Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.

Відтворення обстановки і обставин події – це комплексна слідча дія, яка включає в себе: 1) перевірку показань на місці; 2) слідчий експеримент.

Чинний КПКУ не передбачає таких самостійних слідчих дій, як «перевірка показань на місці» та «слідчий експеримент», тому у випадку коли виникає необхідність в одній з них, вона провадиться за правилами ст. 194 КПКУ і відповідно йменується «відтворення обстановки і обставин події».

Особливості порядку провадження відтворення обстановки і обставин події (і перевірки показань на місці, і слідчого експерименту):

1) при перевірці показань на місці обов’язково беруть участь особи, чиї показання необхідно перевірити чи уточнити (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений), при провадженні ж слідчого експерименту вони за розсудом слідчого – можуть брати участь;

2) при провадженні і перевірки показань на місці, і слідчого експерименту обов’язкова участь понятих, а в необхідних випадках можуть бути присутніми і спеціаліст, перекладач, а також співробітники міліції, захисник обвинуваченого чи підозрюваного та ін;

3) не допускаються дії, які принижують гідність осіб, які беруть участь у цих слідчих діях, і є небезпечними для їх здоров’я;

4) в процесі цих слідчих дій у необхідних випадках проводиться вимірювання, складається план і креслення, а також проводиться фотографування, кінозйомка, аудіо- і (або) відеозапис;

5) перебіг і результати цих слідчих дій відображаються в протоколі, який складається згідно з правилами ст. ст. 85, 85-1, 85-2, 195 КПКУ.

Сутність перевірки показань на місці, як слідчої дії, в тому, що слідчий, оцінивши раніше одержану інформацію при допиті свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого, при необхідності перевіряє її на місці, яке зв’язане з досліджуваною подією, частіше всього з метою перевірки, уточнення і доповнення попередніх показань, а інколи й для отримання нових фактичних даних, які через різні обставини не були виявлені в ході проведених раніше слідчих та інших процесуальних дій (наприклад, виявлення речових доказів, місць поховання трупів тощо).

В ході перевірки показань на місці реалізується можливість:

– підтвердити чи відкинути відомості про обставини вчинення злочину, повідомлені раніше допитаною особою, які викликають сумніви;

– виявити предмети, що мають значення для справи, про існування яких згадувалось на допиті;

– конкретизувати механізм вчинення злочину;

– заповнити прогалини і усунути неясності в раніше даних особою показаннях.

Слідчий експеримент

Слідчий експеримент – це слідча дія, яка проводиться з метою отримання, перевірки і уточнення фактичних даних, які мають значення для справи, шляхом: а) відтворення (реконструкції) обстановки, в якій протікала подія; б) здійснення необхідних дослідницьких дій, що, за припущенням, могли бути вчинені.

Недотримання умов, максимально наближених до тих, в яких вчинена дія, що перевіряється, розцінюється як порушення вимог кримінально-процесуального закону і тягне втрату доказового значення одержаних результатів;

Види слідчих експериментів

1) перевірка здатності особи сприйняти та ідентифікувати певний об’єкт (зокрема, бачити його із врахуванням освітлення, місця розташування, гостроти зору та інших факторів; чути на певній відстані звуки пострілів, крики про допомогу тощо);

2) виявлення можливості вчинення певною особою конкретних дій (виготовити предмет з певного матеріалу, в певний проміжок часу, з використанням тих чи інших засобів, тією чи іншою особою; проникнути в приміщення через пролом в стіні; подолати відстань за певний час тощо);

3) встановлення можливості настання або не настання якої-небудь події (різних варіантів падіння тіла чоловіка, виявленого на певній відстані від місця падіння; самовільного загоряння матеріалів при певній температурі; придатності ключа для відкривання певного замка тощо);

4) визначення послідовності якої-небудь події (наприклад, аналіз шляхом досліду "технологічного про– цесу" виготовлення фальшивих грошей);

5) визначення механізму утворення слідів (виготовлення пробних слідів з допомогою знаряддя, яким, за припущенням, було вчинено зламування приміщення і порівняння їх з оригіналами слідів) та ін.