Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.

План: зміни в політичному керівництві СРСР 1927 р.; план першої п'ятирічки; початок першої п'ятирічки; перехід до форсованої індустріалізації; централізація управління промисловістю; провали й досягнення першої п'ятирічки; життєвий рівень народу.

Тези: Ідеологічна основа радянської модернізації: *побудова соціалізму в окремій країні; *загострення класової боротьби; *ліквідація куркульства як класу. Березень 1921р. – прийнята нова економічна політика (НЕП) на з’їзді РКП (б), що змінила політику “воєнного комунізму”. Мета НЕПу: відновити народне господарство та перейти надалі до соціалізму. Грудень 1925р. – проголошення курсу на індустріалізацію (система заходів, щодо прискорення розвитку важкої промисловості з метою переозброєння економіки та зміцненні оборони країни) країни. Завдання та передумови: *здобуття техніко-екон. незалежності; *перетворення аграрної країни в індустріальну; *підвищення бази с/г; *зміцнення оборонного потенціалу. Хід: *перша п’ятирічка (1928-1932рр.); *друга п’ятирічка (1933-1938рр.). Наслідки: *перетвор. Укр. в індустріально-аграрну країну; *збільшення промислового потенціалу у 7 разів; *створ. нових галузей; *створ. командно-адміністративної екон.; *низький життєвий рівень населення.

Розгорнута відповідь: Зміни в політичному керівництві СРСР 1927 р.

У партійно-держ керівництві СРСР точилася боротьба навколо питань подальшого розвитку країни. Прискорення ек розвитку, створення новітніх галузей промисловості, модернізація сільського господарства, всіх сфер життя були об'єктивною необхідністю, з якою в керівництві ВКП(б) погоджувалися всі. Розбіжності виникли лише щодо темпів розвитку, джерел індустріалізації, пріоритетів різних галузей народного господарства.

План першої п'ятирічки Модернізаційні процеси мали охопити усі сфери життя, у тому числі промисловість. Планувалося будівництво електростанцій, спорудження шахт, заводів.. Виробництво електроенергії передбачалося збільшити в 2,5 раза, продукції машинобудування- у 3, хім.. пром. - у 3,5.План потребував великих зусиль укр народу, але не обіцяв поліпшення життя. Він закріплював традиційну структуру нар. г-ва.

Хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр. Сталін звинуватив селян. Це був перший крок до згортання непу. Ек. методи хлібозаготівель замінювались адм-судовими.

Відновлення репресивної політики

Утвердження сталінського єдиновладдя

Початок першої п'ятирічки У перший рік п'ятирічки ек-ка СРСР ще відчувала імпульси непу, які забезпечили їй високий темп розвитку. З початку п'ятирічки верхівка СРСР почала шукати нових методів інтенсифікації праці, зокрема шляхом організації масового виробничого змагання. Заг керівництво ним здійснювала партія.

Перехід до форсованої індустріалізації Успіхи першого року п'ятирічки на тлі жорстокої ек. кризи 1929 р. створили ілюзію можливості швидко вирватися з ек відсталості.Багато хто з більшовиків схилявся до курсу макс напруження сил, побудови соціалізму за декілька років. Сьогочасні потреби народу до уваги не бралися. З осені 1928 р. у містах почалося введення карток на хліб для робітників і службовців. Для більшості трудящих продукти стали недоступними.У 1929 р. на листопадовому пленумі ЦК ВКІІ(б) було вирішено «за всяку ціну» прискорити розвиток машинобудування та інших галузей великої промисловості. Таким чином, йшлося не про гармонійний, всебічний розвиток економіки, а про макс нарощування окремих виробництв.

Централізація управління промисловістю Підприємства були позбавлені економічної самостійності, яку мали трести.Велика промисловість України перейшла в підпорядкування загальносоюзних наркоматів. Ця обставина зменшувала і без того незначні владні повноваження місцевого партійно-держ керівництва. УСРР була позбавлена ек. самостійності.

Провали й досягнення першої п'ятирічки: Уряд мав на меті створити картину безперервних успіхів і приховати справжній стан справ.За роки першої п'ятирічки виникли нові виробництва. Це давало змогу з допомогою цін нарощувати «вал». Крім того, в умовах інфляції стрімко підвищувалися ціни на всі види промислової продукції. Насправді ж досягти накреслених И. Сталіним рубежів не вдалося. Протягом п'ятирічки темпи розвитку промисловості зменшилися.Незважаючи на провал політики форсованого розвитку, країна за п'ятирічку зробила великий крок уперед.В Україні реалізувалося близько 20 % усіх капіталовкладень СРСР. Промисловість.

