Порядок проведення товарознавчої експертизи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок проведення товарознавчої експертизи



ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економіки України, та світу в цілому, особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю.[1]

Поняття "експертиза" (походить від латинського «expertus»– дослідний) – це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавец-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар, або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного товару.[3]

Товарознавча експертиза – особливий вид діяльності, що ґрунтується на знаннях про товар і спрямований на всебічне оцінювання товарів.
Експертиза – є дуже важливим елементом в формуванні ринку як продовольчих, так і непродовольчих товарів, стимулює його розвиток і конкурентоспроможність.[4]

Чай – один із найпоширеніших напоїв у народів, що населяють нашу планету. За загальними підрахунками він є основним для двох мільярдів людей на землі. Споживання його постійно зростає. Це пояснюється тим, що чай як спраговтамовуючий напій, не має собі рівних.Інтерес споживачів до чаю пояснюється також приємними смаковими властивостями і тонізуючою дією на організм. Це обумовлено великим розмаїттям речовин, що знаходяться у чаї, до того ж у легкозасвоюваній формі.[5]

Фальсифікація чаю чи не такого|настільки| ж стародавнього|древнього| походження, як і саме виробництво. У всіх країнах вона має одну і ту ж причину – вигоду у зв'язку з широким споживанням|вжитком| чаю населенням і можливість|спроможність| легкого впровадження великих тиражів|накладів| фальсифікованого продукту в такій|настільки| великі кількості справжнього, добротного чаю, під виглядом якого зазвичай|звично| продається фальсифікований продукт.[6]

Саме завдяки товарознавчим експертизам збільшується вірогідність виявлення фальсифікованих та неякісних товарів, захистити споживачів від підробок та товарів невідомого походження, сумнівного виробництва.

 

 

РОЗДІЛ 1

Порядок проведення товарознавчої експертизи

Класифікація чаю

У процесі первинної переробки чайного листу одержують фабричні сорти чаю, з яких на чаєрозважувальних фабриках купажу­ванням готують торгові сорти, що надходять у продаж.

На світовому ринку представлені такі різновиди і типи чаю:

-байхові: чорні, зелені, жовті й червоні (оолонги);

- гранульовані (у тому числі зернисті і порошкоподібні) – чорні й зелені;

-пресовані – цегляні (зелені і чорні), плиткові (чорні й зелені) і таблетовані (чорні й зелені);

- екстраговані – концентровані рідкі або сухі (швидкороз-чинні) екстракти чорного й зеленого чаю.

Розподіл байхових чаїв на типи (чорний, зелений, жовтий, червоний) обумовлено не тільки різноманітним зовнішнім виглядом і забарвленням (як у сухому стані, так і в настої), але, головним чином, різним характером біохімічних процесів, що відбуваються під час їх виготовлення, а отже, особливостями хімічного складу, смаку і аромату. Якщо, наприклад, при переробці свіжого чайного листу створюють умови для інтенсивних окисних процесів – ферментації, то одержують чорний чай. Продукт полярного типу – зелений чай (кок-чай) із зеленувато-золотавим настоєм і терпким смаком одержують шляхом повного припинення окисних процесів ще на початку переробки свіжого чайного листу за допомогою прогрівання його до високої температури. Червоний і жовтий типи чаю займають проміжне місце між чорним і зеленим, які є напівферментованими чаями. При цьому червоні чаї, в яких ступінь окислювання компонентів (ферментації) більш виражений, наближаються до чорних, а жовті – до зелених.

Кожний з основних типів поділяється за характером механічної обробки листу на різновиди: розсипні, пресовані та екстраговані. Окрім цього вони поділяються ще по країнах-виробниках або ж більш вузько – по районах вирощування. Всередині кожного різновиду існує поділ на численні торговельні сорти. Сорти відображають характерні індивідуальні особливості аромату та смаку, а головне – ступінь якості того або іншого готового чаю у порівнянні з іншим чаєм того ж різновиду.

