Приклад написання курсової роботи

Зміст теоретичної частини

Теоретичні засади аудиту: Огляд та аналіз організаційно-методичного забезпечення проведення аудиту власного капіталу

Глущенко В.В. пропонує поняття аудиту «…» [15, с. 84].

Дмитренко І. зауважує, посилаючись на міжнародну практику, що аудит є «…» [16, с. 28].

На сьогодні тривають дискусії між українськими та зарубіжними вченими щодо поняття “аудит”, тому розглянемо детальніше генезис сприйняття й формування наукової думки щодо аудиту, який орієнтований на задоволення інтересів суспільства (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 - Концептуальні підходи до трактування аудиту

Автор	Визначення

 

Згідно з концепцією Аренса А., аудит буває трьох типів: [5, с. 18].

На думку Бутинця Ф., існують аудит …[20, с. 10].

Виходячи із цього, Петрик О. та Кузьмин В. за ознаками поділяє аудит на … [23, с. 19].

Виділяють … такі види аудиту …[9, с. 25].

Проте ми підтримуємо думку Кулаковської Л. та Пічі Ю., які вважають, що … [8, с. 33].

Як видно з наведеного аналізу думок вітчизняних та зарубіжних науковців, в економічній літературі зустрічаються різні класифікаційні визначення аудиту. Можна виділити п’ять основних концептуальних підходів до трактування аудиту [97]:…

Виходячи з аналізу викладених вище думок учених, пропонуємо авторську класифікацію аудиту (рис. 1.2). Отже, аудит поділяється, на …

Пантелєєв В. відзначив, що метою аудиту є …[17, с. 18].

Вчені присвячують свої дослідження вивченню об’єктів аудиту (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 – Визначення об’єктів аудиту

№	Автор	Визначення
1.	Т.П. Нечай	Внутрішньофірмові стандарти аудиту – це сукупність способів, принципів, методів та прийомів, що розробляються та використовуються аудиторською фірмою для надання аудиторських послуг, та порядок документального оформлення результатів перевірки [23, с. 122].

 

Проведений аналіз літератури свідчить про недостатню увагу науковців до аудиту власного капіталу.

Щодо поняття “аудит” власного капіталу, то воно законодавчо не визначено.

Можна пропонувати таке його тлумачення: аудит власного капіталу є …..

Таким чином, на нашу думку, сутність аудиту власного капіталу є ….

Об’єктом аудиту власного капіталу є …

Предметом аудиту власного капіталу є …

Основні завдання аудиту власного капіталу є …

Аналіз завдань у програмах та методики аудиту капіталу у вітчизняних та зарубіжних джерелах наведено у табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Постановка завдань з методики проведення аудиту капіталу у вітчизняних та зарубіжних літературних джерелах

№ п/п	Завдання	Міжнародні стандарти аудиту	Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча	Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач	В.В. Собко	А.Д. Шеремет, В.П. Суйц	І.І. Сахарцева

Таким чином, вчені виділяються завдання аудиту власного капіталу з урахуванням якісних аспектів: повнота, права й обов’язки, оцінка або вимір, надання та розкриття (табл. 4.4) [16, с.196].

Таблиця 4.4 – Завдання якісного аудиту власного капіталу

Завдання аудиту власного капіталу	Якісні аспекти
Аналіз статуту, визначення розміру статутного фонду, його відповідність відображеному в звіті, повноти та своєчасності сплати внесків до статутного фонду;	повнота, права й обов’язки
Визначення загальної суми номінальної вартості випущених та сплачених акцій сумі, зазначеній в установчих документах.	оцінка або вимір
Перевірка відображення операцій з капіталом у відповідному розмірі, на відповідних рахунках та у відповідний період, а розділ бухгалтерського балансу «Власний капітал» належним чином розкритий згідно із стандартами та вимогами законодавства.	надання та розкриття

 

Отже, якість має бути головною у проведенні аудиту, щоб не було допущено недбальства у роботі. Саме це забезпечить встановлення партнерських відносин між аудиторською фірмою та підприємствами-клієнтами.

Аудиторськими доказами у проведенні аудиту власного капіталу Іванова Н.А., Ролінський О.В., Савченко В.Я., Зотов В.О., Кириленко С.А. виділяють:

Аудит повинен бути проведений відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту, Закону України «Про аудиторську діяльність» та нормативних документів тощо. Вимоги цих документів стосуються питань планування (див. рис. 4.1) [22, с.100].

