Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної армії у перші місяці війни. Оборонні бої в україні 1941-1942 рр. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної армії у перші місяці війни. Оборонні бої в україні 1941-1942 рр.



План:напад Німеччини; бойові дії; основні бої в Україні; причини поразок радянських військ.

Тези: 22 червня 1941 р. – напад Німеччини на Радянський Союз;

22 червня 1941 - 9 травня 1945 р. – Радянсько-Німецька війна (ВВВ);

22 - 29 червня 1941 р. – прикордонні бої між радянськими та німецькими військами; просування німців у бік Києва.

липень - вересень 1941 р. – битва за Київ.

кінець липня - початок серпня 1941 р. – битва під Уманню.

початок серпня 1941 р. – “Уманський котел”: оточення Р.В. під Уманню.

5 серпня - 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси.

30 жовтня 1941 - 4 липня 1942 р. – оборона Севастополя.

12 - 29 травня 1942 року – Харківська операція радянських військ.

червень 1941 - листопад 1942 р. – німецька окупація України; утворення Рейхкомісаріату України; столиця – м. Рівне. Німеччина була не фашистською а нацистською. Називати її фашистською – груба помилка! Фашистськими державами були Італія, Іспанія, Португалія, Румунія, УгорщинаJ

Розгорнута відповідь: 22 червня 1941 р. почалась гітлерівська навала на СРСР. Відповідно плану “Барбаросса” (від 18 грудня 1940 р.) німецькі війська на Східному фронті ставили за мету здійснення блискавичної війни – “бліцкрігу”. За два тижні вермахт планував за допомогою раптових комбінованих ударів танкових і механізованих військ та авіації оточити і знищити головні сили Червоної армії в зах районах СРСР, просуваючись вглиб країни, вийти на лінію Архангельск-Астрахань. Група армій Північ одержала завдання розгромити радян війська в Прибалтиці, захопити Ленінград і півн порти. Група армій “Центр” повинна була знищити радянські війська в Білорусії і розпочати наступ на Москву. На київському напрямку була розгорнута група армій “Південь” Заг кількість нім військ та військ її союзників нарах велику к-ть солдат та зброї. Рад війська, зазнавши великих втрат, відступили. Нім війська за кілька тижнів боїв просунулись на 300-600 км. Особливо тяжких втрат зазнав Зах фронт, внаслідок чого вже 28 червня гітлерівці захопили Мінськ. Найбільший опір гітлерівці зустріли на південно-західному напрямку. В ході напружених прикордонних боїв 22-29 червня 1941 р. ворог поніс великі втрати і змушений був ввести в бій резерви. Це загальмувало наступ німецько-фашистських військ на Київському напрямку. Героїчна оборона Києва (17 липня – 19 вересня 1941 p.), Одеси (5 серпня – 16 жовтня 1941 p.), Севастополя (ЗО жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 p.), Ленінграду (10 липня 1941 р. – січень 1944 p.), Смоленська битва (10 липня – 10 вересня 1941 р.) зірвали плани блискавичної війни. Але втрати рад військ були величезними. Рад керівництво докладало чимало зусиль, щоб організувати відсіч ворогу. Проте вермахт одержував важливі перемоги.

 Можна виділити такі причини поразок Червоної армії влітку-восени 1941 p.:

 - напад фашистської Німеччини на СРСР носив раптовий характер; - військовий потенціал гітлерівської Німеччини та її союзників напередодні війни перевищував потенціал СРСР; - німецькі війська мали значну чисельну перевагу;- вермахт мав дворічний досвід ведення війни в Європі і переважав рад. війська у професійній підготовці.

 Не можна не виділити і суб’єктивні фактори, які призвели до трагічних наслідків літа-осені 1941 р. Вся відповідальність за військові поразки лежить на керівництві:

 - боротьба між різними угрупованнями в Червоній армії загальмувала переозброєння;

 - помилковою виявилась військова доктрина про “війну малою кров’ю на території ворога”;

 - було допущено грубі прорахунки у визначенні часу війни, оперативній побудові і розташуванні військ; - напередодні війни Сталін відмовився привести війська західних округів в бойову готовність, хоч мав точні дані про початок війни від розвідки та військових;

 - репресії 1937-1938 pp. знищили кращі офіцерські і командні кадри Червоної армії.

Висновок: Поразка під Москвою назавжди поховала міф про непереможність німецьких армій, завдала остаточного удару по планах блискавичної війни. Перемога радянських військ означала початок повороту у Другій світовій війні. Кількісно німецькі війська переважали. У них була краща зброя та підготовка. Тільки мужність, патріотизм і напруження всіх сил народу стримували нім війська, давали час керівництву отямитися й організ оборону країни.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2019-08-19; просмотров: 263; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.230.82 (0.004 с.)