ТОП 10:

Микола Вороний. Загальний огляд творчості поета.



ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ (ІІ семестр)

СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

§ "Розробка програмного забезпечення"

§ "Обслуговування комп'ютерних систем і мереж"

§ "Правознавство"

§ "Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях"

§ "Виробництво електронних та електричних засобів автоматизації"

§ "Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів"

§ "Організація перевезень і управління на автотранспорті"

 

 

Розробив викладач

української мови та літератури

Овсієнко Н.В.

 

 

 

Прізвище: ___________________________________

Ім’я: ___________________________________________

Група: _________________________________________

 

 


Т е м а 1

Микола Вороний. Загальний огляд творчості поета.

Поезії «Блакитна Панна», «Іванові Франкові», «Інфанта»

· Ідеолог модернізації української літератури. Його творчість — перша декларація ідей і форм символізму.

· Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч.

· Вороний був одним із засновників Української Центральної Ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 році. Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області. 10 листопада 1957 року рішенням президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано.

· Уся мозольна праця поета, вченого, громадянина була присвячена рідній Україні, яку він любив так само пристрасно, як красу і справедливість.

· Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. Джерелом його поезії є мелос, мелодія.

Микола Вороний
Псевдоніми Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко.
Дата народження 24 листопада (6 грудня) 1871
Дата смерті 7 червня 1938 (66 років)
Мова творів українська
Рід діяльності письменництво, театр
Роки активності 1893—1926
Напрямок модернізм
Жанр поема, вірш
Поетичні збірки Magnum opus («головний твір»)   «Ліричні поезії» (1911), «В сяйві мрій» (1913), «Євшан-зілля» (1917), «За Україну!» (1921)   Поема «Євшан-зілля»

 

-1-

Основні віхи життєвого і творчого шляху М. Вороного (опорний конспект)

Освіта  
Життєві віхи та позиція  
Різнобічна діяльність  
Поетична творчість  
Микола Вороний (1871 – 1938) Модерніст, символіст, реаліст

 


Тематика, мотиви й проблематика творів М. Вороного

Тематика Твори
  «Іванові Франкові» «На Тарасовій горі» «Пам’яті Миколи Лисенка» «До моря»
  «На скелі» «Нічого, нічого…» «Ні, не забув»
  «За Україну» «Край мій рідний» «Євшан-зілля»
    «Молодий патріот» «Старим патріотам»
  «Дівчині» «Гей, хто має міць!» «Коли ти любиш рідний край»
  «Блакитна панна»

Аналіз поезії «Іванові Франкові»

· Тема: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Ідея: показати, що автор не відмовляється висвітлювати проблеми суспільства, але при цьому хоче «бути цілим чоловіком», тобто у гармонії з собою.

· Вірш написаний у формі послання, яке має конкретного адресата, але, безперечно, може бути адресоване й ширшій аудиторії.

· У кінці поезії М. Вороний виголошує своє творче кредо: «Моя девіза: йти за віком І бути цілим чоловіком!». У цілому митець погоджується з опонентом у тому, що поет вільний обирати предмет творчості, аби тільки б його бачення було ширше. Тому М. Вороний «іде за віком» (тобто не відмовляється від важливості висвітлювати актуальні, злободенні проблеми суспільства), але найголовнішим для нього є при цьому зберегти свою «цілість», тобто внутрішню гармонію.

 

 

Аналіз поезії «Інфанта»

· У поезії М. Во­роний розмірковує над враженням, яке справила на нього старо­винна картина під такою ж назвою. Літературний рід: лірика.

· Вид лірики: інтимна.

· Жанр: ліричний вірш.

· Провідний мотив: ліричний герой оспівує ідеалізований жіночий образ - образ вічної краси.

