Загальні положення товарознавчої експертизи

Експертиза – це дослідження та розв`язання за допомогою експертів якогось питання, що потребує спеціальних знань. Експертиза може здійснюватися в різних сферах діяльності людини (наукова, технічна, бухгалтерська, медична, судова, товарна та інші експертизи).

Слово експерт походить від латинського «expertus», що означає досвідчений. Тому експерт, тобто особа, що запрошується у спірних, важких випадках для проведення експертизи, має бути кваліфікованим, досвідченим фахівцем. [7]

В основу класифікації експертиз укладені такі критерії:

· підстави призначення експкртиз

· термін і порядок її проведення

· територіальні ознаки експертизи

· мета проведення і вид об’єкта

1.За підставами призначення та порядком проведення розрізняють експертизи: основну (первинну), додаткову, повторну, комплексну та контрольну.

1)Первинна експертиза – це експертиза, яка проводиться на підставі замовлення зацікавленої організації. В проведенні експертизи беруть участь два компетентних замовника експертизи, які мають право підпису акта експертизи або відмови у разі незгоди з результатами експертизи.

2). Додаткова експертиза призначається у тих випадках, коли експерт із-за незалежних від нього обставин не зміг дати вичерпні відповіді на питання, поставлені перед експертизою. Наприклад, такими обставинами можуть бути:

-виникнення нових документів, які не були подані експерту первинно;

- необхідність проведення експертизи якості після первинної експертизи кількості товару.

В усіх випадках додаткові експертизи проводяться з тих питань, які не були висвітлені в основній експертизі і відповідно відсутні в актах. Як правило, доручають проведення додаткової експертизи тому ж експерту, що виконував дослідження при первинній експертизі. Результати її оформляють окремим актом, який доповнює акт первинної експертизи з посиланням на номер акта, який він доповнює.

3). Повторну експертизу призначають за умови, що зацікавленими сторонами, арбітражем, судовими органами, прокурором та ін. під час оцінки висновку з первинної експертизи встановлено, що він:

- є необ’єктивним;

- є помилковим і неточним внаслідок неправильного або неповного проведення експертизи;

- є недостатнім, некомпетентним, некоректним, сумнівним, містить розбіжності - з основною частиною акта;

- включає здогадні висновки;

- виходить за межі компетенції експерта.

Обов’язковим є призначення повторної експертизи, якщо виявлені форми неможливості залучення експерта до роботи, якщо має місце отримання експертом винагороди безпосередньо від зацікавлених сторін.

Той, хто вимагає проведення повторної експертизи, повинен у письмовій формі обґрунтувати свої мотиви. Для цієї експертизи призначається інший експерт, або експертна комісія. Об’єктом досліджень виступає тільки той товар, який був поданий експертизі первинно.

4). Комплексну експертизу призначають для дослідження товару, з якого необхідно одночасно отримати висновок експертів різних галузей науки, техніки і виробництва.

Для її проведення призначається група фахівців кожний з яких досліджує певні питання, щодо об’єкту експертизи. За результатами такої експертизи складається один акт, в якому кожен з експертів викладає свої методи досліджень об’єкта і робить висновок. На основі якого складається загальний висновок експертизи. Якщо один з експертів не погоджується із загальним висновком він письмово висловлює свою думку.

5).Контрольну експертизу призначають за ініціативою установ, які проводять експертизи, при необхідності перевірки безпосередньо самого експерта. Вони призначаються на будь-якій стадії проведення основної експертизи.

За умови невиявлення процесуальних порушень експерт, який здійснює контрольну експертизу, складає лише звіт, а при виявленні -складає акт контрольної експертизи відповідної форми.

2. За терміном призначення експертизи поділяються:

- постійні експертизи проводяться на основі складеної угоди з визначенням терміну і дії (не менше 1 року);

- тимчасові експертизи проводяться час від часу, оформляються тимчасовою угодою, гарантійним листом, заявкою.

3. За територіальними ознаками експертизи поділяють на:

- загальнодержавні;

- регіональні;

- місцеві;

- локальні.

