Масті, відмітини та прикмети коней

Мета: вивчити основні масті, відмітини та прикмети коней і порядок їх опису.

Завдання 1. Вивчити основні масті коня.

Завдання 2. Вивчити основні відмітини коней.

Завдання 2. Вивчити основні прикмети коней.

Контрольні запитання

1.Як класифікуються масті в конярстві?

2.Охарактеризуйте основні масті коней.

3.Які відмітини зустрічаються у коней на голові та ногах?

Тема вивчається аудиторно із наступним відпрацюванням матеріалу в період навчальної практики на живих об'єктах під час виїзного заняття.

Масті, відмітини і прикмети є головними ознаками, що дозволяють візуально відрізнити одну тварину від іншої, встановити відповідність конкретної тварини документами, які на неї додаються.

Знання основ генетики мастей дає можливість планувати одержання тварин бажаної масті, попередити загибель коней певного генотипу, контролювати достовірність походження.

У даний час доведено, що багато генів, які обумовлюють масть, виливають на стан здоров'я і продуктивність коней. Так, сірі коні частіше за інших хворіють на меланосаркому, тварини із білими кінцівками на мокреці (дерматит під щітками). Відомо кілька мутацій масті, які в гомозиготному стані спричиняють загибель лошат.

Забарвлення шкіри і волосся визначає пігмент меланін, який має дві основні форми: чорно-коричневий еумеланін і червоно-жовтий феомеланін. Крім типу пігменту, забарвлення визначає також структура волосся, розподіл пігменту за його довжиною тощо.

Масть коней зумовлена взаємодією багатьох генів, з яких найбільш детально вивчені локуси Е, А, С, D, W, G, ТО, OV, LP, Rn та ін.

Ген Е обумовлює утворення в шкірі і волоссі чорного пігменту. Тварини з рецесивними генами ее мають чорний пігмент в шкірі, але волосся різних відтінків рудого кольору.

Ген А обмежує поширення чорного пігменту, залишаючи його на ногах, гриві та хвості. Рецесивні гомозиготи aa мають рівномірне чорне забарвлення.

Локуси Е та А визначають три масті, які є основними чи базовими: ворона, гніда і руда.

 

Ворона масть (ааЕЕ, ааЕе) - голова, тулуб, кінцівки, грива і хвіст чорного забарвлення.

Різновидом вороної масті є ворона в загарі. Тварини цієї масті мають більш світле, ніби вигорівше волосся, від чого корпус набуває брудно-бурого кольору при чорній голові та кінцівках.

 

Гніда масть (ААЕЕ, ААЕе, АаЕЕ, АаЕе) - руда шерсть тулуба з чорними гривою, хвостом і кінцівками. Відтінки шерсті можуть бути від жовтих, рудих до коричневих. Розрізняють світло-гнідих, золотисто-гнідих та темно-гнідих коней.

 

Руда масть (ААее, Ааее, ааее) - відтінки тулуба від блідо-золотистого до каштанового. Грива і хвіст можуть бути світліші або темніші. Розрізняють темно-руду, руду і світло-руду масті. Темно-руді коні забарвлені в темно-коричневий колір. Грива і хвіст можуть бути такого ж кольору або бути світлішими.

Руді мають яскраво-жовте, червоне та світло-коричневе забарвлення. Світло-руді коні мають жовте, світло-руде забарвлення.

Руді коні із білою гривою та хвостом називаються ігреневими. Ігренева масть може бути світло- та темно-ігренева. При світло-ігреневому варіанті корпус темно-рудий, грива і хвіст - майже білі, димчасті. Темно-ігренева масть характеризується тулубом шоколадного кольору і значно світлішими гривою і хвостом.

Від рудих коней (ее) можна одержати тільки рудих нащадків.

 

Сіру масть пов'язують із локусом G. Вона характеризується чергуванням білого і чорного волосся по усьому тілі. Відтінки можуть змінюватись від світлих до темних. Колір шкіри чорний. Лошата при народженні мають темне забарвлення, яке наближається до вороної, гнідої чи рудої мастей. З віком вони стають сірими, майже білими. Втрату пігменту з віком обумовлює домінантний ген G. Тварини з рецесивним геном g в гомозиготному стані не втрачають з віком пігментації волосу. Тому сірі коні можуть мати генотип GG або Gg. Всі не сірі коні - з генотипом gg. Хоч один із батьків сірого коня повинен бути сірої масті.

Процес утворення сірої масті починається із появи п'ятен білого забарвлення, які мають форму так званих "яблук". Сірий волос може бути покритий

бурими невеличкими плямами. Тоді масть шпинати, сірою в гречку Інколи плями мають руде забарвлення. В такому випадку масть, називається форелевою.

