Взаємозв’язок тривожності з рівнем самооцінки у період ранньої юності дітей старших класів.

Самооцінка є складний за психологічною природою феномен, вона включена в безліч зв'язків і відносин із усіма психічними утвореннями особистості і виступає в якості важливої детермінанти усіх форм і видів її діяльності і спілкування. Всебічний розвиток підростаючої особистості є однією з головних умов побудови суспільства. Існують різноманітні чинники, які являються підсилюванням дитячої тривожності: кардинальні зміни в соціокультурній ситуації, зміни умов здачі ЗНО та умов вступу до ВНЗ що відбувається в Україні останнім часом, створюють нові умови подальшого життя кожної особистості, яка закінчує школу, а саме 11 клас. Для дітей старших класів саме цей період є одним з головних періодів їхнього життя, даний період супроводжується тривожністю, більшості випадків обумовлена віковими особливостями і має тимчасовий характер. Від того, чи змогли батьки вчасно виявити схильність дитини до тривожності, і у відповідності до цього змінити своє ставлення до неї, залежить подальший розвиток особистості, її нервово-психічне здоров'я. Звідси актуальність дослідженняполягає у вивченні особливостей прояву психологічних взаємозв’язків тривожності із рівнем самооцінки в ранньому юності дитини.

Метою нашого емпіричного дослідження є знайти взаємозв’язок тривожності з рівнем самооцінки в юнацькому віці.

Розглянемо теоретичні засади самого значення та розуміння «тривожність» – це очікування людиною несприятливого розвитку подій, до яких вона причетна. Як правило, високотривожні люди емоційно нестійкі. Вони невпевнені в собі, глибоко переживають наявні та можливі труднощі, перебільшуючи при цьому їх роль і загрозливе значення. Високий рівень тривожності може свідчити про несприятливі умови психічного розвитку, наявність травмуючих психіку чинників.

___________________________

* Студентка 4 курсу спеціальності «психологія»

Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: канд. психол. наук, доцент, Завязкіна Наталія Володимирівна.

Низькотривожні люди упевнені в своїх силах, а тому з меншим зусиллям долають труднощі, що трапляються на їхньому шляху, емоційно стійкі в ситуаціях, які зачіпають їх потреби. [1, 148с.].

Тривожність - це «переживання емоційного дискомфорту, пов'язане з очікуванням неблагополуччя, з передчуттям небезпеки, що грозить».

Розрізняють тривожність як емоційний стан й як стійку властивість, рису особистості або темпераменту [2].У юнацькому віці найбільш часто зустрічається тривожно-залежний тип особистості, що характеризується підвищеною чутливістю до емоційного самопочуття іншої людини, причому нерідко виділяється якась одна значуща фігура, ставлення якої найбільшою мірою впливає на емоційне самопочуття.

Також розглянемо самооцінку. Самооцінка складається в процесі пізнання людиною себе. Сам термін «самооцінка» безпосередньо вказує на свій понятійний зміст, передбачає оціночний компонент. Ті чи інші якості особистості визначаються як позитивні, так і негативні [3,4]. Від самооцінки залежить взаємовідношення людини з оточуючими, його критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Тим самим вона впливає на ефективність діяльності й подальшого розвитку особистості. [5].

Дослідження проводилося в м. Біла Церква ЗОШ №7, у якому брали участь 30 учнів 10 класів, та 30 учні 11 класів; с. Шамраївка, Шамраївке НВК, у якому брали участь 15 учнів 10 класу, та 15 учнів 11 класу; с.Дуліцьке,ЗОШ, у якому брали участь 15 учнів 10 класу, та 15 учнів 11 класу.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

На мал.1 надано графік, який відображає відмінності між групами по методикам(див.мал.1)

 

Мал. 1

 

Порівнюючи учнів 10клас та 11 клас, сільських шкіл, то за даними результатами ми бачимо також не значні відмінності між шкалами в самооцінці та тривожності учнів. Порівнюючи учнів 11класу, міської школи та 11 класу, сільської школи, можна сказати, що відмінності також не значні. Такі результати можуть бути за тих умов, що учні 11класів знаходяться приблизно в однакових умовах. Йдеться саме про закінчення школи, складання іспитів та вибору подальшого навчання. Самостійного дорослого життя. Для більш статистичних даних, ми об’єднаємо в дві групи учнів старшої школи. Перша група - 10клас, 11 клас (міські учні) та друга група - 10клас, 11 клас(сільські учні).

Для перевірки даних нашого припущення ми скористалися такими статистичними методами, що представлені в пакеті програм SPSS, як описові статистики (Descriptive statistics); Колмогорова- Смірнова та Т-Стюдента, кореляційний аналіз Пірсона. Результати доводять, що зі зростанням рівня тривожності знижується рівень самооцінки дитини. Тому вважаємо за необхідне для формування гармонійної особистості потрібно вчасно дбати про психологічний стан. Якщо батьки, рідні люди, які виховують дитину помітили певні зміни, які тривожать, потрібно негайно звернутися за допомогою кваліфікованого спеціаліста, психолога. Це допоможе дитині в подальшому розвитку і жити відкритою, щасливою особистістю, яка впевнена в собі та в своїх силах. З можливостями адекватної самооцінки себе, своїх вчинків, дій. Жити і насолоджуватися життям.

Список використаних джерел:

 

1. Александровский Ю.А. Познай и преодолейсебя:Наединесовсеми / – М.:Профиздат, 1992.-224с.

2.Александровский Ю.А. Познай и преодолейсебя:Наединесовсеми / – М.:Профиздат, 1992.-224с.

3. Кон І. С. Психологія ранньої юності. М.: Просвещение, 1989, 255 с.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977, 304

5. Остапенко Г.В.Самооцінка в підлітковому віці. // Наука і освіта. — 2004. -№3.-С. 130-132.

 

Волохович О.О.*