Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості сновидчих сюжетів у людей, що переживають потрясіння↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Вивчення і трактування сновидінь таїть у собі дійсно невичерпні можливості й перспективи. Сновидіння проникають з несвідомого, допомагаючилюдинізадовольнитибажання, опрацювати наявніпроблеми. Середтрадиційнихнапрямківдосліджень сновидіньможнавиділититакий як дослідження сновидінь людей, які переживають втрату. Ми допускаємо, що під час переживання втрати, сюжетні лінії сновидінь людини відображають конфлікт, пов'язаний з прийняттям цієї ситуації. Людина думає, що пережила горе, але сновидіння видає дійсний стан речей. Хворобливі прояви людської психіки при різноманітних видах втрат в суспільстві наростають, стають тотальними. Адже ще декілька століть тому втрата, смерть – були звичними і люди легше переживали ці травмуючі ситуації. Але з часом, в більш захищених умовах, люди стали дуже чутливими до подій втрат, горя, смертей. Це переживання все більше набуває форми психологічної травми. Для конкретизації терміну потрясіння у цій роботі воно розглядалось як переживання втрати. Поняття «робота гострого горя», яким описують переживання втрати, є скоріше психологічним, ніж медичним. Терміни «горе» і «втрата» використовують зазвичай як синоніми. У вузькому сенсі втрата - це людський досвід, пов'язаний зі смертю близького, а горе - це почуття (страждання) з приводу втрати, з усіма супровідними проявами (наприклад, плач). Реакція втрати не завжди пов’язана зі смертю близького, але і може бути переживанням з приводу видалення частини тіла (руки, молочної залози), розриву родинних зв'язків (розлучення), звільнення з роботи і т.д. [1]. Існують різні шляхи виходу з ситуації втрати – новий етап життя, депресія, манія, та невротичні стани. У ході цієї роботи втрата розглядалася через призму невротичних станів та тенденцій [2]. Дослідження проводилося на базі ТМО «Психіатрія» у м.Києві, відділення №27 серед пацієнтів з невротичними розладами та здорових респондентів з міста Києва. Вибірка склала 61 респондент: 28 пацієнтів і 33 респонденти відповідного віку. Для досягнення дослідницьких цілей та завдань було використано методи та методики: 1) анкета для виявлення пережитої чи не пережитої втрати; 2) клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів (К.К.Яхін, Д.М.Менделевич) [3]; 3) опитувальник для виявлення невротичного змісту сновидінь; 4) контент-аналіз сновидінь; 5) якісний аналіз сновидінь. За критерієм анкети вибірку поділено на чотири групи: 1) здорові люди – 19(31%); 2) респонденти, що переживають втрату – 14(23%); 3) респонденти з невротичними розладами – 14(23%); 4) респонденти з невротичними розладами, що переживають втрату – 14(23%). Опрацювавши результати, отримані за двома опитувальниками (невротичних станів та невротичних станів у сновидінні), ми статистично обробили ці результати за допомогою кореляційного аналізу у програмі SPSS.17. За коефіцієнтом кореляції Пірсона:1) виявлена помірна позитивна кореляція (,549**) зі статистично високим рівнем значущості (,000) між тривогою та ажитацією;2) виявлена помірна позитивна кореляція (,535**) зі статистично високим рівнем значущості (,005) між невротичною депресією та відчаєм;3) виявлена помірна позитивна кореляція (,356**) зі статистично високим рівнем значущості (,001) між астенією та афективною лабільністю;4) виявлена помірна позитивна кореляція (,444**) зі статистично високим рівнем значущості (,000) між істерією та демонстративністю;5) виявлена слабка позитивна кореляція (,264*) зі статистично значущим рівнем (,040) між обсесивно-фобічними порушеннями та нав’язливістю;6) виявлена помірна позитивна кореляція (,381**) зі статистично високим рівнем значущості (,002) між вегетативними порушеннями та вегетативною дисфункцією. Вищенаведені результати свідчать про те, що невротичні стани відображаються у сновидчих сюжетах. Найбільше проявляється тривога та невротична депресія, найменше – обсесивно-фобічні порушення. Для порівняння чотирьох груп