· Ідея:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

-4-

Бліц-опитування

1. М. Вороний народився… ______________________________________________________________

2. Його батьками були…_________________________________________________________________

3. Освіту здобув у…_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

 

4. Мріяв стати…________________________________________________________________________

5. Працював у…________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

6. Стає ініціатором видання альманаху, метою якого є…______________________________________

_____________________________________________________________________________________

7. Причиною еміграції у 1920 р. було…_____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

8. Повертається в Україну в…_____________________________________________________________

9. Є представником літературного напряму…________________________________________________

10. Я запам’ятав такі поезії… _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

11. М. Вороний закликав українських письменників до…______________________________________

_____________________________________________________________________________________

12. Був поетом,…________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

Теорія літератури

Символізм(від гр.— знак) — літературний напрям, що сформувався у французькій літературі 70-х років XIX ст., а пізніше увійшов і в інші європейські літератури. На думку теоретиків і практиків цього напряму (Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме), художня творчість має передавати за зовнішнім зображенням і його приховану внутрішню суть. Літературний твір може передати спілкування людей не стільки через слова, як через діалог їхніх душ.

Творчість символістів — француза Поля Верлена, австрійця Райнера Марії Рільке, бельгійців Еміля Верхарна й Моріса Метерлінка, норвежця Генрика Ібсена, росіянина Олександра Блока — збагатила світову літературу яскравими художніми узагальненнями, незвичайними поетичними образами.

В українській літературі символізм представляє творчість Петра Карманського, Миколи Вороного, Василя Пачовського, Миколи Філянського, Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Грицька Чупринки, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики, виявили високу культуру художнього слова, їхні твори особливо збагатили українську інтимно-особистісну лірику, піднесли її на рівень світових зразків.

 

-5-

 

 


Т е м а 2

Олександр Олесь (О.Кандиба). Загальний огляд творчості поета.

Поезії «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!»,

«З журбою радість обнялась»

· Олександр Олесь вважається одним із зачинателів українського __________________________.

· Модерністська основа світовідчування поета виявилася в трагічному протиставленні мрій і реальності, минущого й вічного.

· Його творчості притаманні й риси неоромантизму, й символізму, й реалізму.

· Усього Олесь написав ____ поетичних збірок, більше _____ драм, а також численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, мистецькі переклади з інших мов, що є великою творчою натхненною працею.

· У літературний процес він увійшов і утвердився як тонкий лірик, співець краси й сили кохання, природи й долі рідного краю, поет надії і віри.

· Понад 80 відомих композиторів клали рядки О. Олеся на музику.

Олександр Олесь
Прізвище, ім’я, по батькові Псевдоніми Олександр Іванович Кандиба   Олександр Олесь
Дата народження 5 грудня 1878 року
Дата смерті 22 липня 1944 року (65 років)
Мова творів українська
Рід діяльності письменник, поет, драматург
Роки активності 1906 – 1944
Напрямок модернізм
Основні твори · збірка «З журбою радість обнялась», збірка «Княжа Україна», драматична поема «Ніч на полонині», драматичний етюд «По дорозі в Казку»

 

-6-

 

Аналіз поезії «Чари ночі»

· Рік створення: ___________________________________________________________________

· Збірка: _________________________________________________________________________

· Напрям: __________________________ Течія: __________________________________

· Рід: _________________________________________________________________________

· Жанр: _____________________ (романс).

Поезія «Чари ночі» Олександра Олеся стала популярною як пісня (романс), що при цьому довго вважалася народною.

· Тематичний різновид: _____________________________________________________________

· Тема: _________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

· Ідея: утвердження кохання як найважливішого в житті людини, як сенсу життя; заклик насолоджуватися життям перед обличчям тлінності; гімн природі й красі.

· Мотиви: «плинність, марнотність життя», «насолода життям», «кохання», «фавстівське бажання людини», «краса природи».

· Образи:

o людей: ліричний герой — закоханий; Фауст — людина, яка хоче повернути минуле; примарна кохана;

o міфологічних істот: боги;

o природи: солов’ї, весна, шумляче море, земля, лист, квітка, струмок, зорі у воді, хмари, туман, верби п’яні;

-7-

· Символічні образи:

o солов’ї (символ ____________________________________________________________);

o іскра (символ ____________________________________________________________);

o бенкет весни (символ ______________________________________________________);

o Фауст (символ неповоротності минулого, минущості, марності намагань).

