Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду.

Після передання справи суду починається нова стадія кримінального процесу – судовий розгляд.

Судовий розгляд – це основна, центральна стадія кримінального процесу, на якій суд першої інстанції з участю сторін в судовому засіданні розглядає і вирішує по суті кримінальну справу та постановляє вирок – процесуальний акт, яким підсудний визнається або винним у вчиненні злочину і йому призначається передбачене законом кримінальне покарання, або невинним.

Всі попередні стадії служать необхідними етапами підготовки до судового розгляду і вирішення справи по суті, а всі наступні – це засоби контролю за правильністю винесеного вироку та організація його виконання. Однак, судовий розгляд не зводиться до перевірки матеріалів досудового розслідування, це – якісно нове дослідження всіх зібраних раніше та поданих нових доказів.

Предмет – правовий спір між державою і обвинуваченим, який до початку цієї стадії став підсудним, про право держави публічно визнати його винним, тобто злочинцем, і при наявності необхідних підстав заслужено покарати, а також змусити понести всі зв’язані з відбуттям покарання і наявністю судимості труднощі та втрати

Питання про винність і покарання – це основне питання судового розгляду. Інші питання: про цивільний позов, долю речовинних доказів, судові витрати, попереджувальні заходи – є похідними. їхнє вирішення залежить від висновку суду про винність або невинність особи.

Судовий розгляд не зводиться до перевірки матеріалів попереднього розслідування. Він складається в новому дослідженні всіх зібраних раніше і знову представлених доказів в умовах гласності, при активній участі обвинувача, підсудного, його захисника, а також потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача і їхніх представників. Суд засновує свої висновки лише на тих доказах, що були отримані в судовому засіданні. Така побудова судового розгляду дозволяє суду найбільше повно забезпечити виконання завдань кримінального судочинства, довести суспільну небезпеку вчиненного діяння, виявити причини й умови його здійснення і максимально гарантувати права і законні інтереси осіб, що беруть участь у справі. Усі попередні судовому розгляду стадії кримінального процесу забезпечують його успішне проведення, усі наступні – перевірку законності й обґрунтованості прийнятих у ньому рішень і їхнє виконання.

Значення судового розгляду укладається в тому, що в цій стадії досягаються мети і виконуються завдання кримінального судочинства 1) суд розглядає і вирішує кримінальну справу по суті; 2) дає відповідь на основне питання судового розгляду – про визнання підсудного винним у вчиненні злочину і призначення йому покарання; 3) забезпечуються права і законні інтереси осіб, які беруть участь у справі; 4) здійснюється виховний вплив як на учасників судового розгляду, так і на інших громадян; 5) судовий розгляд дозволяє виявити обставини, які сприяли вчиненню злочину, і вжити заходи до їх усунення.

У рамках такої системи кримінально процесуальний закон виділяє структурні елементи судового розгляду:

Підготовча частина судового засідання. У цій частині відкривається судовий розгляд, перевіряється явка учасників судового розгляду і зважується питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з них, роз’ясняються права й обов’язки учасників судового розгляду, оголошується склад суду і роз’ясняється право відводу, а також розглядаються і вирішуються заявлені учасниками процесу клопотання. У підготовчій частині судового засідання свідки видаляються із залу судового засідання. По закінченні підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства.

Судове слідство. Це основна частина судового розгляду, сутність якої складається в дослідженні судом за участю сторін всіх обставин справи, усіх доказів, зібраних як органами попереднього розслідування, так і витребуваних судом за власною ініціативою або по клопотанню учасників судового розгляду. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, а якщо обвинувальний висновок був змінений – також і ухвали розпорядницького засідання суду чи постанови судді, по справах, зазначеним у ч. 1 ст. 27 КПКУ, – з оголошення заяви потерпілого, а по справах про злочини, перераховані у ст. 425 КПКУ, – з постанови судді про порушення кримінальної справи і передання правопорушника суду. Якщо в справі заявлений цивільний позов, оголошується також позовна заява. Після оголошення цих документів, головуючий роз’ясняє підсудному, а якщо підсудних декілька, – кожному з них, сутність обвинувачення і запитує, чи зрозуміло їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати показання. Якщо в справі заявлений цивільний позов, головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи визнають вони позов. Після з’ясування питання, чи визнає підсудний себе винним і чи бажає давати суду показання, головуючий з’ясовує думку учасників судового розгляду про те, у якій послідовності слід допитувати підсудних, потерпілих, свідків, експертів і робити інші слідчі дії. Після розгляду судом усіх доказів, які маються в справі, головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У випадках заяви клопотань, суд їх обговорює і вирішує, про що виносить ухвалу, а суддя – постанову. Після вирішення клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим.

Судові дебати. По закінченні судового слідства суд переходить до судових дебатів. їхня сутність складається в промовах прокурора, коли він підтримує державне обвинувачення (коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. В цьому випадку суд роз’яснює потерпілому та його представнику їх право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення), потерпілого і його представника, цивільного позивача і цивільного відповідача або їх представників, захисника, суспільного захисника, а при відсутності захисника – самого підсудного. У цій частині судового розгляду його учасники підбивають підсумок судовому слідству, оцінюють зібрані і досліджені в справі докази, обґрунтовують свою позицію в справі з урахуванням виконуваної функції. У своїх промовах учасники судових дебатів вправі посилатисятільки на ті докази, що були досліджені в судовому засіданні. Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів і виступу їхніх учасників визначеним часом. Однак головуючий вправі зупиняти учасників судових дебатів у тих випадках, коли вони у своїх промовах виходять за межі розглянутої справи. По закінченні промов учасники судових дебатів мають право обмінюватися репліками. Право останньої репліки належить захиснику, а якщо його немає – підсудному.

Останнє слово підсудного. У цій частині підсудний дає свою оцінку всьому що скоїлося і звертається до суду зі своїми побажаннями і пропозиціями. При цьому інтервал часу, який відводиться на останнє слово підсудного не обмежується (кажи скільки бажаєш і що бажаєш, на те воно і останнє слово).

Постанова вироку. Після останнього слова підсудного суд негайно виходе до дорадчої кімнати для постанови вироку, про що головуючий повідомляє присутнім у залі судового засідання. При цьому оголошення вироку може бути здійснене як на цьому ж засіданні суду, так і на наступному засіданні суду – наступного дня чи навіть через день після останнього слова підсудного.