Сутнісна характеристика виробничої структури підприємства.

Структура – внутрішній устрій підприємства, яка характеризує склад підрозділів та систему зв’язків, та взаємодії між ними.

Розрізняють виробничу, загальну та організаційну структуру підприємства, структуру управління підприємством. Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах. Складання цих підрозділів характеризує виробничу структуру підприємства.Існує декілька принципів класифікації виробничих структур:Залежно від підрозділу, на основі якого будується структура, розрізняють цехову, без цехову, корпусну, комбінатську, виробнича структури. Цехова – основний виробничий підрозділ – цех адміністративно відокремлена частина підприємства, де виконується певний комплекс робіт. Цехи поділяються на:- основні – продукція призначається для реалізації на сторону (спеціалізована продукція)- допоміжні – для власних потреб- обслуговуючі – забезпечують умови для перебігу основних і допоміжних процесівРобоче місце – це первісна ланка виробничої структури, частина виробничої площі, де зосереджені засоби виробництва, що застосовує один робітник.Без цехова – будується на базі виробничих дільницьВиробнича дільниця – сукупність робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.Корпусна – об’єднання однотипних цехів у корпус, який стає основним структурним підрозділом підприємства.Комбінатська – основа – підрозділи які виготовляють завершену частку готового виробу (чавун, сталь, прокат), (хімічна, металургійна, текстильна промисловість).

За формою спеціалізації:Технологічна – спеціалізація цехів підприємства на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (складальні цехи).Предметна – спеціалізація цехів на виготовлені певного виробу або групи однотипних виробів.Змішана – технологічно-предметна. За наявністю основних і допоміжних процесів:

Комплексна – підприємство має всю сукупність основних і допоміжних цехів.Спеціалізована – частина цехів.Фактори, що впливають на формування виробничої структури:- виробничий профіль підприємства;- обсяги виробництва продукції;- рівень спеціалізації;- місцезнаходження підприємства.

10. Розкрити сутність виробничих структур, їх переваги та недоліки.

Структура – внутрішній устрій підприємства, яка характеризує склад підрозділів та систему зв’язків, підпорядкованості та взаємодії між ними.

Розрізняють виробничу, загальну та організаційну структуру підприємства, структуру управління підприємством.Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах. Складання цих підрозділів характеризує виробничу структуру підприємства.Існує декілька принципів класифікації виробничих структур:Залежно від підрозділу, на основі якого будується структура, розрізняють цехову, без цехову, корпусну, комбінатську, виробнича структури. Цехова – основний виробничий підрозділ – цех адміністративно відокремлена частина підприємства, де виконується певний комплекс робіт.Цехи поділяються на:- основні – продукція призначається для реалізації на сторону (спеціалізована продукція)- допоміжні – для власних потреб- обслуговуючі – забезпечують умови для перебігу основних і допоміжних процесів.Робоче місце – це первісна ланка виробничої структури, частина виробничої площі, де зосереджені засоби виробництва, що застосовує один робітник.Без цехова – будується на базі виробничих дільниць.Виробнича дільниця – сукупність робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.Корпусна – об’єднання однотипних цехів у корпус, який стає основним структурним підрозділом підприємства.Комбінатська – основа – підрозділи які виготовляють завершену частку готового виробу (чавун, сталь, прокат), (хімічна, металургійна, текстильна промисловість).За формою спеціалізації: Технологічна – спеціалізація цехів підприємства на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (складальні цехи). Предметна – спеціалізація цехів на виготовлені певного виробу або групи однотипних виробів. Змішана – технологічно-предметна. За наявністю основних і допоміжних процесів: Комплексна – підприємство має всю сукупність основних і допоміжних цехів. Спеціалізована – частина цехів.

11. Охарактеризувати фактори впливу на характер виробничої структури.

1. Характер продукції, що випускається, і методи її виготовлення. Конструктивні і технологічні особливості продукції, що випускається, та методи її виготовлення визначають склад виробництв, цехів, їхні розміри, вантажооборот і розмір території підприємства.Чим складніша продукція і технологія її виготовлення, тим різноманітніші внутрішньовиробничі зв'язки і складніша структура підприємства.2. Характер виробничого процесу. В залежності від складу споживаної сировини і характеру готової продукції розрізняють наступні процеси:♦ аналітичні (з однієї сировини одержують кілька видів продукції - нафтохімія, лісохімія, коксохімія);♦ синтетичні (з різних видів сировини виготовляється один вид продукції);♦ прямі (з одного виду сировини одержують один вид продукції). 3. Масштаби виробництва. Цей фактор впливає на розміри цехів, їхню кількість і спеціалізацію. Із зростанням обсягів виробництва створюються умови для поглиблення технологічної спеціалізації, створення предметно і подетально-спеціалізованих цехів і виробництв. За порівняно невеликих обсягів виробництва низка потреб може бути задоволена за рахунок кооперованих постачань. У зв'язку з цим у підприємства відпадає необхідність у тому, щоб мати у своєму складі деякі структурні підрозділи.4. Спеціалізація і кооперування підприємства. Залежної від виду кінцевої продукції розрізняють підприємства, що спеціалізуються на випуску готових виробів, деталей, вузлів чи заготовок. Чим вищий рівень спеціалізації підприємства, тим за інших рівних умов менше в його складі різнойменних виробничих підрозділів, тобто простішою є виробнича структура.За розвинутих форм кооперування немає необхідності в існуванні ряду підрозділів. 5. Ступінь охоплення стадій життєвого циклу виробів. В залежності від здійснення циклу «наукові дослідження — виробництво — споживання» ускладнюється і виробнича структура.6. Місцерозташування підприємства. Даний фактор може впливати на склад основних і допоміжних цехів підприємства. Так, підприємство, розташоване в регіоні, який необхідно освоїти, за інших умов буде мати більш складну структуру у порівнянні з підприємством, що знаходиться в промислово розвинутому районі.7. Керованість об'єктами виробничої структури- означає необхідність обліку кількості і розмірів створюваних підрозділів з позицій можливості ефективного управління ними.