· Композиція (зміст): вірш складається з _______ куплетів-чотиривіршів, при цьому починається й закінчується однаковим катреном (прийом обрамлення):

§ (І) сміються-плачуть солов’ї, закликаючи кохати

§ (II) заклик не дивитися в майбутнє, а радіти цій весні

§ (ІІІ) заклик залишити свій сум, думки і горе й улити душу в шумляче море

§ (IV) заклик ловити мить життя і в мріях закохатися

§ (V — VI) картини розлитості кохання в природі

§ (VII) заклик горіти, бо життя — мить, а смерть — вічність

§ (VIII) заклик рухатися, налагодити струни золоті під час бенкету весни

§ (IX) заклик сміливо йти на свято квіток, кохання, снів і млості

§ (X) попередження про тлінність усього

§ (XI) передбачення про майбутнє бажання повернути дні минулі, як цього прагнув Фауст, чого не вдасться зробити, бо над «нас — боги скупі, глухі й нечулі»

§ (XII) повтор першого катрену.

 

· Віршовий розмір: 4-стопний ямб

· Строфа: чотиривірш (катрен).

· Художні засоби виразності: асонанс, алітерація; епітет, порівняння, метафора, персоніфікація, метонімія, символ; антитеза, риторичне питання.

Аналіз поезії «О слово рідне! Орле скутий!»

· Історія написання: до однієї з центральних тем Олеся належить тема рідного слова. Митець критично дивиться на проблеми, які переживає Україна й українці, і, услід за Шевченком, якого читав ще юнаком, знає, що причина всіх бід українців, у тому числі й мовної біди, у самих українцях.

· Рік створення: __________________________________________________________________

· Збірка: ________________________________________________________________________

· Напрям: ________________________ Течія: ___________________________________

· Рід: _________________________________________________________________________

· Жанр: ______________________(звернення, кредо).

· Тематичний різновид: _____________________________________________________________

· Тема: ________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

· Ідея: утвердження думки про силу рідного слова, яке здатне стати зброєю в руках громадянина й патріота проти «дітей», які «безпам’ятно забули» батьківське слово.

 

-8-

· Мотиви: «сила слова», «національне безпам’ятство», «краса слова», «слово — зброя»; «місія митця».

· Образи:

o людей: ліричний герой — людина-патріот, яка любить рідну мову й займає активну громадянську позицію; діти — українці, які відцуралися рідного слова; чужинці;

o природи: орел, дерева, зорі, Дніпро, сонце, дощі.

· Символічні образи:

o скутий орел (символ великої сили й _______________________, яка неприродно скута);

o сонце (символ ______________________________________________________________);

o судні дощі (символ ____________________________________________________________);

o меч (символ _______________________________________________________________).

· Композиція (зміст): ліричний герой звертається до слова, називаючи його скутим орлом — говорить, що слово чужинцям кинутого на сміх безпам’ятними дітьми — показує красу слова — звертається до слова бути його мечем, сонцем, дощем судним для краю рідного.

· Віршовий розмір: 4-стопний ямб

· Строфа: чотиривірш (катрен).

· Художні засоби виразності: алітерація; епітет; порівняння; метафора; метонімія; риторичне звертання, риторичне заперечення.

 

Кросворд 1

По горизонталі:
1. Де провів дитинство О. Олесь
2. Яку книгу, будучи дитиною, вивчив напам’ять
3. Давня назва міста, де народився О. Олесь
4. Захоплення в юнацькі роки
5. Назва переважної більшості поетичних збірок митця
6. Останній твір поета

7. Де жив останні роки поет

По вертикалі:
1. Туга, сум, любов О. Олеся…

 

-9-

Кросворд 2

По горизонталі:

1. Хто був в роду О. Олеся по батьківський лінії?

2. Одеський збірник віршів, у якому публікувався поет.

3. До якого Харківського інституту вступив О. Олесь 1903 року?

4. Цикл віршів, у якому поет висвітлив моторошні події голодомору 1921-1923 років.

5. Назва збірки еміграційного періоду

6. Письменник, із яким Олесь познайомився під час поїздки на відкриття пам'ятника

І. П. Котляревському в Полтаві.