Локус W обумовлює здатність утворювати пігмент в шкірі та волоссі. Тварини з домінантним геном W в гомозиготному стані не життєздатні. Гетерозиготи (Ww) мають білу масть - білий колір волосся, рожеву шкіру, але пігментовані очі. Всі не білі коні мають генотип ww.

Ген С - ген пігментації. Для того, щоб проявилось забарвлення шкіри, волосу і очей у тварин в генотипі повинен бути ген С. Алель гена С відома як Ссr, викликає освітлення масті. Наявність однієї дози цього гена (ССсr) сприяє утворенню таких мастей:

Бура масть (ааЕЕССсr) - освітлена ворона. Тварини і таким генотипом забарвлені в колір від темно-коричневого (каштанового, кави) до буро-чорного. Хвіст і грива з домішками чорного волосся і темніше корпусу. Мають темний і світлий відтінки.

Булана масть (АЕССсr) - результат зміни гнідої масті дією однієї дози Ссr. Коні цієї масті мають жовтуватий або пісочний відтінок тулуба і голови.

Грива, хвіст і кінцівки нижче скакального і зап'ястного суглобів чорні. Інколи по хребту - темний ремінь.

 

Солова масть (ееССсr) - освітлена руда. Тварини з таким генотипом мають жовто-пісочного кольору тулуб, голову і ноги. Чілка, грива і хвіст такого ж або світлішого забарвлення. Шкіра і копита у коней солової масті сірого кольору.

Наявність подвійної дози гена Ссr на фоні трьох основних мастей проявляється однаково - утворюється масть, яка називається ізабелловою.

Ізабеллової масті (Ссr Ссr) тварини мають жовтувато-молочне, кремове забарвлення корпусу, гриви і хвоста. Коні мають не пігментовану рожеву шкіру, світлий копитний ріг. Очі також забарвлені в світлі кольори - від бурштинового до світло-блакитного.

Локус D також сприяє освітленню масті. Домінантний ген D призводить до зонального освітлення корпусу при збереженні основного забарвлення кінцівок, гриви і хвоста. У тварин з цим геном чітко виражений "ремінь" по спині, зеброїдність кінцівок, темні плями на лопатках. Така масть характерна для місцевих порід, успадкована від диких предків і називається саврасою.

В залежності від базової масті розрізняють вороно-саврасу, гнідо-саврасу і рудо-саврасу масті.

Вороно-савраса, або мишаста масть (aaDE) характеризується мишастим, або попілнястого кольору тулубом. Чілка, грива, хвіст і кінцівки нижче зап'ястного та скакального суглобів чорні. В ділянці паха волосся освітлене. На спині - ремінь.

Гнідо-савраса (ADE) масть. У коней цієї масті значно освітлений корпус. Забарвлення основної масті більш блякле. На спині - ремінь. Ноги, як і у гнідих, до зап'ястного і скакального суглобів чорні, але забарвлення нерівномірне.

На внутрішньому боці кінцівок бурі і сірі пасма. Кінець морди, навколо очей і черево освітлені.

Рудо-савраса (Dee) називається також каурою мастю. Забарвлення тулуба світло-руде, блякле, на кінці морди, навколо очей, під грудьми та на череві забарвлення світліше. Грива і хвіст із рудого і бурого волосся. По хребту ремінь. На кінцівках може бути зеброїдність.

Домінантний ген Rn обумовлює чалу масть — до волосся основної масті рівномірно примішані білі волосся. Розрізняють вороно-чалу, гнідо-чалу та рудо-чалу масті. Ген R в гомозиготному стані призводить до загибелі ембріону.

Ряба масть - тварина має крупні білі плями неправильної форми, нерівномірно розподілені по тілу. Генетично цю масть пов'язують з генами ТО та ОV.

З геном ТО пов'язують появу білих плям різної форми по всьому тілу. Голова, як правило, забарвлена в основну масть, а одна пляма пересікає хребет.

Ген OV обумовлює великі неправильної форми плями по всьому тілу, в т.ч. і на голові. Ген OV є летальним у рецесивному гомозиготному стані.

Лошата з генотипом ovov гинуть протягом 48 годин після народження.

Чубара масть - плямиста. Дрібні плями рудого, коричневого чи чорного кольору розміщені по тулубу. Таку масть пов'язують із дією домінантного гена Zp.

 

Масті коней об'єднують у п'ять груп:

- одноколірні - ворона, руда, біла, солова;

- двоколірні - каракова, гніда, булана, ігренева;

- із зональним забарвленням - савраса, мишаста;

- змішаного білого та забарвленого волосу - сіра, чала;

- плямисті - чубара, ряба.

Відмітини - це природжені плями чи смуги різної величини та форми на голові, тулубі та кінцівках коня. Маленьку білу пляму на лобі називають зірочкою, більшу - зіркою, довгу вузьку на переніссі - проточиною, широку проточину - лисиною (рис.6).

