VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

Ідейно- художній аналіз поезії “Для вас, історики майбутні...”

Написати твір-роздум на тему

«Людське життя для історії — це тільки мить, а для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання».

 

Урок №8

Коваль Надія Антонівна, учитель

Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Тема. Євген Плужник. Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Річний пісок...” “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні

Мета: ознайомити школярів з основними творами Є.Плужника, навчити учнів робити ідейно-художній зміст творів поета “, «Вчись у природи творчого спокою...», “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Річний пісок...”, виділяти основні мотиви, настрої, визначати роль у них метафори та інших художніх засобів. Удосконалювати вміння порівнювати його поезії з поезіями М.Рильського, П.Тичини, визначати спільне і відмінне, обмірковувати і висловлювати власні судження з приводу втрати душевної гармонії та способів її повернення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Емоційна готовність учнів до уроку («Світлофор».)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду. (Передбачення, «Незакінчене речення»: «Від сьо­годнішнього уроку я очікую…».)

II.Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Невідомий Євген Плужник»

1.Коли і де народився Євген Павлович Плужник?

(26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії)

2. В якій сімї народився майбутній поет?

(в сім'ї дрібного торговця, у сім‘ї було 8 синів і дочок)

3. Під чиєю опікою жив Євген?

( під опікою сестри Ганни)

4. Де вчителює Плужник?

(у початковій школі села Велика Богачка).

5. Де ще, крім учителювання, пробував свої силиЄвген Плужник

(вирішує спробувати свої сили як актор у мандрівній трупі)

6. В якій літературній організації одержав лiтературне «хрещення» письменник?

(у лiтературнiй органiзацiï «Ланка»)

7. Хто був членами групи «Ланка»?

(група молодих «попутникiв»: Б.Антоненко-Давидович, Г.Косинка, В.Пiдмогильний, Є.Плужник, Б.Тенета, Т.Осьмачка, Д.Фалькiвський та iн.)

8. Яким псевдонімом підписався Є.Плужник під перші українськими віршами, які були опубліковані 1923 року в київському журналі "Глобус"

(під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села))

9. Коли і завдяки кому побачила світ перша книжка віршів Євгена Плужника під назвою "Дні"

(1926 року завдяки дружині поета Галині Коваленко)

10. Чому збірка поезій під назвою "Рівновага", яку Плужник підготував до друку і датована 33-м роком, лишилася ненадрукованою?

(разом з багатьма своїми друзями й колегами по перу він потрапив у жорна сталінської репресивної машини).

11.Скільки років тривала літературна діяльність поета?

(усього десять років)

12. Коли помер і де похованийЄвген Плужник?

(помер 2 лютого 1936 року, похований у Братській могилі на Далеких Соловках).

Примітка.За кожну правильну відповідь встановлюється 1бал.

ІІІ.Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні ми з Вами познайомимося з неповторною поезією Є.Плужника і з допомогою його творчості зможемо дізнатися, який він.
2. Опрацювання програмової поезії Євгена Плужника

” Вчись у природи творчого спокою...”із збірки "Рання осінь"

Поезiя збiрок "Рання осiнь" (1927) та "Рiвновага" (1933) лiрична, а точнiше, переважно iнтимно-особистiсна, глибоко психологiчна за характером. Є. Плужник великий майстер пе­редавати особливостi рiзних станiв душi людини. Настрiй збiрок "Рання осiнь" та "Рiвновага" суттєво вiдрiзняється вiд збiрки "Днi": здебiльшого це медитативнi, елегiйнi твори: наприклад, "Дивлюсь на все спокiйними очима, давно спокiйним бути я хо­тiв...", "Вчись у природи творчого спокою...". У цих збiрках бага­то творiв пейзажноï лiрики, яка неодмiнно, хоча б на рiвнi пiд­тексту, спiввiдноситься з долею людини.

2.1 Виразне читання поезії з відповідним коментарем

Вчись у природи творчого спокою

В дні вересневі. Мудро на землі.

Як від озер, порослих осокою.

Кудись на південь линуть журавлі.

 

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

Тема2.2: взірець для творчої людини - природа, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот.

2.3 Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії,заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.

2.4 Основна думка: людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому і потрібно вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями.

2.5 Жанр: пейзажна лiрика.

