Содержание книги
Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Етнопсихологія в контексті глобалізації
В наші дні соціально-економічні, культурні, політичні зміни, що відбуваються в Україні, суттєво впливають на соціальне оточення, етноси та націю, торкаючись усіх їх аспектів. Саме тому проблема вивченняетнонаціональної ідентичності сучасного українського суспільства, яке виступає детермінантою оптимізації українського соціуму в умовах глобалізації, як ніколи є актуальною для дослідження. Питання пов'язане з глобалізацією та національно-культурною ідентифікацією народів висвітлювалося в роботах зарубіжних і вітчизняних дослідників. Теоретичну базу дослідження соціально-політичного аспекту глобалізації склали роботи 3. Баумана, У. Бека, Е. Гідденс, Дж. Рітцер, Р. Робертсона, Т. Фрідмана; інформаційно-культурного аспекту - праці Д. Белла, М. Кастельса, М. Маклюена, Е. Тоффлера, економічного аспекту - дослідження І. Валлерстайна, М. Уотерса. Особливе розуміння глобалізації як «зіткнення цивілізацій» запропонував С. Хантінгтон. та ін. Серед українських дослідників даної проблематики - В.Андрущенко, В.Бех, Є.Бистрицький, О. Волович, В.Волинка, В.Воронкова, В.Горський, І.Данилюк, С.Кримський, А. Льовочкін, В.Лях, М.Михальченко, В.Пазенко, М.Попович, М.Степико. У кожного народу є своя психологія сприйняття зовнішнього світу, що складається протягом століть. І у кожного етносу є свій особливий менталітет: спосіб життя, духовність, традиції, звичаї, мислення, моральні норми, світогляд. Повсякденне життя, взаємодія з навколишнім соціальним і природним середовищем виробляють унікальний спосіб життя, який є сутнісною характеристикою етносу. Зміни способу життя є психологічно непомітними для членів етносу і усвідомлюються тільки через досить великі інтервали часу, не впливаючи на колективне відчуття спільності. Історична пам'ять етносу сприймає час як безперервність, включаючи часи криз і катаклізмів. Зовнішні атрибути етносу (етнічна територія, мова, релігія, культура) виявляються лише похідними від основи етнічності - безпосередньої соціальної спадковості, заснованої на тривалій і тісній соціальній взаємодії в рамках «структур повсякденності» і способу життя. Для етносу як соціальної групи такі характерні властивості: висока інерційність, еволюційний, безперервний і спадкоємний характер змін, що зберігають не тільки символічну, але і пряму спадкоємність сучасних етносів стосовно вихідних етносів історичного минулого [4]. Етноси зберігаються, незважаючи на глобалізацію, вони зберігають культурно-історичну спадкоємність при зміні суспільних формацій, охоплюючи більшість населення. Це означає, що і в епоху глобалізації етнос далекий від зникнення. Хоча б в силу того, що складає повсякденне соціальне середовище індивіда і охоплює великі маси людей. Етнос існує, залишаючись основним механізмом відтворення способу соціального життя. На наш погляд, зараз, етноси повинні бути більш інтелектуальними і творчими, ніж раніше. І в той же час їм треба намагатися зберігати свою унікальну національну спадщину [3]. Як ми бачимо, глобалізація змусила багатьох людей замислитися над тим, хто вони такі, і спробувати знайти для себе відповіді про сенс, цілі та цінності кожної людини у виборі нею свого шляху. Глобалізація складна, багатоаспектна і суперечлива. Суперечливість її полягає в тому, що в процесі свого поширення вона несе багато як позитивних, так і негативних моментів. Глобалізація формує уявлення про взаємопов'язаність світу, збільшує кількість інформації, яку отримує людина, і дає можливість деяким культурам розвиватися в новому руслі. Так само вона може сприяти поширенню і споживанню нових культурних цінностей, що призводить до інших вимог до людей. Як наголошує Волович О.