Тема. Драма М. Куліша «мина Мазайло». Художнє відтворення проблеми українізації, запроваджуваної у 20-х роках ХХ століття.

Мета: формування уміння та навички аналізувати драматичний твір; виховувати в одинадцятикласників повагу та любов до материнської мови, зневагу до перекинчиків та безкультурності.

Обладнання: текст п’єси М. Куліша «Мина Мазайло», критичні публікації.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Перевірка засвоєних знань

Запитання і завдання для учнів.

Розкажіть про дитячі та юнацькі роки М. Куліша.

Розкрийте життєву трагедію письменника-драматурга.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Сприймання та осмислення нового матеріалу

Матеріал для вивчення

У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. Їх стисло й багатогранно можна схарактеризувати одним словом – легендарні.

В українській літературі одним із таких творів Миколи Куліша «Мина Мазайло». Комедію було закінчено наприкінці 1928 року. Вона миттєво викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Лесь Танюк писав з цього приводу: «П’єсу відразу ж – винятковий для М. Куліша випадок! – було оцінено дуже високо й рекомендовано до показу в усіх театрах України...» Н. Кузякіна, дослідниця творчості М. Куліша, пише: «Грали комедію Куліша досить широко – в Дніпропетровську, Житомирі, Херсоні, Одесі, Вінниці, Маріуполі…».

Упродовж року комедію «Мина Мазайло» було видрукувано в гумористично-сатиричному альманасі «Літературний ярмарок», одному з найсамобутніших і найбільш «європейських» українських видань кінця 20-х років ХХ століття, навколо якого об’єдналися колишні члени ВАПЛІТЕ (М.Хвильовий, О.Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, В. Сосюра, Г. Епік). Пізніше, у 1929 році, п’єса вийшла в Харкові окремою книжкою.

Після постановки на сцені комедія швидко одержала визнання. Проблематику, художні особливості твору жваво обговорювала у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих оцінок. М. Хвильовий сприймав комедію «Мина Мазайло» як «епохальне» для української літератури явище. Остап Вишня говорив про п’єсу як про «надзвичайної краси річ», а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але й для колег-письменників. Репліки та афоризми цитували й обговорювали різні представники українського суспільства. Образи, характери п’єси «Мина Мазайло» активно проектувалися як живі самобутні типи з довколишнього життя.

За жанром «Мина Мазайло» - лірико-соціальна комедія. Суспільне явище українізації та пов’язані з ним різноманітні культурно-духовні, національно-світоглядні тенденції і процеси Миколи Куліша поєднує з глибоко розробленою інтимною лінією, з мотивами романтичної закоханості й ніжного кохання.

Ю. Шерех називав п’єсу класичною комедією, Лесь Курбас – романтичною комедією. Сучасні літературознавці схиляються до думки, що це – типова трагікомедія.

Акцентуємо увагу, що «Мина Мазайло» вирізняється оригінальним сюжетом, в якому переплетено культурно-соціальний та родинно-інтимний аспекти. У п’єсі дають виразні характери з індивідуальним світоглядом (Мина Мазайло, Мокій, Уля Розсохина, Баронова-Козино, тьотя Мотя, дядько Тарас). Комедія насичена дотепними пародійними, карикатурними сценами. Колоритна мова влучно відображає специфіку духовних та національних цінностей основних персонажів.

Пропонуємо учням ряд запитань, які допоможуть зрозуміти особливості цієї комедії.

Чи є у творі позитивні персонажі?

Чи ганебне, на вашу думку, прізвище Мазайло-Квач?

Як оцінює явище українізації головний герой твору? Зачитайте відповідний уривок з твору.

Що думають комсомольці про українізацію та її значення для країни?

Чи можлива поразка таких людей, як Мина, у реальному житті?

(В реальному житті більшовики всіляко підтримували перевертнів і яничарів, що зрікалися своїх національних коренів, щоб не виглядати другосортними. Це було вигідно існуючій владі, бо допомагало виявляти справжніх патріотів.)

