Розповідь про І. Дунаєвського

Творчість Ісака Осиповича Дунаєвського започаткувала розвиток радянського «пісенного» жанру. Радянська пісня з самого початку була призначена стати музикою мільйонів окрилених сердець. Вона не була музикою танцювальних залів, ані нічних клубів. Її сцена - широка світла вулиця й великий святковий майдан.
І пісня вийшла на вулиці просто з екранів кінотеатрів, де здійснювала тріумфальну ходу перша радянська музична комедія «Веселі хлоп'ята».
Надзвичайно світлі, радісні за своїм звучанням мелодії, пружний, вольовий ритм – такими є ознаки пісенної творчості композитора.
Старші покоління пам’ятають пісні Дунаєвського «Летіть, голуби!», «Шкільний вальс», «Яким ти був», «Ой, цвіте калина» та ін.
Та не лише авторством пісень прославився Ісак Дунаєвський. Його ще називають засновником радянської оперети.
На розвиток цього жанру вплинули перші радянські музичні кінокомедії: «Веселі хлоп’ята», «Цирк», «Волга - Волга», «Світлий шлях» тощо.

Однією з перших радянських оперет була оперета Ісака Дунаєвського «Женихи», створена в 1927 році.
З того часу композитор ніколи не полишав цього жанру і створив загалом п’ятнадцять оперет. Найкращі оперети І. Дунаєвського — «Золота долина», «Вільний вітер», «Біла акація» — переважно твори лірико-романтичного напряму.
Дунаєвський принципово відхиляв віденські традиції, зокрема мелодраматичні сюжети та чуттєву сентиментальність, тому перші оперети композитора — «Женихи», «Ножі» та «Мільйон терзань» були своєрідними пародіями на віденські опереткові сюжети.
Під впливом кіномистецтва та масової пісні 30-х років склався особливий тип радянської оперети, що висвітлював нагальні події народного життя і соціальні проблеми того часу. Більшість сюжетів оперет Дунаєвського були побудовані виключно на темах сучасності, а музика відповідала стилю, інтонаціям та ритмам масової молодіжної пісні.

Розповідь про оперету «Біла акація» І. Дунаєвського

Оперета «Біла акація» — останній, незакінчений твір Ісака Дунаєвського, роботу над яким завершив композитор Кирило Молчанов.
Вона насичена яскравою захоплюючою музикою. Композитор прагнув створити легку, барвисту ліричну комедію, в якій герої — звичайні люди, які працюють, кохають, страждають, веселяться. Вони закохані у море, в свою професію, у рідне місто Одесу.
Дія відбувається у 50-х роках XX століття в Одесі. Китобійна флотилія вирушає в далеке плавання на промисел. Рідні, друзі та кохані проводжають моряків. Капітан флотилії, красень Костянтин Купріянов, залишає на березі наречену Ларису, дівчину досить ефектну зовні, але неглибоку, хитру в душі. У Лариси є інший кавалер - Яшка-Буксир, принадливий одеський шахрай.За Костею ж таємно зітхає зовсім юна дівчина, «морська дочка» Тоня Чумакова. Вона по-справжньому любить героя-моряка, любить настільки безкорисливо і глибоко, що зважується на обман. В той час, коли флагманський корабель Кості потерпає від шторму, Тоня посилає радіограму від імені Лариси. Усі свої почуття вона вкладає у слова любові, підписуючись чужим ім'ям. Повернувшись додому Костянтин довідався, хто автор радіограми, що так його схвилювала, і звичайно ж зміг зробити правильний вибір.

Перегляд фрагменту фільму-оперети «Біла акація». Сцена Лариси з кавалерами

Пропоную познайомитися з героїнею оперети Ларисою. Переглянемо дотепну сцену невдалого знайомства героїні із залицяльниками.
Ісак Дунаєвський Оперета «Біла акація». Сцена Лариси з кавалерами

Слухання. І. Дунаєвський. «Пісня про Одесу» з оперети «Біла акація»

Сьогодні оперета «Біла акація» практично забута, а її назва вже ні про що не говорить нинішньому поколінню.
Давно немає китобоїв. Немає тієї особливої атмосфери, коли Одеса зустрічала і проводжала героїв Антарктики. Та й місто змінилось…
Але щось таки залишилося і не втратило своєї цінності по сьогоднішній день.
Саме такою виявилась «Пісня про Одесу», яка звучить на початку оперети у виконанні головної героїні Тоні Чумакової.
У рамках оперети це була лише пісня, яка пояснювала ті чи інші вчинки героїв постановки.
Але в цих рамках їй стало тісно і «Пісню про Одесу» заспівали на концертних площах…
Її наспівували на вулицях, на дружніх застіллях. Її мелодію почали відбивати «Одеські куранти» на Приморському бульварі...
Послухаємо знамениту «Пісню про Одесу».
Ісак Дунаєвський Оперета «Біла акація». Пісня Тоні («Пісня про Одесу»)