2.6 Римування: перехресне

2.7 Віршований розмір: ямб

2.8 Художні особливості твору:

порівняння – як від озер, порослих осокою.

інверсія – дні вересневі

риторичні запитаття

хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

2.9 Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

1. Яка думка утверджується у поезії «Вчись у природи творчого спокою»?

2. Над чим поет змушує задуматись читача?

У маленькій (дві строфи) поезії «Вчись у природи творчого спокою» утверджується філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа. Тільки в її «творчому спокої» все досконале й гармонійне, тому у творі звучить заклик шанувати «визнаний взірець» — природу. Євген Плужник ніби втікав від дійсності, заглиблюючись у свій власний світ, але прагнув і нащадкам передати думку про те, що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.

Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості - це ознаки душевного стоїцизму

Стоїцизм (грец. sto — портик (галерея з колонами в Афінах, де Зенон, засновник Стої, навчав філософії)) — філософське вчення, згідно з яким світ-космос перебуває в нескінченній пустоті, будучи живим сферичним тілом, розумною істотою, що організовує всі свої частини в доцільно упорядковане ціле. Долю окремого тіла, за стоїцизмом, визначає його природа, що доцільно включається у всезагальну природу. Найважливішим своїм завданням стоїцизм вважав обґрунтування міцної і розумної основи морального життя людини, яку вбачав у подоланні пристрастей, силі духу, що виявляється у підпорядкуванні своїй долі. Основними чеснотами стоїка було проголошено стійкість, твердість у житті.

3. Опрацювання програмової поезії ЄвгенаПлужника

«Ніч... а човен — як срібний птах!..»(зi збiрки "Рiвновага").

Автор вдається до вiдомого в лiтературi образу човна - симво­лу людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту. У поезії звучать космічні мотиви. Ліричний герой поезії Є.Плужника усвідомлює себе часткою космосу.

3.1 Виразне читання поезії з відповідним коментарем

Нiч... а човен - як срiбний птах!

(Що слова, коли серце повне!)

Не спiши, не лети по сяйних свiтах,

Мiй малий ненадiйний човне!

I над нами, й пiд нами горять свiти...

I внизу, i вгорi глибини...

О, який же прекрасний ти,

Свiте єдиний.

3.2 Тема: відтворення врівноваженості душевного стану ліричного героя, мотиву туги за минущістю краси, щирих особистих почуттів людини, пов’язаних із роздумами про те, що людське життя сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку.

3.3 Ідея: возвеличення любові до всього, що пов’язано з людським життям, вибором людиною життєвого шляху, глибокого зачарування красою свiту.

3.4 Основна думка: світ такий глибокий і й незбагненний, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.

О, який же прекрасний ти,

Свiте єдиний.

3.5 Жан:р філософська лірика

3.6 Римування: перехресне

3.7 Художні особливості твору:

Образи-символи: образ човна - симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту:

метафори горять свiти,

не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).

Полісиндетон – нагромадження у фразі великої кількості сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу

I над нами, й пiд нами горять свiти...

I внизу, i вгорi глибини...

епітети - по сяйних свiтах, малий ненадiйний човне,

порівняння - човен - як срiбний птах

інверсія – свiте єдиний

риторичне звертання Не спiши, не лети по сяйних свiтах,

Мiй малий ненадiйний човне!

 

О, який же прекрасний ти,

Свiте єдиний.

риторичні оклики Що слова, коли серце повне!

Нiч... а човен - як срiбний птах!

3.9 Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

1.Які думки і почуття викликає у вас ця поезія?

2.Що символізує образ малого ненадійного човна, що летить по річці, «як срібний птах»?

3. Розкрийте алегоричний підтекст поезії, що передається словами:

Не спiши, не лети по сяйних свiтах,

Мiй малий ненадiйний човне!

4. Яким настроєм пройнята поезія Є.Плужника? З чим це пов’язано?

5.Яка основна думка твору?

6.До якого виду лірики відноситься поезія?

Попри те, що у творах Євгена Плужника відображено врівноваженість душевного стану ліричного героя, часто відчувається мотив туги за минущістю краси. Цією думкою наповнений вірш «Ніч… а човен, — як срібний птах!..» Поезія нагадує про те, який прекрасний світ. Образ малого ненадійного човна, що летить по річці, «як срібний птах», символізує людське життя, сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку. Мить і вічність у чуттєвому, образному вираженні знайшли в цій поезії найяскравіше втілення.

У вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднується з алегоричною, з глибоким підтекстом. Зачаровує порівняння «човен — як срібний птах» (конкретне значення) і тут же — «не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!» (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію). Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.

4. Опрацювання програмової поезії Євгена Плужника «Річний пісок»

(із збірки "Рання осінь")

У творчому доробку Євгена Плужника небагато інтимних віршів. Один із них «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»

4.1 Виразне читання поезії з відповідним коментарем

Річний пісок слідок ноги твоєї

І досі ще — для мене! — не заніс.

Тремтить ріка, і хилиться до неї

На тому березі ріденький ліс...

 

Не заблукають з хуторів лелеки, -

Хіба що вітер хмари нажене...

О друже мій єдиний, а далекий.

Який тут спокій стереже мене!

 

Немов поклала ти мені на груди

Долоні теплі, і спинилось все:

І почуття, і спогади, і люди,

І мертвий лист, що хвилями несе.

 

Немов ласкаві вересневі феї

Спинили час, — і всесвіт не тече...

І навіть цей слідок ноги твоєї

Вже не хвилює серця і очей...

 

Бо я дивлюсь і бачу: все навіки

На цій осінній лагідній землі,

І твій слідок малий — такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!

4.2 Тема: зображення особистих почуттів ліричного героя, спогадів про кохання, які не стираються з пам'яті, філософських роздумів про сенс життя, про велике мале в ньому

4.3 Ідея: возвеличення великого почуття кохання, яке робить людину щасливою

4.4 Основна думка: кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти.

4.5 Жанр: інтимна лірика

4.6 Римування: перехресне

4.7 Віршований розмір: ямб

4.8 Художні особливості твору:

Метафори - тремтить ріка, хилиться ріденький ліс, не заблукають з хуторів лелеки, спокій стереже мене

епітети - друже мій єдиний, а далекий, мертвий лист, ласкаві вересневі феї, на осінній лагідній землі,

порівняння - немов ласкаві вересневі феї спинили час,

риторичне звертання - о друже мій єдиний, а далекий.

риторичні оклики

Який тут спокій стереже мене!

І твій слідок малий — такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!

4.9 Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

1. Яким настроєм пройнята поезія «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»? З чим це пов’язано?

2.Що пригадує ліричний герой, споглядаючи осінній пейзаж?

3. Прокоментуйте рядки поезії:

Бо я дивлюсь і бачу: все навіки

На цій осінній лагідній землі,

І твій слідок малий — такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!

4.На які життєві обставини ліричного героя натякає досить похмурий пейзаж («ріденький ліс», безлюддя, «мертвий лист»)?

5. Які враження справила на вас ця поезія Є. Пужника?

Вірш проникнутий жалем за далеким, але бажаним коханням. Ліричний герой, споглядаючи осінній пейзаж, пригадує хвилини, проведені з коханою. Розлука лягла між двома закоханими, але тут, на фоні чарівної і трохи сумної природи, все, здається, завмерло. Вірш ніби зупиняє час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того милого сліду — такого малого й такого великого водночас (адже за ним — усе кохання, люба дружина, подружнє життя). У вірші Є. Плужника «Річний пісок слідок ноги твоєї...» передає особисті почуття ліричного героя, спогади про кохання, які не стираються з пам'яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти. Досить похмурий пейзаж («ріденький ліс», безлюддя, «мертвий лист») натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькою людиною. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що головні слова, можливо, так і не були сказані.

Підсумки

Отже, за досить коротке творче життя Євген Плужник встиг сказати дуже багато, а це i є ознака талановитостi майстра. Певним пiдсумком його поетичноï творчостi можна вважати рядки зовсiм коротенькоï поезiï на останнiй сторiнцi збiрки "Рiвновага":

Суди мене судом твоïм суворим, Сучаснику!

Нащадки безстороннi

Простять менi i помилки, й вагання,

I пiзнiй сум, i радiсть передчасну,

Їм промовлятиме моя спокiйна щирiсть.

(Суди мене судом твоïм суворим)