Проточина буває вузькою та широкою, рівною та хвилястою, суцільною та переривчастою, зміщеною ліворуч чи праворуч, може закінчуватись на переніссі, на губі.

Дуже великі варіації відмітин на кінцівках. Білизна буває лише на вінчику, на п'ятці копита, підіймається до півбабки чи путового суглоба, досягати 1/3, 1/2 та 2/3 п’ястя, плесни, передпліччя та гомілки. Вона може доходити до зап'ястя та скакального суглоба і вище них.

Прикмети - це зовнішні індивідуальні ознаки, крім відмітин, які зберігаються протягом усього життя тварин. Це можуть бути депігментовані очі, плями на райдужній оболонці ока, травматичні пошкодження тощо. Плями, що виникли в результаті натирання шкіри сідлом чи хомутом, попругою чи шпорою прикметами не є.

Масті, відмітини та прикмети коней детально описують письмовим та графічним способом. Письмовий опис відмітин та прикмет має бути чітким, без коментарів типу "без відмітин". Перший опис проводять після народження лошати при заповненні акту приплоду. Потім - при відлученні, бонітуванні, відправленні до іподрому, реалізації, при внесенні до державної книги племінних тварин.

Опис проводиться у такій послідовності: спочатку описується голова, потім шия, тулуб, хвіст, передні кінцівки, починаючи, з лівої, потім - задні, також починаючи з лівої.

При описуванні відмітин вказують верхню їх межу, поширення вниз, на якій висоті, з якого боку (зовні, зсередини, спереду, ззаду тощо) білизна, які в неї краї(рівні, нерівні, зубчасті). При наявності темних плям вказують їхній конкретний колір, розміщення, кількість.

Рис. 6. Відмітини коней:

 

I - зірочка; 2 - зірка; 3 - зірка з проточиною; 4 - проточина;

5 - переривчаста проточина; 6 - проточина з захватом правої ніздрі;
7 - лисина; 8 -сивина в лобі; 9 - пляма між ніздрями;

10 - зірка з темною плямою;

11- зірка з проточиною та захватом лівої ніздрі;

12 - зірка з переривчастою проточиною та плямою між ніздрями.

 

Починають опис голови в такому порядку:

 

а) лоб і перенісся: на лобі зірочка, зірка, сивина, лисина, лисина з лоба на нею морду. Якщо зірка чи сивина - то її величина (велика, мала) і точне місце її находження: на середині лоба, ближче до лівого (правого) ока, проточина (ши рока, вузька, нерівна по краях), проточина, сполучена з відмітиною на лобі то що;

 

б) між ніздрями: білизна, сивина, сивинка, їх розміри, вид і точно вказати місцезнаходження - чи покриває обидві ніздрі, чи одну, яку;

 

в) губи: білі, з тілесними плямами чи тільки одна біла, скільки білизни:

на всю губу, з якого боку, яка частина губи біла;

 

г) очі: депігментовані, з плямами іншого кольору.

 

Пучки волосся іншого кольору необхідно відмічати в гриві, чілці, пахах, хвості.

Одночасно з описом масті і відмітин описують номера, тавра, які є на тілі коня.

Суть графічного опису полягає в тому, що на обрисах коня білі відмітини позначаються контурами і злегка замальовуються червоним кольором, тільні плями та ділянки рожевої шкіри у сірих коней обводять червоним контуром, мастні плями на білих відмітинах позначають темним кольором, завитки волосся та шрами (рубці) позначають хрестиком темного кольору і стрілкою відповідно.

 

Приклади опису мастей і відмітин:

 

- гніда, на лобі зірка з вузькою проточиною, зміщеною до правої ніздрі, на нижній губі зліва тілесна пляма, ліва передня до путового суглоба, права по вінчику, ліва задня на 1/3, права на 2/3 плесна - нерівномірно білі, обидва передніх і праве заднє копита білі. На лівому плечі холодне тавро;

- руда, нижче рівня ока вертикальний завиток, на лівому плечі холодне тавро.

 

 

ТЕМА 4

Визначення віку коня

Мета. Навчитися визначати вік коня за зовнішніми ознаками та за станом зубів.

Завдання. Використовуючи малюнки, муляжі, натуральні відрізки скелета скули, освоїти метод визначення віку коня за станом зубів.

Контрольні запитання

1. Назвіть групи зубів згідно їх функції, та положення.

2. Напишіть формулу зубів самців та самок.

3. Поясніть порядок росту та стирання молочних зубів.

4. Поясніть порядок росту та ознаки стирання постійних зубів.

5. Поясніть залежність форми різцьових дуг від віку коня.

