Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості сновидчих сюжетів у людей, що переживають потрясіння

Поиск

Вивчення і трактування сновидінь таїть у собі дійсно невичерпні можливості й перспективи. Сновидіння проникають з несвідомого, допомагаючилюдинізадовольнитибажання, опрацювати наявніпроблеми.

Середтрадиційнихнапрямківдосліджень сновидіньможнавиділититакий як дослідження сновидінь людей, які переживають втрату. Ми допускаємо, що під час переживання втрати, сюжетні лінії сновидінь людини відображають конфлікт, пов'язаний з прийняттям цієї ситуації. Людина думає, що пережила горе, але сновидіння видає дійсний стан речей.

Хворобливі прояви людської психіки при різноманітних видах втрат в суспільстві наростають, стають тотальними. Адже ще декілька століть тому втрата, смерть – були звичними і люди легше переживали ці травмуючі ситуації. Але з часом, в більш захищених умовах, люди стали дуже чутливими до подій втрат, горя, смертей. Це переживання все більше набуває форми психологічної травми.

Для конкретизації терміну потрясіння у цій роботі воно розглядалось як переживання втрати. Поняття «робота гострого горя», яким описують переживання втрати, є скоріше психологічним, ніж медичним. Терміни «горе» і «втрата» використовують зазвичай як синоніми. У вузькому сенсі втрата - це людський досвід, пов'язаний зі смертю близького, а горе - це почуття (страждання) з приводу втрати, з усіма супровідними проявами (наприклад, плач). Реакція втрати не завжди пов’язана зі смертю близького, але і може бути переживанням з приводу видалення частини тіла (руки, молочної залози), розриву родинних зв'язків (розлучення), звільнення з роботи і т.д. [1].

Існують різні шляхи виходу з ситуації втрати – новий етап життя, депресія, манія, та невротичні стани. У ході цієї роботи втрата розглядалася через призму невротичних станів та тенденцій [2]. Дослідження проводилося на базі ТМО «Психіатрія» у м.Києві, відділення №27 серед пацієнтів з невротичними розладами та здорових респондентів з міста Києва. Вибірка склала 61 респондент: 28 пацієнтів і 33 респонденти відповідного віку. Для досягнення дослідницьких цілей та завдань було використано методи та методики: 1) анкета для виявлення пережитої чи не пережитої втрати; 2) клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів (К.К.Яхін, Д.М.Менделевич) [3]; 3) опитувальник для виявлення невротичного змісту сновидінь; 4) контент-аналіз сновидінь; 5) якісний аналіз сновидінь.

За критерієм анкети вибірку поділено на чотири групи: 1) здорові люди – 19(31%); 2) респонденти, що переживають втрату – 14(23%); 3) респонденти з невротичними розладами – 14(23%); 4) респонденти з невротичними розладами, що переживають втрату – 14(23%). Опрацювавши результати, отримані за двома опитувальниками (невротичних станів та невротичних станів у сновидінні), ми статистично обробили ці результати за допомогою кореляційного аналізу у програмі SPSS.17.

За коефіцієнтом кореляції Пірсона:1) виявлена помірна позитивна кореляція (,549**) зі статистично високим рівнем значущості (,000) між тривогою та ажитацією;2) виявлена помірна позитивна кореляція (,535**) зі статистично високим рівнем значущості (,005) між невротичною депресією та відчаєм;3) виявлена помірна позитивна кореляція (,356**) зі статистично високим рівнем значущості (,001) між астенією та афективною лабільністю;4) виявлена помірна позитивна кореляція (,444**) зі статистично високим рівнем значущості (,000) між істерією та демонстративністю;5) виявлена слабка позитивна кореляція (,264*) зі статистично значущим рівнем (,040) між обсесивно-фобічними порушеннями та нав’язливістю;6) виявлена помірна позитивна кореляція (,381**) зі статистично високим рівнем значущості (,002) між вегетативними порушеннями та вегетативною дисфункцією.

