Основні тенденції розвитку ТТБП.

Складові й тенденції розвитку ТТБ.
На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об'єктивно існують певні тенденції поступального розвитку ТТБ підприємств виробничої сфери. Визначальними з них є:
1) підвищення наукомісткості засобів праці, рівня фундаментальності втілюваних у них знань;
2) зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;
3) перетворення засобів праці на технічну цілісність більш високого порядку;
4) трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні системи;
5) поглиблення інтеграції окремих елементів ТТБ та організаційно-управлінських компонентів виробництва;
6) підвищення ступеня автоматизації техніки й технічних систем, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумовленої його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності.
Ці тенденції якісної зміни ТТБ виробництва визначають ті основні вимоги, які треба враховувати за формування технічного базису підприємств та обґрунтування стратегії його оновлення.

 

44. Характеристика форм технічного розвитку підприємства.

Технічний розвиток підприємства - це процес переходу його техніко-технологічної бази з якісного стану меншою мірою складності у якісне стан більшої ступеня складності. При цьому перехід з одного більш простого стану ступеня складності в більш високу якісний стан може мати еволюційну і революційну форму.

Еволюційна форма технічного розвитку характеризується поступовим, безперервним удосконаленням традиційних технічних засобів і технологій, накопиченням в них цих удосконалень. Такий процес може тривати досить довго, та забезпечувати, особливо на початкових етапах, істотні економічні результати.

На певному етапі накопичення технічних удосконалень не приносить необхідного економічного ефекту, проте створює необхідну науково-технічну базу для принципових якісних змін у структурі техніко-технологічної бази та веде до досягнення якісно нового, більш високого зростання продуктивності суспільної праці. Така форма технічного розвитку називається революційною.

Простежимо ці якісні зміни на прикладі токарного устаткування. Так, майже протягом 25 років до початку 60-х років верстатобудівна промисловість випускала універсальний токарний верстат моделі ДІП заводу імені Орджонікідзе в м. Москві. На початку 60-х років була створена нова модифікація цього верстата, більш продуктивна і надійна в експлуатації - 1К62, потім 1КМ63, і, нарешті, на початку 80-тих було розпочато серійний випуск верстатів з числовим програмним управлінням, продуктивність яких була на один порядок, тобто більш ніж у 10 разів вище, ніж біля верстата 1КМ62. Таким чином, майже протягом 50 років в продукції верстатобудування, а отже і в металообробці панували моделі універсальних і металорізальних верстатів.

Технічний розвиток підприємства як об'єкта організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, які відображають відповідні стадії розвитку виробничого потенціалу і забезпечують відтворення основних фондів (від капітального ремонту засобів праці до технічного переозброєння і розширення чи нового будівництва певних виробничих ланок). Із сукупності форм технічного розвитку важливо виділити також ті, які характеризують, з одного боку, підтримку надійного експлуатаційного стану техніко-технологічної бази (ТТБ), а з іншого - її безпосередній розвиток шляхом удосконалення і нарощування.

Підтримання експлуатаційного стану ТТБ включає капітальний ремонт, заміну зношеного обладнання новими економічними моделями, технічне дооснащення підприємства.