Оцінка фізичного розвитку школярів (шкала регресії за ростом) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оцінка фізичного розвитку школярів (шкала регресії за ростом)



Границі сигмальних відхилень Ріст, см Маса, кг Обвід грудної клітки Ріст, см Маса, кг Обвід грудної клітки
Низькі (від М–2 s і нижче) Хлопчики 11 років Дівчатка 11 років
20,9 59,8 22,1 58,0
60,2 22,9 58,5
22,7 60,6 23,6 59,0
23,1 61,0 24,3 59,5
23,7 61,4 25,1 60,0
24,5 61,8 25,8 60,5
25,2 66,2      
Нижче середніх (від М–1 s до М–2 s) 25,9 62,7 26,5 61,0
22,6 63,1 27,2 61,6
27,3 63,5 28,0 62,1
28,1 63,9 28,7 62,6
28,8 64,3 29,4 63,1
29,5 64,7 30,2
30,2 65,1 30,9 64,1
      31,6 64,6
Середні величини росту (М±1 s) 30,9 65,5 32.4 65,1
31,7 65,9 33,1 65,6
32,4 66,3 33,8 66,1
33,1 66,8 34,6 66,7
33,8 67,2 35,3 67,2
34,5 67,6 36,0 67,7
35,3 68,0 36,7 68,2
36,0 68,4 37,5 68,7
36,7 68,8 38,2 69,2
37,4 69,2 38,9 69,7
38,1 69,6 39,7 70,2
38,9 70,0 40,4 70,7
39,6 70,4 41,1 71,2
40,3 70,8 41,8 71,8
41,0 71,3 42,6 72,3
Вище середніх (від М+1 s до М+2 s) 41,7 71,7 43,3 72,8
42,5 72,1 44,0 73,3
72,5 44,8 73,8
43,9 72,9 45,5 74,3
44,6 73,3 46,2 74,8
45,3 73,7 47,0 75,3
46,1 74,1 47,7 75,8
      48,4 76,3
Високі (від М+2s і вище) 46,8 74,5      
47,5 75,0 49,2 76,9
48,2 75,4 49,9 77,4
48,9 74,8 50,6 77,9
49,7 76,2 51,3 78,4
50,4 76,6 52,1 78,9
51,1 77,0 52,8 79,4
М±s Ry/х ±sR 144,5 36,4 68,6 143,9 37,4 68,6
7,01 7,01 5,46 7,54 7,72 6,22
  0,72 0,41   0,73 0,51
  4,89 4,63   5,37 4,92

 

Різниця між фактичною і стандартною величинами показника фізичного розвитку ділять на сигму регресії і отримують величину сигмального відхилення, яка дозволяє визначити ступінь гармонійності фізичного розвитку школяра.

Критерії оцінки морфофункціонального стану організму з використанням шкал регресії приведені вище. Слід лише підкреслити, що діти з відхиленням ваги нижче -3sR направляються до ендокринолога.

Так якщо, наприклад, необхідно дати оцінку фізичного розвитку дівчинки, 11 років з ростом –148 см, масою тіла – 37 кг та величиною обводу грудної клітки – 71 см, яка за рік додає в рості 8 см, має 20 постійних зубів та ступінь розвитку вторинних статевих ознак: Ма1Р0,1А1, хід практичної діяльності лікаря повинен бути таким.

Спочатку з метою визначення рівня біологічного розвитку порівнюють дані дівчинки, яка була обстежена, зі стандартами рівня біологічного розвитку для дівчаток 11 років (таблиця 6). За даними таблиць стандартів біологічного розвитку дівчаток у віці 11 років ріст повинен бути 142,2 ±7,1 см, щорічне збільшеннядовжини тіла – 6–8 см, число постійнмих зубів 21±3, ступінь розвитку вторинних статевих ознак: Ма1Р0,1А0,1. Таким чином у нашому випадку показники біологічного розвитку дівчинки відповідають стандартним величинам, тобто рівень біологічного розвитку відповідає календарному віку.

Далі для оцінки фізичного розвитку використовують оціночні таблиці за шкалою регресії (табл 7). За даними таблиці ріст дівчинки відповідає середньому, тобто фізичний розвиток за ростом є середнім. Використовуючи величини сигм регресії, знаходять, яка маса і який обвід грудної клітки повинні бути у дівчинки при її рості. За таблицею шкал регресії для 11–річних дівчаток з ростом 148 см, маса тіла повинна складати 40,4 кг, а сигма регресії – 5,37 см, отже, 37–40,4 = -3,9; -3,9:5,37= -0,63sR, тобто різниця у масі тіла знаходиться в межах ±1sR, що указує на гармонійний розвиток дівчинки за масою тіла у порівняні з ростом. Аналогічно визначають відповідність обводу грудної клітки росту дівчинки. Як бачимо, і за цим показником sR=0,06 розвиток також є гармонійним.

