Установіть відповідність між персонажем новеди «подвійне коло» і його ідейною приналежністю

1. Оверко А махновець

2. Андрій Б більшовик

3. Іван В петлюрівець

4. Панас Г денікінець

Слова майстро і грего позначають

А рибальське приладдя

Б елемени одягу

В різні вітри

Г степових чайок

Д різної сили дощі

 

 

Проблемні запитання

 

Ø Що споріднює героя новели Хвильового «Я (Романтика)» і братів Половців?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Ø Що поєднує новелу «Подвійне коло» із сучасністю?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

-80-

 

 

Ø Поділіться своїми враженнями від прочитаної новели «Подвійне коло»:

«візьму в життя»	«засуджую»

 

Ø Твір Ю. Яновського «Вершники», його новели змусили мене задуматися над тим, що…

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

-81-

Т е м а 13

Валер’ян Підмогильний. Загальні зауваження до творчого доробку письменника. Роман «Місто»: мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретовані на національному матеріалі; сучасне прочитання твору

· Валер’ян Підмогильний – український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

· Підмогильний — найяскравіший представник інтелектуально-психологічної прози 20-30-х років ХХ ст.

· Його твори гармонійно вписуються в український модерн завдяки винятковій увазі до людської особистості, осягненню природи людини крізь призму різних життєвих обставин і ситуацій, зануренню в найпотаємніші порухи її свідомості й підсвідомості.

· Героїв оповідань, повістей, романів В. Підмогильного, як і самого автора, хвилюють екзистенційні питання — що є існування людини, у чому його сенс, це сукупність випадковостей, абсурд чи упорядкована довершеність.

· Проза Валер'яна Пiдмогильного навдивовижу зрима й рельєфна, сказати б сьогоднiшньою мовою, кiнематографiчна. Це глибоко психологiчне письмо, якому пiдвладнi найтоншi порухи людської душi.

 

 

Валер’ян Підмогильний
Дата народження Дата смерті	2 лютого 1901 3 листопада 1937 (36 років)
Рід діяльності   Мова творів	письменник, перекладач   українська
Напрямок Жанр Magnum opus	модернізм, неореалізм роман, оповідання, повість   «Місто»

 

 

-82-

Теорія літератури Ø Пiдмогильний ставить людину в тi самi пограничнi ситуацiї, якi згодом стануть предметом дослiдження екзисценцiалiстiв.   Ø Екзистенцiалiзм як яскравий прояв нонкомформiзму став своєрiдною реакцiєю на духовну кризу, спричинену вiйнами i стражданнями. У ситуацiї безнадiйностi i душевної розгубленостi заклик екзистенцiалiстiв до людської справжностi, до почуття людської гiдностi став джерелом мужностi i моральної стiйкостi. Його основна тема – людське iснування, доля особистостi в сучасному свiтi, вiра i невiр'я, втрата i знаходження сенсу життя, близька будь-якому художнику, письменнику, чи поету. Мета екзистенцiалiзму – допомогти знайти в людинi людину, допомогти вiдшукати опору i змiст у сучасному суспiльствi. З цих позицiй екзистенцiалiстiв турбують наступнi проблеми: 1) проблема вiдчуження, що випливає з комунiкацiї людей. Цю властивiсть екзистенцiалiсти вважають притаманною людинi завжди, у будь-якi часи. Суспiльство позбавляє людину iндивiдуальностi i перетворює в середнестатичну особистiсть. Людина пручається нiвелюванню за допомогою творчостi та любовi – це тi пориви, що роблять людину. 2) Чи може людина пiзнати свою сутнiсть? Так, затверджують екзистенцiалiсти, але тiльки в прикордоннiй ситуацiї. 3) Проблема гiдної смертi, сенсу життя.

Екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ Серена К'єркегор (кінець XVIII ст.), який уважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки. Визначальні риси екзистенціалізму: 1. абсурдність буття,відчай,страх смерті; 2. особистість має протидіяти державі,суспільству “ворожому” середовищу; 3. вища цінність у свободі особистості; 4. існування людини тлумачиться як драма свободи; 5. в художніх творах розповідь ведеться від першої особи. В українській літературі екзистенціалізм проявився у творчості В. Підмогильного, І. Багряного, В. Барки, В. Шевчука, в поезії представників «нью-йоркської групи», в ліриці В.Стуса. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя. Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду: o СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО) o БУНТ (БОРОТЬБА) o ТВОРЧІСТЬ

 

 

- 83-

Аналіз роману «Місто»

· Історія написання: у романі Підмогиль­ний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, злік­відувати антагонізм між українським містом і селом. Автор пока­зав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.