Розсипні чаї, або як їх називають в торговельній практиці, байхові, отримали свою назву від китайського "бай хоа", що означає «білі вії». Китайці називали так один з компонентів розсипного чаю-типси, тобто ледь розпуклі бруньки, що надають чаю витонченого аромату і смаку. Чим більший відсоток типсів у чаї, тим вищий його і сорт, тим він більш ароматніший, смачніший та цінніший. Російські купці, які не знали китайської мови, використали "бай хоа" для позначення усіх розсипних чаїв і стали називати їх байховими. Байхові чаї – це маса окремих не зв'язаних між собою чаїнок, розфасованих в закриту (металеву або паперову) упаковку в найрізноманітнішій кількості, залежно від прийнятих в тій або іншій країні стандартів.

В результаті сухого сортування чорний байховий чай за розмірністю чаїнок поділяють на листковий (крупний) і ламаний (дрібний).

Листковий чай за родом листу у свою чергу поділяють на листковий перший (Л-1), одержаний із бруньки і першюго листка флеші, листковий другий (Л-2) – із другого листка й листковий третій(Л-3) – із третього листка флеші. Найбільш висока якість у Л-1, що складається з найніжніших, добре скручених листків і значної кількості так званого золотавого типсу – верхівкових бруньок паростка, які не розпустилися. Чай Л-2 відрізняється більш крупними, хоча й однорідними за кольором і розміром чаїнками, відсутністю або малим вмістом типсів, наявністю слабоскручених чаїнок (до 10 %), достатньо високою якістю. Чай Л-3 має середню якість, включає значну кількість товстих і грубих чаїнок і до 20 % недостатньо скручених.

Ламаний чай за родом листу поділяють на дрібний перший (МІ) – найбільш ніжний вид ламаних чаїв, що містить значну кількість золотавого типсу і добре скручених чаїнок природної величини (неламаних), дрібний другий (М-2) – який не має золотавого типсу, із більш великими, однорідними за кольором і зовнішнім виглядом (збирання) чаїнок, із яких 15% можуть бути недостатньо скрученими, і дрібний третій (М-3) – в основному складається з розламаного грубого листя і часточок стебел ("паличок") сіруватого кольору, у ньому допускається 25% недостатньо скручених чаїнок.

До дрібних чаїв відносять також крихти (Кр.) і висівки (Вис). У загальному обсязі продукції висівки становлять 15-17%, використо­вують їх для приготування чорного плиткового чаю.У дрібному чаї не повинно бути домішок листкового і навпаки. У чаях М-1, М-2 і М-3 вміст дрібних висівок і крихт не повинно перевищувати 2%, а в листкових чаях крихти і дрібні – відсутні.

Листкові чаї, маючи значно ніжніший аромат і приємний смак, поступаються ламаним за інтенсивністю забарвлення.[11]

Наведені вище назви за родом листу поширюються тільки на чаї, що виготовлені в СНД. У міжнародній торгівлі чай за родом листу має такі назви:

Листковий чай:

- листковий перший (Л-1) - Orange Pekoe (О. P.) – другі листки,щo дають апельсиновий колір;

- листковий другий (Л-2) – Pekoe (P.) – що містить|утримує| товсті, жорсткі, не дуже|занадто| скручені листя;

- листковий третій (Л-3) – Pekoe Souchong (P. S.) – чай, що містить|утримує| найбільш крупні частини|частки| листя.

Дрібний чай:

- дрібний перший (М-1) – Broken Orange Pekoe (В. О. Р.)- чай із|із| значним домішком|нечистотою| листових ниро,головний серед ламаного чаю;

- дрібний другий (М-2) – Broken Pekoe (В. P) – чай, що містить|утримує| багато листових прожилків;

- дрібний третій (М-3) – Broken Pekoe Souchong (В. P. S.) – чай, що містить|утримує| найбільш крупні частини|частки| листя, звиті кульками;

- висівки (Вис.) – Fanings (Fngs.) – порошковий чай із|із| старого листя;

- крихти (Кр.) – Dust(D.) – найбільш подрібнений чай, застосовується для пакетування.

Грузинський, Азербайджанський і Краснодарський нерозфасо-ваний чорний чай за якістю поділяють на такі фабричні сорти: букет; вищий сорт І і II категорій; 1-й сорт; 2-й сорт I, II і III категорій; 3-й сорт; крихти.