4. Залежно від об’єкта і мени експертизи поділяють на види:

- економічні;

- екологічні;

- технологічні;

- медичні;

- біологічні;

- криміналістичні;

- товарознавчі.

Залежно від мети здійснення товарознавчу експертизу поділяють:

1. Споживча експертиза – оцінка характеристик товарів з метою визначення проценту зниження якості за наявності дефектів, визначення причин дефектів. Експертиза проводяться під час приймання товару від споживачів для реалізації в системі торгівлі в підрозділах управління у справах захисту прав споживачів.

2. Консультаційна експертиза – оцінка експертами рівня якості товару з метою прогнозування тривалості зберігання і можливості реалізації. Проводяться для рекомендацій під час складання угод.

3. Контрольна експертиза – оцінка експертами відповідності якості продукції стану і якості пакування, затарювання, маркування, дотримання умов транспортування умовам угод контрактів.

4. Митна експертиза – оцінка експертами товарів для визначення країни походження з метою встановлення ставки мита для проведення ідентифікації товарів з визначенням кількісни та якісних характеристик товарів.

5. Страхова експертиза – оцінка експертами розмірів втрат під час страхових подій.

6. Банківська експертиза – оцінка експертами орієнтованої вартості товару в разі віддання товару.

Товарознавча експертиза – це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовах нормативної документації, умовам договору (контрактом), партії (або окремого товару) з поданням мотивованого об’єктивного кваліфікованого висновку.

Найбільш розповсюдженою експертиза документації є стандарти, технічні умови, правила приймання відбору проб, маркування, зберігання продуктів, товаросупровідні документи (транспортні накладні, коносамент та інші).

Як правило, в актах експертизи спеціалісти використовують деякі терміни, що не завжди правильно трактуються. Тому нижче наводяться основні з них і наголошується на найрозповсюдженіші помилки під час їх використання.

Обєкт експертизи – предявмений на експертизу товар (продукцію), а токож його пакування та маркування.

Партія товару - певна кількість однорідної продукції. Але це визначення є загальним і неповним, тому експерт під час роботи використовує термін, сформульований для відповідного товару стандартом.

Обсяг партії товару – це число одиниць товару, що складає партію.

Зразок - це еталон певного розміру, кількості, якості, що відбирається від продукції для закупівлі, продажу або інших дій з партією товару.

Модель товару – це конкретна різновидність товару, яка відрізняється від інших різновидностей і утворюється з ним вид товару.

Проба - певна кількість товару, яка відібрана для досліджень.

Термін “нестандартний” слід застосовувати до товару, показники якості якого виходять за межі норми. Часто товар, що має дефекти, за наявності яких його не можна віднести навіть до найнижчого (за стандартом) сорту, називають нестандартним. Це – неправильно, таку продукцію слід кваліфікувати як несортну.

Несортний товар - товар, якісні показники якого нижчі за мінімальні, допустимі нормами. Під час оцінки цілої партії товару вона може бути віднесена до несортної, якщо кількість нестандартних або дефектних виробів у ній перевищує кількість, яка допустим відповідними документами.

Брак – товар, що має такі показники якості, за яких його взагалі не можна використовувати за призначенням. Іноді термін “забраковано” застосовують до товару, який не відповідає сорту, що зазначено на маркуванні або в документах (наприклад, значиться 1-й сорт, а практично – 2-й). Це теж неправильно. У цьому випадку треба використовувати вираз “зниженої сортності”.

За завданнями товарознавчі експертизи поділяють на:

- документальна –оцінка товарних характеристик на основі інформації у товаро-супровідних, технологічних та інших документів;

- експертиза якості – оцінка якісних показників товару експертами для встановлення відповідності продукції;

- експертиза кількості – оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним,зазначеним у товаро-транспортних документах;

- асортиментна – оцінка експертом кількісних і якісних характеристик товарів для встановлення його асортиментної приналежності;

- комплексна експертиза – це оцінка експертом усіх характеристик товару на основі їх досліджень і аналізів. В неї входять інші види товарознавчих експертиз документальна, експертиза якості, кількості, асортиментна.[8]