ТОП 10:

Порядок вкладання та підписання договорів між підприємствами



 
 


В умовах ринкової економіки формування комерційних зв'яз­ків між підприємством оптової торгівлі та його постачальниками відбувається самостійно та фіксується в договорі, що укладаєть­ся. При цьому договір є основним документом, який визначає права та обов'язки сторін.

Найбільш поширеними видами договору є договір купівлі-продажу товарів і договір поставки товарів.

За загальним правилом договір викладається у формі єдино­го документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення договорів у спрощені способи шляхом: обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефоногра­мами тощо;

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сто­рін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами підписує договір, скріплює печаткою і повертає один примірник другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсо-граму тощо у 20-денний строк після одержання договору.

Якщо сторона, яка одержала проект договору, має заперечен­ня щодо окремих умов договору, вона складає протокол розбіж­ностей, про що робить застереження у договорі, та у 20-денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіж­ностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей, протягом 20-ти днів зобов'язана:

* в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжнос­тей з другою стороною;

* включити до договору всі прийняті пропозиції;

* передати до суду розбіжності, що залишились неврегульованими (у разі згоди на це другої сторони).

Після досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, він вважається неукладеним.

Істотними умовами договору є:

* предмет;

* ціна;

* строк дії договору.

Предмет договору — це найменування (номенклатура, асор­тимент) і кількість товарів, а також вимоги до їх якості. Ціна може бути вільною, державною фіксованою або державною ре­гульованою. Строком дії договору є час, уподовж якого існу­ють зобов'язання сторін, що виникли на основі цього догово­ру. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Продавець має право:

* передати покупцеві товар в асортименті виходячи з його по­треб, які були відомі продавцеві на момент укладення договору;

* відмовитися від договору.

У разі порушення всього асортименту

покупець має право:

* відмовитися від прийняття та оплати товару;

* вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Найчастіше трапляються випадки, коли продавець порушує

тільки частину асортименту. Тоді покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти непотрібного товару;

2) відмовитися від усієї партії товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асорти­менту, узгодженим в договорі асортиментом;

4) прийняти всю партію товару.

Товар вважається прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. В цьому випадку покупець оплачує товар:

* за ціною, погодженою з продавцем;

* за ціною, яка на момент укладення договору застосовувалася щодо аналогічного товару (якщо продавець не вжив заходів щодо погодження ціни в розумний строк).

Якість товару. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає:

* умовам договору;

* зразку;

* опису товару;

* зразку та опису товару.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати по­купцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент пе­редання покупцеві.

Договором або законом може бути встановлений строк, протя­гом якого продавець гарантує якість товару - - гарантійний строк. При цьому гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, які входять до його складу.

Якщо виявлено істотні порушення щодо якості товару, поку­пець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Істотними порушеннями вважаються недоліки:

• які не можна усунути;

• усунення яких пов'язане з непропорційними витратами ко­штів або часу;

• які виявилися неодноразово;

• які з'явилися знову після їх усунення.

Ціна товару. Покупець зобов'язаний:

• оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу;

• вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, ак­тів цивільного законодавства або вимог, що ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціна не встановлена у договорі і не може бути визначе­на, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичай­них цін, що склалися на аналогічні товари на момент укладення договору.

Оплата товару. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну пере­даного товару. Договором купівлі-продажу може бути передба­чено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вима­гати оплати товару та сплати процентів за користування грошо­вими коштами.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, про­давець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передан­ня цього товару до повної оплати всього раніше переданого това­ру, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

 

 

3. Зміст договору, характеристика його умов

 

У комерційній практиці найбільш поширеними є договори постачання товарів, які покликані встановити чіткі та ясні взаємовідносини постачальників і покупців товарів.

