Тема. Конкуренція та монополія

1. Суть та види конкуренції.

2. Монополія,її види.

3. Антимонопольне законодавство.

Література:

6. ст. 126

Закону України “Про захист економічної конкуренції”

 

Специфічною формою зв’язків у ринковій економіці є конкуренція (в перекладі “конкуренція ” означає зіткнення)

Конкуренція – це зіткнення інтересів господарських суб’єктів на ринку, або форма суперництва за економічне виживання. Проявом конкуренції є боротьба між товаровиробниками за більш вигідні умови господарювання і одержання прибутку.

Вона виконує такі функції:

1. Стимулює НТП та підвищення якості продукції

2. Впливає на процес ціноутворення

3. Регулює процес суспільного відтворення, встановлюючи пропорції між обсягами виробництва і споживання.

Сучасна економічна наука виділяє 2 основні форми конкуренції:

1.Вільну або досконалу.

2.Обмежену або недосконалу.

Для вільної конкуренції властиві такі риси:

- існує багато незалежних виробників, які конкурують між собою;

- конкуренти випускають однорідний продукт;

- існує вільний вхід на ринок інших виробників;

- доступність і повнота інформації про ціни, які формуються під впливом попиту та пропозиції

Така конкуренція у сучасних умовах зустрічається дуже рідко, тому вона є ідеальним станом ринкового господарювання. Прикладом досконалої конкуренції може бути в наш час валютна біржова або ринки деяких сільськогосподарських продуктів.

Вільна конкуренція має ціновий характер, тобто групується на коливанні цін адже однорідна продукція не має особливих відмінностей.

Вільна конкуренція може відбуватися як між виробниками однієї галузі(внутрігалузева),так і міжгалузева, тобто боротьба за найприбутковіші сфери вкладання капіталу.

Обмежена конкуренція існує на сучасному етапі розвитку ринкової економіки.

Недосконала конкуренція існує у 2 формах: монополістична конкуренція і олігополія.

Ринки монополістичної конкуренції найбільш поширені у сучасній економіці. Це виробництво одягу і взуття, косметики, ліків, комп’ютерів, тканин, кондитерських товарів.

Модель монополістичної конкуренції визначається такими рисами:

1. На галузевому ринку діють кілька десятків середніх фірм, що конкурують між собою.

2. Конкуренти випускають продукти одного типу, але з певними особливостями.

3. На даний ринок легко проникають нові конкуренти.

4. Панує нецінова конкуренція (поліпшення якості та асортименту).

5. Контроль над ціною існує у дуже вузьких межах лише на ціну власного продукту.

Нецінова конкуренція здійснюється через удосконалення якості продукту і умов його збуту. Це продаж товарів більш високої якості за вищими цінами, пропозиція нових товарів, надання більшого обсягу послуг, реклама та інші.

Олігополія - це таке становище, коли на ринку діє кілька власних виробників (від 2-х до 10). Олігополістичні ринки теж дуже поширені. Вони існують у галузях по виробництву сталі, чавуну, прокату, цементу, мінеральних добрив, автомобілів, кораблів. При цьому існують суттєві перешкоди для проникнення у галузь нових конкурентів через великі розмірі капіталів. На таких ринках застосовують нові методи конкуренції:

1. Диверсифікація - це поява дуже великих фірм, які діють у кількох споріднених галузях. Це обмежує залежність від постачальників ресурсів, послаблюючи позиції конкурента.

2. Вертикальна інтеграція – це об’єднання в одній фірмі технологічного ланцюга у виробництві продукту від початку до реалізації (розробка корисних копалин)

3. Конгломерація – об’єднання капіталів не пов’язаних між собою галузей в одну фірму

Термін “ монополія ” означає існування виключного економічного становища суб’єкта. Монополія заперечує конкуренцію, тому що ґрунтується на ринковій владі.

Вона може існувати у 3-х формах:

1. Природна монополія виникає внаслідок неможливості конкуренції, наприклад, це метрополітени, телефоні компанії, газові, електричні.

2. Адміністративна монополія виникає дій державних органів влади, що надають окремим фірмам виключні права на здійснення певного виду діяльності (виготовлення зброї).

3. Економічна монополія виникає, коли окремі фірми самостійно завойовують собі виключне становище на ринку.

Економічна монополія виникла внаслідок конкуренції і централізації капіталу, тобто об’єднання раніше самостійних капіталів. Так виник ринок чистої монополії, коли у галузі панує одна гігантська фірма, яка випускає унікальний продукт. При цьому фірма - монополіст завойовує виключне становище на ринку і встановлює монопольно високі ціни. Однак монопольними вважаються і ті ринки, де є багато виробників, але серед них домінує лише один..

Монополія може мати негативні наслідки, тому кожна держава здійснює антимонопольне регулювання. В Україні законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Враховуючи, що недобросовісною конкуренцією згідно із законом є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності, то добросовісною конкуренцією є дії, що відповідають правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Таким чином, всі нормативно-правові акти, що встановлюють правила у підприємницькій діяльності, слід віднести до конкурентного законодавства, яке встановлює правила добросовісної конкуренції.

Кодекс та законодавство України регулюють суспільні відносини, що складаються на території України. З метою забезпечення конкурентоспроможності українських товарів і товаровиробників за межами України на міжнародних ринках можуть бути допущені відступлення від вимог законів, що регулюють відносини економічної конкуренції у межах України.