Аналіз прослуханого твору

Охарактеризуйте образи і звучання фрагментів з оперети «Біла акація»
Чи близькі нашим сучасникам образи оперети І.Дунаєвського? Доведи власну думку

У клопіткому сьогоденні «Біла акація» скоріш нагадує казку з хепі-ендом. Адже завжди хочеться вірити у щось світле, ідеальне.
Яким би не був світ, душа все одно прагнутиме чистої і легкої мелодії, добрих почуттів, людяності, оптимізму, віри у щось казкове.
Оперета «Біла акація» і є саме такою казкою...

Робота над піснею

Світлу тему кохання підтримує також і ліричний діалог у пісні «Чом ти не прийшов».
Пропоную спочатку довчити пісню. Потім - розділіться на дві групи виконавців: дівчат та хлопців, і проспівайте цей ліричний пісенний діалог

Караоке
«Чом ти не прийшов» Українська народна пісня

Співаємо з зірками

У попередніх класах ми неодноразово чули пісні у виконанні Тріо Мареничів.
Цей колектив поновив традиції ліричної естрадної пісні, пісні-романсу. В їх репертуарі є й обробки українських народних пісень.
Заспіваємо пісню «Чом ти не прийшов» разом із Валерієм Мареничем.
Валерій Маренич «Чом ти не прийшов» Українська народна пісня

Тестове завдання 1
Позначте музичні кінокомедії, музика яких належить І. Дунаєвському:
«Веселі хлоп’ята»
«Цирк»
«Волга - Волга»
«Мері Попінс»
«Весілля у Малинівці»

Тестове завдання 2
Позначте всі правильні твердження:
Творчість І. Дунаєвського започаткувала розвиток вітчизняної пісні-маршу, пісні-лозунгу, пісні-плакату
Творчість І. Дунаєвського започаткувала розвиток вітчизняної оперети
Творчість І. Дунаєвського започаткувала розвиток вітчизняної симфонії
Творчість І. Дунаєвського започаткувала розвиток вітчизняної ораторії

Тестове завдання 3
Які з перерахованих пісень написав І. Дунаєвський
«Пісня про Одесу»
«Шкільний вальс»
«Катюша»
«Темна ніч»
«Шаланди повні кефалі»

Тестове завдання 4
Закінчіть речення: «Світлі, радісні за звучанням мелодії, пружний, вольовий ритм – ознаки пісенної творчості…»
В. Івасюка
І. Дунаєвського
Л. Грабовського
С. Прокоф’єва

Підсумки уроку

Не дарма ж кажуть, що оптимістичні пісні допомагають жити. Наприклад сьогоднішній діалог з Ісаком Дунаєвським довів, що обрати правильну дівчину в правильному місті допомагає правильна музика!
Отже головне перед усе обирати правильне мистецтво, а життя підтягнеться!

 

Урок №25. Діалог із пам’яттю

Вступ

Один відомий авангардист сказав, що Музику потрібно не стільки слухати, скільки занурюватися в неї.
І тоді ми відчуємо саму пульсацію життя, подих Всесвіту…
Давайте спробуємо відчути пульсацію життя в музиці відомих вам авангардистів -Альфреда Шнітке, Леоніда Грабовського та Валентина Сильвестрова.
Ви вже знайомі з деякими творами цих композиторів…
Тож спробуйте їх пригадати і узгодити назви творів та їх авторів.
А. Шнітке «Тихі пісні»
Л. Грабовський «Сюїта в старовинному стилі»
В. Сильвестров «Симфонічні фрески»
Узгодьте назви творів та їх авторів
Чим Вам запам'яталися, вразили ці твори?
Що об’єднує цих митців?

Цих композиторів називають авангардистами, тобто новаторами. Їхня творчість сформувалась у 60-ті роки ХХ століття і одразу привернула увагу слухачів своєю несхожістю на традиційну музику.
Новаторські ідеї авангардистів полягали у пошуках оновлення композиційної техніки і традиційних музичних засобів виразності.
Український композитор Валентин Сильвестров вважав, що музика має звучати всередині свідомості, обережно торкатись пам'яті слухача, неначе пам'ять слухача співає цю музику.

Отже, виходить, що в процесі сприйняття музики слухач вступає у діалог не з епохою, не з композитором, а із самим собою…?
Принаймні так вважає Валентин Сильвестров, і сьогодні ми поспілкуємося саме з його музикою. А точніше – з власною пам’яттю під музику Сильвестрова.