Висновок: Форсованому ек розвитку було принесено в жертву життєвий рівень народних мас. Макс концентрація коштів на розвиток важкої промисловості загострила й без того скрутну ситуацію в легкій промисловості. Це негативно відбилося на добробуті трудящих. Деяке номінальне підвищення заробітної плати не забезпечувалося товарною масою. Знецінення. Державні позики з'їдали заощадження.   У роки першої п'ятирічки держава розгорнула торгівлю алкогольними напоями. В умовах гострої продовольчої кризи, голоду в селі керівництво продовжувало експорт хліба. У побут радянських людей надовго ввійшли черги, продовольчі картки, дефіцит. Сотні тисяч людей, які виїхали із села й стали робітниками, не могли одержати житла.

95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки колективізації в Україні.

План: мотиви та причини колективізації; реалізація;результати та наслідки.

Тези: Грудень 1927р. – курс на кооперування села. Причина цього – хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр. Мотиви: *налагодження каналу для передачі коштів із села в місто на потреби індустріалізації; *забезпечення населення дешевими продуктами та сировиною; * перетвор. селянських господарств на велике виробництво; *ліквідація куркульства (заможних господарів) як класу. Хід: *січень 1928р. – рішення про необхідність форсованої колективізації; * 1928р. – створ. МТС (моторно-тракторні станції, що обслуговували колгоспи, радгоспи); *листопад 1928р. – курс на суцільну колективізацію села; *осінь 1929р. – весна 1930р. – хвиля селянських виступів та повстань. Наслідки: *знищення найбільш працездатних селянських господарств; *занепад почуття індивідуалізму; *дезорганізація аграрного сектору; *наростання кризи в с/г; *голодомор 1932-1933рр.

Розгорнута відповідь: Колективізація передбачала переведення селянства від інд г-ва до колект. в- ва.Вона мала суттєво сприяти зміцненню соц бази диктатури пролетаріату, а також відкривала шлях до ліквідації багатоукладності в ек-ці. С/г мало потрібну кількість хліба для експорту, забезпечити пром.-сть необхідною кількістю робочих рук і технічною сировиною.

Причини: встановлення тоталітарного режиму;

необхідність забезпечення коштів для індустріалізації; потрібен був механізм постачання хліба; можливість контролю за селянством; протиріччя між більшовицькою ідеологією та наявністю приватної власності.

Почалася вона з кардинальних змін у с/г. Селян насильно заганяли до колгоспів, проводилася «політика ліквідації куркульства». Тих, хто виходив із колгоспів, чекали підвищені податки, гірша земля, а колгоспникам гарантували пільги. В 1930 р. вийшов указ Сталіна про подвоєння рівня усуспільнення і протягом 1931 р. майже закінчити суцільну колективізацію. Ще рішуче відбувався процес розкуркулення, багато родин було депортовано, 200 тис. сел. господарств експропрійовано. Ці обставини змушували одноосібників вступати до колгоспів. На поч.30-х загострилася криза колгоспного ладу:зниження рівня ефективності с/г виробництва,соціальне невдоволення сел.мас. Це було спричинено відсутністю досвіду. Реакція населення - спротив. Різке зниження хлібозаготівель. Влада вилучила залишки товарного хлаба та насіннєве зерня для створення резерву. Такі дії спричинили голод, що мав штучний характер та переріс у голодомор. Головним наслідком колективізації став здійснений індустріальний стрибок, за який заплачено дорогою ціною.

Висновок: Селяни не бажали відмовлятися від своєї власності. Лише погрози та обіцянки заможного життя змушували їх вступати в колгоспи. Колективізація викликала впертий опір селянства. Постало питання про заможних селян,які були пов’язані з землею і становили перепону колективізації. Держава вживає ряд заходів з метою ліквідації цього стану шляхом репресій. Створивши колгоспи, держава встановила над ними всеосяжний контроль. Перше завдання - поставки державі, селянам майже нічого не лишалося. Наслідком такої політики став голод 1932-1933.