Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття про уяву, її фізіологічні основи. Види уяви. Мрія як особливий вид уяви.

Поиск

Уява – психічний пізнавальний процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом встановлення нових зв’язків між відомими образами та знаннями

Уява — психічний пізнавальний процес створення людиною на основі її попереднього досвіду нових образів об'єктів, ситуацій, обставин - яких вона безпосередньо не сприймала і не сприймає - шляхом встановлення нових зв’язків між відомими образами та знаннями

У ява суто людське надбання, якенадає нам можливість виходити за межі реального світу, подумки переміщуючи образи речей та подій в часі та просторі, змінюючи зв’язки між цими образами. Принциповим тут є те, що уява пов’язана з образами (уявленнями), хоча її продукт може оформлюватися знаково – у вигляді, наприклад, опису, тексту та.ін. Вчені вважають, що уява виникла як відповідь на потребу передбачати результат своєї праці і, крім того, пояснити незрозумілі події та явища природи.

Уява є функцією кори великих півкуль, результат діяльності мозку. При запам'ятовуванні матеріалу в корі головного мозку утворюються системи тимчасових нервових зв'язків. У процесі уяви під впливом нової потреби ці системи руйнуються і реконструюються в нові поєднання. Така рекомбінація стає можливою внаслідок виникнення в корі головного мозку осередку сильного збудження, яке зумовлює певна потреба чи безпосереднє враження від чогось.

Уява пов'язана також з емоціями, про що свідчить участь у її функціонуванні не тільки кори, а й глибинних відділів мозку, передусім гіпоталамо-лімбічної системи.

Уява як особливий психічний пізнавальний процес знаходиться дещо осторонь від інших пізнавальних процесів, а разом з тим займає проміжне місце між сприйманням, мисленням та пам’яттю:

• так з боку сприймання уява завжди пов’язана з чуттєвими образами, по-перше, відштовхуючись від них, а, по-друге, впливаючи на їх створення;

• оскільки специфіка уяви полягає в переосмислені попереднього досвіду, остільки вона безпосередньо пов’язана з пам’яттю;

• уява – це завжди абстрагування як результат операцій аналізу і синтезу, що підкреслює її зв’язок з мисленням.

 

Функції уяви

– функція пізнання дійсності;

– функція регулювання емоційних станів;

– функція довільної регуляції пізнавальних процесів;

– функція формування внутрішнього плану майбутньої діяльності.

 

Види уяви

За ступенем контролю:

– мимовільна уява, якщо створення нових образів не скеровується спеціальною метою уявити ті чи інші предмети, явища, події, образи виникають спонтанно, без докладання певних зусиль і бажанні людини;

– довільна уява, якщо створення нових образів скеровується спеціальною

метою їх створення, людина створює образи за власним бажанням, за допомогою вольових зусиль.

За ступенем новизни:

– репродуктивна (відтворююча) уява, якщо створення нових образів здійснюється за знайомим алгоритмом, дійсність відтворюється в такому вигляді, в якому вона є в природі;

– творча уява, якщо створення нових образів здійснюється з використанням нових, нестандартних, нетипових підходів, результатом є оригінальні, творчі продукти (художні, технічні, мистецькі).

За змістом діяльності:

художня уява; - наукова уява; - технічна уява і т.ін.

конкретну уяву - в ній уявляються певні предмети, речі тощо;

абстрактну уяву, що оперує більш узагальненими образами (схемами, символами).

Особливим видом уяви є мрія. Мрія - це уява бажаного майбутнього. У мріях створюються образи бажаного. Значення мрії в житті людини надзвичайно велике. У мріях виявляється зв´язок уяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Мрії стають поштовхом у творчій діяльності, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей.

Способи створення (операції) уяви

Доповнення – новий образ одного якогось об’єкту виникає на основі старого образу цього ж об’єкту до якого приєднуються елементи, взяті з образів інших об’єктів;

Аглютинація (склеювання) – новий образ створюється шляхом сполучення елементів, взятих з різних уявлень;

Гіперболізація (перебільшення) – створення нових образів шляхом більш або менш пропорційного збільшення або зменшення якихось рис старих образів;

Акцентуювання – створення нових образів за рахунок непропорційного збільшення (підкреслення) якихось рис старого образу;

Схематизація – формування групи образів, в яких відмінності згладжуються, а риси схожості виступають на перший план;

Типізація – створення нових образів за рахунок виділення суттєвого, що повторюється в однорідних фактах, явищах природи, суспільного життя.

Індивідуальні особливості уяви людинивиявляються в: змістовності; широті; силі; яскравості; швидкості; дієвості; реалістичності; перевазі тих чи інших видів уявлень.

Фактори, що забезпечують розвиток уяви: загальний розвиток; допитливість; творчі можливості; інтереси; переконання; життєві позиції; почуття.

Уява – одна з провідних характеристик творчої особистості. Творчість – це передусім процес створення нового продукту завдяки і сприйманню, і пам’яті, і мисленню, і, звичайно, уяві. В цьому переліку головне місце належить саме уяві, її глибині і яскравості. Розрізняють наступні рівні творчості:

– рівень, коли новизна продукту творчості відносна, має значення тільки для людини, що створила цей продукт;

– рівень, коли новизна продукту творчості має значення для відносно невеликого кола людей;

– рівень, коли новизна продукту творчості має значення для досить великої кількості людей – певного народу, певної країни світу і та ін.;

– рівень, коли принципова новизна продукту творчості має значення для всіх людей світу.

Загальне поняття про емоції та почуття, їх фізіологічні основи. Форми переживання почуттів.

Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє.

Почуття – переживання, стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності – що викликає позитивні або негативні емоції: радість, любов, гордість, сум... - яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів, Почуття виділяють у сприйнятій і уявній дійсності явища, які становлять для людини стабільну потребнісно-мотиваційну значущість. Почуття мають виражений предметний характер, тобто пов'язані з конкретним об'єктом (предметом, людиною, подіями життя тощо). Одне й те саме почуття може реалізуватися в різних емоціях. Це зумовлено складністю явищ, багатоаспектністю їхніх зв'язків. Наприклад, почуття любові нерідко включає емоції радості, гніву, суму. В одному й тому самому почутті часто поєднуються, переходять одна в одну різні за знаком (позитивні і негативні) емоції. Цим пояснюється така властивість почуттів, як амбівалентність.

Почуття - це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції - радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.

Почуття формуються у процесі суспільного розвитку людини і змінюються залежно від конкретних соціальних умов. В онтогенезі почуття виявляються значно пізніше, ніж емоції; вони формуються з розвитком індивідуальної свідомості, зазнаючи виховних впливів сім'ї, школи, мистецтва. Виникаючи як результат узагальнення окремих емоцій, почуття стають утвореннями емоційної сфери людини, що визначають динаміку і зміст ситуативних емоційних реакцій.

У процесі формування особистості почуття організовуються в ієрархічну систему, в якій одні з них здобувають провідне місце, інші залишаються потенційними, нереалізованими. У змісті домінантних почуттів людини виражаються настанови, спрямованість, тобто важливі характеристики особистості.

Переживання почуття є особливим психічним станом, за якого сприймання і розуміння суб'єктом чого-небудь, його знання про що-небудь виступають в єдності з особистим ставленням до сприйнятого - відомого чи невідомого



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 670; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.250.115 (0.007 с.)