Джерелами прецедентного права

Джерелами прецедентного права ЄС виступають рішення Суду ЄС, які носять прецедентний характер. Договір про ЄС (ст. 19) закріплює: «Суд, Суд першої інстанції і спеціалізовані палати забезпечують дотримання права при тлумаченні і застосуванні Договорів». На підставі цієї норми у межах своєї юрисдикції Суд ЄС не тільки тлумачить установчі документи та інші джерела права, а й виводить з них нові норми права.

Основну роль у формуванні норм права відіграють не стільки рішення за позовами, які безпосередньо подаються до Суду (пряма юрисдикція), скільки рішення, прийняті у преюдиціальному порядку - на підставі ст. 267 Договору про функціонування ЄС. В основі доктрини прецеденту Суду ЄС лежить концепція «acte clair» (франц. питання, що вже було вирішено у конкретній справі). Сутність цієї концепції полягає у наступному: якщо тлумачення конкретної норми права ЄС вже було здійснено Судом ЄС (навіть якщо це було зроблено у відповіді на запит судової інстанції іншої держави-члена або якщо обставини справи не повністю збігаються) і рішення з цього приводу носить чіткий, зрозумілий характер, - у цьому випадку національний суд може утриматися від передачі запиту до Суду ЄС і розв’язати справу самостійно на підставі попереднього рішення Суду ЄС, що носить прецедентний характер. Виняток становлять питання про недійсність акта ЄС, які мають бути обов’язково передані у преюдиціальному порядку на розгляд Суду ЄС.

Розділ 4. Права людини і громадянина в Європейському Союзі

Принципи правового положення особистості в Європейському Союзі

Принцип рівності

Принцип поваги прав людини і основних свобод

Принцип гарантованості прав і свобод

Юридична рівність

Соціальна рівність

Політична рівність

Рівність статей

Інституціональні гарантії

Процесуальні гарантії

Матеріальні гарантії

Принципи правового положення особистості в Європейському Союзі

 

 

Правовий статус громадян Європейського Союзу

Громадянство ЄС – це стійка політично-правовий зв’язок особистості і специфічної наднаціональної організації політичної влади – Європейського Союзу, що виражається у взаємних правах, зобов’язаннях і відповідальності.

 

 

Громадянство Союзу

Громадяни ЄС мають право на вільне переміщення і постійне проживання на території держав-членів

Громадяни ЄС мають право обирати і бути обраними в тій державі-члені, де вони проживають

Громадяни ЄС, які перебувають за межами ЄС, мають право на консульську і дипломатичий захист будь-якої держави-члену

Громадяни ЄС мають право звертатися з петиціями в Європейський парламент

Громадяни ЄС можуть здійснювати право звернення до органів Союзу на будь-якій мові Союзу і отримати відповідь на тій же мові

ЄС поважає основні права особи

 

 

Класифікація прав і свобод в Хартії Європейського Союзу про основні права 2000р.

Головна особливість Хартії – новий, унікальний підхід до систематизації основних прав і свобод особистості. Основні права особистості систематизовані в Хартії не по сферам їх реалізації (особиста, політична, соціально-економічна), а за цінностями, які вони захищають. Найважливіші серед них вказані в преамбулі документа:

- людська гідність;

- свобода;

- рівність;

- солідарність;

- громадянство;

- правосуддя.

Людська гідність

Громадянство

Рівність

Класифікація прав і свобод в Хартії Європейського Союзу про основні права

Свобода

Правосуддя

Солідарність

 

Основні зобов’язання

(за Хартією Європейського Союзу про основні права 2000 р.):

- обов’язок поважати і захищати людську гідність інших людей

- обов’язок враховувати думку дитини;

- право і обов’язок отримання безкоштовної обов’язкової освіти;

- обов’язок захисту і підвищення якості навколишнього середовища;

- загальний обов’язок – «заборона зловживання правом»

До особливостей Хартії поряд з унікальною систематизацією основних прав і свобод можна віднести визнання в цій якості «права на цілісність особистості» і «права на хороше управління». Перше захищає людину від можливих посягань на його тіло і душу з використанням досягнень науково-технічного прогресу (медичні та біологічні досліди, євгеніка, клонування, торгівля частинами людського тіла), друге - від зловживань з боку інститутів і органів Союзу.