Облік доходів та витрат в зарубіжних країнах.

Визнання та оцінка доходів і видатків згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (8).

Визначення доходу включає дохід від основної та ін..операцій.

Дохід від реалізації товарів повинен визнаватися у разі задоволення таких умов:

- Підприємство передало покупцеві істотні ризики, пов’язані з власністю на товар.

- Підприємство більше не бере участі в управлінні, пов’язане із правом власності і не контролює продані товари.

- Сума доходу може бути достовірно виміряна.

- Витрати, що були, можуть бути достовірно виміряні.

Головним питанням в обліку доходів є визначення моменті визнання доходу.

Головні аспекти, згідно з МСБО:

1. Вимір доходу.

2. Визначення критеріїв визнання доходу.

3. Умови задоволення цих критеріїв.

За МСБО дохід повинен включати тільки валові економічні вигоди, що отримані і підлягають утриманню підприємством.

Валове надходження існує тоді, коли капітал зростає за рахунок отриманого прибутку, а не за рахунок внесків учасників.

Сума доходу включає:

- Суми податків, що утримуються за дорученням держави,

- Суми, отримані на користь третіх осіб,

- Суми обліковуються за ринковою вартістю товару з врахуванням знижок, наданих покупцю.

Визнання доходу супроводжується проводкою:

Д (рахунки до утримання)

К(дохід від продажу)

Торгівельні знижки і знижки з обсягу не відображаються на рахунках обліку і ніколи не показуються у звітності.

Якщо підприємство застосовує метод «ціни брутто» в обліку знижок за дострокову оплату суми, знижки не вираховуються з доходу від продажу, а відображаються на окремому рах-у «»дохід від продажу»

Різниця знижки обліковується на рахунку «втрачена знижка за дострокову оплату». Такий рахунок розглядають як іншу статтю доходу.

Дохід від продажу зменшується на суму повернутих товарів від покупців.

Повернення товарів відображається проводкою:

Д (повернення реалізованих товарів)

К (Каса)

Облік видатків на виробництво та калькулювання собівартості продукції: позамовний та попроцесний метод обліку виробничих витрат (9). В американських фірмах застосовують 2 методи обліку виробничих витрат:

- За замовленням,

- За процесами.

Обидві системи обліку витрат за своїми функціями значно ширші ніж методи витрат в Україні, тому що вони з обліком витрат включають: контрольну та аналітичну функцію за статтями витрат виробництва.

При обліку витрат за замовленням, об’єктами калькуляції є вироби, а при обліку витрат за процесами – виробничі процеси, операції.

Незалежно від методу обліку для кожного об’єкту відкривається аналітичний облік. Метод обліку витрат за процесами ґрунтується на зведенні в одне ціле виробничих витрат різних цехів і процесів через які проходить продукт за певний період часу.

Метод обліку «За замовленням» - використовується в індивідуальному виробництві, застосовується на підприємствах з коротким циклом виробництва. Суть – керівник, отримавши замовлення планує виробництво так, щоби отримати прибуток.

Метод обліку «за процесами» застосовується у масовому виробництві. Є 3 форми - послідовна, паралельна, роздільна. При послідовному методі виробничі витрати 1го процесу послідовно перераховуються на рахунок наступного цеху обробки. Здійснюється на тих підприємствах, де обробка продукції відбувається одночасно за кількома процесами.

При попроцесному методі – витрати нагромаджуються за певний період часу (за обліково-калькуляційними підрозділами).

Для розрахунку собівартості одиниці продукції за процесами застосовують 3 способи розрахунків, що залежать від характеру виробничого процесу.

У 1му способі – на початок і кінець звітного періоду взагалі немає залишків НЗВ.

У 2му способі – залишків НЗВ немає тільки на початок періоду.

У 3му способі – залишки НЗВ є на початок і кінець звітного періоду.