Об’єкти та методи дослідження

Об’єкт експертизи – пред’явлений на експертизу товар (продукція), а також його пакування та маркування. Об’єкти експертизи представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Об’єкти дослідження

№	Найменування продукту	Нормативні документи
	Китайський чай зелений байховий «Greenfield Flying Dragon»	ТУ У 15.8-30307990-002:2005
	Чай китайський байховий «Ahmad Tea»	ТУ У 25609854-001-2000
	Китайський зелений чай «Lord Byron»	ТУ У 74.8-02050775-001-2002

Проводили експертизу зеленого байхового чаю стандартними методами дослідження, які представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 – Методи дослідження

№	Показники якості	Нормативні документи
	Акт відбору проб	ГОСТ 1936-85 – Чай. Правила приемки и методы анализа[15]
	Вивчення органолептичних показників якості	ГОСТ 1939-90 Чай зеленый байховий фасований. Технические условия[14]
	Визначення маси нетто	Исследование продовольственних товаров: Учебное пособие для товароведных факультетов торговых вузов/Боровникова Л.А., Гримм И.А. и др. – М.: Экономика,1980. -336 с.[17]
	Визначення масової частки вологи	ГОСТ 1936-85 – Чай. Правила приемки и методы анализа[15]
	Визначення масової частки дріб’язку	ГОСТ 1936-85 – Чай. Правила приемки и методы анализа[15]

 

Методи визначення органолептичних та фізико-хімічних показників, маси нетто у чаї дані в ГОСТ 1939-90.

Для цього зважують на технічних вагах наважку чаю 3 г і висипають у тистерський зварник 125 см ³ свіжокиплячої води з|із| рН| 6—7 і закривають|зачиняють| крошкою. Після|потім| 5-хвилинного|мінута| настоювання (цегляний|цегельний| чай – 7 хв.) екстракт без чаїнок зливають в спеціальну чашку з|із| білого фарфору і визначають колір|цвіт| і інтенсивність настою. Забарвлення|фарбування| настою дає уявлення про тип|типа| чаю (чорний, зелений, жовтий, червоний) і його різновидах (цегляний|цегельний| і плитковий відрізняються від байховых| специфічним забарвленням|фарбуванням| настою). При оцінці кольору|цвіту| настою звертають увагу на відповідність його типу|типові| чаю, густину, інтенсивність, яскравість. Яскраве забарвлення|фарбування| і завжди супутня нею прозорість є|з'являються| надійною ознакою високої якості чаю, чого не можна сказати про колір|цвіт|. Пресований чай не дає яскравого настою через велику кількість в них зважених частинок|часток|. Темний, густо забарвлений|пофарбований|, але|та| тьмяний непрозорий настій — ознаки низької якості чаю. У лужному середовищі|середі| яскравість і прозорість настою чаю зникають і з'являється|появляється| бурий колір|цвіт|.

Для визначення смаку з|із| чашки відливають|надпивають| трохи чаю, і, не проковтуючи, перекочують в роті|у роті|, оцінюючи|оцінювати| смакові відчуття. Терпкість і повнота смаку настою — ознаки високої экстрактивності| чаю, їх високої Р-витаминной| активності. При недостатньо вираженій|виказувати| терпкості чай має "порожній|пустий|", "плоский" смак, властивий переферментированому| чаю.[22]

Достовірне уявлення про якість чаю дає оцінка кольору|цвіту| розвареного листа|аркуша|. Для цього чайник перевертають на кришку і, віджавши з|із| розвареного листа|аркуша| залишки настою, визначають колір|цвіт| листя і однорідність їх забарвлення|фарбування|.[16]

Приміщення, в якому проводять органолептичні випробування, повинно відповідати вимогам, що пред'являються до таких приміщень.

Метод визначення масової частки вологи. Вологість чаю визначають в електричній сушильній шафі способом висушування двох наважок, по 3 г кожна, до постійної маси при температурі чаю (120±2)°С протягом 1 год. У зважений бюкс беруть наважку чаю, висушують, потім охолоджують в ексикаторі і зважують.

Вологість (W) розраховують за загальноприйнятою формулою, %:

де m - маса бюкса з продуктом до висушування, г;

m₁ - маса бюкса з продуктом після висушування, г;

g - наважка продукту, г. [15]

Метод визначення масової частки дріб’язку. Наважку чаю масою 100 г, відібрану від середньої проби, зважують на лабораторних вагах з похибкою не більш за 0,1г, переносять на сито діаметром 180-200 мм із сіткою № 04 і просіюють 3 хвилини.

Масову частку дріб’язку, що пройшов крізь сито, розраховують за формулою, %:

де m₁ - маса дріб’язку, г;

m₂- маса наважки чаю, г.

 

Метод визначення маси нетто. Суть методу полягає у визначенні розподілі маси нетто продукту за різницею між масою брутто і масою споживчої тари або в прямому вимірюванні об'єму окремо для кожної пакувальної одиниці. Підготовлену до випробування тару з продуктом зважують, розкривають і переносять (переливають) вміст в чисту посудину (циліндр). Звільнену тару миють, підсушують і зважують з похибкою не більше встановленої для певної маси.

При дегустації зразки подаються анонімно.

Дегустатори повинні зіставити думку про аромат, смак, колір настою,

інтенсивність настою, колір розвареного листя кожного продукту зі словесним описом, даним у нормативно-технічному документі на продукт, або дати кількісну оцінку кожного показника в балах.

Дегустаційні листи оброблялися за методикою, котра зазначена нижче.

Спочатку усереднюють оцінки дегустаторів за одиничними показниками, тобто розраховують середні арифметичні значення оцінок по кожному за формулою:

x = (2.1)

Для характеристики розкиду сукупності оцінок дегустаторів визначають стандартне відхилення для кожного одиничного показника за формулою:

S = (2.2)

Стандартне відхилення S характеризує узгодженість думок експертів за умови однорідності аналізованих проб. Якщо S за 5-бальною шкалою не більш ±0,5 бали, оцінка однозначні; якщо відхилення ±1 і більш, оцінка неоднорідна, що говорить про низьку підготовку дегустаторів.

За умови узгодженості думок експертів далі проводиться розрахунок комплексного показника якості Q за формулою:

Q = x₁k₁ = x₁k₁+x₂k₂+……..x_nk_n (2.3)

За одиничними і комплексними показниками відповідно до розроблених раніше критеріїв встановлюються рівень якості (категорія якості) оцінюваної продукції[7].