за всіма показниками в актуальному стані та у сновидінні, ми використали непараметричний критерій Краскала-Уолеса. За критерієм Краскала-Уоллеса виявлені статистично значущі відмінності. Різниця між чотирма групами у таких показниках: вегетативні порушення(р= 0,000)та відчай(р=0,012). Вегетативні порушення відсутні у здорових респондентів, але присутні у респондентів з невротичними розладами. Вегетативні розлади займають значне місце в клінічній картині неврозів, тому і мають бути вищими у тих, хто хворіє невротичними розладами. Вище вони у респондентів з невротичними розладами, які переживають втрату, що пояснюється вищим ступенем невротизації цих респондентів. Показник відчаю наростає: від респондентів, що пережили втрату до респондентів з невротичними розладами, що її переживають. Це може свідчити про те, що відчай у сновидіннях менше залежить від наявності не пережитої втрати, а більше від наявності невротичного розладу. Для проведення контент-аналізу була використана спеціальна програма Wisca – для підрахунку кількості слів [4]. Під час аналізу ми розглядали такі категорії: повсякденна проблематика, напружена проблематика, тривожна проблематика. Усі сни були опрацьовані за допомогою контент-аналізу. У сновидіннях людей, що пережили втрату присутні актуальні життєві події – навчання, робота. Ще у сновидіннях цих людей є страх, біль та вбивство. Сновидіння тих осіб, що переживають втрату пронизані динамікою - біг, їзда; емоційністю – вода. У їх снах з’являються такі ситуації як катастрофи, втрати, безпорадність, покидання, мерці.
Література: 1. Психиатрия / [Под ред. Р. Шейдера. Пер. с англ.] — М.: Практика, 1998. — 485 с. 2. Бовин Р. Затяжныедепрессивныесостояния / Бовин Р., Аксенова И. О. — Л.; Медицина, 1982 3. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинскаяпсихология: Практическоеруководство / Менделевич В.Д. – М.: МЕДпресс, 1998. – 592 с 4. Система контент-анализа / WISCA // Режим доступа: http://wisca.ru/text-analysis
[1] Студентка 4 курсу спеціальності «соціальна педагогіка» Факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: канд. пед. наук, доц. Жиленко М.В. [2] Студентка 3 курсу спеціальності «психологія» Факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: канд. психол. наук, доц. Слободянюк І. А. [3] Студентка ІІ курсу ОКР «магістр» спеціальності «соціальна психологія»Київський національний університет імені Тараса Шевченканауковий керівник – Соснюк О. П., кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології [4]∗ Студентка 2 курсу магістратури спеціальніості «Управління навчальним закладом» факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доц., к. пед. н. Головко Н.І.
[5]∗ Студентка 2 курсу магістратури спеціальності «Психологія» факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: д. псих. н., доц. Мілютіна К.Л.
[6] Студентка 3 курсу спеціальності «Психологія». Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор психологічних наук, проф. Данилюк І.В.
[7]∗ Аспірант 2 року навчання з відривом від виробництва, спеціальність «19.00.05 – Соціальна психологія, психологія соціальної роботи» факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: д. психол. н., доц..Чуйко О.В.
[8]*Студентка 2 курсу магістратури, спеціальності «психологія», факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: Д. психол. наук, проф. Власова О. І.
[9]* Студентка 2 курсу ОКР «Магістр» факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Соснюк О.П. [10]*Студентка, 2 курс магістратури, спеціальність психологія КНУ ім. Тараса Шевченка Керівник: Заболотна Валерія Олександрівна, кандидат філософських наук, викладач [11]* Студент 2 курсу магістратури факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: д. психол. наук, проф. Данилюк І.В. [12]*студентка 2 курсу магістратури факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керіник: к.психол.н., доц.Васьківська Світлана Василівна.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 164; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.63.131 (0.008 с.) |