Інфляція як макроекономічне явище



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інфляція як макроекономічне явище



Важливою проблемою ринкових країн є інфляція (від лат. inflatio - роздування). Під інфляцією розуміється підвищення загального рівня цін в економіці.

Для вимірювання інфляції використовуються різні індекси цін, тобто відносні показники, які характеризують співвідношення цін у часі. Найбільш розповсюдженим серед них є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін, або рівень інфляції, показує, як змінилися ціни в поточному періоді в порівнянні з попереднім (базовим), й розраховується так:

 

 

   

де споживчий кошик – фіксований набір товарів та послуг, які споживаються середньостатистичним громадянином.

Швидкість зростання цін, або темп інфляції, розраховується за допомогою індексів цін поточного (Іпот) і базового (Ібаз) років:

 

В залежності від темпу зростання цін економісти розрізняють:

· Повзучу інфляцію – коли річне зростання цін не перевищує 10%;

· Галопуючу інфляцію – річне зростання цін відбувається в межах 10‑200%;

· Гіперінфляція – річне зростання цін перевищує 200%.

Необхідно зазначити, що в економічній літературі наводяться різні точки зору щодо кількісного визначення видів інфляції. Наведені вище межі є найбільш розповсюдженими серед сучасних дослідників. Зрозуміло, що реальну загрозу, небезпеку для функціонування ринкової економіки являють собою галопуюча інфляція та гіперінфляція. Що стосується річної інфляції в 1-3%, то вона за сучасних умов вважається нормальним, безпечним явищем ринкової економіки.

Які ж причини викликають інфляційне зростання цін? Економісти їх поділяють на внутрішні та зовнішні. Серед внутрішніх причин виділяють такі: 1) помилкова грошова політика держави, що приводить до надлишків грошової маси в обігу; 2) падіння виробництва, в результаті якого зменшується пропозиція товарів на ринках; 3) мілітаризація економіки, існування величезного військово-промислового комплексу негативно впливає на державний бюджет, приводить до його дефіциту, поглинає високоякісні матеріальні, інтелектуальні та інші ресурси, які можна було б використати для виробництва товарів народного споживання; крім того зайняті у ВПК кваліфіковані кадри отримують заробітну плату і виступають на ринку як покупці, проте за їхніми доходами “не стоять” споживчі товари; 4) монополізація ринків обумовлює існування монопольних цін; 5) високі податкові ставки, які негативно впливають на розвиток виробництва, обумовлюють появу тенденції до зниження обсягів виробництва; 6) диспропорції у структурі народного господарства, в результаті яких виникає дефіцит споживчих товарів тощо. До зовнішніх причин відносяться: 1) зростання цін на імпортну сировину та енергоносії; 2) рух короткострокових капіталів у пошуках високого проценту.

Інфляція, як явище ринкової економіки, має свої механізми. Економісти виділяють та аналізують три їх основних види:

1) Механізм адаптивних інфляційних очікувань. Його дія розповсюджується як на покупців, так і на продавців, а формою його прояву є нарощування попиту та скорочення заощаджень, що провокує подальше зростання цін;

2) Механізм інфляції витрат. Цей механізм діє таким чином: в економіці, наприклад, відбулося підвищення цін, профспілки починають боротися за підвищення заробітної плати, а її підвищення, оскільки вона є складовою частиною ціни, викликає певні дії виробників. Щоб не втратити частину прибутку, вони починають підвищувати ціни;

3) Механізм інфляції попиту. В економіці з повною зайнятістю будь-який стрибок попиту обертається тривалим ростом цін, оскільки всі ресурси вже задіяні у виробництві і воно за даних умов не може збільшити виробництво товарів та послуг.

Інфляція, коли вона виходить за межі допустимого, має негативні наслідки для економіки. Знижується рівень реальних доходів населення, яке отримує фіксовані державою доходи (пенсіонери, студенти, інваліди, робітники держсектору, службовці). Знецінюються заощадження, знижується схильність населення до заощаджень, що спричиняє скорочення інвестиційної пропозиції, зменшується кількість робочих місць, посилюється диференціація населення за рівнем доходів тощо. Особливо негативні наслідки інфляції, що вже прийняла характер неконтрольованої: така інфляція руйнує ринкові механізми, ціни перестають виконувати свої функції.

Що стосується антиінфляційних заходів, то, безперечно, сукупність визначається багатьма чинниками: причинами, які спровокували інфляційний процес, рівнем економічного розвитку держави, ролі держави в регулюванні ринкових процесів тощо. До більш розповсюджених антиінфляційних заходів у ринкових країнах відносять: 1) обмеження кількості грошей в обігу за допомогою жорсткої монетарної політики держави; 2) послаблення інфляційних настроїв населення, при умові зростання довіри населення урядові; 3) зменшення бюджетного дефіциту, емісії грошей, як засобу його покриття, а також зменшення державних витрат; 4) підвищення курсу національної валюти, довіра населення до неї; 5) стимулювання вітчизняного виробника з метою збільшення товарності національної економіки, розвитку власного виробництва; 6) підвищення облікової ставки (ставки рефінансування); 7) удосконалення податкової системи та збільшення податкових надходжень до бюджету; 8) підвищення норми обов’язкових резервів; 9) скорочення державних видатків тощо.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.220.231.235 (0.005 с.)