Отже, фізичний розвиток дівчинки, 11 років середній, гармонійний, рівень біологічного віку відповідає календарному віку.

Якщо фізичний розвиток є дисгармонійним або різко дисгармонійним, тоді обов’язково слід указують причину виявлених зрушень у морфофункціональному стані (за рахунок надлишкової або недостатньої маси тіла, малого обводу грудної клітки) та обгрунтовують рекомендації щодо корекції фізичного розвитку (збільшення або зменшення калорійності харчового раціону, зміна набору харчових продуктів, запровадження активних занятть фізичною культурою та спортом тощо).

 

11. Основні етапи та зміст інтегральної оцінки стану здоров’я населення в залежності від екологічної ситуації.

Інтегральна оцінка стану здоров’я населення передбачає проведення досліджень в декілька етапів.

На першому етапі – ми отримуємо інформацію про показники, які характеризують стан здоров’я населення (наприклад - про рівень захворюваності, смертності, інвалідності або фізичного розвитку) з різних джерел інформації.

Такими джерелами інформації можуть бути:

1. офіційні звіти лікувальних, санітарно-профілактичних закладів, органів охорони здоров’я, соціального забезпечення, державної статистики, бюро реєстрації актів цивільного стану (РАЦС);

2. результати ретроспективних та проспективних досліджень у лікувально-профілактичних закладах;

2. дані лікарських оглядів населення;

3. дані клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень;

4. результати медико-соціологічних досліджень – опитування, анкетування населення;

5. результати математичного моделювання та прогнозування.

 

На другому етапі – необхідно дати інтегральну оцінку рівня здоров’я, узагальнивши всі показники.

Для цього проводять концептуальний (якісний) аналіз та математико-статистичний (кількісний) аналіз.

Наслідком концептуального аналізу є розподіл населення на групи здоров’я.

Критеріями розподілу на групи здоров’я можуть бути наступні:

1. наявність або відсутність хронічного захворювання;

2. опірність організму;

3. рівень фізичного розвитку;

4. відповідність морфо-функціональних показників.

 

Наприклад, розподіл населення за станом його здоров’я, який був розроблений в Інституті соціальної гігієни та організації охорони здоров’я ім. М.А.Семашко, пов’язаний з реєстрацією наявності або відсутності хронічних захворювань під час огляду, наступний:

Перша група – здорові люди.

Друга група – здорові люди з функціональними та деякими морфологічними відхиленнями.

Третя група – хворі з тривалим перебігом хронічного захворювання при збереженні функціональних можливостей організму (компенсований стан).

Четверта група – хворі з тривалим перебігом хронічного захворювання або особи з фізичними недоліками, вадами розвитку, наслідком травм, із зниженими функціональними можливостями організму (субкомпенсований стан).

П’ята група – тяжко хворі (декомпенсований стан).

Фактичний розподіл населення на групи здоров’я може бути приблизно таким, який подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл населення на групи здоров’я

 

Група здоров’я Питома вага населення в групі, %
Чоловіки Жінки
I 27-28 20-21
II 20-21 16-17
III 39-40 47-48
IV 11-12 14-15
V 0,8

 

Ці дані можна використовувати як еталон для порівняння, вважаючи їх відносною популяційною нормою.

Другий вид аналізу є математико-статистичний (кількісний) аналіз. Результатом такого аналізу є розрахунок узагальненого індексу здоров’я даної групи людей.

І заключний, третій етап в інтегральній оцінці стану здоров’я населення полягає в тому, що необхідно встановити кількісну залежність між чинниками середовища та групами або індексами здоров’я.

Щоб вирішити таке завдання, можна використовувати різні методи:

1. власний досвід та інтуїція;

2. наради експертів;

3. аналіз даних літератури;

4. статистичний аналіз;

5. експеримент;

6. математичне моделювання;

7. системний аналіз.

 

 

12. Загальна схема (етапи) виявлення та оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення.

Загальна схема виявлення та оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення включає проведення наступних етапів:

На 1 етапі: проводиться визначення мети, завдань і програми дослідження.

На 2 етапі: здійснюють вибір зони спостереження.

Зона спостереження – це досліджувана та контрольна території, що характеризуються ідентичними умовами проживання і діяльності населення, а відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, і обмежені необхідною кількістю контингентів, що спостерігаються.

На 3 етапі: проводять оцінку санітарно-гігієнічної ситуації в зоні (зонах) спостереження.