Імпортний чорний байховий чай за якістю поділяють на п'ять груп:

- високий - High;

- хороший середній - Good medium;

- середній - Medium;

- нижче середній - Low medium;

- низький - Common.[12]

В основному чорні байхові чаї поділяються за розміром чаїнок на листкові (крупні) і ламані (середні) або брокен та дрібні (висівки та крихти). У нашій торгівлі прийнято поділяти чай лише на крупний та дрібний, причому під дрібним чаєм розуміють середні чаї. Крім того, крупні та середні чаї поділяють за родом листу, тобто за його якісними показниками, що залежать від сировини та фабричної обробки, на декілька видів. Так, чорні листкові чаї поділяються на чотири види: Флауєрі Пеко (FP), Оранж Пеко (ОР), Пеко (Р), Пеко Сушонг (PS). Середні ламані чаї також мають чотири види: Броке Оранж Пеко(ВОР), Брокен Пеко (BP), Брокен Пеко Сушонг (BPS) і Пеко Даст(РD). Дрібні чаї поділяють на Фансинг (Fngs) висівки і Даст(D). Всі ці позначки, хоча і дрібним шрифтом, повинні бути присутні на етикетках і упаковці імпортних чаїв.

Також існують позначки характеризуючі якість чаю,які зустрічаються на упаковці у вигляді буквенних позначок:

"Т" (tip| - «кінчик») – чай вищої якості, отриманий|одержувати| з|із| листових нирок, що не розпустилися, або з|із| великою кількістю їх добавок;

"F" (flowery|) – квітковий чай, що містить|утримує| молоді пагони чаю;

"F" (fannings|) – дрібний|мілкий| роздроблений відсів|відсівання| листя різаного чаю або пригото-ваного традиційним способом, такого, що дає міцний, сильно забарвлений|пофарбований| напій;

"О" (orange|) – пов'язують з голландським королівським прізвищем Оранських - чай з|із| другого листя на гілці|гілці|;

"В" (broken|) – так званий чай з|із| ламаного або різаного листя, дає міцний настій;

"G" (golden|) – першосортний чай із|із| золотистим настоєм;

"Р" (pekoe|) – чай з|із| коротшого і грубішого листя, найдешевший з|із| марочного чаю;

"S" (souchong|) – чай, що містить|утримує| найбільш грубі частини|частки| листя, не дуже добре скручені, дає слабкий|слабий| настій; так само позначаються|значать| суміші чаю кращих сортів|гатунків| (special|).[13]

Зелений чай у СНД виробляють тільки в Грузії, а споживають в основному республіках Середньої Азії як тонізуючий і освіжаючий напій.

За родом листу зелений байховий чай буває таких видів: Л-1, Л-2, Л-З, М-2,М-3, висівки і крихти. У зеленому чаї відсутня фракція М-1 (яка найцінніша в чорному чаї), оскільки в процесі скручування пропареного листу від паростка майже не відокремлюється перший листок із брунькою. Зелений чай М-3 випускають у дуже малі кількості.

Зелений чай може мати вид: слабозакрученого, натурального-закрученого майже без зкручювання листя,сильнозакручених по поперечній вісі листя.Звичайно це чай який, який маркують як Gunpowder – «порох» чи «пушечний порох». В Китаї подібні чаї називають перлинами.

За якістю зелений байховий чай на фабриках первинної переробки поділяють на сорти: букер грузії, вищий, 1, 2 і 3-й.

Жовтий чай отримав свою назву із-за жовтого відтінку заварки. Цей колір не є натуральним. Його отримують за допомогою особливої технології. Із-за дивного кольору багатьом здається, що чай зіпсувався, тому п'ють його тільки гурмани. Цей чай дуже рідкісний і дорогий. Йому властива кислинка, схожа із смаком незрілого финика. Іноді після вживання такого чаю виникає відчуття сухості в роті.

Червоний чай– це невелика, але цілком особлива група чаїв, що відрізняється специфічними смаковими та ароматичними властивостями, у зв'язку з чим червоні чаї вважаються найбільш ароматичними чаями у світі.

Оолонги (так їх називають в міжнародній торгівлі) поєднують в собі, з одного боку, деякі властивості чорних, з іншого – зелених чаїв. Розварену чаїнку оолонгів дуже легко відрізнити за її своєрідним забарвленням: краї листу, які піддалися ферментації, за кольором нагадують чорний чай, тоді як інша частина листу, не охоплена процесом ферментації, має всі ознаки зеленого чаю.[11]

 

Товарознавча експертиза чаю

Чай приймають партіями за ГОСТ 1936-85. Партією вважають сукупність одиниць з чаєм однієї або декількох марок – для нефасованого чаю; одного сорту, однієї дати виготовлення і в однорідній упаковці – для фасованого чаю, оформлену одним документом про якість. Середньою пробою вважають відповідним чином відібрану частину партії, зовнішні ознаки якої характеризують всю партію.

Для проведення товарознавчої експертизи продукції для підприємства, споживача або інспекції застосовують нормальний контроль. У разі розбіжностей в оцінці якості застосовують посилений контроль.

Відбір проб для визначення якості упаковки і маркування транспортної тари відбирається випадковим чином вибірка, обсяг якої зазначено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Відбір проб для визначення якості упаковки і маркування транспортної тари.

Кількість одиниць транспортної тари партії, шт. Обєм вибірки Приймальне число Браковане число
До 15 включно      
       
       
       
       
       
       
       

 

Партію приймають, якщо кількість дефектної транспортної тари у вибірці менше приймального числа або дорівнює йому. Якщо кількість дефектної транспортної тари у вибірці дорівнює бракувальному числа або більше його, то партію бракують.

Для перевірки органолептичних та фізико-хімічних показників якості продукції повинна бути відібрана випадковим чином вибірка, обсяг якої зазначений в таблиці 1.3[15].

Таблиця 1.3 – Відбір проб для контролю органолептичних та фізико-хімічних показників.

Кіліькість одиниць транспортної тари у партії чи споживчої тари в одиниці транспортної тари, шт. Обєм вибірки Приймальне число Браковане число
До 15 включно 3/6 0/1 2/2
16 - 25 3/6 0/1 2/2

Продовження таблиці 1.3

Кіліькість одиниць транспортної тари у партії чи споживчої тари в одиниці транспортної тари, шт. Обєм вибірки Приймальне число Браковане число
26 - 50 3/6 0/1 2/2
51 -90 3/6 0/1 2/2
91 -150 5/10 0/3 3/4
151 - 280 8/16 1/4 4/5
281 - 500 8/16 1/4 4/5
501 - 1200 13/26 2/6 5/7

 

Примітка. У чисельнику - нормальний, в знаменнику – посилений.

Відбір проб фасованого байхового чаю виконують наступним чином. З різних місць кожного розкритого ящика відбирають однакову кількість паку­вальних одиниць. Але не менш двох, вміст їх перемішують, з'єднують об'єд­нану пробу, скорочують 2 методом квартування та складають середню пробу масою нетто 1.3 кг.

Відбір проб плиточного чаю виконують наступним чином, з різних місць кожного розкритого ящика відбирають однакову кількість пляшок, але не менш двох, визволяють від пакувального матеріалу, підрублюють, ретель­но перемішують, складають об'єднують пробу, яку скорочують методом ква­ртування та складають середню пробу масою 1,3 кг.

Відбір проб зеленого чаю з різних місць кожного розкритого ящика відбирають по два зразки (цегли).

З відібраного чаю чотири зразки звільнюють від пакувального матеріа­лу. З середини трьох зразків випилюють по куску площею 6x7 см., з'єднують з четвертим, грубо підрублюють та складають середню пробу масою 2 кг.

Середні проби усіх видів чаю, крім зеленого цегляного, ділять на три рівні частини. Дві частини передають на аналіз, третю, призначену на випа­док розбіжності в оцінці якості між споживачем та виробником, складають у банку, запечатують та постачають етикеткою з вказаним необхідних реквізи­тів.

Для визначення якості цегляного чаю повністю використовують середню пробу, а на випадок розбіжності оцінці якості між споживачем та виробником використовують три зразки, що залишились.