Вищенаведені результати свідчать про те, що невротичні стани відображаються у сновидчих сюжетах. Найбільше проявляється тривога та невротична депресія, найменше – обсесивно-фобічні порушення.

Для порівняння чотирьох груп за всіма показниками в актуальному стані та у сновидінні, ми використали непараметричний критерій Краскала-Уолеса. За критерієм Краскала-Уоллеса виявлені статистично значущі відмінності. Різниця між чотирма групами у таких показниках: вегетативні порушення(р= 0,000)та відчай(р=0,012).

Вегетативні порушення відсутні у здорових респондентів, але присутні у респондентів з невротичними розладами. Вегетативні розлади займають значне місце в клінічній картині неврозів, тому і мають бути вищими у тих, хто хворіє невротичними розладами. Вище вони у респондентів з невротичними розладами, які переживають втрату, що пояснюється вищим ступенем невротизації цих респондентів. Показник відчаю наростає: від респондентів, що пережили втрату до респондентів з невротичними розладами, що її переживають. Це може свідчити про те, що відчай у сновидіннях менше залежить від наявності не пережитої втрати, а більше від наявності невротичного розладу.

Для проведення контент-аналізу була використана спеціальна програма Wisca – для підрахунку кількості слів [4]. Під час аналізу ми розглядали такі категорії: повсякденна проблематика, напружена проблематика, тривожна проблематика. Усі сни були опрацьовані за допомогою контент-аналізу.

У сновидіннях людей, що пережили втрату присутні актуальні життєві події – навчання, робота. Ще у сновидіннях цих людей є страх, біль та вбивство. Сновидіння тих осіб, що переживають втрату пронизані динамікою - біг, їзда; емоційністю – вода. У їх снах з’являються такі ситуації як катастрофи, втрати, безпорадність, покидання, мерці.

 

Література:

1. Психиатрия / [Под ред. Р. Шейдера. Пер. с англ.] — М.: Практика, 1998. — 485 с.

2. Бовин Р. Затяжныедепрессивныесостояния / Бовин Р., Аксенова И. О. — Л.; Медицина, 1982

3. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинскаяпсихология: Практическоеруководство / Менделевич В.Д. – М.: МЕДпресс, 1998. – 592 с

4. Система контент-анализа / WISCA // Режим доступа: http://wisca.ru/text-analysis

 


[1] Студентка 4 курсу спеціальності «соціальна педагогіка»

Факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: канд. пед. наук, доц. Жиленко М.В.

[2] Студентка 3 курсу спеціальності «психологія»

Факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: канд. психол. наук, доц. Слободянюк І. А.

[3] Студентка ІІ курсу ОКР «магістр» спеціальності «соціальна психологія»Київський національний університет імені Тараса Шевченканауковий керівник – Соснюк О. П., кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології

[4] Студентка 2 курсу магістратури спеціальніості «Управління навчальним закладом» факультету психології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доц., к. пед. н. Головко Н.І.

 

[5] Студентка 2 курсу магістратури спеціальності «Психологія» факультету психології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: д. псих. н., доц. Мілютіна К.Л.

 

[6] Студентка 3 курсу спеціальності «Психологія». Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, проф. Данилюк І.В.

 

[7] Аспірант 2 року навчання з відривом від виробництва, спеціальність «19.00.05 – Соціальна психологія, психологія соціальної роботи»

факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: д. психол. н., доц..Чуйко О.В.

 

[8]*Студентка 2 курсу магістратури, спеціальності «психологія», факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: Д. психол. наук, проф. Власова О. І.

 

[9]* Студентка 2 курсу ОКР «Магістр» факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Соснюк О.П.

[10]*Студентка, 2 курс магістратури, спеціальність психологія

КНУ ім. Тараса Шевченка

Керівник: Заболотна Валерія Олександрівна, кандидат філософських наук, викладач

[11]* Студент 2 курсу магістратури факультету психології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: д. психол. наук, проф. Данилюк І.В.

[12]*студентка 2 курсу магістратури факультету психології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керіник: к.психол.н., доц.Васьківська Світлана Василівна.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 164; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.32.243 (0.01 с.)