Організацію і методику проведення аудиту відображає програма аудиту. Вона законодавчо не регламентована, тому має довільну форму. Програма визначає характер, час та обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану. Вчені пропонують різну форму програми. Так, наприклад, Кулаковська Л.В. розробила програму аудиту установчих документів та власного капіталу, включаючи до неї наступні складові (див. табл. 4.5) [19, с.236].

 

 

Рис. 4.1 – Аудиторський процес

Таблиця 4.5 – Приклад шапки програми аудиту установчих документів та власного капіталу

№ з/п	Перелік аудиторських процедур	Вико­навець	Метод перевірки	Примітки аудитора

Гордієнко Н.І., Харламова О.В., Карпенко М.Ю. пропонують програму аудиту статутних документів, включаючи у неї наступні складові (див.табл.1.10) [16, с.197].

Таблиця 1.10 – Приклад шапки програми аудиту статутних документів

Завдання аудиту	Аудиторські процедури до розгляду	Індекс робочого документа	Примітки	Виконавець

Ці програми містять перелік процедур відносно: статутного капіталу, вилученого капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку.

Сахарцева І.І., не поділяючи власний капітал, пропонує свою програму аудиту (див. табл. 4.6) [24, с.284].

Таблиця 4.6 – Зразок шапки програми аудиту власного капіталу

Мета аудиту	Перелік аудиторських процедур за розділами аудиту	Період проведення	Виконавець	Робочі документи аудитора	Примітки

Савченко В.Я., Зотов В.О., Кириленко С.А. не розглядають типову програму, а лише пропонують перелік аудиторських процедур, які допоможуть та полегшать аудиторові проведення аудиту.

Кадуріна Л.О. пропонує програму аудиту власного капіталу з наступними складовими (див. табл. 4.7) [18, с.259].

Таблиця 4.7 – Типова шапки програми аудиту власного капіталу

№	Перелік аудиторських процедур	Виконавець	Індекс робочого документа	Примітки

Отже, запропоновані програми необхідні аудиторам для систематизації інформації, полегшення перевірок, використання її як інструкцію для виконавців аудиту.

Програма служить докладною інструкцією для асистентів аудитора, а для керівників аудиторської організації та аудиторської групи - одночасно й засобом контролю якості роботи.

У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає терміни проведення аудиторських тестів і незалежних процедур — координує роботу всіх можливих помічників з числа співробітників підприємства, реєструє присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації. До робочої документації включається інформація, яка на погляд аудитора є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку, і яка має підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації [20, с.130].

Іванова Н.А., Ролінський О.В. пропонують здійснювати аудит операцій з обліку власного капіталу таким чином (див. рис. 4.2).

 

Рис. 4.2 – Аудиторська перевірка власного капіталу

Рівень 1 – перевірка правильності вказаної у звіті про власний капітал суми та відповідність суми у Головній книзі та облікових регістрах.

Рівень 2 – зустрічна звірка оборотів у регістрах бухгалтерського обліку та перевірка правильності відображення сальдо на рахунках з обліку власного капіталу.

Рівень 3 – перевірка правильності формування облікових даних (правильності вказаних сум та кореспонденції рахунків), виходячи з даних первинних документів та змісту господарських операцій.

Рівень 4 – перевірка легітимності фінансових операцій (законності), реальність її існування (наявність документального забезпечення), правильність документального оформлення (документальна перевірка: наявність усіх реквізитів та документів) [17, с.135].

Основними складовими проведення аудиту власного капіталу є: аудит статутного капіталу, аудит формування додаткового капіталу, аудит нерозподілених прибутків (непокритих збитків) та їх використання, аудит вилученого капіталу.

Вітчизняні вчені Зотов В.О., Кириленко С.А., Савченко В.Я. доповнюють один одного та пропонують процедури для проведення аудиту власного капіталу (див. табл. 4.8). [23, с.164].

Таблиця 4.8 – Приклади процедур для проведення власного капіталу

№	Автор	Процедури
	В. Я. Савченко	Дослідження установчих документів, оцінка відповідності їх змісту законодавчим вимогам
	Оцінка відповідності організації обліку власного капіталу (статутного, резервного, додаткового та нормативним вимогам)

Характерні відмінності між зовнішнім та внутрішнім аудитом власного капіталу (табл. 4.9).