При одержанні незадовільних результатів аналізів хоча б по одному показнику проводять повторні аналізи.[15]

Згідно ГОСТ 1939-90 повинні відповідати органолептичним, фізико-хімічним показникам зазначеним в таблиці 1.4 [14].

Таблиця 1.4 – Вимоги ГОСТ 1939-90

Найменування показника Вимоги ГОСТу
«Букет» вищий перший другий третій
Аромат та смак Повний букет, тонкий, ніжний армат, приємний з терпкістю смак Ніжний аромат, приємний з терпкістю смак Приємний аромат и достатньо терпкий смак Слабкий аромат, недостатньо терпкий смак Грубій аромат слабо відчюваємий смак
Настій Прозорий, світло-зелений з жовтуватим відтінком Прозорий, світло-зелений Жовтий з червоним відтінком, недостатньо прозорий   Темно-жовтий с червоним відтінком, мутний  
Колір розвареного листа Однорідний, з зеленуватим відтінком Недостатньо однорідний, з жовтуватим відтінком Неоднорідний, з жовтуватим відтінком Неоднорідний, темно-жовтий
Зовнішній вид чаю листового Рівний, однорідний, добре скручений Недостатньо рівний, скручений Нерівний, недостатньо скручений Нерівний, чаїнки погано скручені
             

 

Продовження таблиці 1.4

  Найменування показника  
«Букет» вищий перший другий третій
Фізико-хімічні показники
Масова частка вологи, %, не більше 8,0
Масова частка водорозчинних екстрактивних речовин, %, не менше          
Масова частка металомагнітних домішків, %, не більше 0,0005
Масова частка дріб’язку, %, не більше    
Масова частка золи, % 4-8
Масова частка сирої клітковини, %, не більше  

Мета та задачі досліджень

Метою даної курсової роботи є проведення товарознавчої експертизи зеленого байхового чаю за станом пакування та маркування, а також за кількістю та якістю.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд задач, серед яких найголовнішими є:

1. на основі нормативних документів, літературних джерел вивчити порядок та правила проведення товарознавчої експертизи;

2. на основі нормативних документів, літературних джерел вивчити вимоги до якості чаю, умови маркування, упакування, зберігання;

3. провести товарознавчу експертизу дослідних зразків зеленого байхового чаю за органолептичними та фізико-хімічними показниками якості;

4. провести аналіз маркування та пакування зеленого байхового чаю;

5. розробити балову оцінку якості зеленого байхового чаю та провести на її основі дегустацію;

 

 

РОЗДІЛ 2

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виконуючи курсову роботою ми ознайомилися з етапами проведення
товарознавчої експертизи харчових продуктів, а саме, зеленого байхового чаю.

2. На базі нормативних документів та літературних джерел вивчили вимоги до якості зеленого байхового чаю, умови маркування, упакування, зберігання зеленого байхового чаю.

3. На основі поданої заяви від супермаркету «Фуршет - Гурман» провели товарознавчу експертизу дослідних зразків зеленого байхового чаю торговельних марок «Greenfield», «Ahmad», «Lord Byron», а саме, провели аналіз зберігання, упакування, маркування, органолептичних та фізико-хімічних показників якості.

4................................................................ При оцінці якості дослідних зразків зеленого байхового чаю була розроблена балова оцінка якості зеленого байхового чаю на основі якої проведена дегустація.

5. Оформили та представили документи щодо проведення товарознавчої експертизи дослідних зразків зеленого байхового чаю (наряд, акт відбору проб, акт експертизи).

За результатами досліджень встановлено, що представлений на експертизу чай ТМ «Ahmad» не відповідає ґатунку зазнеченому на маркуванні за органолептичними показниками, та перевищує норми масової частки вологи відповідно ГОСТ 1939-90 «Чай зеленый байховий фасований. Технические условия». Чай ТМ «Greenfield» та ТМ «Lord Byron» відповідає всім вимогам нормативних документів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Титаренко Л.Д.,Павлова В.А., Малигіна В.Д. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 192с.

2. Батутіна А.П., Ємченко І.В., Троякова А.О. Експертиза товарів (практикум). Навчальний посібник – Львів: «Магнолія 2006», 2009 – 396 с.

