Тема. Фінанси у системі економічних відносин

1. Суть,функції фінансів

2. Фінансова система України

Література:

6. ст. 171

Фінанси – система економічних відносин, які складаються з приводу формування, розпорядження і використання грошових ресурсів. Вони є категорією економічною та історичною. Вперше термін «фінанси», що означає грошовий платіж, почали застосовувати в 13 ст. в Італії при грошових і банківських операціях. Фінанси виникли з розвитком товарно – грошових відносин, з розвитком держави та її інститутів.

Фінанси відіграють значну роль в економіці країни, забезпечують її функціонування і розвиток. Вони є важливим інструментом державної політики. Суть фінансів найбільш повно розкривається в їх функціях:

1. Відтворююча – фінанси забезпечують кругообіг виробничого капіталу підприємств.

2. Розподільча – здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП між окремими сферами, галузями, соціальними групами, суб’єктами.

3. Контролююча – держава контролює використання ресурсів, порядок розподілу грошових фондів суб’єктами економіки.

4. Стимулююча – стимулюють ефективне використання економічних ресурсів.

Джерелами фінансових ресурсів можуть бути: прибуток, податки, амортизаційні відрахування, надходження від державних займів, зовнішньо – економічних операцій, лотерей, цінних паперів, акцій, податків з населення, державне особисте майнове страхування.

 

У процесі виконання фінансами своїх функцій формується і розвивається фінансова система.

Фінансова система – сукупність різних видів фінансів у їх взаємодії та взаємозв’язку. Основними суб’єктами фінансової системи є:

- державні фінанси,

- фінанси підприємств та організацій,

- фінанси домогосподарств,

- міжнародні фінанси.

Державні фінанси – сукупність грошових фондів, які знаходяться у розпорядженні держави і призначені для управління народним господарством. Елементами держ. фінансів є держ. бюджет і держ. кредит.

Фінанси підприємств та організацій – сукупність грошових ресурсів для здійснення процесу відтворення у межах підприємства або іншого господарюючого суб’єкта.

Фінанси домогосподарств – грошові ресурси, що формуються у жителів країни з доходів, отриманих від трудової діяльності або інших джерел, спрямовані на відтворення робочої сили та примноження їх власності.

Міжнародні фінанси – відносини економічної власності між державою та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, міжнародними організаціями та іншими де6ржавами з приводу виплати певних платежів, а також діяльності валютного ринку.

Всі елементи фінансової системи взаємопов’язані в процесі перерозподілу та використання: так, фінанси підприємств і населення є джерелом ресурсів для державних фінансів. Фінанси держави спрямовані в господарство країни у вигляді різних виплат.

Структура фінансової системи динамічна. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають на стадії формування. Це насамперед фінансовий ринок, страхові фонди і страховий ринок, державний кредит, місцеві фінанси.

Базовою ланкою фінансової системи є фінанси підприємницьких структур, до якої належать фінанси як виробничої, так і невиробничої сфер. Вони обслуговують створення валового внутрішнього продукту — основного джерела фінансових ресурсів. Нині підприємницькі структури володіють 25—30 % всіх фінансових ресурсів держави.

Фінанси виробничої сфери залежно від форми власності поділяються на державні, акціонерні, колективні, індивідуальні, орендні, спільні тощо, а залежно від виду діяльності суб’єкта господарювання — на фінанси машинобудування, будівництва, сільського господарства, транспорту тощо.

Фінанси соціальної сфери, яка поділяється на фінанси освіти, охорони здоров’я, культури, оборони й інших підрозділів, характеризуються особливостями створення й використання фондів та фінансових ресурсів, зокрема наявністю поряд із власними джерелами бюджетного фінансування.

Провідне місце належить підприємствам державної форми власності, хоча із розвитком ринкових відносин питома вага підприємств недержавної форми власності зростатиме.

У процесі своєї діяльності підприємства вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, з фізичними особами, з різними ланками фінансової системи. Фінанси підприємницьких структур пов’язані з розподільними і перерозподільними відносинами, які можна об’єднати у три групи: внутрішні, внутрішньокорпоративні й зовнішні.

Державні фінанси охоплюють: державний та місцеві бюджети; державні фонди цільового призначення; державний кредит; фінанси підприємств і організацій державної форми власності. У сфері державних фінансів грошові потоки відображають відносини перерозподілу ВВП. Переважно це зовнішні відносини. Провідне місце у державних фінансах належить бюджетам різних рівнів, які об’єднуються в Україні у зведеному бюджеті держави.

Мобілізуючи доходи до бюджету, держава впливає на фінансові можливості господарських структур і громадян, використовуючи насамперед податковий механізм (за допомогою об’єктів оподаткування, ставок податків і пільг в оподаткуванні), а також створюючи сприятливий інвестиційний клімат для залучення зовнішніх джерел фінансування, зокрема, через надання привілеїв в імпорті, створення спеціальних економічних зон, технополісів тощо.

Із бюджету фінансуються операційні та інші витрати на розвиток агропромислового комплексу, надаються дотації вугільній промисловості, спрямовуються капіталовкладення в об’єкти загальнодержавного значення, фінансуються науково-технічні програми.

Державні фонди цільового призначення концентрують у своєму розпорядженні майже чверть усіх фінансових ресурсів держави. До них належать: Пенсійний фонд та інші соціальні фонди.

Така ланка фінансової системи, як державний кредит, покликана мобілізувати фінансові ресурси для фінансування витрат із бюджету, котрі не відшкодовуються його доходами. Кошти державного кредиту, як правило, спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту. Через державний кредит держава має змогу впливати на інфляційні процеси в бік їх зменшення.

Важливу роль у фінансовій системі має відігравати така її сфера, як страхування. У ній формуються фонди фінансових ресурсів, основне призначення яких — покрити втрати економіки та окремих громадян, що виникли з непередбачених причин. Страхові фонди перебувають у розпорядженні страхових компаній і можуть бути використані також як інвестиційний та кредитний ресурси в економіці до настання страхового випадку.

 

 

Питання для самоконтролю.

1. Суть фінансів,їх види.**

2. Охарактеризуйте фінансову систему України.**

3. Як відбувається формування елементів фінансової системи Укдаїни?***