Методика гігієнічної оцінка шкільних підручників

Санітарна експертиза поліграфічного оформлення шкільних підручників передбачає визначення загальних відомостей про навчальний посібник (автор, назва, місце і рік видання, призначення), характеристик паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифта (гарнітура, висота основних штрихів, товщина, відстань між штрихами), набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність п е т и т у та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фарби), зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправлення) та проведення лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).

 

28. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків

Фізичний розвиток дітей та підлітків оцінюють на підставі визначення соматоскопічних (антропоскопічних), соматометричних (антропометричних) та фізіометричних показників з їх подальшим вивченням за допомогою методу сигмальних відхилень, за шкалами регресії, комплексного та центильного методів.

До соматоскопічних показників відносять стан шкіряних покривів та слизових оболонок, ступінь жировідкладання, характеристики опорно–рухового апарату (кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та стоп), ознаки статевого дозрівання (оволосіння під пахвами та на лобку, розвиток молочних залоз у дівчат, оволосіння на обличчі, розвиток щитовидного хряща гортані, мутація голосу у юнаків),до соматометричних – довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), до фізіометричних – м’язову силу, життєву ємкість легень, станову силу та ін.

Для визначення довжини тілау положенні стоячи та сидячивикористовують дерев’яним ростомір, який являє собою стояк завдовжки 2 м, закріплений на підставці розміром 70 x 45 см, з відкидною лавкою на висоті 40 см, що призначена для вимірю­вання росту сидячи. На стояку нанесено дві колонки сантиметро­вих поділок. Відлік за першої з них починається від підставки, відлік за другої - від відкидної лавки. На стояку закріплена пересувна муфта з горизон­тальною планшеткою, яку під час дослідження опускають до контакту з тім’яною кісткою обстежуваного.

Провідними соматометричними показниками вважають довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), які визначають на підставі використання спеціальних антпропометричних точок.

У разі вимірювання довжини тіла стоячи обстежуваний має стати струнко спи­ною до планки, тримаючи п’ятки разом, носки нарізно та торкаючись її трьома точками - п’ятками, сідницями і міжлопатковою ділян­кою. Голова обстежуваного повинна бути в такому положенні, щоб лінія, якам з’єднує нижній край очної ямки та верхній край козелка вуха була паралельною підлозі.

Для вимірювання маси тіла слід використовувати медичні ваги.

Обвід грудної кліт­ки вимірюють сантиметровою стрічкою у стані спокою, максимального вдиху та максимального видиху (стріч­ка спереду повинна проходити по ниж­ньому краю соскового кільця у хлоп­чиків і вздовж четвертого ребра у дів­чаток, ззаду - по нижньому краю лопа­ток при опущених руках).

Для визначення життєвої ємності лег ень використовують водяний або пневматичний спірометр, для визначення м’язової сили рук – кистьовий динамометр, для визначення станової сили - становий динамометр. Причому у будь-якому разі у ході дослідження реєструють максимальний результат.

Оцінку фізичного розвитку проводять на підставі зіставлення індивідуальних даних з регіональними стандартами фізичного розвитку, тобто з середніми нормативними значеннями для кожної окремої віково–статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей і підлітків, що мешкають у подібних умовах перебування.

 

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

 

Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки з середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці, що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення знаходять сигмальне відхилення ( s ), що і надає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону відрізняються показники дитини, котра досліджується, від середніх показників, властивих даному віково–статевому періодові.

Відхилення у межах від -1s до +1s вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується, від -1s до -2s – розвитком нижче середнього, від -2s та нижче – низьким, від +1s до +2s – вище середнього, від +2s та вище – високим.

Для побудови профілю фізичного розвитку на однаковій відстані одне від одного проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється числом ознак, що підлягають оцінці, і на кожній з них відкладають значення отриманих відхилень, котрі з’єднують прямими лініями. Метод сигмальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму – розвиток вважається пропорційним, якщо не укладаються – непропорційним.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу сигмальних відхилень повинен мати такий вигляд: “Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, за ростом середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький) за обводом грудної клітки середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)”.

Під час виконання самостійної роботи у протокольний зошит записують дані про школяра (прізвище, вік, стать, стан здоров’я), потім за зразком (таблиця 2) в графу «Школяр» заносять дані щодо росту, маси тіла та обводу грудної клітки, учня, який досліджується.

Таблиця 2

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

Показники фізичного розвитку	Школяр 10 років	Стандарт	Різниця	Сигмальне відхилення	Оцінка
М	s
Ріст, см		134,7	4,5	– 5,7	– 1,26	Нижче середнього
Маса тіла, кг		29,5	3,8	– 5,5	– 1,4	Нижче середнього
Обвід грудної клітки, см		65,9	3,4	– 4,9	– 1,44	Нижче середнього

 

Після цього використовуючи дані таблиці 3 «Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області», знаходять стать та вік обстежуваного, потім відповідний показник (ріст, маса тіла, обвід грудної клітки). Для кожної її характеристики фізичного розвитку визначають величину (середньоарифметичну зважену – М та середньоквадратичне відхилення – s) і заносять у таблицю (графа «Стандарт»).

Таблиця 3

Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області

Вік	Ріст, см	Маса тіла, кг	Обвід грудної клітки, см
М	s	М	s	М	s
хлопчики
	121,0	4,9	23,2	3,2	60,3	3,6
	125,0	4,6	24,6	3,2	62,0	3,0
	129,7	6,1	27,2	3,4	63,6	3,2
	134,7	4,5	29,5	3,8	65,9	3,4
	139,0	4,7	32,6	4,0	68,2	3,6
	143,2	6,4	35,0	5,5	70,5	3,9
	149,0	6,3	39,1	5,0	72,2	4,2
	154,0	8,0	43,3	6,7	75,6	5,0
	159,5	7,0	48,0	6,5	80,0	5,3
	165,7	7,2	56,4	7,6	83,0	5,7
	168,4	6,6	59,6	6,8	86,0	4,0
дівчатка
	120,3	4,7	22,5	4,0	59,0	2,4
	123,7	5,6	23,5	3,6	59,0	3,2
	12,91	5,6	26,4	3,2	61,9	2,7
	13,44	6,2	29,6	4,6	6,34	2,4
	13,92	5,6	32,5	4,5	6,68	4,0
	14,44	6,5	37,1	4,9	7,04	4,8
	14,95	6,3	42,1	5,0	7,32	5,6
	15,56	5,7	48,2	7,0	7,94	5,1
	15,75	5,5	53,2	6,6	8,21	5,1
	15,80	5,2	54,6	6,6	83,4	4,5
	159,5	4,9	55,9	7,0	83,8	4,2

Потім для кожного показника визначають різницю між фактичною і стандартною величинами. Так, наприклад, якщо ріст 10–річного хлопчика становить 129 см, а стандарт (М) – 134,7 см різниця складає 129–134,7= -5,7 см. Одержану різницю ділять на s (у нашому випадку вона дорівнює 4,5 см) і отримують величину сигмального відхилення: -5,7:4,5 = -1,26 і зрештою, за даними величини і знаку сигмального відхилення обгрунтовують оцінку фізичного розвитку за окремим показником.

У нашому випадку фізичний розвиток хлопчика за ростом – нижче середнього, тому що сигмальне відхилення складає -1,26.

Згідно з приведеною схемою анализуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками.

Недоліком цього методу оцінки фізичного розвитку є те, що величини показників оцінюються окремо без урахування ступеня їх взаємозв'язку. Разом з тим кожному росту людини повинні відповідати певні величини маси тіла і обводу грудної клітки, тобто фізичний розвиток повинен буди гармонійним. Цей недолік усувається при використанні методу оцінки за шкалами регресії та комплексного методу.