ТОП 10:

Облік надходження, наявності та вибуття основних засобів (8).



Для обліку руху ОЗ ведеться рахунок основних засобів, який має субрахунки за їхніми класифікаційними групами (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо).

У зарубіжних країнах з високорозвиненою економікою не створюються спеціальні джерела фінансування капітальних вкладень, тому ОЗ, які надійшли в результаті купівлі, відображають в обліку як надходження матеріалів.

Витрати на власне будівництво об’єктів попередньо обліковуються на рахунку «Незавершене будівництво».

Проте у деяких країнах є особливості у відображенні обліку об’єктів, що надійшли в результаті будівництва (Франція, Бельгія). Вартість таких об’єктів зараховується на доходи підприємства, для обліку яких відведено рахунок доходів «Іммобілізована продукція». Доходи, що відображаються на цьому рахунку компенсують витрати на будівництво об’єкта.

В остаточному підсумку таке відображення не має впливу на формування фінансових результатів.

Наприкінці звітного періоду на дебет рахунка «Фінансові результати звітного періоду» буде віднесено витрати (з рахунка «Незавершене будівництво») та на його кредит доходи (з рахунка «Іммобілізована продукція»).

Вибуття ОЗ відбувається в результаті їх ліквідації внаслідок зношення або реалізації.

За МСБО (стандарт №16) результати вибуття ОЗ повинні відображатися на фінансових результатах діяльності підприємства – в розділі інших або надзвичайних результатів.

Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації ОЗ визначають як різницю між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів ОЗ. Це – міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, пов’язаних з вибуттям ОЗ, в різних країнах може бути різною.

Методики відображення вибуття ОЗ однакові для різних напрямків вибуття (ліквідація, реалізація) і для усіх підприємств, незалежно від форм власності та господарювання.

До природних ресурсів відносять:

- ліс;

- родовища нафти та газу;

- родовища мінеральної сировини.

За кордоном вони є об’єктом купівлі-продажу.

В балансі природні ресурси їх відображають як довготермінові (необоротні) активи («Запаси нафти і газу», «Ліс»).

Характерні особливості природних ресурсів:

- під час видобутку вони стають матеріальними (складськими) запасами;

- запаси природних ресурсів не відновлюються, тому природні ресурси ще називаються виснажуванні активи.

 

6. Облік короткотермінових зобов`язань в міжнародній практиці.

Облік короткотермінових зобов’язань (4),

Зобов’язання – це заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима, товарами або іншими послугами.

Заборгованість називають також пасивами підприємства (кредиторською заборгованістю). Це – залучені засоби, які формують частину активів.

Заборгованість поділяють на:

- короткотермінову (поточні пасиви);

- довготермінову (довготермінові пасиви).

Короткотермінові зобов’язання (кредиторська заборгованість) включає в себе борги, які мають бути погашені впродовж року або одного господарського циклу, незалежно від його тривалості.

Загальним правилом є те, що зобов’язання реєструються в обліку тільки тоді, коли по них виникає заборгованість. Зобов’язання, які підлягають виконанню в майбутньому, не є заборгованістю і не відображаються в обліку (наприклад, зобов’язання фірми виплачувати $30000 на рік тому чи іншому працівнику).

Оцінка та види (5).

Оцінка зобов’язань. Кредиторська заборгованість оцінюється сумою грошей, необхідних для сплати боргу, або вартістю товарів і послуг, які необхідно надати для погашення боргу.

Для більшості зобов’язань сума боргу відома, крім тих випадків, коли вона має бути розрахована (наприклад, зобов’язання щодо гарантійного обслуговування запасними частинами).

Залежно від порядку сум заборгованості усі зобов’язання поділяють в американській літературі на:

1 – фактичні;

2 - оцінкові або умовні.

1. Фактичні зобов’язання включають у себе заборгованість з рахунків постачальників, виданих векселях, дивідендах до сплати, податку з продажу, акційних зборах, нарахованій заробітній платі, по одержаних авансах, по поточній частині довготермінових зобов’язань.

Характерною ознакою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі договору, контракту або законодавства.

2. Оцінкові зобов’язання – це такі зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати. До них належать: заборгованість з податку на прибутки, на майно, гарантійні зобов’язання, заборгованість з оплати відпусток. Сюди можуть бути віднесені так звані умовні зобов’язання (наприклад, зобов’язання по судовому позову до нашої фірми) тощо.

Якщо умовні зобов’язання обґрунтовані (доведено їхню можливість), а також обґрунтовано (оцінено) їхню суму, то вони повинні відображатися в обліку. Коли ж обґрунтовано тільки їхню можливість, але сума не відома, це зазначають тільки в Пояснювальній записці до фінансового звіту.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.10.64 (0.004 с.)