Розділ 8. Економічний і валютний союз

8.1. Економічний і валютний союз

Економічний і валютний союз – це форма інтеграції і одночасно сфера суспільних відносин, в межах якої ЄС, координує всю економічну політику, здійснює централізовану грошово-кредитну політику на основі єдиної валюти євро.

Даний союз характеризується такими ознаками:

1) координація всієї економічної політики, включаючи політику в бюджетній сфері;

2) введення єдиної валюти і створення єдиної кредитно-грошової політики.

Принципи економічного і валютного союзу

Принципи:

- стабільність цін;

- платоспроможні державні фінансові і валютні умови;

- стійкий платіжний баланс.

Критерії зближення

1. Досягнення високого рівня стабільності цін. Це буде залежати від темпів інфляції, близьких до темпів інфляції максимум 3 держав-членів, які демонструють найкращі результати в стабільності цін.

2. Задовільний характер стану публічних фінансів.

3. Дотримання нормальних меж коливань, які передбачені механізмом валютних курсів Європейської валютної системи, протягом як мінімум 2-х років без проведення девальвації своєї грошової одиниці по відношенню до євро.

4. Стійкий характер зближення держави-члена і його участі у механізмі валютних курсів.

 

Європейська система центральних банків

Європейська система центральних банків – це сукупність центральних банків, об’єднаних в одне ціле. Внутрішні стосунки між елементами ЄСЦБ скоріше мають характер влади і покори.

Головна мета – підтримка стабільності цін.

В ЄСЦБ входять центральні банки всіх держав-членів, незалежно чи перейшли вони на євро.

Задачі ЄСЦБ:

1) визначення і реалізація грошової політики Союзу;

2) проведення валютних операцій;

3) зберігання офіційних валютних резервів держав-членів і керування ними;

4) сприяння нормальному функціонуванню платіжних систем.

 

Європейський центральний банк

ЄЦБ представляє собою юридичну особу, що володіє громадянською правосуб’єктністю, власним капіталом і резервами.

Склад ЄЦБ:

- рада керуючих (члени Виконавчого комітету, керівники центральних банків країн «території євро»;

- виконавчий комітет;

- загальна рада (Президент, віце-президент ЄЦБ і керівники центральних банків держав-членів).

Складові, що забезпечують незалежність ЄЦБ:

- цільова автономія;

- функціональна автономія;

- інституційно-фінансова автономія;

- особиста автономія;

- юридична автономія.

Розділ 9. Антимонопольна політика Європейського Союзу

Правила конкуренції

Правила конкуренції:

1) заборона укладання угод або інших дій, що спрямовані на запобігання, обмеження, порушення конкуренції в межах внутрішнього ринку;

2) запобігання зловживання домінуючим положенням на ринку;

3) відповідальність за порушення правил конкуренції;

4) недопустимість державної допомоги, несумісної з загальним ринком.

 

Діяльність, спрямована на запобігання, обмеження або порушення конкуренції

а) фіксування прямим або посереднім способом цін купівлі або продажу, або інших умов торгівлі;

б) обмеження або контролювання виробництва, збуту, технічного розвитку або інвестицій;

в) поділ ринків або джерел постачання;

г) застосування до торгових партнерів нерівних умов стосовно однакових угод;

д) підпорядкування укладання договорів умові про прийняття на себе партнерами додаткових зобов’язань, які за своєю суттю не пов’язані з предметом цих договорів.

 

Розділ 10. Корпоративне право Європейського Союзу

Поєднання корпоративного права держав-членів здійснюється поступово, починаючи з гармонізації менш значних питань. Право ЄС стосовно юридичних осіб має субсидіарний характер, основним механізмом якого є директиви.