Розкрити сутність категорій дохід та прибуток. Функції та види прибутку.

Доход –це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Загальна величина доходу підприємства включає доход від:

-реалізації продукції, робіт, послуг (обчислюється як різниця між виручкою і матеріальними витратами у собівартості реалізованої продукції).

-реалізація матеріальних цінностей і майна (це різниця між ціною їх продажу і матеріальними витратами на придбання і реалізацію).

-позареалізаційних операцій (здача майна в аренду, товарний кредит, пайова участь у спільних підприємствах тощо).

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) має тіж джерела, що і доход:

-прибуток від реалізації продукції (обчислюється якрізниця між обсягом реалізованої продукції та її повною собівартістю.)

-прибуток від реалізації матеріальних цінностей обчислюється аналогічно доходу., тільки з виручки вираховуються всі витрати, а не тільки матеріальні.

-прибуток від позареалізаційних операцій.

 

 

96. Формування та використання прибутку підприємства.

Прибуток — частина виторгу, що залишається після відшко­дування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприєм­ства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами ре­сурсів, прибуток виражає мету підприємницької діяльності, служить основним економічним показником останньої. Значення прибутку полягає в тім, що він (прибуток) є: * основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, за­безпечення всіх форм інвестування; * об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків. Різновиди прибутку: Загальний (балансовий) прибуток —весь прибуток підприєм­ства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — при­буток, що реально поступає в розпорядження підприємства після сплати податків. Валовий прибуток — це різниця між виторгом та виробни­чими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулю­ванням за неповними витратами). Це поняття включає власне при­буток і так звані невиробничі витрати — адміністративні, ко­мерційні. Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробни­чих витрат. Маржинальний прибуток характеризує величину виторгу від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, такий прибуток за величиною збігатиметься з валовим прибутком, коли каль­кулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.

Джерелами формування загальної величини прибутку підприємства є: а) продаж (реалізація) продукції (послуг); б) про­даж непотрібного майна; в) позаопераційні (пасивні) операції.

Прибуток від продажу продукції обчислюється як різниця між виторгом від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість й акцизного збору) та її повною собівартістю. Прибуток від продажу майна включає прибуток від прода­жу основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств. Він визначається як різниця між ціною продажу і ба­лансовою (залишковою) вартістю об'єкта з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг

тощо). Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в орен­ду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння боргови­ми зобов'язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо. О податковуваний прибуток (П_о) По=Дв-(Вв+АВ), де Дв—валовий дохід за певний період; В —валові витрати за той самий період; АВ — сума амортизаційних відрахувань від балансової вар­тості основних фондів і нематеріальних активів.

Напрямки використання одержаного прибутку:

1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав і персоналу фірми за результатами роботи як заохочувальний захід, на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);

2) прибуток, що залишається на підприємстві, є фінан­совим джерелом його розвитку і спрямовується в резервний та інвестиційний фонди (нерозподілений прибуток).

 

97. Рентабельність, її види та методика визначення.

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність.
Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.
Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал.
Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють:
1) Рентабельність продукції – характеризує вигідність виробництва продукції, яка випускається або реалізується підприємством; цій показник використовується при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі прибутковості, при впровадженні нових видів продукції.
Rзаг = ПБ \S заг
де ПБ — балансовий прибуток;
SЗАГ — загальна виробнича собівартість
2) Загальний рівень рентабельності (виробництва): цей показник характеризує прибутковість підприємства відносно до всіх ресурсів, які є в розпорядженні підприємства
R заг = ПБ \ (Совф +С ноз)
Такий рівень рентабельності показує, скільки прибутку приходиться на 1 грн вкладеного капіталу.
3) Рентабельність виробничих фондів називається рентабельністю виробництва, що не зовсім вдало, оскільки у формуванні прибутку беруть участь всі види діяльності підприємства, що і не були пов'язані з його основними виробничими фондами:
R овф = ПБ \ С овф *100
4) Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства:
R ак= Пб \САК
де САК — середня сума активів балансу підприємства.
5) Рентабельність власного {акціонерного} капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:
Rп= ПБ \СВ.К *100
ПБ — чистий прибуток підприємства за вирахуванням оплати відсотків за кредит;
СВ.К. — сума власного капіталу.
Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.
6) У багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції визначається також рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність певного виробу
Ri = (Ці - Si)\Si *100
В процесі аналізу фінансового стану можуть розраховуватися і інші приватні показники: рентабельність поза обернених активів, рентабельність інвестицій.
Усі показники рентабельності можуть бути плановими і фактичними. Відмінність полягає в тому, що для визначення планової рентабельності беруть заплановані дані, а для визначення фактичної — фактичні.
Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важливими факторами, що забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства, є підвищення продуктивності праці, фондовіддачі, економія матеріальних ресурсів, рівень технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. Урахування підприємством таких факторів дасть змогу підвищувати ефективність його діяльності.