Таблиця 4.9 - Характерні відмінності між зовнішнім та внутрішнім аудитом власного капіталу

Ознаки	Аудит власного капіталу
Зовнішній аудит	Внутрішній аудит
За суб’єктами проведення
За метою
За замовленням
За характером відносин
За правом регулювання
За об’єктами
За витратами на проведення
За завданням
За рівнем відповідальності підприємства при виявленні порушень
За характером виконання підприємством зроблених зауважень

 

Сутність аудиту власного капіталу можна розкрити через його функції.

На думку Кадуріної Л., функціями аудиту є: контрольно-ревізійна, довірчо-посередницька та інформаційно-управлінська [60, с. 38]. Однак, згідно з трактуванням Н. Виговської, поняття контроль є систематичним спостереженням і перевіркою функціонування відповідного об’єкта з метою виявлення його відхилень від заданих параметрів [22, с. 9], а ревізія є методом господарського контролю за діяльністю підприємства і його підрозділів за певний період часу з метою встановлення законності, доцільності та ефективності здійснених господарських операцій, забезпечення збереженості майна, правильності й достовірності обліку та звітності [22, с. 62].

Отже, на нашу думку, недоцільно до функцій аудиту відносити контрольно-ревізійну, можна обмежитися тільки контрольною, оскільки взагалі поняття “ревізія” ототожнюється з перевіркою державною контрольно-ревізійною службою, хоча зараз замість ревізії застосовують термін “державний фінансовий аудит”.

За словами Бєлухи Н., аудит виконує експертну функцію, що є важливим напрямком розвитку фінансово-господарського контролю в ефективному використанні капіталу в умовах вільного підприємництва [12, с. 81]. На думку Онищенка В. та Чугуєва А., функцією внутрішнього аудиту є наявність і якість [147, с. 66], але ми не згодні, що це функції, на наш погляд, це критерії оцінювання служби внутрішнього аудиту.

Кадуріна Л. вважає, що основними функціями внутрішнього аудиту є: ….[60, с. 41–42].

Волошин Д. зазначає, що до функцій внутрішнього аудиту належать: … [26, с. 83]. Але, ми не згодні з думкою Онищенка В., Чугуєва А. та Волошина Д., що наведені ними функції є функціями внутрішнього аудиту, адже це більше відповідає етапам аудиторської перевірки.

Романов А. та Одинцов Б. зауважують, що майже сторічна практика аудиту підтверджує існування двох взаємозалежних аудиторських функцій – контрольно-оцінної й консультативної [167, с. 5–6].

Консультативна функція передбачає консультативну діяльність у формі таких послуг [167, с. 6].

Таким чином, можна погодитись з обґрунтуванням функцій аудиту, сформульованими Романовим А. та Одинцовим Б., але, на нашу думку, доцільно відокремити контрольну функцію від оціночної.

Виходячи з розглянутих та наведених вище обґрунтувань, ми пропонуємо виділити функції аудиту власного капіталу підприємства (табл. 4.10).

Таблиця 4.10 - Функції аудиту власного капіталу

Функції аудиту	Вчені
Л. Кулаковська [20, с. 11]	В. Сопко [24, с. 31, 32]	Л. Кадуріна [28, с. 84]	Ф. Бутинцець [26, с. 15–18]	Запропоновані

 

Будь-яка наука ґрунтується на системі певних принципів, категорій і закономірностей. Їх правильне виділення та формування характеризує перехід від емпіричного рівня дослідження до пізнання суті, обґрунтування й теоретичного узагальнення, а також забезпечує якість та ефективність їх використання.

Заслуговує на увагу питання законодавчого регулювання договірних відносин між клієнтом та аудиторською фірмою, а точніше відсутність цього регулювання.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Але ні в цьому Законі, ні в Цивільному кодексі України не визначено поняття договору на проведення аудиту. Хоча потреба в цьому, безумовно, існує [1].

Глущенко В.В. пропонує поняття договору на проведення аудиту сформулювати так: за договором на проведення аудиту одна сторона – виконавець (аудитор або аудиторська фірма) – зобов’язується на замовлення другої сторони – замовника – здійснити за відповідну плату перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та інформації щодо фінансово-господарської діяльності зазначеного суб’єкта господарювання у визначеному обсязі і передати йому аудиторський висновок.

Детальний розгляд цієї проблеми та належне правове закріплення її в нормативно-правових актах сприятиме створенню і функціонуванню найефективнішої системи незалежного фінансового контролю [15, с.15].

Не врегульованим законодавством залишається й питання щодо якості проведення аудиторської перевірки та відповідальності за це аудитора. На жаль, лише формальне дотримання аудитором діючих аудиторських норм та стандартів дозволяє зробити висновок щодо якісної або неякісної аудиторської перевірки.