В. Підмогильний пояснив свій задум так: «Написав “Місто”, бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає “хуторянську ворожість до міста”, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».

· Історія публікацій: Роман «Місто» В. Підмогильного видавався у 1928, 1929 та 1930 (російською мовою) роках. Офіційна критика оцінила його як твір «ідеологічно хибний», «ворожий пролетаріату», в якому село протиставляється місту. Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як й інші твори письменника, був заборонений до 1989 р.

· Рік створення: 1927.

· Напрям: модернізм. Течія: неореалізм.

· Епіграф: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є; як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє» (Талмуд. Трактат Авот); «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» (Анатоль Франс. «Таїс»).

· Рід: епос.

· Жанр: роман.

· Тематичний різновид жанру: соціально-психологічний, філософський (екзистенціальний), інтелектуальний роман; модерний урбаністичний роман.

· Тема: підкорення людиною міста; життя й трансофрмація вихідця із села в умовах великого міста; народження письменника.

· Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто; утвердження думки про неоднозначність натури людини, у якій поєдналися і високі пориви, і низька тваринна сутність; аналіз психології людини-завойовника, людини-творця.

· Проблематика:

o лроблема міста і села;

o реалізація людини у житті, у суспільстві, у роботі, у творчості, стосунки з людьми;

o акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами.

· Головні герої:

o Степан Радченко (Стефан Радченко — псевдонім) — 25-літ-ній селянин (який спочатку був «підпасичем-приймаком, потім просто хлопцем, далі повстанцем і наприкінці секретарем Спілки робземлісу»), що приїздить на навчання до міста й тут залишається;

o Муся (Тамара Василівна) — старша жінка, 1-а коханка Степана, мати Максима;

o Надійка — землячка Степана, 2-а коханка Степана;

o Зоська — екстравагантна інфантильна міщанка, 3-я коханка Степана;

o повія — 4-а коханка Степана;

o Рита — балерина з Харкова, 5-а коханка Степана;

o Вигорський — поет-подоріжник, друг Степана;

o Максим Гнідий — син Тамари Василівни, книголюб, що морально деградував;

o Лука Гнідий — крамар, який дав прихисток Степану;

-84-

 

o Левко — обмежений земляк Степана, який вчиться в Києві й із якого «був би колись ідеальний панотець, а тепер — зразковий агроном»;

o Борис Задорожній — обмежений міщанин, чоловік Надійки;

o Михайло Світозаров — критик, що не побачив таланту Степана.

· Час подій: 1920-ті роки (період українізації).

· Місце подій: Київ.

· Композиція: складається із 2-х частин.

ü Роман Валер’яна Підмогильного "Місто" – перший урбаністичний роман в українській літературі.

 

Теорія літератури o Урбанізм – тематика в мистецтві ХХ ст., зображення життя великих міст. o Урбаністичністика – це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені, до того ж, «міськими очима». o Урбаністичний роман – це великий за обсягом епічний твір, у якому порушується урбаністична проблематика, зображується місто, життя його мешканців.

 

Теорія літератури o Маргінальність, маргінальний (від лат. marginales — той, що знаходиться на краю, межі) — знаходження в межовій ситуації, пограничному стані (уже не селянин, але ще й не справжній житель міста).   o У часи В. Підмогильного маргіналами називали вихідців із села, що ставали міськими жителями.   o Маргінальність — характеристика образу чи героя, що перебуває «на межі» між двома станами. Герой-маргінал зазвичай — виходець з нижчого класу, який намагається завоювати вищі сфери суспільства, піднятися по драбині успіху. Традиція таких героїв йде від О. де Бальзака. В українській літературі типовим маргінальним героєм є Степан Радченко з роману В. Підмогильного «Місто» — уже не селянин, але ще не інтелігент, що хоче «підкорити» місто, стати відомим письменником.

 

 

-85-