Для аналізу образів, з’ясування проблематики, значення окремих епізодів пропонуємо учням проблемні питання.

В яких епізодах ми бачимо, як Мина Мазайло пнеться у росіяни, проявляючи цим самим зрадливість, пристосуванство?

Хто з дійових осіб втілює в собі типові риси російського шовінізму?

(Колоритний образ Баронової-Козино створюється протягом однієї невеликої сцени. Ремарка «дама в довоєнному вбранні» та її поведінка і мовна специфіка підкреслюють, що вся вона – її свідомість, рухи, розуміння навколишнього – у минулому. Комізм у змалюванні Баронової-Козино досягається завдяки невідповідності її образу тим реаліям і тому часу, в яких вона діє. Тьотя Мотя – живе втіленням російського шовінізму.)

Учні зачитують найяскравіші репліки, які показують агресивність, низьку культуру та аморальність тьоті Моті в її ставленні до української мови й українізації.

Що можна сказати про патріотів старого гарту, представлених у п’єсі дядьком Тарасом? Прокоментуйте репліку: «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…

Попереджаю!»

(Дядько Тарас втілює в собі риси романтика, що живе славним минулим і не здатний впевнено відстоювати національні ідеали.)

Прокоментуйте ставлення молоді до політики українізації:

а) втілення в образі Мокія науковця, якого українська мова цікавить як лінгвістика. Мокій розкриває у п'єсі красу і мелодійність українсько­го слова;

б) Рина втілює в собі риси зденаціоналізованої особи, яка вміє підлещуватися й викликати довіру. Вона рішуча і не відступає від поставленої мети;

в) хлопці комсомольці-інтернаціоналісти. Мріють про той час, коли «кожний член всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера» і все. Наприклад, товариш нумер 35-51».

Варто підкреслити, що "Мина Мазайло" — це вишукана філологічна п'єса, в якій не тільки подається жива й колоритна розмовна мова, але й відкривається невичерпне багатство української лексики та мовної мелодійності. (Учні зачитують уривки з твору.)

Зупинимось на художніх особ­ливостях цієї п'єси. Драматург щедро використовує засоби комічного філологічного походження, історичні екскурси. Мина Мазайло, вже си­вий чоловік, схвильований, мов школяр, бере уроки правильної вимови:

— Пахнєт сєном над лугами...

Баронова -Казино трошки захвилювалась:

— Прононс! Прононс! Не над лу-гами, а над лу-гамі! Не га, а ґа.

Мазайло:

— Над лу-ґа-ґа!

— Над лу-га-га!

— Га!

Мині ввижаються його пращури — козак-запорожець, чумак, селянин, які мали прізвище Мазайло-Квач.

V. Підсумок уроку

«Український театр дістав свою найкращу комедію, може, свою єдину комедію, якщо властиво комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого, але тільки натякненого змісту», — писав

Ю. Шерех. Микола Куліш вдало продовжив традиції вертепних старовинних інтермедій і кращих зразків української дореволюційної побутової комедії. За словами Леся Танюка, суспільство можна вважати морально здоровим тоді, коли воно має мужність сміятися над власними недоліками. М. Куліш дав можливість зробити це своїм сучасникам і нам, теперішнім читачам, що бачать пік "українізації" у дотепній яскравій комедії.

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до аналізу п'єси.

Урок 26

Мельник Марія Володимирівна, вчитель

Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. №2

Тема. Богдан – Ігор Антонич. Життя і творчість поета.

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета-митця надзвичайно самобутнього поетичного мислення; розкрити оригінальність його поезії; розвивати в учнів образне і логічне мислення, спостережливість, уміння аналізувати поезії, виховувати інтерес до творчості поета.

Обладнання: портрет Богдана-Ігоря Антонича; виставка творів, мапа України.

 

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети, завдань

- Ознайомитися із життєвим і творчим шляхом Богдана-Ігоря Антонича.

- Характеристика його творчості.

- Зрозуміти, у чому оригінальність поезії.