Ефективне проведення аудиту власного капіталу повинно відповідати вимогам якості, що включає: наявність та правдивість, права та зобов’язання, повноту, вимірювання, оцінку вартості, подання та розкриття інформації про власний капітал.

Відомо, що аудиторські фірми, надаючи аудиторські послуги, неабияк ризикують. Найсуттєвішим є ризик неякісного надання аудиторських послуг, що може призвести до втрати клієнтів і позбавлення дозволу на аудиторську діяльність. В умовах розвитку аудиту необхідно забезпечити не лише високу якість аудиторських послуг, а й постійне зростання якості.

Для нормального функціонування ринку аудиторських послуг повинна бути створена система забезпечення якості, яка розглядається як реалізація сукупності елементів регулювання аудиторської діяльності: системи аудиторських стандартів, зовнішнього та внутрішнього контролю якості, сертифікації та підвищення кваліфікації аудиторів, дозволу на зайняття діяльністю, нормативно-правового регулювання.

Процедури контролю якості залежать від таких умов: аудиторської діяльності (нормативно-правової бази, елементів регулювання аудиторської діяльності, системи контролю якості послуг тощо) та внутрішньофірмових умов (розміру організації, етики й незалежності, організації управління, кадрового складу, професіоналізму тощо).

В Україні доцільно надалі розвивати систему забезпечення контролю якості аудиту, постійно підвищувати роль аудиторської діяльності як ефективного інструмента зовнішнього контролю [25, с.14].

Також важлива роль у системі нормативного забезпечення аудиторської діяльності та професійного саморегулювання належить внутрішньофірмовим стандартам аудиту, що розробляються та затверджуються конкретною аудиторською фірмою і потребують дотримання працівниками аудиторської фірми.

Отже, застосування внутрішньофірмових стандартів є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності аудиторської фірми, вдосконалення управління її діяльністю, посилення контролю за якістю роботи аудиторів, зниження аудиторського ризику, встановлення партнерських відносин між аудиторською фірмою та підприємствами-клієнтами, а також між співробітниками аудиторської фірми.

Шатківська Л. сформувала завдання, які мають вирішувати внутрішньофірмові стандарти аудиту, а саме:

1. Визначити єдині принципи підготовки і рекомендації зі структури побудови внутрішньофірмових стандартів аудиту;

2. Встановлювати мінімальні обов’язкові вимоги до аудиторських фірм при розробці внутрішніх стандартів;

3. Описувати порядок здійснення внутрішньофірмового контролю за дотриманням співробітниками аудиторських фірм вимог внутрішніх стандартів.

Пріоритетне значення внутрішніх стандартів очевидне, оскільки дає змогу аудиторським фірмам: повніше дотримуватися вимог МСА; забезпечити високу якість роботи і сприяти зниженню аудиторського ризику; деталізувати поведінку аудитора відповідно до етичних норм [27, с.13].

За думкою Усача Б., кожна аудиторська фірма повинна мати свій загальний пакет внутрішніх стандартів, які можуть включати такі об’єкти...

Контроль за виконанням вимог внутрішньофірмових стандартів має бути організований на всіх рівнях управління аудиторськими перевірками, починаючи з керівників груп (керівників перевірок) і закінчуючи керівниками аудиторської фірми, уповноваженими підписувати аудиторський висновок.

Внутрішньофірмові стандарти аудиту повинні включати оптимальний і належно обґрунтований обсяг джерел отримання аудиторських доказів, процедур їх збору, а також повний перелік основних етапів перевірки та порядок формування підсумкової документації за наслідками такої перевірки [19, с. 226].

За А. Пшеничною внутрішньофірмові стандарти можуть передбачати такі положення...

Отже, стандарти є індивідуальними для кожної аудиторської фірми і розробляються з метою вдосконалення організації праці аудиторів, контролю за виконанням проведених процедур, підвищення якості надання аудиторських послуг та репутації діяльності аудиторської фірми [22, с. 226].

Таким чином, всі внутрішньофірмові стандарти повинні в сукупності становити опис комплексного підходу аудиторської фірми до організації й технології проведення аудиту.

Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту поділяють на три групи: стандарти якісних характеристик, стандарти діяльності (ці дві групи існують в єдиному варіанті; вони мають регламентований характер), стандарти практичного використання (можуть бути окремим варіантом для кожного виду діяльності)… [22, с. 120].