Вимоги до конкретного змісту договорів поставки товарів визначені "Положением о поставках товаров народного потребления", Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі розроблено типові тексти дого­ворів поставки товарів, які повинні використовуватися в практичній дія­льності підприємствами торгівлі

Кожне підприємство, як правило, повинно мати широкий набір типових договорів з урахуванням спе­цифіки окремих товарів та умов їх постачання.

У зміст договору постачання товарів повинні входити такі основні розділи:

1. преамбула;

2. предмет договору;

3. ціни на товари і загальна сума договору;

4. загальний строк дії договору і строки постачання товарів;

5. вимоги до тари і упакування;

6. порядок відвантаження, доставки і здавання товарів;

7. порядок розрахунків;

8. санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань;

9. арбітраж (вирішення спірних питань).

1. Преамбула - це вступна частина договору, в якій вказується номер, місце і дата підписання договору, визначаються сторони (підприємства, фірми), від імені яких укладається договір.

2. Предмет договору визначає назву, кількість і розгорнутий асор­тимент належних поставці товарів, якість і комплектність товарів і є одним з основних положень договору. Кількість товарів, що підлягають поста­чанню, визначається на основі вивчення попиту споживачів з урахуван­ням діяльності конкурентів та зміни умов ринку (поява нових товарів, ви­робників тощо). Якщо кількість товарів не може бути визначена будь-яким конкретним числом, а потребує розшифрування як щодо асортименту, так і строків поставки, то до договору додається специфікація.

Специфікація - невід’ємна частина договору, в якій обумовлюється кількість товарів, що підлягають постачанню, розгорнутий асортимент з щокварталь­ним розподілом і визначенням місячного і внутрімісячного постачання за строками, передбаченими в тексті договору

 

3. Ціни на товари і загальна сума договору відносяться до сут­тєвих умов договору. Ціни визначаються угодою партнерів і вказуються або в договорі, або в специфікації; можливе погодження цін в протоколі, який є частиною договору. Під час встановлення цін враховуються особ­ливості поставки. Якщо передбачається постачання товарів на склад поку­пця, то в ціну договору включаються транспортні витрати і витрати на страхування вантажів. Якщо передбачається постачання продукції зі скла­ду продавця (самовивіз), то ціна договору враховує тільки вартість товарів.

Ціна в договорі може бути твердою (фіксованою) і плаваючою, тобто з наступною фіксацією. При вказанні твердої ціни в договорі визна­чається конкретна цифра, яка не підлягає змінам при оплаті за товари по­купцем. Загальновідомо, що в умовах інфляції фіксовані ціни вигідні тіль­ки покупцям. Тому постачальники, щоб застрахувати себе від збитків, ви­магають передбачення в договорі юо% передоплати.

Якщо в момент укладення договору важко визначити конкретну ці­ну, то сторони можуть передбачити фіксацію початкової ціни, яка протя­гом виконання договору може змінюватися, за узгодженим партнерами методом. Така ціна називається плаваючою, тобто ця ціна є по суті ринко­вою в момент виконання договору. Плаваюча ціна з наступною фіксацією в договорі не відображається. В цьому випадку в розділі "Особливі умови постачання" вказуються точні способи визначення плаваючої ціни.

4. Строки постачання товарів - це узгоджені контрагентами дати або періоди, коли товари повинні бути поставлені продавцями у встановлені договором пункти. Строки постачання товарів повинні забез­печувати ритмічність надходження товарів і безперебійність торгівлі ни­ми. При їх встановленні обов'язково враховуються фізико-хімічні власти­вості товарів, які визначають строки реалізації товарів.

5. Вимоги до тари і упакування можуть викладатися в тексті до­говору або посиланням на відповідні стандарти чи ТУ, а порядок повер­нення тари зазначається в договорі.