3. Web –сайт: http:// www.5ka.ru/ref/marketing/2

4. Коломієць Т.М., Притульська Н.В, Романенко О.П. Єкспертиза товарів: Підручник. – К.: КНТЄУ, 2001. – 274 с.

5. Мамулат Д.С. Тенденции украинского рынка чая// Food&Drinks №4-5, 2008. – с. 54-56

6. Web –сайт: http://www.studentbooks.com.ua

7. Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу «Експертиза якості товарів» / укл. Мардар М.Р. – Одеса: ОНАХТ, 2008

8. Мардар М. Р. Опірний конспект лекцій по дисципліні «Експертиза якості товарів».

9. Товароведение и экспертиза вкусовых товаров: ил. – Серия «Учебник для вузов/Герасимова В.А, Белокурова Е.С, Вытовтов А.А. – Спб.: Питер, 2005. -416 с.

10. Полікарпов І.С., Закусілов А.П. Ідентифікація товарів: Підручник.- К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 344с.

11. Коробкіна З.В., Романенко О.Л. Товарознавство смакових товарів; К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т, 2003. – 379 с.

12. Товароведение продовольственных товаров растительного происхождения. Учебное пособие (часть 1)./ Сердюк Л.В., Каминский А.Я., Дубровин Ф.Е. – Раздельная: Лерадрук, 2008. – с. 400

13. Web –сайт: http://www.tea.ru

14. ГОСТ 1939-90. Чай зеленый байховий фасованый. Технические условия.

15. ГОСТ 1936-85 – Чай. Правила приемки и методы анализа.

16. Web –сайт: www.drinks.ua

17. Исследование продовольственних товаров: Учебное пособие для товароведных факультетов торговых вузов/Боровникова Л.А., Гримм И.А. и др. – М.: Экономика,1980. -336 с.

18. Бобченко И.М. Чайные секреты// Товар лицом 8/2004. – с. 13

19. Опорний конснект лекцій з курсу «Тара та упаковка», ВатренкоВ.В.

20. Закон України «Про захист прав споживачів». -К.: Парламентське видавництво, 1997, -31 с.

21. Экспертиза пищевых концентратов: Учебно-справочное пособие/Позняковский В.М., Резниченко И.Ю., Попов А.М. – Новосибирск: Сиб. унив. Издательство, 2004. – 226 с.

22. Web – сайт: htt://garling.ru.

 

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економіки України, та світу в цілому, особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю.[1]

Поняття "експертиза" (походить від латинського «expertus»– дослідний) – це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавец-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар, або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного товару.[3]

Товарознавча експертиза – особливий вид діяльності, що ґрунтується на знаннях про товар і спрямований на всебічне оцінювання товарів.
Експертиза – є дуже важливим елементом в формуванні ринку як продовольчих, так і непродовольчих товарів, стимулює його розвиток і конкурентоспроможність.[4]

Чай – один із найпоширеніших напоїв у народів, що населяють нашу планету. За загальними підрахунками він є основним для двох мільярдів людей на землі. Споживання його постійно зростає. Це пояснюється тим, що чай як спраговтамовуючий напій, не має собі рівних.Інтерес споживачів до чаю пояснюється також приємними смаковими властивостями і тонізуючою дією на організм. Це обумовлено великим розмаїттям речовин, що знаходяться у чаї, до того ж у легкозасвоюваній формі.[5]

Фальсифікація чаю чи не такого|настільки| ж стародавнього|древнього| походження, як і саме виробництво. У всіх країнах вона має одну і ту ж причину – вигоду у зв'язку з широким споживанням|вжитком| чаю населенням і можливість|спроможність| легкого впровадження великих тиражів|накладів| фальсифікованого продукту в такій|настільки| великі кількості справжнього, добротного чаю, під виглядом якого зазвичай|звично| продається фальсифікований продукт.[6]

Саме завдяки товарознавчим експертизам збільшується вірогідність виявлення фальсифікованих та неякісних товарів, захистити споживачів від підробок та товарів невідомого походження, сумнівного виробництва.

 

 

РОЗДІЛ 1

Порядок проведення товарознавчої експертизи



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 281; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.94.217 (0.069 с.)