Облік зобов’язань по заробітній платі (6).

Заборгованість по заробітній платі і пов’язаних з нею додаткових пільгах є значною частиною короткотермінової заборгованості (зобов’язань).

За кордоном застосовують оплату праці почасову і відрядну. Із заробітною платою пов’язані три види зобов’язань:

1 - заборгованість по виплаті заробітної плати;

2 – заборгованість по податках, що утримуються із заробітної плати;

3 – заборгованість по інших утриманнях із заробітної плати.

Нараховану персоналу підприємства заробітну плату включають у витрати підприємства. Витрати обліковуються на рахунку елементів витрат «Витрати на оплату праці». Цей рахунок поділяється на субрахунки за видами витрат (заробітна плата базова, оплачу вальна відпустка, премії, додаткові винагороди, витрати на соціальне страхування тощо0. У США виділяють також витрати на заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу і витрати на оплату праці робітників та службовців.

7. Облік довготермінових зобов`язань в міжнародній практиці.

Довготермінові зобов’язання (6).

Довготермінові зобов’язання – це пасиви підприємства або кредиторська заборгованість, яка має бути сплачена впродовж терміну, що перевищує один рік. До них належать: зобов’язання з випущених облігацій, з векселів виданих, з лізингу тощо.

Важливою ознакою довготермінових зобов’язань є те, що підприємство виплачує кредиторові не тільки одержану суму боргу, але й відсотки. Відсотки здебільшого сплачуються періодично впродовж усього терміну дії довготермінових зобов’язань.

Довготермінові зобов’язання є джерелом фінансування довготривалих проектів фірми.

Векселі можуть видаватися на термін до 10 років, а облігації – до 50 років.

Види облігацій (7).

Для фінансування довготривалих проектів, розширення виробничої діяльності компанії можуть випускати акції (Stock) або довготермінові облігації (Bonds). При цьому перевага надається саме облігаціям.

Облігації можуть випускатися різних видів:

1. Залежно від наявності забезпечення (гарантії): забезпечені (Secured) і незабезпечені (unsecured) облігації.

Забезпечені облігації мають гарантію їх погашення. Забезпечуватись вони можуть майном підприємства, тобто будівлями, устаткуванням тощо. Такі облігації ще називають закладними облігаціями.

Незабезпечені облігації – це звичайні кредити, що не забезпечуються активами, тобто по них компанія не видає гарантійного зобов’язання.

2. Залежно від порядку погашення: фіксовані та серійні облігації.

Фіксовані облігації – по них встановлюється один термін погашення. Наприклад, компанія випустила облігації на один млн.. дол.. Усі вони мають бути погашені через десять років.

Серійні облігації – погашаються серіями, частковими сумами впродовж усього терміну дії облігації.

3. Залежно від порядку реєстрації облігації: реєстровані і не реєстровані (купонні) облігації.

На реєстрованих облігаціях компанія записує ім’я та адресу власника облігації, веде їх облік, сплачує відсотки.

Купонні облігації – безадресні, їхні власники корпорацією не реєструються. Такі облігації мають відривні купони, де вказано суму відсотків до одержання і дату одержання. Купон відривається і здається в банк. Тобто відсотки платять тому, в кого є цей купон на дату виплати.

4. Конвертовані і неконвертовані облігації (Convertible and nonconvertible bonds).

Конвертовані облігації дають право їхньому власникові перетворити (конвертувати) їх на акції цієї компанії на певних умовах.

5. Виділяють ще облігації відкличні, тобто такі, що передбачають умови їх дострокового викупу, погашення компанією (Collable bonds).

Випуск облігацій відбувається за рішенням Ради директорів та згодою усіх акціонерів. Також необхідно отримати дозвіл влади.