6. Назвіть додаткові ознаки віку коня.

Вік коня визначають за документами. В усіх господарствах і підприємствах - суб'єктах племінної справи в конярстві ведуть заводські книги жеребців-плідників і конематок. До них записують племінних жеребців і кобил та весь молодняк у приплоді. В книгах є інформація про дату і місце народження коня. Крім того, на кожну племінну тварину видається паспорт племінного коня, який повинен знаходитись у його власника. Даний документ також містить інформацію про дату і місце народження тварини. В окремих випадках, коли відсутня документація, вік коня орієнтовно можна визначити по зубах (рис.7).

Рис. 7 Зуби коня та їх змикання:

1 - постійний зуб; 2 - молочний зуб; 3 - змикання зубів молодого коня;

4 - змикання зубів старого коня.

У дорослого жеребця нараховується 40 зубів - 6 різців, 2 ікла і 12 корінних зубів на кожній щелепі. У кобил відсутні ікла, тому у них 36 зубів. Різці поділяються на зачепи, середні і окрайки.

 

У зубів розрізняють губні та язикові краї. Поглиблення між язиковим та губним краями зубів називається чашечкою. Глибина її на постійних різцях нижньої щелепи-6-10, верхньої- 12-16 мм.

 

Вік коня визначають за станом різців. Для визначення віку використовують п'ять періодів зміни зубної системи:

 

Прорізування молочних різців.

 

1. Стирання молочних різців.

2. Прорізування постійних різців.

3. Стирання чашечки постійних різців.

4. Зміна форми поверхні постійних різців.

 

При народженні у лошат різці відсутні. Є по три молочних корінних зуба з кожного боку обох щелеп. Молочні зачепи прорізаються протягом перших двох тижнів його життя.

Молочні зуби відрізняються від постійних більш світлим забарвленням та меншими розмірами. Середні різці прорізаються у віці біля одного місяця, молочні окрайки - в 6-7 місяців. Чашечка на молочних зачепах стирається у віці 10-12 місяців, на середніх - 12-14 місяців і на окрайках - в період від 15 до 24 місяців життя лошати.

У два з половиною роки у лошати починають випадати молочні зуби і прорізаються постійні. Спочатку випадають і прорізаються зачепи, в три з половиною роки - середні різці і в чотири з половиною роки - окрайки. Постійні окрайки повністю виростають у п'ятирічному віці.

На різцях нижньої щелепи чашечка стирається за три роки. На зачепах вона стирається до шестирічного віку, на середніх - до семи і окрайках - восьмирічного віку.

На верхніх різцях глибина чашечки у два рази більша. Тому на зачепах верхньої щелепи чашечка стирається в дев'ять років, на середніх - в десять і на окрайках - в одинадцять років. При визначенні віку коня спочатку оглядають нижні різці і якщо на них чашечки вже стерті, оглядають верхні різці.

 

Після того, як чашечка стерлась, залишається "слід чашечки", який дещо піднімається над поверхнею зуба, що стирається. Слід чашечки спочатку овальний, потім - округлий. Із часом він зменшується в розмірах і поступово зникає. На різцях нижньої щелепи слід чашечки зникає: на зачепах - у 13 років, на середніх - в 14 і на окрайках - в 15 років. На різцях верхньої щелепи слід чашечки зникає відповідно в 16, 17 і 18 років.

 

З віком змінюється і зовнішній вигляд тварин. Старі коні спокійні, малорухливі, з провислою спиною і боками, мають сиве волосся у гриві та хвості. У молодих коней різці верхньої і нижньої щелепи при змиканні утворюють на-півколо. Поступово, з часом старіння тварини, зубна аркада змикається все більше косо, під гострим кутом. Простіше вік коня можна визначити, користуючись даними таблиці 4.1.

 

Щоб визначити вік коня, стають до нього з лівого боку. Праву руку через беззубий край вводять у ротову порожнину. Вказівним і середнім пальцями правої руки язик відводять в бік до себе. Лівою рукою фіксують голову в піднятому положенні, утримують її за спинку носа і верхню губу.

Таблиця 4.1

Визначення віку коней за станом зубів

(молочні)

 

Різці	Прорізання	Стирання чашечки	Заміна на постійні
Зачепи	7-14 днів	10 місяців	2,5-3,0 роки
Середні	14-45 днів	12 місяців	3,5-4,0 роки
Окрайки	6-7 місяців	15-24 місяців	4,5-5,0 років

 

(постійні)

 

Різці	Стирання чашечок нижньої щелепи, роки	Стирання чашечок верхньої щелепи, роки	Стирання сліду чашечок нижньої щелепи, роки	Стирання сліду чаше-чок верхньої щелепи, роки
Зачепи
Середні
Окрайки

 

ТЕМА 5