Тема 4. Контроль грошових коштів

Тема 4. Контроль грошових коштів

Завдання, джерела інформації та напрями контролю.

Контроль фактичної наявності касової готівки та дотримання умов її збереження.

Контроль касових операцій.

Контроль грошових коштів підприємств на поточних і валютних рахунках.

Особливості перевірки грошових документів і цінних паперів.

Контроль розрахунків з підзвітними особами.

Контроль розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності та послуги.

4.8 Контроль розрахунків з покупцями та замовниками.
4.9 Контроль розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.

Контроль розрахунків за претензіями та відшкодуванню завданих збитків.

Контроль розрахунків з оплати праці.

Контроль кредитних операцій.

Контроль касових операцій

Після проведення інвентаризації каси ревізор здійснює документальний контроль касових операцій за ревізований період суцільним методом.

Основні напрями контролю:

1) дотримання касової дисципліни (дотримання встановленого ліміту готівки в касі; своєчасність і повнота здачі виручки чи невикористаної за цільовим призначенням готівки до банку на поточний рахунок; дотримання правил розрахунків готівкою; дотримання правил ведення касових операцій, установлених нормативними актами Національного банку України щодо цільового використання готівки, правил прийому та видачі грошей з каси; ведення касової книги);

2) правильність оформлення касових документів і ведення обліку касових операцій;

3) перевірка достовірності та правомірності здійснення касових операцій (оприбуткування надходжень до каси; видача з каси готівки на витрати підприємства та здача до банку виручки від реалізації, невикористаних за призначенням сум; доставка й виплата заробітної плати через громадських касирів у структурних підрозділах підприємства).

Послідовність контрольних дій ревізора передбачає: ознайомлення з особливостями організації облікового процесу касових операцій на ревізованому підприємстві, зумовленими видом підприємницької діяльності, структурою підприємства, застосованою формою бухгалтерського обліку; ознайомлення з матеріалами попередніх ревізій і перевірок, проведеними банками, податковою адміністрацією тощо; результатами виконання рішень за матеріалами цього контролю; суцільним контролем за весь ревізований період усіх касових операцій (повноти, достовірності документів, які додаються до касових звітів за кожен день, законності, достовірності розрахунків готівкою за цими операціями, правильності арифметичних підрахунків під час операцій за звітний день і визначення залишків на кінець дня, правильності перенесення даних про залишок грошей в касі у звіт наступного дня, правильності узагальнення підсумків і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку (журналі-ордері № 1, машинограмі при автоматизації обліку) в частині операцій за кредитом рахунку 30 «Каса» та відомостей за дебетом цього рахунку.

Основні порушення, що можуть бути виявленні підчас проведення документального контролю касових операцій; перевищення ліміту касової готівки; заниження обсягів реалізації за готівку, несвоєчасність здачі виручки структурними підрозділами до каси або касою до банку; порушення правил розрахунків готівкою з каси підприємства (виплата за неналежно оформленими документами, виплата з готівкової виручки заробітної плати та дивідендів при наявності заборгованості по розрахунках з бюджетом); наявність протиправних підроблених документів про виплати з каси заробітної плати, депонованої заробітної плати і т. ін. (фіктивні документи, додаткові платіжні відомості про подвійну оплату); завищення обсягів виданої готівки з каси на погашення заборгованості із заробітної плати за минулий період, за звітний місяць; неправомірні бухгалтерські записи на рахунках бухгалтерського обліку.

Контроль кредитних операцій

Об'єктами контролю кредитних операцій є довгострокові та короткострокові кредити банків як складові зобов'язань підприємства, методологічні засади бухгалтерського обліку яких визначені П(С)БО 11 «Зобов'язання».

Джерелами інформації для контролю кредитних операцій є: бізнес-план підприємства, кредитні угоди, договори застави, виписки банку, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та форми звітності тощо, які є основою для бухгалтерських записів за рахунками 50 «Довгострокові позики» та 60 «Короткострокові позики» в журналі 2 та в частині III цього журналу (аналітичні дані за видами позик, позикодавцями (банками), строками погашення позик (кредиту)).

Основні етапи перевірки:

1. Загальна оцінка стану заборгованості підприємства за кредитами банків у розрізі їхніх видів та реальності забезпечення погашення цих боргових зобов'язань. Для виявлення достовірності даних про обсяги заборгованості проводиться зустрічна перевірка в установах банків.

2. Вивчення обґрунтованості основних показників кредитних угод підприємства з банками щодо обсягу кредитів та термінів погашення, розміру процентних ставок за кредит, оцінки вартості застави майна, гарантійних зобов'язань, штрафних санкцій за порушення, перегляд умов договорів та ін.

3. Перевірка операцій із зарахування коштів на рахунок позичальника чи прямого перерахування (переказ) коштів за призначенням (оплата рахунків за поставки матеріальних цінностей; відкриття акредитивів, погашення боргу перед бюджетом тощо).

4. Перевірка дотримання підприємством цільового використання отриманих коштів, зобов'язань щодо оплати зборів за видачу та повернення суми боргу та відсотків за нього, зобов'язань надавати банку інформацію про фінансовий стан.

5. Перевірка своєчасності погашення кредиту, випадків порушення термінів повернення кредитів із з'ясуванням причин, винних та розміру додаткових витрат у вигляді штрафів та пені. Особлива увага звертається на факти списання заборгованості після закінчення строку позовної давності в дебет рахунку 717 „Доход від списання кредиторської заборгованості” та випадки погашення кредиторської заборгованості перед банком шляхом реалізації заставного майна. Одночасно перевіряється правильність ведення позабалансового обліку за рахунком 05 „Гарантії та забезпечення надані” на якому під час оформлення застави (видачі гарантії) роблять записи на вартість заставлених активів без їхнього списання з балансу, а в разі погашення заборгованості зменшують його залишок.

6. Перевірка правильності перерахування та сплати відсотків за кредит та їхнього відображення в обліку як фінансових витрат того періоду, протягом якого підприємство мало заборгованість за кредитом

7. Контроль дотримання методики відображення кредитних операцій у бухгалтерському обліку, балансі як поточних зобов'язань, відстрочених чи прострочених зобов'язань, довгострокових зобов'язань. Такий контроль здійснюється за допомогою методу нормативно-правової перевірки дотримання вимог П(С)БО 11 „Зобов’язання”.

 

Список рекомендованої літератури

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99 № 291 і зареєстрована Мін’юстом України 21.12.99 за № 893/4186 // www. buhgalter.911.ua.

2. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 N 59 (зі змінами і доповненнями)

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість": затв. наказом Мінфіну від 08.10.1999 р. N 237 і зареєстровано в Мін’юсті України від 25.10.1999 р. за N 725/4018; із ост. змінами внесеними наказом Мінфіну від 19.12.2006 року N 1213.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов’язання": затв. наказом Мінфіну від 31.12.2000 р. за N 20 і зареєстровано в Мін’юсті України від 11 лютого 2000 р. за N 85/4306; із ост. змінами внесеними наказом Мінфіну від 25.09.2009 року N 1125.

5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 р. № 637

6. Порядком оцінки збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22 червня 1996 р. №116.

7. Про відпустки. Закону України від 15 листопада 1996 р. № 504

8. Про суми та склад витрат а відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Постанова КМУ, вiд 02.02.2011 № 98

 

Тема 4. Контроль грошових коштів