Поняття про темперамент, його фізіологічні основи.

Властивості темпераменту.

Типологія темпераментів.

Врахування темпераментів дітей у навчально-виховній роботі.

Темперамент та його характеристика

Якщо спрямованість особистості визначається умовами життя, суспільними відносинами, тобто детермінацією ззовні, то темперамент мало піддається зовнішнім впливам. Термін "темперамент" (від лат. temperamentum- співвідношення) запропонований давньогрецьким лікарем Гіппократом (460-377 рр. до н.е.). Нині у психологічній науці під темпераментом розуміють сукупність найбільш стійких індивідуально-психічних особистостей людини, які виявляються в динаміці її поведінки та діяльності. Так, спостерігаючи за поведінкою та діяльністю людей, ми бачимо, що люди різні не лише за своєю зовнішністю, а й за своїми діями. Одні з них завжди зовні спокійні, неговіркі, мляві, інші дуже рухливі, говіркі тощо. При цьому слова в них супроводжуються активною жестикуляцією та відповідною мімікою. Така різниця в поведінці людей зумовлена їх темпераментом.

А. П. Чехов з властивими йому гумором і спостережливістю описав чотири типи темпераменту.

"Холерик: жовчний... очі повертають в орбітах як голодні вовки... Дратівливий, глибоко впевнений, що зимою "чортзна як холодно", а літом "чортзна як спекотно". Жартів не розуміє. Як чоловік і приятель - неможливий; як підлеглий - майже неможливий; як начальник - нестерпний і небажаний. Жінка-холерик - чорт у спідниці...

Сангвінік: постійний у своїй непостійності... Усі враження діють на нього легко і швидко: звідси виникає легковажність... або взагалі нічого не читає, або читає запоєм. Тільки те й робить, що любить. Одружується несподівано. Завжди не мирить з тещею.

Жінка-сангвінік - найкраща жінка, якщо вона не дурна. Флегматик: зовнішність звичайнісінька, незграбна. Завжди серйозний, тому що ліньки сміятися. Неодмінний член всіляких комісій, засідань..., палких нічого не розуміє і дрімає безсовісно. На все згодний, ні на що не скаржиться, поступливий. На службі - щасливий. Жінка-флегматик - народжується, щоб Ь часом стати тещею.

Меланхолік: очі сіро-голубі, готові пустити сльозу. Зі скорботою і сльозами в голосі повідомляє своїх ближніх, що валер'янові краплі йому вже не допомагають... Жінка-меланхолік - найнестерпніша, найнеспокійніша істота. Як дружина - доводить до отупіння, до відчаю".

Фізіологічною основою темпераменту є динаміка співвідношення нервових процесів збудження і гальмування в корі головного мозку.

Вивчаючи вищу нервову діяльність тварин, І. П. Павлов установив, що в основі темпераменту лежать такі властивості нервової системи: а) сила процесу збудження і гальмування, яка залежить від працездатності нервових клітин; б) урівноваженість нервової системи, баланс гальмування і збудження; в) рухливість нервових процесів, тобто швидкість зміни збудження на гальмування і навпаки.

Темперамент визначається при цьому не однією якою-небудь властивістю нервової системи, а їх поєднанням. Враховуючи це, І. П. Павлов, об'єднавши в групи відповідні властивості, назвав їх типом нервової системи і виділив з них основні: сильний урівноважений рухливий, сильний урівноважений інертний, сильний неврівноважений (з домінуванням процесу збудження), слабкий (табл. 9.1).

Цей поділ відповідає поділу, здавна прийнятому у психології, відповідно до якого розрізняють сангвінічний, флегматичний, холеричний, меланхолічний темпераменти. Але з цього не випливає, що кожна людина може віднести себе до одного з перелічених типів темпераменту в його чистому вигляді, оскільки такий темперамент зустрічається в житті досить рідко і швидше в дитячому віці. Б. М. Теплов і В. Д. Небиліцин у своїх дослідженнях показали, що варіацій темпераменту, як і основних властивостей нервової системи, багато. Якщо в характері людини виявлені й домінують риси того чи іншого типу темпераменту, його відносять до одного з чотирьох зазначених типів.