Далі, на 4 етапі: вибирають спосіб реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення. Існують такі способи:

— санітарно-статистичне дослідження;

— медичне обстеження;

— клінічне спостереження за спеціально відібраними людьми;

— натурний епідеміологічний експеримент.

5-ий етап: вибір форми проведення дослідження.

Всі вказані вище способи реалізації епідеміологічного методу можуть здійснюватись у формі так званих поперечних та поздовжніх досліджень.

Суть першої форми поперечного (або одномоментного) дослідження полягає в спостереженні за впливом чинників навколишнього середовища на здоров’я населення у даний момент, без динамічного спостереження за здоров’ям.

Тобто поперечне дослідження дозволяє встановити рівень здоров’я населення на момент обстеження.

Поперечне дослідження може мати два види: проспективне та ретроспективне.

При проведенні проспективного дослідження порівнюють дві групи людей. Перша група – люди, що зазнають впливу досліджуваного чинника, і друга група – люди, що не зазнають такого впливу. Тобто рух наукового пошуку спрямований від чинника до здоров’я.

При проведенні ретроспективного дослідження порівнюють дві інших групи людей: хворих і здорових. Тобто рух наукового пошуку зворотній – від здоров’я (хвороби) до можливого чинника.

Таким чином проспективне дослідження частіше застосовують у тому випадку, коли шкідливий чинник завчасно відомий, а ретроспективне дослідження проводять тоді, коли діючий провідний чинник невідомий і його треба встановити.

Друга форма проведення дослідження – поздовжнє епідеміологічне дослідження.

Суть поздовжнього дослідження полягає в проведенні тривалого динамічного спостереження за певним контингентом людей.

Поздовжні дослідження також можуть мати два види: паралельні та непаралельні.

При проведенні паралельного дослідження тривалість проведення самого дослідження і період, протягом якого збирається потрібна інформація, співпадають.

А при проведенні непаралельного дослідження досліджуваний період часу відноситься до минулого (за архівними матеріалами). Суттєвий недолік цього дослідження – необхідних даних та показників може не бути в архівах.

6 етап: визначення мінімального обсягу вибірки.

7 етап: збір даних про здоров’я населення.

8 етап: розрахунок показників та індексів здоров’я.

9 етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).

Сучасні методи виявлення впливу факторів, які мають найбільший вплив на здоров’я населення, мають загальний методичний базис – теорію ймовірності та математичну статистику.

Кореляційний аналіз – дозволяє встановити напрямок, силу, ступінь та достовірність впливу факторів середовища на рівень здоров’я населення.

Силу зв’язку оцінюють за коефіцієнтом лінійної кореляції (r): при значеннях r = 0,01-0,29 зв’язок вважають слабким, при значеннях r = 0,30-0,69 зв’язок середній (помірний), а при r = 0,70-0,99 зв’язок сильний.

Ступінь впливу на рівень здоров’я кожного конкретного чинника середовища визначають за спеціальною шкалою з урахуванням коефіцієнта детермінації. Коефіцієнт детермінації виражається у відсотках і показує питомий внесок впливу на здоров’я даного фактора серед інших, сумарне значення яких становить 100%.

Таблиця 2

Оціночна шкала ступеня впливу чинника навколишнього середовища:

Коефіцієнт детермінації, % Ступінь впливу чинника
< 1 Дуже слабкий
1 – 4 Слабкий
5 – 9 Помірний
10 – 14 Сильний
15 і > Дуже сильний

 

Регресійний аналіз – дозволяє створити рівняння регресії, яке можна використовувати як модель, що описує “поведінку” рівня здоров’я при змінах інтенсивності дії включених до неї факторів. Як правило, регресійний аналіз проводять одночасно з кореляційним аналізом. В цьому випадку він називається кореляційно-регресійним аналізом.

Факторний аналіз дозволяє проводити автоматичне групування факторів середовища в однорідні групи.

Дисперсійний аналіз визначає достовірність та ступінь впливу факторів середовища на рівень здоров’я.

Дискримінантний аналіз дозволяє встановити достовірність відмінностей серед декількох груп населення одночасно за комплексом показників здоров’я.

Кластер-аналіз є різновидом багатофакторного аналізу, який дозволяє науково обґрунтувати розподіл по групах досліджуваних контингентів населення за рівнем їх здоров’я.

10 етап: розробка та впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності.

Алгоритми “Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишнього середовища” та “Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення” представлені у вигляді схем 1-2.

 

 

13. Методи оцінки психічного здоров’я людини.

 




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; просмотров: 397; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.197.198.214 (0.009 с.)