В тому випадку, коли при поставці товарів необхідне їх упакування і маркування, в договорі робиться застереження щодо виду і характеру упа­кування, її якості, розмірів і способів оплати, а також нанесення на упаку­вання маркірування. До упакування ставляться загальні і спеціальні вимо­ги. Відповідно до загальних вимог упакування повинне забезпечувати збе­реження вантажів за вибраного способу транспортування. В договорі пе­редбачається відповідальність постачальника за постачання продукції в

упакуванні, що не відповідає умовам постачання. Одержуючи товари в пошкодженому упакуванні покупець складає комерційний акт, (згідно з яким постачальник повинен відшкодувати покупцю збитки. Інколи по­шкодження упакування прирівнюється до порушення якості товарів.

У обов'язки постачальника входить також маркування товарів. Зміст маркування погоджується партнерами і вказується в договорі. При цьому виходять з того, що в комерційній діяльності маркування товарів повинно:

- бути джерелом товаросупроводжувальної інформації (реквізити покупця, номер договору, номер місця, кількість місць в партії тощо);

- вказувати транспортним організаціям на правила поводження з вантажем;

- попереджувати про небезпеку у випадку неправильного пово­дження з вантажем.

6. Порядок відвантаження, доставки і здавання товарів також повинні бути передбачені під час укладання договору. Витрати на транспортування товарів можуть бути доволі значними, тому ще до укла­дання договору слід чітко визначити, чи будуть транспортні витрати включатися в ціну товарів за доставки товарів постачальником. Слід також враховувати і те, що днем виконання зобов'язання вважається:

- за відвантаження товарів постачальниками іногороднім покуп­цям - дата здавання товарів органам транспорту чи зв'язку;

- за здавання на складі покупця чи постачальника - дата підпи­сання приймально-здавального документа. Якщо відвантаження товарів здійснюється не покупцеві за договором, а названому ним товароодержувачу, який не має договірних відносин з постачальником за договором, то покупець має вислати йому відвантажувальні рознарядки, копії яких на­правляються одержувачам товарів.

Відвантажу вальна рознарядка -- це розпорядчий документ, в якому покупець за договором вказує своєму постачальнику, кому конк­ретно і за якою адресою, в які строки, кількості і асортименті він має відвантажувати закуплений покупцем товар.

Порядок і строки подання рознарядок передбачаються в договорі. В разі невиконання цього зобов'язання покупцем, постачальник має право вимагати від нього сплати вартості товарів, підтвердивши фактичну їх на­явність документом, або перенести строк постачання.

В договорі повинно передбачатися приймання товарів за кількістю і якістю як попереднє, так і остаточне. Попереднє приймання має метою встановлення відповідності товару умовам договору. Остаточне прийман­ня означає фактичне виконання договору за кількістю і якістю. Порядок приймання товарів обумовлюється в договорі посиланням на чинні ін­струкції чи викладається в тексті договору.

7. В умовах важкого фінансового стану більшості підприємств над­звичайно важливе значення має вибір порядку розрахунків за товари. Розрахунки між підприємствами здійснюються, як правило, в безготівко­вому порядку через банк шляхом перерахування грошей з рахунку покупця на рахунок постачальника. В окремих випадках оплата за товари може здійснюватися готівкою.

За безготівкових розрахунків найчастіше використовуються пла­тіжні доручення, акредитиви та чеки. За згодою сторін можуть також проводитися заліки взаємних заборгованостей, які можуть здійснюватися і без участі банків (бартерні операції).

В договорі може передбачатися часткова або повна передоплата за товари.

8. Санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань і відшкодування збитків. В цьому розділі договору визначають­ся розміри і максимальні суми штрафів при порушенні сторонами своїх конкретних зобов'язань. До постачальників застосовуються санкції при порушенні ним строків, умов постачання, якості то­варів, упакування, до покупців - за затримання платежів.

9. Урегулювання спорів під час постачання товарів може бути здійснено двома способами: судовим або арбітражним. Способи врегу­лювання спорів повинні бути відображені в договорі.

10. Порядок розірвання договорів передбачається чинним зако­нодавством або обумовлюється конкретним положенням в тексті договору.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.220.225 (0.01 с.)