12. Сутнісна характеристика процесу управління виробництвом.

Управління – це особливий вид діяльності, який здатний перетворити неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану силу.

Управління підприємством – це процес планування, мотивації, організації і контролю, необхідний для того, щоб сформувати та досягнути цілі підприємства.

Управління базується на багатьох сферах знань, таких як економіка, політологія соціологія і психологія, інженерно-технічні дисципліни, статистика, а також на узагальнені досвіду управління різними підприємствами, організаціями в ході тривалого розвитку людської діяльності.

Теоретичні основи управління підприємством закладені ще на початку ХХ ст. Основоположником його є Фредерік Тейлор, який запропонував відмовитися від форм управління, які базуються лише на власному досвіді і знаннях, і перейти до системи управління, яка б базувалася на систематизації і класифікації у вигляді стандартів, прийомів і управлінських знань форм управління, які використовувалися в той час деякими крупними фірмами.

На даному етапі роль і значення управління зросли. Це можна пояснити багатьма причинами. Перш за все, це розвиток науки і техніки, в результаті чого збільшились і поскладнішали масштаби виробництва.

Це обумовило появу нових підходів в системі управління:

- поведінський підхід – спрямований на підвищення ефективності людських ресурсів;

- кількісні методи, які отримали назву дослідження операції і моделі;

- процесний підхід- всі ф-ї управління є взаємопов’язані, тобто управління – це серія безперервних взаємопов’язаних дій.

В умовах ринку виживає і розвивається той, хто вчасно уловлює пульс зміни попиту і пропозиції, змінює характер і спрямованість виробництва у відповідності з їх вимогами. Тобто, щоб вижити потрібно шукати нові форми організації виробництва і праці. І основна умова для цього – забезпечення адаптивності (гнучкості і прилаштування) управління (ведення економіки підприємства) до нових умов господарювання. Умовно це можна виразити формулою: ЗНАТИ-МОГТИ-ХОТІТИ-ВСТИГАТИ.

 

13. Єдність та взаємодія функцій управління підприємством.

Функція управління – це певний вид діяльності людей по управлінню підприємством.Анрі Файоль, який є засновником процесного підходу до управління підприємством пропонує 6 вихідних функцій управління: прогнозувати, планувати, організувати, розпоряджатися, координувати і контролювати.Інші автори пропонують по суті ті ж функції, але у поєднанні з іншими, або меншу їх кількість. Наприклад, російський вчений Єгошин, дає класифікацію функцій управління для різних галузей народного господарства.Для промислового підприємства – 20 функцій і 121 комплекс задач для визову – 20 функцій і 110 комплексів задач. Ми розглянемо основні. 1. Найбільш важлива функція – планування. Якщо йти таким шляхом у плануванні, то ви дійсно нікуди не дійдете. Планування являє собою визначення курсу дій для досягнення поставленої мети. Постає питання з визначення ролі і місця підприємства на даному етапі, потім:визначаються цілі розвитку підприємства;формується політика досягнення цілей (ресурси і фінансове забезпечення, джерела їх отримання. І вже після цього складаються цільові програми і бюджети.

2. Організація (організація роботи) – процес, направлений на встановлення таких зв’язків і взаємовідносин між робітниками, які дозволяють досягнути мети. Це розподіл праці між групами і окремими працівниками і координацію різних видів діяльності, а також встановлення управлінської влади і відповідальності.На практиці виражається в:практикуванні робіт;організації виробничих одиниць;організації підприємства вцілому.

3. Облік (оперативний, статистичний, бухгалтерський)

4. Регулювання і диспетчирування (координація)

Аналіз.

 

 

14. Характеристика принципів управління суб’єктами господарювання.

Принципи управління: поєднання централізму і децентралізму в управлінні, поєднання державного регулювання і господарської самостійності в управлінні, поєднання особистих інтересів з цілями організації, поєднання права господаря і участі робітників в управлінні, єдність рішень і відповідальності. Принципи - економічність – досягнення мінімально необхідних затрат на побудову і утримання управлінського апарату.

- пропорційність – виробнича діяльність не повинна викликати диспропорції у розвитку підприємства.

- системність – кожна ланка у виробництві розглядається як частина більш крупної системи.

- гнучкість – можливість швидкої перебудови у відповідності до змін.

- науковість – означає розробку теоретичних і практичних питань управління різними ланками господарства на науковій основі. В недалекому минулому не було складної системи господарських зв’язків, обумовленої розвитком кооперації праці і НТП, яка існує в даний час. В сучасних умовах, не спираючись на обґрунтовані і перевірені практикою принципи управління, неможливо забезпечити ефективний розвиток економіки.

Вже на початку ХХ ст. Відомий Генрі Форд поклав початок науковій організації виробництва і комерції, сформулювавши 72 принципи, деякі з них актуальні і сьогодні. Наприклад:- хто боїться ризику і невдач, той обмежує свою діяльність- якомога менше адміністративного духу в діловому житті і побільше духу підприємництва- якщо ціна на товари вище чим доходи споживачів, то ціни потрібно знизити до рівня доходів споживачів. Принцип – це основне правило, вимога, ідея управління, його основа. Основні принципи визначаються філософією і стратегією керівництва підприємства. В певні мірі вони є рекламою підприємства. Наприклад, такі принципи японських фірм, як:найвища якість на службу суспільству;не забувай.

На основі вже вироблених принципів коректуються цілі підприємства, уточнюються пріоритети, формується політика підприємства.