаткування, механізми, прилади, інструмент, вироби медичного призначення, медичні препарати, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені для використання під час виконання завдань ЦЗ.

Територіальні підсистеми єдиної державної истеми цивільного захисту створюються (Кодекс ст.10):

- у всіх областях (24 області);

- місті Києві.

2. Положення про територіальні підсистеми розробляються на основі типового положення про цю систему та затверджуються місцевими державними адміністраціями з узгодженням з центральними органами виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізують державну політику в сфері ЦЗ.

3. Відділення територіальних підсистем створюються:

- районними і державними адміністраціями (районною адміністрацією м.Києва)

- органами місцевого самоврядування – в обласних центрах, в містах обласного та районного підпорядкування.

4. Положення про відділення територіальної підсистеми затверджується органом, який її створив.

5. До складу територіальних підсистем та відділень входять:

- управління

- підпорядковані управлшінню сили ЦЗ

- відповідні суб’єкти господарювання

Схема 3

Територіальні підсистеми

 

сили і засоби    

         постійній готовності

Військові і спеціалізовані аварійно-пошукові рятувальні формування

Не штатні спеціалізовані формування

Громадські об'єднання

Спеціально підготовлені сили і засоби: - Міністерство Оборони - МВС- СБУ - Пограничные войска

 

 

 

 

Цивільний захист забезпечується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про основи національної безпеки України», суб’єктами уповноваженими захищати населення, території, наволишнє природне середовище та майно, згідно з вимогами дійсного Кодексу – в мирний час, а також на особливий період – в рамках реалізації заходів держави для оборони України (Кодекс ст.6).