Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку

(у разі початку занять о 8³⁰)

Елементи режиму добової діяльності	6–8 років	9–10 років	11–12 років	13–14 років	15–16 років
Пробудження	7^00	7^00	7^00	7^00	7^00
Ранкова гімнастика, ранковий туалет, процедури загартовування та прибирання постелі	7^30–7^50	7^30–7^50	7^30–7^50	7^30–7^50	7^30–7^50
Сніданок	7^00–7^50	7^00–7^50	7^00–7^50	7^00–7^50	7^00–7^50
Прогулянка перед школою та дорога у школу	7^50–8^20	7^50–8^20	7^50–8^20	7^50–8^20	7^50–8^20
Навчальні заняття у школі (вступна гімнастика, уроки, сніданок на великій перерві), позакласні заняття	8^20–12^30	8^20–13^30	8^20–14^00	8^20–14^00	8^20–14^30
Дорога зі школи додому (прогулянка)	12^30–13^00	13^30–14^00	14^00–14^30	14^00–14^30	14^30–15^00
Обід	13^00–13^30	14^00–14^30	14^30–15^00	14^30–15^00	15^00–15^30
Відпочинок після обіду (сон для дітей 7 років)	13^30–14^30	–	–	–	–
Перебування на свіжому повітрі, прогулянка, рухливі ігри та розваги	14^30–16^00(16^30)	14^30–17^00	15^00–17^00	15^00–17^00	15^30–17^00
Приготування домашнього завдання	16^00–17^00(17^30)	17^00–19^00	17^00–19^30	17^00–20^00	17^00–20^00
Перебування на свіжому повітрі	17^00(17^30) –19^00	–	–	–	–
Вечеря та вільний час (творча діяльність, читання літератури, допомога сім’ї, музика, конструювання, ручна праця)	19^00–20^00	19^00–20^30	19^30–21^00	20^00–21^00	20^00–21^30
Приготування до сну та вечірній туалет	20^00–20^30	20^30–21^00	21^00–21^30	21^00–21^30	21^30–22^00
Сон	20^30–7^00	21^00–7^00	21^30–7^00	21^30–7^00	22^00–7^00

 

 

7. Методика гігієнічної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків.

Вивчення стану здоров’я є одним найважливіших розділів роботи лікаря, що обслуговує дітей та підлітків. Важливість цієї роботи полягає, насамперед в тому, що саме у дитячому віці формується фізичне та психічне здоров'я людини, її стійкість до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

Нині прийняті наступні критерії комплексної оцінки стану здоров'я:

1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу.

4. Рівень досягнутого розвитку і ступінь його гармонійності.

Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей за групами здоров'я.

Виділяють 5 груп здоров’я:

Перша група здоров’я – Здорові діти з нормальним розвитком та нормальним рівнем функцій.

Друга група здоро’я – Здорові діти, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань.

Третя група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.

Четверта група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функциональними можливостями організму.

П’ята група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функциональними можливостями організму.

Розподіл дітей за групами здоров'я дозволяє виявити осіб, що мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з охорони та зміцнення їх здоров'я, профілактики хронічних захворювань.

В першу чергу, це стосується дітей та підлітків, які відносяться до другої групи здоров'я (діти – реконвалісценти, а також діти, які часто і тривало хворіють, з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології, з порушеннями постави, плоскостопістю, з функціональними зрушеннями збоку серцево–судинної системи, міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних мигдаликів II ступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитоподібної залози I і II ступенів, астенічним синдромом тощо).

Про ступінь опірності (резистентності) організму судять за даними щодо кількості гострих захворювань та загострень хронічних хвороб протягом минулого року, а також за показниками стану неспецифічної резистентності (вміст Х–хроматину і гетерохроматину в епітелії слизової щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лугової і кислої фосфотаз в нейтрофілах, дегідрогенази і сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах, лізоциму і лактатдегідрпогенази в слині, ступінь бактерицидності шкіри).

Оцінка функціонального стану систем організму проводиться з використанням клінічних методів, а також за допомогою функціональних проб (проби Мартіне, Штанге–Генга, Летунова, РWС₁₇₀).

Визначення групи для проведення фізичного виховання здійснюється згідно з даними поглибленого медичного огляду.

У середній школі дітей та підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання.

До основної групи фізичного виховання відносять дітей та підлітків, які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та достатню фізичну підготовленість. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до основніої групи, проводяться згідно з навчальними програмами з предмету в повному обсязі, а здача контрольних нормативів здійснюється з диференційованою оцінкою.

До підготовчої групи відносять дітей та підлітків, які мають відхилення у стані здоров’я та достатньо фізично підготовлені, а також дітей реконвалістентів. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до підготовчої групи, проводяться згідно з навчальними програмами з обов’язковим дотриманням принципів поступовості та наступності.

 

8. Методика оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків методом сигнальних відхилень.

Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки з середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці, що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення знаходять сигмальне відхилення ( s ), що і надає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону відрізняються показники дитини, котра досліджується, від середніх показників, властивих даному віково–статевому періодові.

Відхилення у межах від -1s до +1s вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується, від -1s до -2s – розвитком нижче середнього, від -2s та нижче – низьким, від +1s до +2s – вище середнього, від +2s та вище – високим.

Для побудови профілю фізичного розвитку на однаковій відстані одне від одного проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється числом ознак, що підлягають оцінці, і на кожній з них відкладають значення отриманих відхилень, котрі з’єднують прямими лініями. Метод сигмальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму – розвиток вважається пропорційним, якщо не укладаються – непропорційним.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу сигмальних відхилень повинен мати такий вигляд: “Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, за ростом середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький) за обводом грудної клітки середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)”.

Під час виконання самостійної роботи у протокольний зошит записують дані про школяра (прізвище, вік, стать, стан здоров’я), потім за зразком (таблиця 2) в графу «Школяр» заносять дані щодо росту, маси тіла та обводу грудної клітки, учня, який досліджується.

Таблиця 2

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

Показники фізичного розвитку	Школяр 10 років	Стандарт	Різниця	Сигмальне відхилення	Оцінка
М	s
Ріст, см		134,7	4,5	– 5,7	– 1,26	Нижче середнього
Маса тіла, кг		29,5	3,8	– 5,5	– 1,4	Нижче середнього
Обвід грудної клітки, см		65,9	3,4	– 4,9	– 1,44	Нижче середнього

 

Після цього використовуючи дані таблиці 3 «Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області», знаходять стать та вік обстежуваного, потім відповідний показник (ріст, маса тіла, обвід грудної клітки). Для кожної її характеристики фізичного розвитку визначають величину (середньоарифметичну зважену – М та середньоквадратичне відхилення – s) і заносять у таблицю (графа «Стандарт»).

Таблиця 3