7. Назва рукописного журналу, який поет видавав під час навчання в хліборобській школі.

 

По вертикалі:

1. Справжнє прізвище Олександра Олеся.

 

-10-

 


Т е м а 3-4

Новела «Момент»

· В. Виниченко – видатний український прозаїк, драматург, художник, політичний діяч.

· Він є автором першого українського фантастичного роману «Сонячна машина», автором «малих форм», романів і драм.

· Почавши з реалізму, він згодом обирає імпресіоністичний стиль.

· Теми та ідеї творів: дослідження людської особистості, утвердження людиною свого «я», випробування нею своїх внутрішніх сил, протистояння свідомості та інстинктам, честь і зрада, пробудження національної свідомості.

Володимир Винниченко
Прізвище, ім’я, по батькові Володимир Кирилович Винниченко
Дата народження 14 (26) липня 1880 року
Дата смерті 6 березня 1951 року (70 років)
Мова творів українська
Рід діяльності Політична діяльність політик, письменник, драматург
1-й Голова Директорії УНР
Час на посаді:
14 грудня 1918 — 13 лютого 1919
Голова Ради Народних Міністрів
Час на посаді:
28 червня 1917 — 30 січня 1918
1-й Генеральний секретар внутрішніх справ
Час на посаді:
15 червня 1917 — 11 січня 1918
Напрямок   Модернізм, імпресіонізм
Основні твори «Краса і сила», «Намисто», «Сонячна машина», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Між двох сил», «Гріх», «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Великий молох», «Слово за тобою, Сталіне!», «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем»

 

Заповнити таблицю

Володимир Винниченко
Учень  
Студент  
Революціонер  
В’язень  

-12-

Володимир Винниченко
Політик  
Емігрант  
Прозаїк  
Драматург  
Художник  
   

«Сюжетний ланцюжок» новели Володимира Винниченка «Момент»

 

-13-

Аналіз оповідання «Момент»

· Історія написання: письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії.

· Підзаголовок: «Із оповідань тюремної Шехерезади».

«Шехерезадою» виявляється чоловік-оповідач, а не жінка, однак, аби зацікавити своїми тюремними оповідями, автор вдається до інтригування читача підзаголовком.

· Рік створення: ____________________________________________________________________

· Напрям: __________________________________________________________________________

· Течія: ____________________________________________________________________________

· Рід: ______________________________________________________________________________

· Жанр: ___________________________________, подібне до новели.

· Тематичний різновид жанру: соціально-психологічне оповідання з елементами філософського.

-14-

 

· Тема: ____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Історія короткої любові між революціонером і панною в ризи­кованій для життя ситуації.

· Ідея: утвердження думки про щастя як момент у житті людини, про людину як істоту, опосередковану умовностями й нормами, які стають нікчемними в кризових ситуаціях.

· Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.

· Головні думки:

1.доведення того, що люди інколи бездумно втрачають мить щастя, підкорюючи свої вчинки суворим приписам моралі, а інколи, намагаючись затримати й продовжити його, гублять своє щастя назавжди;

2.усе, що від природи, є прекрасним.

 

· Мотиви: «життя й смерть», «любов до життя», «вибір», «плинність щастя», «людина в кризових ситуаціях».

· Образилюдей:

§ оповідач — один із в’язнів, що слухав Шехерезаду;

§ Шехерезада — в’язень, який «веселить» співкамерників світлими історіями з минулого;

§ панна Муся — красива молода жінка, яка переходить кордон разом із Шехерезадою;

§ Семен Пустун — контрабандист, який намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перейти кордон;

§ сусід Семена;

· Символічні образи:

o поле (символ _______________________________________________________________);

o ліс (символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя)); комашки (символ відсутності обмежень і правил);

o зелені мушки, ворон (символ ____________________________),

o кордон (символ межі між _____________________________________________________).

· Час подій: літо, утім точно не визначений, мов у позачассі.

· Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене.

· Композиція (сюжет):

§ Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог)

§ Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція)

§ прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав'язка)

§ у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «"Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя". Більше нічого...» (розвиток дії)

§ Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація) — живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв'язка).