О., глобалізація являє собою комплексне геополітичне, геоекономічне і геокультурне явище, яке здійснює потужний вплив на всі сторони життєдіяльності суспільств [5]. Глобалізація як процес сучасної культури має дві тенденції: 1) поширеність по всьому світу; 2) спрямованість у майбутнє. На жаль, вона лише незначною мірою звертається в минуле. Найчастіше глобалізація асоціюється з постійним рухом, де приватне одних культур швидко переростає в загальне і потім стає знову приватним в інших культурах, проростаючи в них, але майже не змінюючись. Слід відзначити ще один плюс об’єктивної глобалізації в тому, що прогрес інформаційних технологій дозволяє людині ознайомитися з більшістю цінностей, накопичених світовою культурою - все це завдяки Інтернету, телебаченню й ЗМІ. Також будь-яка людина, сидячи у себе вдома і користуючись Інтернетом, може не тільки практично миттєво зв'язуватися з будь-якою людиною на планеті, а ще познайомитися з видатними шедеврами культури або виконати багато видів роботи для роботодавця, при цьому фізично знаходячись на іншому кінці світу [1]. Особистість зростає і розвивається в певному соціальному, культурному та національному середовищі, і вторгнення в її розвиток чужих культурних, соціальних та інших елементів може вести до різного роду незворотних процесів. В умовах глобалізації при найсильнішому впливі глобальної культури особистості дуже складно зберегти власну ідентичність, що веде, і до психічних хвороб, і до зростання почуття покинутості, незахищеності. Зростає звернення людей до примітивних форм самореалізації: під впливом маніпулятивних технологій набагато простіше прийняти готову примітивну ідентичність, ніж з працею вибудовувати свою власну. Таким чином, можна стверджувати, що глобалізація впливає на основні сторони життя етносу як позитивно, так і негативно. Нині, як свідчить практика умов глобалізації, сучасна людина стала вже не метою, а засобом для досягнення будь-яких цілей - політичних, економічних, ідеологічних. Відзначається також, що, втративши довіру до держави, український громадянин майже автоматично усвідомлює себе членом етносу [6]. На наш погляд, глобалізація - це невід'ємна частина як української, так і світової дійсності, адже у всьому світі можна спостерігати прагнення етносів зберегти свою етнічну ідентичність, підкреслити унікальність своєї культури та психологічного складу, усвідомлення приналежності до певного етносу. Пояснити це можна тим, що етнос в нашу епоху інформації та глобалізації здатний успішно виконувати важливі для кожної людини функції: орієнтувати в навколишній світ, поставляючи відносно впорядковану інформацію, задавати загальні життєві цінності, захищати, відповідаючи за соціальне і фізичне самопочуття. Без спілкування і відкритості етнос приречений на обмеження культурного життя і, можливо, навіть на культурне зубожіння. Якщо культура буде дотримуватися шляху самоізоляції, то це буде істотно гальмувати її зустріч зі світовою цивілізацією [2]. Отже, розвиток етносів і глобалізації триватиме завдяки прогресивним змінам в соціальному житті, створенню умов для вирішення нових завдань і обчислення перспектив в етнонаціональних відносинах. Саме тому Україна знаходиться на етапі глобалізаційних процесів сучасності та пошуків шляхів оптимізації в умовах інтеграції до загальноєвропейського простору. Разом з тим слід відзначити ще недостатню теоретичну вивченість проблеми етнопсихології в контексті глобалізації, особливо в світлі її суперечливих тенденцій. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова - М.: Прогресс-Традиция, 2001. - 304 с. 2. Данилюк І.В. Етнічна психологія як галузь наукового пізнання: історико-теорет.вимір: моногр./І.В. Данилюк. - К. «САММІТ-КНИГА», 2010.- 432 с. 3. Льовочкіна А.М. Етнопсихологія: Навч. посіб. / Антоніна Михайлівна Льовочкіна. – К.: МАУП, 2002. – 144 с. 4. Крысько В.Г. Этническая психология: Учеб пособие для студ. высш. Учеб. Заведений / Владимир Гаврилович Крысько. – М.: Издательський центр «Академия», 2002. – 320 с. 5. Волович О.О. Глобалізація: переваги і загрози для нашої країни. [Електронний ресурс] / О.О. Волович. – Режим доступу: http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=23646. 6. Воронкова В.Г. Місце і роль України в глобалізаційних процесах сучасності. [Електронний ресурс] / В.Г. Воронкова. – Режим доступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_37_2.pdf
Тодорюк О.В.*
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 222; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.150.167 (0.006 с.) |