Класифікація транспортних засобів

Основними типами універсальних транспортних засобів на залізничному транс­порті є:

> криті універсальні вагони, які призначені для перевезень тарно упакованих вантажів, котрі не потребують специфічних умов під час транспортування, а та­кож цінних вантажів, які вимагають захисту від атмосферних опадів. Для заліз­ничних перевезень можуть використовуватися вагони 4-осьові (ємністю 50—60 т), 6-осьові (94 т), 8-осьові (125 т);

> напіввагони, які використовуються для масових перевезень навальних, легких вантажів та вантажів у контейнерах;

> вагони-платформи, які застосовуються для перевезень довговимірних вантажів, вантажів у цистернах (олія) та контейнерах.

До спеціалізованих вагонів належать:

• вагони для перевезення борошна (борошновози);

• вагони для перевезення лісоматеріалів (лісовози);

• вагони і двоярусні платформи для перевезення автомобілів, обладнані для розміщення і закріплення цього вантажу;

• вагони з гравітаційним способом розвантажування (для пшениці, гранульованого рибного борошна та ін.);

• вагони-цистерни для перевезення наливних продуктів (нафтопродукти, нафтохімічні речовини, окис вуглецю, кислоти, луги тощо);

• вагони з боковим способом розвантаження для вантажів, затарених у мішках (наприклад хімічні добрива);

• саморозванта­жувальні вагони (рудовози для залізної руди, вугілля, коксу та ін.); • вагони типу «хопер» і цистерни для цементу (цементовози) тощо.

Окремим різновидом спеціалізованих залізничних вагонів для перевезення харчових продуктів є спеціальний холодильний залізничний транспорт, який включає:

> вагони-лідники;

> теплоізольовані вагони (вагони-термоси);

> вагони-рефрижератори;

> 5- і 12-вагонні секції рефрижераторів;

> 21- і 23-вагонні поїзди-рефрижератори;

> спеціальні ізотермічні вагони.

Види автомобільних транспортних засобів

Відповідно до вантажопідйомності розрізняють 5 класів ав­томобілів:

• особливо малої (0,25—1, т);

• малої (1—3 т);

• середньої (3—5 т);

• великої (5—8 т);

• особливо великої (понад 8 т).

Автомобілі 1 та 2 класу застосовуються, як правило, для завезення дрібних партій товарів у роздрібну торговельну мережу, тоді як автомобілі 3—5 класів більш вигідні для перевезень товарів великими партіями на середні та великі відстані.

За типом кузова виділяють автомобілі з бортовою платформою (бортові ав­томобілі), автомобілі з кузовом типу «фургон», автомобілі-рефрижератори (ав­томобілі з кузовом типу «фургон», оснащені рефрижераторним устаткуванням), автомобілі з кузовом типу «цистерна», автомобілі-самоскиди.

 

 

Планування перевезення товарів

 

При виборі рухомого складу для перевезень тих чи інших вантажів потрібно ви­рішити кілька взаємозв'язаних завдань:

· визначення виду транспорту;

· вибір типу транспортного засобу (визначення спеціалізації);

· підбір транспортного засобу за вантажопідйомністю.

На першому етапі беруть до уваги інформацію про характерні особливості пере­везень вантажів окремими видами транспорту і переваги та недоліки конкретних видів транспорту відносно інших.

Для прийняття рішення також враховують харак­тер руху потоків вантажів на різних стадіях товаропросування. При організації оптових перевезень вантажів, під час яких необхідно переміщувати на значні відстані великі партії товарів вузької номе­нклатури, найбільш раціональним є використання залізничного транспорту. І, навпаки, коли товари перевозяться на незначні відстані у велику кількість розосереджених пунктів призначення більше підходить використання автомобільного транспорту.

При виборі виду транспорту потрібно враховувати наступні фактори:

· надійність дотримання графіка доставки;

· час (тривалість) доставки;

· вартість перевезення тощо.

Прийняте рішення щодо виду транспорту має бути доповнене вибором типу транспортного засобу та рішенням щодо доцільності його спеціалізації.

Під час планування перевезень важливим завданням є планування потреби в кількості транспортних засобів.

Потреба в автомобілях для перевезення окремих видів вантажів визначається за формулою:

,

де А_ЗАГ – загальна кількість автомобілів;

Q_ЗАГ – загальна кількість вантажу, що підлягатиме перевезенню;

Q_А – добова продуктивність автомобіля.

Добова продуктивність автомобіля розраховується наступним чином:

- у разі перевезення за лінійними маршрутами

,

 

- у разі перевезення за кільцевими маршрутами

де Т_РМ – плановий час роботи автомобіля („перебування в наряді”), год;

В_Н – нормативна вантажопідйомність автомобіля, тонн;

К_В.Н.В. – коефіцієнт статичного використання номінальної вантажопідйомності автомобіля, од.

L – відстань від вантажовідправника до вантажоодержувача, км;

V – середня швидкість руху автомобіля на маршруті, км/год.;

Т_{Н.Р .} – час простою автомобіля під навантаженням і розвантаженням, хв.;

ΔТ_РЗ – різниця між часом роботи вантажоодержувачів і часом протягом якого завозяться товари, год.;

S – загальна довжина одного маршруту (відстань перевезення), км;

Т_З – час на заїзд у проміжні пункти, хв.;

К_З – загальна кількість заїздів автомобіля за один рейс.