Мотивувальна частина вироку (ст. 334 КПКУ).

1. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити:

Формулювання обвинувачення (опис злочинних дій), визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо кожного підсудного (тобто коротко викладається зміст показань підсудних, свідків, потерпілих, висновків експертів, факти, які встановлені з допомогою речових доказів та документів), з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання.

Мотивування рішень суду про: а) подію злочину; б) винність підсудного; в) кваліфікацію його дій; г) вид і міру покарання; г) запобіжний захід; д) цивільний позов чи про відшкодування шкоди, завданої злочином, з ініціативи суду, якщо цивільний позов не був поданий; е) речові докази; є) судові витрати; ж) міну обвинувачення; з) визнання частини обвинувачення необґрунтованою – необхідно вказати підстави для цього; и) призначення покарання у виді позбавлення волі, якщо санкція кримінального закону передбачає й інші покарання, не зв’язані з позбавленням волі; і) звільнення від відбування покарання з випробуванням; ї) призначення покарання нижче від найнижчої межі та ін.

2. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити:

1) Формулювання обвинувачення (опис дій), з зазначенням місця, часу, способу їх вчинення і визнане судом недоведеним.

Аналіз доказів, на яких ґрунтуються висновки суду, що спростовують обвинувачення (показання підсудного; потерпілого; свідків; дані протоколів слідчих дій; зміст документів) із зазначенням мотивів, з яких суд визнав достовірними одні докази і відкинув інші.

Мотивування рішень суду про: а) підставу виправдання підсудного; б) запобіжний захід; в) цивільний позов; г) речові докази; г) судові витрати.

Резолютивна частина вироку (ст. 335 КПКУ) представляє собою формулювання юридично значущих висновків, до яких прийшов суд в результаті розгляду конкретної кримінальної справи.

Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи під час її розгляду судом першої інстанції.

Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ст. 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя – постановою, закриває справу.

Ст. 6: Викладені в ст. 6 обставини, що виключають провадження по кримінальній справі, розглянуті у відповіді на питання № 67.

5) щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку;

6) за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених частинами 2, 4 і 5 ст. 27 цього Кодексу;

7) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і при відсутності скарги потерпілого (частина 3 ст. 27 цього Кодексу);

8) щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;

9) щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави;

10) щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню;

11) якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора;