Тема. Податки та державний бюджет 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема. Податки та державний бюджет



1. Суть,функції податків.

2. Податкова система країни.

3. Державний бюджет,йог елементи

Література:

6. ст. 175

1. Розд. 28.

Податки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством.

Функції податків

Фіскальна функція — є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення — наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції — її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Регулююча функція — виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їхні перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.

Розподільча функція — своєрідне відображення фіскальної функції — наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

Стимулююча функція — створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.

Контрольна функція — забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.

Податки поділяють на такі види:

  • непрямі — податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й незалежні від доходів платників податків. Виробники й продавці виступають у ролі збирачів непрямих податків, уповноважених на те державою, а покупець стає платником непрямого податку. Найпоширеніші непрямі податки у вигляді акцизів, податку із продажів, мит, митних зборів.
  • прямі — податок, що стягується безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.
  • місцеві податки та збори.

За рівнем державних структур, що встановлюють податок:

  • загальнодержавні
  • місцеві

Функціонування податкової системи в Україні пов'язане з багатьма проблемами і суперечностями. За своєю природою податкова система є результатом еволюції податкових відносин і детермінується багатьма специфічними факторами. Податкова система в кожній країні є однією з основ економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об'єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни, а не керуватися побажаннями, хоч і найкращими, але нездійсненними. Саме тому побудова чіткої податкової системи - це одна з головних умов ефективного функціонування економіки і фінансів, оскільки через податки здійснюється найтісніший зв'язок між державою і юридичними та фізичними особами щодо формування, розподілу й використання їх доходів.

Державний бюджет – це баланс грошових доходів і витрат держави. Він є річним планом державних витрат і джерел їх фінансового забезпечення.

Сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії утворює бюджетну систему країни. Функціонування цієї системи залежить від державного устрою країни, її підсистем і охоплює дві або три ланки – державний бюджет та бюджети інших рівнів державної влади (місцеві).

На державний бюджет покладаються функції оборони, управління н/г, зовнішні зв’язки держави, пошта, зв'язок, залізниця, грошовий обіг, освіта тощо. Місцеві бюджети виконують функції розвитку комунального господарства, будівництва певних елементів інфраструктури, розвитку охорони здоров'я, утримання поліції.

Доходна частина державного бюджету формується за рахунок податків, доходів від державних позик, приватизації, внесків до державних фондів соціального страхування, пенсійного фонду. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок окремих податків (майнового), ренти об’єктів муніципальної власності, окремих акцизів тощо.

Отже, бюджет має дві складові: дохідна частина і витратна. Бюджет повинен бути збалансованим, тобто доходи повинні дорівнювати витратам. Перевищення видатків над доходами призводить до утворення бюджетного дефіциту, який покривається державними позиками або додатковою емісією грошей.

Проект бюджету щорічно обговорюється і приймається законодавчим органом – парламентом країни.

 

Питання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте податки,їх функції.**

2. Види податків.**

3. Які джерела фінансування бюджетних видатків?**

Тема. Валютна система

1. Суть валютної системи, її складові.

2. Види валютних систем.

3. Фіксований та гнучкий курс валюти.

Література:

1.Розд. 27,5.

2. Теми 30,31.

Валюта – це грошова одиниця будь – якої держави або платіжні документи, виражені в грошових одиницях іноземних держав.

Поняття валюти використовується в таких значеннях:

- національна валюта — грошова одиниця певної країни;

- іноземна валюта — грошові знаки іноземних держав, кредитні та пла­тіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, які використову­ються в міжнародних розрахунках;

- міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця, засіб плате­жу: СДР — спеціальні права запозичення,ЕКЮ (згодом — ЄВРО).

Валютна система – це сукупність форм грошових розрахунків і фінансово – кредитних інструментів організації валютних відносин.

Національна валютна система – це це сукупність форм і інструментів організації валютних відносин даної країни з іншими країнами. Вона має такі елементи:

національна валюта;

золото – валютні резерви;

валютний паритет і курс національної валюти;характер валютних обмежень;

форми та організації міжнародних розрахунків;

статус національних установ, які регулюють валютні відносини.

Світова валютна система – це форма організації міжнародного грошового обігу.

Світова валютна система включає с укупність національних валютних систем і міжнародних валютних відносин. Ця системає формою організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена між­державною домовленістю.

Світову валютну систему характеризують такі ознаки: наявність міжнародного валютного ринку; узгоджений порядок взаємних міжнародних платежів.

Валютні відносини -складова частина міжнародних економічних відносин, що виникають у процесі функціонування грошей у сфері економіки обігу між країнами.

Світова валютна система розвивалась в кілька етапів.

Першим із них стало створення (на початку 19 ст.) системи золотого стандарту на таких основних умовах:

- функціонування золота як світових грошей,

- фіксація золотого вмісту національних валют та їх здатність вільно обмінюватись на золото,

- наявність на цій основі фіксованих валютних курсів.

За цих умов золото як засіб платежу на світовому ринку приймалось на вагу, а валютний курс національних паперових грошей визначався співвідношенням їх золотого вмісту, який встановлювала держава. Кожна країна повинна була забезпечувати тверде співвідношення між наявними запасами золота та кількістю грошей в обігу. Завдяки цьому забезпечувалась повна конвертованість світових грошей, сталість їх купівельної спроможності та валютних курсів, стабільність світових цін. Недоліки даної системи:

Ø Фіксований валютний курс змінював грошову масу в країні незалежно від державної економічної політики

Ø Золотий стандарт може функціонувати лише за наявності золотого запасу, при його вичерпанні в країні ця система не функціонує

Ці причини й зумовили крах цієї системи після світової кризи 1929-1933 рр.

З розвитком світового господарства і зростанням його суперечностей відбувся перехід до нового етапу еволюції світової валютної системи.

В 1944 році була скликана конференція, на якій була досягнута домовленість про введення системи регульованих пов’язаних валютних курсів - Бреттон-Вудська система і створення Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Основою цієї системи став золото доларовий стандарт, за якого Міністерство фінансів США гарантувало іноземним центральним банкам чи урядам обмін доларів на золото, тобто долар і золото були світовими грошами. Прирівнювання долара до золота відбувалось на основі фіксованої ринкової ціни на золото (одна унція золота =31.1 г =35 дол.), вміст долара дорівнював 0.88 г золота. Органом валютного регулювання став МВФ.

З часом ситуація почала змінюватись – посилилась економічна могутність Європейських країн, зросла ринкова ціна золота, наростав дефіцит державного бюджету США та платіжного балансу. Інші країни почали відмовлятись від долара, вимагаючи його обміну на золото, внаслідок чого США скасували обмін долара на золото для іноземних урядів, що спричинило крах золото доларового стандарту.

У 1976 р. У Кінгстоні на Ямайці члени МВФ оголосили про перехід до якісно нової валютної системи - регульованих гнучких валютних курсів- Ямайська. За цією угодою з 1978р. золото було вилучено з обігу, валютний курс відірвався від золотого паритету, золотий вміст валют було відмінено. Новою основою став валютний паритет, що встановлюється на валютних ринках шляхом котирування валют, тобто встановлення ціни однієї валюти в інших валютах. Цей курс значною мірою визначається попитом і пропозицією валют і стає основою для їх обміну.

За рішенням МВФ паритети валют встановлюються за СДР(міжнародна грошова одиниця).СДР – це світовий грошовий еталон, заснований на «плаваючих валютних курсах». Валютний кошик СДР включав 5 валют (долар – 40 %, німецька марка – 21 %, японська єна – 17, французький франк і англійський фунт стерлінгів – по 11 %), а зараз включає 3 валюти: долар США, японську єну, євро.

У системі державного регулювання економічного життя виділяють су­купність заходів, які здійснюються країнами і їхніми центральними бан­ками у сфері грошового обігу та валютних відносин з метою впливу на купівельну спроможність грошей, валютні курси та на економіку зага­лом. У цьому полягає сутність певної валютної політики. Ця політика здій­снюється переважно у двох формах — обліковій (дисконтній) та девізній.

Облікова політика у сфері міжнародних валютних відносин спрямова­на на регулювання валютного курсу шляхом зміни відсоткових ставок за кредит. Підвищення їх призводить до припливу капіталів із країн, де такі ставки нижчі, що підвищує курс національної валюти і поліпшує стан її платіжного балансу. І, навпаки, зниження відсоткових ставок у країні призводить до відпливу капіталу в інші країни і зниження курсу національ­ної валюти.

Девізна політика спрямована на регулювання валютного курсу шля­хом купівлі або продажу іноземної валюти (девіз).

Валютна політика нерідко набуває форми валютної інтервенції — пря­мого втручання держави через центральний банк або державну скарбни­цю в операції на валютному ринку для впливу на курс валюти своєї краї­ни чи іноземної шляхом продажу або купівлі іноземної валюти чи золота з одночасним уведенням обмежень у сфері валютних операцій на внутріш­ньому ринку.

Двома основними операціями на валютному ринку є операції на умовах «Спот» та форвардні операції.

Операції «Спот» передбачають валютні угоди, згідно з якими поставка валюти здійснюється переважно впродовж 24 год. Відповідно до цього встановлюється і валютний курс «Спот», який є базовим курсом на момент укладення угоди. Різниця в часі між поставкою та оплатою валюти зумовлена необхідністю проведення банківських операцій по розрахунках.

Форвардні операції – позабіржові строкові угоди, розрахунки за якими здійснюються через певний період часу на заздалегідь узгоджену дату. Переважно такі операції здійснюють банки, промислові, торговельні компанії, щоб уникнути можливих збитків від коливань валютних курсів. Форвардні валютні курси відрізняються від попередніх курсів на величину «скидки», пов’язаних з відстрочкою платежів.

Різновидом строкових угод є опціонні операції, за якими суб’єкти валютного ринку мають право купити або продати валюту у заздалегідь встановленому обсязі за твердою ціною впродовж певного періоду.

 

Питання для самоконтролю.

1.Дайте визначення валютної системи.*

2. Охарактеризуйте валютний ринок.**

3. Валютні системи, їх розвиток.**

4. Валютна політика держави.**



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 176; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.145.12.28 (0.021 с.)