Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею.

Попередній розгляд справи суддею – стадія кримінального процесу, в якій суддя одноособово в результаті перевірки матеріалів кримінальної справи, не вирішуючи наперед питання про винність обвинуваченого у вчиненні злочину, з’ясовує у встановленому процесуальним законом порядку наявність або відсутність достатніх фактичних і юридичних підстав для призначення справи до судового розгляду та її вирішення по суті, і при встановленні таких підстав виносить постанову про призначення справи до судового розгляду та виконує необхідні підготовчі дії для розгляду справи в судовому засіданні.

Завдання: а) визначити чи проведено досудове розслідування з дотриманням всіх вимог кримінально процесуального закону; б) чи достатньо зібрано доказів відносно обвинуваченого і чи може справа бути розглянута в судовому засіданні.

Особливості:

а) дану стадію проходять всі кримінальні справи, по яких проводилось досудове розслідування;

б) вона бере свій початок з моменту надходження до суду справи з обвинувальним висновком і завершується винесенням постанови про призначенням справи до судового розгляду або іншого рішення;

в) відносно до стадії досудового розслідування вона є контрольною, а відносно до майбутнього судового розгляду – підготовчо-організаційною;

г) не провадиться оцінка доказів з точки зору їх достовірності, а лише встановлюється їх належність, допустимість і достатність. Тобто не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, це питання може бути вирішено на засадах гласності, усності, безпосередності і змагальності у вироку суду тільки в наступній стадії процесу – стадії судового розгляду.

Порядок попереднього розгляду справи суддею:

а) справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше 10 діб, а у разі складності справи – не пізніше 30 діб з дня надходження її до суду (ст. 241 КПКУ);

б) попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов’язковою участю прокурора. Про день попереднього розгляду справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи;

в) попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з’явились інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у ст. 237 КПКУ, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду;

г) постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті;

д) при попередньому розгляді справи ведеться протокол (ст. 240 КПКУ).

Значення:

1) в ній з’являється новий учасник кримінального процесу – підсудний;

2) вона є своєрідним "процесуальним фільтром", що не допускає до судового розгляду кримінальні справи, які розслідувані неповно або по яких допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону. Такі справи зі стадії попереднього розгляду справи суддею повертаються для додаткового розслідування;

3) тут визначаюгься межі майбутнього судового розгляду: судовий розгляд буде проводитись лише щодо обвинувачених (підсудних), справа щодо яких призначена до судового розгляду і тільки по тому обвинуваченню, по якому призначено судовий розгляд;

4) вона забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації та успішного проведення судового засідання.

Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді кримінальної справи. Види рішень, які приймаються суддею за результатами попереднього розгляду кримінальної справи.

Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді справи:

а) зв’язані з перевіркою матеріалів досудового розслідування і з визначенням наявності підстав для призначення справи до судового розгляду (ст. 237КПКУ) – вирішуються суддею відносно кожного обвинуваченого (підсудного) (перелік є вичерпним, причому питання з’ясовуються в наступній послідовності):

1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПКУ;

4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПКУ, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду;

6) за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з’ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб;

7) за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з’ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею ККУ, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред’явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред’явлено.

б) зв’язані з підготовкою справи до судового розгляду (ст. 253 КПКУ):

1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов’язковою;

2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілим, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідування справи;

4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи;

5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів;

6) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;

7) про виклик у необхідних випадках перекладача;

8) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;

9) про день і місце судового розгляду справи;

10) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій (наприклад, питання про склад суду, який має розглядати справу, про влаштування приїжджих учасників судового розгляду тощо).