· Проблематика :

· _________________________________________________________________________

· _________________________________________________________________________

· _________________________________________________________________________

· _________________________________________________________________________-15-

 

· _________________________________________________________________________

· _________________________________________________________________________

· Основні риси новели «Момент»:

o сюжет динамічний і напружений;

o наявність імпресіоністичних засобів: колористика тексту концентрує сонячні барви, лісову зелень, небесну блакить; багатство зорових і слухових образів увиразнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі;

o розповідь ведеться від першої особи.

Складання таблиці.

Значення слова «момент»

Момент

1. Те саме, що мить. // Короткий відрізок часу, коли виконується, відбувається якась дія;

короткий час перебування в певному стані.

2. Певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь.

3. Окремий бік якогось явища; супровідні умови або які-небудь обставини.

 

Складання портрета Панни

Образ Панни Цитати
Опис зовнішності  
Очі  

 

-18-

 

Образ Панни Цитати
Зовнішність в екстремальних ситуаціях   «Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю». «Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх до низу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя».
Риси характеру  
Погляди на життя    

 

-19-

 

Творча робота.

Теорія літератури

Неореалізм- це стильова течія, що виявила себе на межі ХІХ - ХХ століть і характеризувалася документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність і ліричною стихією.

Героями неореалістичних творів є люди звичайні, проте з багатим внутрішнім світом; об'єктом зображення є не стільки вчинки, як відчуття і роздуми персонажів.

Визначальні риси неореалізму:

- у творах поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага;

- неореаліст заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від суспільного оточення;

- внутрішні психологічні чи зовнішні соціальні суперечності у творах цього стилю виступають (переважно на підтекстовому рівні) як вияви понадчасового, метафізичного конфлікту добра і зла, світла і темряви;

- зазвичай автори не пропонують читачам простих, однозначних вирішень психологічних колізій, намагаються зрозуміти і об'єктивно подати позицію кожної зі сторін досліджуваного конфлікту.
Неореалізм виявився у творчості В. Винниченка, В. Підмогильного, Б. Антоненка-Давидовича, І. Сенченка, В. Домонтовича (В. Петров) та інших митців.

 

-20-

 

 

Тестове опитування

Літературний диктант

 

1. У яку пору відбуваються події в новелі «Момент»?

________________________________________________________________________________

2. Як звати оповідача в новелі «Момент»?

________________________________________________________________________________

3. У якому місці революціонер познайомився з панною?

________________________________________________________________________________

4. Скільки чоловіків сиділо на возі, який проїхав поряд з панною і революціонером, коли вони були ще в хлібах?

_______________________________________________________________________________

5. У який одяг убралися революціонер і панна для перетину кордону?

________________________________________________________________________________

6. Кого називав контрабандист Кукурудзяною?

________________________________________________________________________________

7. Хто в новелі каже про себе: «Ми маленькі, здорові, чисті циніки»?

_______________________________________________________________________________

8. Якого героя описано словами «Сам був “парнишка” дебелий, “гвардійонець”, як казали його односельчани, і на всіх через те дивився завжди згори вниз»?

________________________________________________________________________________

9. Яким словом мав би (у разі смерті) завершуватися лист панни: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять...»?

________________________________________________________________________________

10. Кому належить репліка «На, дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконнороджених, у нас нема пашпортів, моралів...»?

________________________________________________________________________________

11. Від якої особи ведеться оповідь у новелі?

________________________________________________________________________________

12. До якої стильової течії модернізму належить новела «Момент»?

________________________________________________________________________________

 

 

-24-

 


Т е м а 5

Загальний огляд: «українське Відродження» - унікальне культурно-соціальне явище 20-х років ХХ ст.; літературний процес (стильові течії, літературні угрупування, ідейно-тематичне спрямування літератури). Поняття про «розстріляне Відродження»

· Літературний процес ХХ століття традиційно поділяють на такі періоди:

Ø _______________________________________________

Ø _______________________________________________

Ø _______________________________________________

· Розвиток української літератури 1920-х – початку 1930-х років позначений боротьбою за

____________________________________________, власну незалежну державу, яка єдина є найважливішим гарантом виживання культури та повноправного входження нації до європейської та міжнародної спільноти.

· Українську літературу 1920-х – початку 1930-х років названо ___________________________

_________________________________________________________________________________

· «Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації українських митців 1920-х – початку 1930-х років, які були репресовані більшовицьким режимом.

· Це поняття в літературознавчий і культурницький обіг увів літературознавець _______________

____________________ (1905-1987), який більшу частину свого життя провів в еміграції (Австрія, США).

· У 1959 році в Парижі він надрукував антологію «Розстріляне відродження. 1917-1933».

· Це були своєрідні українські донкіхоти ХХ століття – Микола Хвильовий, Юрій Я новський, Олександр Довженко, Валер’ян Підмогильний, Григорій Косинка, Євген Плужник, Михайль Семенко, Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Микола Куліш, Лесь Курбас…

 

v Стильова різноманітність української літератури 1920-х років ХХ століття

 

· Протягом чотирьох років національно-державного відродження (1917–1920 років) сформувалися і були закладені підвалини цілої низки літературно-мистецьких шкіл і напрямів:

o _________________________________________________________

o _________________________________________________________

o _________________________________________________________

o _________________________________________________________

 

· З’явився ряд видавництв: «Сяйво», «Дзвін», «Друкар», «Грунт», «Криниця» тощо.

· Виходили часописи та альманахи: «Літературно-науковий вісник», «Універсальний журнал», «Наше минуле», «Літературно-критичний альманах», «Книгар», «Музагет», «Мистецтво».

· З’явився новий експериментальний «Молодий театр» Леся Курбаса, що пізніше розквітнув у добу «Березоля». Переживав всенаціональний тріумф реалістичнийтеатр під керівництвом Миколи Садовського.

· 1918 року була заснована Українська Академія Наук, яку очолив всесвітньо відомий вчений _________________________________________________________________________________

 

-25-

 

Узагальнюючий конспект

«Стильова різноманітність української літератури 1920-х років ХХ століття»

 

v С и м в о л і з м

§ Символізм в українській літературі пройшов лише початкову стадію розвитку, оскільки його зачинателі пізніше виявили свої творчі риси в інших напрямах.

§ Символістське угрупування «Біла студія», створене 1918 року в Києві, об’єднало Якова Савченка, Павла Тичину, Олексу Слісаренка, Михайла Семенка та інших поетів.

§ Згодом воно реформувалося в «Музагет».

 

· Символізм – це своєрідна реакція на натуралізм, заземленість, фактографізм літератури.

· Мета символізму полягає не у відображенні реальної дійсності, а в прагненні проникнути в інший світ, що криється за реальністю.

· Головне його завдання – змалювати внутрішній світ людини, якого за зовнішніми фасадами не видно.

· Саме символісти здійснили своєрідну революцію в естетиці. Якщо реалістичне мистецтво за допомогою конкретного образу пізнавало дійсність, то символісти на місце образу поставили символ, який став виконувати роль посередника між містичним світом з одного боку, і поетом або читачем – з другого.

· Девіз символістів: «Усе може бути символом». У результаті виникає двоплановість образу, символ одночасно є і явищем конкретного світу, і своєрідним шифром, за яким криється, як правило, внутрішній світ людини.

· Лідер українського символізму – ранній Павло Тичина.

· Павла Тичину вважають найяскравішим представником символічної течії в українській літературі 1920-х років ХХ століття.

Символізм– це стильова течія модернізму, головним художнім засобом якої є символ як спосіб вираження незбагненої суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця. Засновником символізму вважається Шарль Бодлер. Ознаки символізму: - заміна думок, понять відповідними знаками - символами, що мають прихований зміст; - бунт проти консервативної народної моралі; - естетство (захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту); - культ екзотичних і заборонених тем; - увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного. Символізм в українській літературі: П. Тичина, М. Вороний, О. Кобилянська  

 

 


v Ф у т у р и з м

· Футуризм (від латинського future – майбутнє) – це авангардистська течія 1910-х – 1920-х років ХХ століття. Її батьківщина – Італія, першозасновник – італійський драматург, письменник-футурист Філіппо Томмазо Марінетті.