Класифікація темпераментів

Особи з сангвінічним типом темпераменту рухливі і врівноважені. І. П. Павлов, характеризуючи їх, писав, що сангвінік - гарячий, дуже продуктивний діяч, але тільки тоді, коли в нього багато цікавих справ, тобто є постійне збудження. Коли ж таких справ немає, він нудьгує, стає млявим. Нервові процеси у сангвініка дуже рухливі, що зумовлює швидку зміну збудження та гальмування. Для нього характерні легкість і швидкість виникнення нових почуттів та емоційних станів (горя, радості, ненависті, приязні тощо), які швидко змінюють одні одних і в пам'яті зберігаються недовго. Як правило, людина з даним темпераментом має гнучкий розум, дотепна. Вона безжурна,

Холерик	сильний	неврівноважений	рухливий
Сангвінік	сильний	урівноважений	рухливий
Флегматик	сильний	урівноважений	малорухливий
Меланхолік	слабкий	неврівноважений	інертний

Таблиця 9.1. Характеристика типів темпераменту у відповідності до властивостей центральної нервової системи

Сангвінік - легко пристосовується до умов життя, товариська, швидко знаходить контакт із людьми і може підтримати хороший настрій у колективі. Сангвінік охоче береться до живої справи, але не завжди доводить її до кінця, може втратити інтерес до неї, особливо якщо ця справа вимагає терпіння і тривалої, копіткої праці.

Люди з темпераментом холерика відрізняються підвищеною рухливістю, неврівноваженістю в поведінці, діях і вчинках. Вони, як правило, агресивні, запальні, прямолінійні в стосунках з іншими людьми, енергійні в діяльності. І. П. Павлов відзначив, що це бойові типи, завзяті, легко і швидко роздратовуються. Людина з даним типом темпераменту відзначається різкою зміною почуттів, які характеризуються глибиною і супроводжуються сильними емоційними переживаннями, останні завжди знаходять зовнішнє вираження в міміці, жестах, швидкій, уривчастій мові. Люди з холеричним темпераментом продуктивні за умови неодноманітної роботи, там, де треба швидко приймати рішення, ризикувати, виявляти ініціативу.

Люди з темпераментом флегматика, на думку І. П. Павлова, спокійні, врівноважені, наполегливі і завзяті трудівники. Інертність нервових процесів у них створює умови для спокою і холоднокровності. Флегматиків за будь-яких умов вивести із себе практично неможливо. Людина-флегматик у міру товариська, настрій її завжди рівний і відзначається стійкістю. Працездатна, вона ніколи не витрачає марно сил, розраховує їх наперед, справу звичайно доводить до кінця, нову інформацію засвоює повільно, але ґрунтовно. Флегматику важко переключатися з однієї діяльності на іншу, важко пристосуватися до нових умов; міміка у нього невиразна.

Для людей з меланхолічним типом темпераменту характерна дуже висока емоційна чутливість; на відміну від флегматиків, вони дуже вразливі, швидко втомлюються. Рухи у них сповільнені. Емоційні переживання меланхоліків характеризуються великою глибиною, що часто накладає відбиток на особистість у цілому. Люди-меланхоліки дуже вразливі, нерішучі, тяжко переживають невдачі, кожну з яких вони сприймають як особисту трагедію. Меланхоліки відлюдьку ваті, часто ніяковіють, почуваючи себе незручно, відчувають розгубленість і нерішучість.

Існує конституційна теорія типології темпераменту, запропонована Е. Кречмером, який у 1921 р. видав працю "Будова тіла і характер". Основна ідея полягає в тому, що люди з певним типом тілобудови мають певні психічні особливості. Теорія Е. Кречмера була поширеною в Європі. У США в 40-ві рр. XX ст. значної популярності набула концепція темпераменту У. Шелдона (табл. 9.2)

Таблиця 9.2.

Типологія Е. Кречмера	Типологія У. Шелдона
Конституційний тил	Тип темпераменту	Конституційний тип	Тип темпераменту
Астенік	Шизотимік	Ектоморфний	Церебротонія
Пікнік	Циклотимік	Ендоморфний	Вісцеротонія
Атлет	Іксотимік	Мезоморфний	Соматотомія