· Український футуризм визрівав у надрах символізму, адже до лав футуризму стало чимало символістів: О. Слісаренко, Я. Савченко, М. Терещенко. У стилі футуризму починали творити Микола Бажан, Олекса Влизько та інші молоді поети.

 

-26-

 

 

· Започатковано українську футуристичну гілку письменства 1914 року, коли Михаль Семенко пише збірки «Дерзання», «Кверо-футуризм». У 1919 році він створює осередок «Фламінго», який випускав «Універсальний журнал» (відомий як «УЖ»).

· Після розпаду «Фламінго» виникає «Асоціація панфутуристів» («Аспанфут»). До її лав увійшли Михаль Семенко, Юліан Шпол, Гео Шкурупій, Олекса Слісаренко.

· Для футуризму характерне проголошення урбаністичних ідеалів, перебільшення місця і ролі міста у формуванні свідомості сучасника.

· Футуристи виступають проти традиційних мистецьких форм у зображенні дійсності. Вони рішуче засуджують буржуазну салонну культуру. На їхню думку, замість неї має з’явитися не індивідуальне, а колективістське мистецтво.

· Гасло футуристів: «Мистецтво – масам!». Вони пророкують смерть ліричних, прозових жанрів і книжок узагалі, а натомість проголошують панування театрального мистецтва, кіно.

· У 1927 році М. Семенко в Харкові засновує літературно-мистецьке угруповання «Нова генерація».

· Михаль Семенко – творець і незмінний лідер українського футуризму, автор близько двадцяти книжок. У своїй творчості він послідовно проголошував ідеї «смерті мистецтва», розриву сучасної літератури з класичною спадщиною.

Футуризм – це одна з течій у літературі. Основоположник — італійський письменник Марінетті, що в 1909 році опублікував «Перший маніфест футуризму», де закликав звільнитися від літератури минулого і створити «динамічну літературу майбутнього», що буде оспівувати замість людини техніку та машини. Ознаки футуризму: - «Ліквідація мистецтва є наше мистецтво»; - «Набутки розуму, а не душі та серця»; - Заперечення реалізму; - Відкидання класичної спадщини; - Руйнування норм морфології і синтаксису; - Звуконаслідування; - Використання образів-символів; - Анархізм, нехтування існуючими нормами моралі, егоцентризм. Футуризм в українській літературі: М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук.    

 

 


v Н е о к л а с и ц и з м

· Неокласики не мали заяв і програм, але свою творчу позицію окреслили чітко. Вона сприймалася як дещо протилежна до настроїв епохи, бо була націлена на продукування високого гармонійного мистецтва, орієнтованого на визначні здобутки світової літератури, а нова пролетарська культура їх відкидала, як щось застаріле та неактуальне.

· Неокласицизм властивий творчості Максима Рильського, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари, Освальда Бургардта (Юрія Клена), Віктора Петрова (В. Домонтовича) – письменників, які згрупувалися навколо Миколи Зерова. Статті й добірки неокласиків друкувалися в журналі «Книгар» (1918 – 1920 роки).

· Неокласики виступали за успадкування всього попереднього світового естетичного досвіду, тяжіли до строгої форми. У світовому мистецтві вони орієнтувалися передусім на класичне мистецтво – мистецтво Стародавньої Греції та Риму, проголошували культ вишуканого рафінованого слова та культ думки. Їхня творчість засвідчила прагнення постійно урізноманітнювати художні засоби, використовувати чималий арсенал виражальних засобів, нагромаджений у попередні періоди розвитку світової літератури.

-27-

 

 

· Максим Рильський – яскравий представник неокласицистичної літературної школи.

· Риси неокласицистичного стилю Максима Рильського, які визначив М. Зеров: урівноваженість і прозорість форми, чіткий епітет, міцна логічна побудова й строга течія думки, поєднання безпосередності з афористичністю.




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь - 54.225.20.73